Рішення № 23801506, 17.04.2012, Господарський суд Харківської області

Дата ухвалення
17.04.2012
Номер справи
18/3720/11-5023/850/12
Номер документу
23801506
Форма судочинства
Господарське
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2012 р. Справа № 18/3720/11-5023/850/12

вх. № 850/12

Суддя господарського суду Добреля Н.С.

при секретарі судового засідання Шевченко А.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

розглянувши справу за позовом Центрального відділення Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" в м. Полтаві, м. Полтава

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків

про стягнення 100412,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

02.03.12р. на адресу господарського суду Харківської області на виконання ухвали господарського суду Полтавської області від 07.02.12р. надійшла справа №18/3720/11 за позовом Центрального відділення Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" в місті Полтаві до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 100412,00 грн. для розгляду за підсудністю.

В позовній заяві Центральне відділення Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" в місті Полтава просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість, що складається з: заборгованості за кредитом у сумі 11561,14 дол. США, що є еквівалентом до офіційного курсу НБУ станом на 29.06.11р. становить 92176,97 грн.; заборгованість за відсотками в сумі 714,50 дол. США, що є еквівалентом до офіційного курсу НБУ станом на 29.06.11р. становить 5696,71 грн.; заборгованість за пенею та штрафом 2538,32 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача. Позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем умов кредитного договору №00324/Р, який було укладено між сторонами 20.08.08р.

Ухвалою суду від 22.02.12р. за позовною заявою було призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача в судове засідання 09.04.12р. не з`явився надав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, проте відповідне судове відправлення повернулось до канцелярії суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 09.04.12р. року сторони було повідомлено, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи й відсутність сторін не перешкоджає розгляду справи по суті. У зв`язку з чим, суд, згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

20.08.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «МОРСЬК ТРАНСПОРТНИЙ БАНК», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «МАРФІН БАНК» та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 00324/Р відповідно до п.1.1. якого банк зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді не поновлюваної кредитної лінії на суму 22621,49 дол. США (двадцять дві тисячі шістсот двадцять один долар 49 центів) з 20 серпня 2008р. і терміном погашення по 19 серпня 2013р. включно зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 14,5% за фактичний період користування кредитом від фактичної суми заборгованості за кредитом, а позичальник зобов`язується на умовах, в розмірі та в строки, встановлені в договорі повернути банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, а також сплатити комісії, пені та штрафи, які будуть передбачені умовами договору.

Пунктом 5.1.1 кредитного договору передбачено, що за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунка до дати погашення кредиту згідно п.п. 1.1., 3.2.2. даного договору, позичальник сплачує відсотки в розмірі, відповідно до п.1.1. цього Договору.

Відповідно до п. 5.2. та 5.3. кредитного договору відсотки відповідно до п. 1.1. цього Договору, нараховуються за фактичний період користування коштами за кредитом на фактичну суму заборгованості за кредитом. Відсотки; за користування кредитом нараховуються 25 числа кожного місяця фактичного періоду користування кредитом в день повного (дострокового або із простроченням) погашення кредиту та в день, передбачений для повного погашення кредиту, за період з дати попереднього нарахування дати виникнення заборгованості (включно) до 24 числа поточного місяця включно/дати повного погашення кредиту (не включаючи день повного погашення) /дати, передбаченої для повного погашення кредиту. Відсотки за погашення кредиту сплачуються на рахунок, вказаний у п. 1.1. даного договору з 26 але не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, а у разі дострокового, повного погашення заборгованості - в день фактичного погашення кредиту. Після закінчення терміну кредитування, передбаченого п. 1.1. кредитного договору, відсотки нараховані за період прострочення до фактичного погашення кредиту, заставодавець сплачує щомісяця з 26 числа по останній день поточного місяця і в день фактичного повного погашення кредиту. При несплаті відсотків у зазначений термін вони вважаються простроченими. Погашення кредиту, сплата відсотків за даним договором провадиться у валюті кредиту.

У пункту 6.1. кредитного договору сторони передбачили, що при порушенні позичальником будь - якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 1.1., 3.2.2., 5.1., 5.2. даного договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.1., 3.2.12., 3.3.2. щодо договору, комісій, передбачених п. 5.7. даного договору позичальник виплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня, від суми простроченого платежу на рахунок банку, передбачений у договорі. У випадку надання кредиту в іноземній валюті пеня сплачується у грошовій одиниці України за курсом НБУ на дату нарахування пені.

Відповідно до п. 6.2. кредитного договору при порушенні позичальником зобов`язань, передбачених п.п. 3.2.3., 3.2.6., 3.2.8., 3.2.11., 8.1.,8.2., 8.3., 8.4. цього договору позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення штраф у розмірі 0,07% від суми отриманого кредиту (за кредитом в іноземній валюті штраф сплачується у грошовій одиниці України за курсом НБУ на дату нарахування штрафу).

21.08.08р. між Відкритим акціонерним товариством «МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «МАРФІН БАНК» та громадянином України ОСОБА_3 укладено договір поруки №00775-СР відповідно до п. 1.1. якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 зобов'язань, за кредитним договором №00324/Р від 20.08.2008р.

Пунктом 1.2. договору поруки передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором за зобов`язаннями, що випливають з кредитного договору солідарно з боржником в повному обсязі, у тому числі за погашення заборгованості за основним боргом за кредитом, сплатою відсотків за користування кредитом, комісії, а також збитки та неустойки, що будуть нараховані у відповідності до умов кредитного договору, усім своїм майном та коштами на які може бути звернене стягнення відповідно до чинного законодавства України.

22.08.08.р. на підставі меморіального валютного ордеру №27 відповідно до договору №00324 від 20.08.08р. відповідачу видано кредит в сумі 12298,84 дол. США, що еквівалентно 59573,12 грн. (ар. спр. 25) .

Позивачем було направлено відповідачу претензію №254 від 28.04.11р. щодо виконання грошових зобов`язань за кредитним договором №00324/Р від 20.08.08р., в якій вказано, що за відповідачем рахується заборгованість в сумі 12117,90 дол. США, з яких: поточна заборгованість по кредиту - 10524,75 дол. США, прострочена заборгованість по кредиту - 1018,32 дол. США, поточна заборгованість по відсоткам - 144,35 дол. США, прострочена заборгованість по відсотках - 412,48 дол. США.

Зобов'язання по погашенню заборгованості за основним боргом, по сплаті відсотків, що випливають з кредитного договору № 00324/Р від 20.08.2008 року відповідачем виконані не були, та не було надано суду доказів на їх спростування.

Такі дії відповідача на думку позивача є порушенням його прав та законних інтересів, що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідною позовною заявою.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Фінансовим кредитом, відповідно до ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.01р., є кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під певні проценти.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором .

Статтею 1050 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається , що відповідачем, до подання позивачем позову до суду, було частково повернено кредит, а саме на суму 737,70 дол. США.

Враховуючи вищевикладене, та приймаючи до уваги, що відповідач не своєчасно та не в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № 00324/Р від 20.08.2008 року щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків, а також те, що станом на момент прийняття рішення у даній справі відповідачем не надано доказів на підтвердження погашення заборгованості в сумі 12275,64 дол. США, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00324/Р від 20.08.2008 року по поверненню кредиту в сумі 12275,64 дол. США ( 97873,68 грн.), з яких: заборгованість по кредиту - 11561,14 дол. США ( 92176,97 грн.), заборгованість по відсоткам - 714,50 дол. США ( 5696,71 грн.).

Також, у позовній заяві, позивач просить суд стягнути з відповідача 2538,32 грн. - заборгованість за пенею та штрафом, нарахована за порушення строку погашення кредиту станом на 29.06.11р.

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.1. кредитного договору сторони передбачили, що при порушенні позичальником будь - якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 1.1., 3.2.2., 5.1., 5.2. даного договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.1., 3.2.12., 3.3.2. щодо договору, комісій, передбачених п. 5.7. даного договору позичальник виплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня, від суми простроченого платежу на рахунок банку, передбачений у договорі. У випадку надання кредиту в іноземній валюті пеня сплачується у грошовій одиниці України за курсом НБУ на дату нарахування пені.

Пунктом 6.2. кредитного договору передбачено, що при порушенні позичальником зобов`язань, передбачених п.п. 3.2.3., 3.2.6., 3.2.8., 3.2.11., 8.1.,8.2., 8.3., 8.4. цього договору позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення штраф у розмірі 0,07% від суми отриманого кредиту (за кредитом в іноземній валюті штраф сплачується у грошовій одиниці України за курсом НБУ на дату нарахування штрафу).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 00324/Р від 20.08.2008 року, наданого позивачем, заборгованість по сплаті суми пені та штрафу складає 2538,32 грн., а саме: 516,22 грн. - пені за неповернення основного боргу; 2031,92 грн. - пені за несплату відсотків за користування кредитом.

Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду жодного доказу належного виконання договірних зобов'язань.

Перевіривши нараховану позивачем пеню, суд встановив, що розрахунок пені виконано позивачем без урахування ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та ст. 232 ГК України, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 660,04 грн., а саме: 499,72 грн. - пені за неповернення основного боргу; 160,32 грн. - пені за несплату відсотків за користування кредитом.

В іншій частині нарахованої пені в сумі: 1878,28 грн., з яких: 16,50 грн. - пені за неповернення основного боргу; 1871,60 грн. - пені за несплату відсотків за користування кредитом суд відмовляє, як в необґрунтованій.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 232, 343, ГК України, ст.ст. 1, 15, 526, 530, 549, 610, 611, 629, 1048,1050, 1054, 1056 -1 ЦК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 47, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, - суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (61000, АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1 р/р 26004714991840 філії ВАТ "МТБ" у м. Полтаві) на користь Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" (68003, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, 28, код ЄДРПОУ 21650966, МФО 328168, к/р 32003100300 в Управління НБУ Одеської області) заборгованість по кредиту в сумі 11561,14 дол. США що є еквівалентом до офіційного курсу НБУ станом на 29.06.11р. 92176,97 грн. ; заборгованість по відсоткам в сумі 714,50 дол. США що є еквівалентом до офіційного курсу НБУ станом на 29.06.11р. 5696,71 грн.; 499,72 грн. - пені за неповернення основного боргу; 160,32 грн. - пені за несплату відсотків за користування кредитом; 1970,67 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині нарахованої пені в сумі: 16,50 грн. - пені за неповернення основного боргу; 1871,60 грн. - пені за несплату відсотків за користування кредитом - відмовити.

Суддя Добреля Н.С.

Повний текст рішення складено 23.04.12р.

Часті запитання

Який тип судового документу № 23801506 ?

Документ № 23801506 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 23801506 ?

Дата ухвалення - 17.04.2012

Яка форма судочинства по судовому документу № 23801506 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 23801506 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 23801506, Господарський суд Харківської області

Судове рішення № 23801506, Господарський суд Харківської області було прийнято 17.04.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 23801506 відноситься до справи № 18/3720/11-5023/850/12

Це рішення відноситься до справи № 18/3720/11-5023/850/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 23801505
Наступний документ : 23801508