Рішення № 23801149, 24.04.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" квітня 2012 р. Справа № 8/031-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Макарівська», ідентифікаційний код: 37051291, місцезнаходження: 08013, Київська обл., Макарівський р-н, с. Андріївка, вул. О.М.Меля, 114,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія», ідентифікаційний код: 34719628, місцезнаходження: 07410, Київська обл., Броварський р-н, с. Літочки, вул. Червоноармійська, 16-В,

про стягнення заборгованості,

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від 15.12.2011 року б/н;

від відповідача: не з'явився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Макарівська»(далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою від 02.03.2012 року за №2/03 до товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія» (далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором поставки від 10.12.2010 року за № 23 (далі за текстом: Договір) на загальну суму 24883,95 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят три гривні 95 коп.).

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що Відповідач порушуючи умови Договору поставки від 10.12.2010 року за № 23 неповністю здійснив оплату придбаного у Позивача товару у вигляді сировини, в зв'язку з чим у Відповідача виникла заборгованість у вигляді основного боргу за Договором перед Позивачем на загальну суму 24883,95 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят три гривні 95 коп.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.03.2012 року порушено провадження у справі №8/031-12 та призначено останню до розгляду на 20.03.2012 року.

20.03.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, який частково виконав вимоги ухвали суду від 03.03.2012 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 03.03.2012 року не виконав. 20.03.2012 року Позивач подав заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку з добровільним погашенням Відповідачем частини заборгованості у сумі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень 00 коп.) до подання Позивачем позову до суду та просив стягнути з Відповідача на користь Позивача основний борг у сумі 20883,95 грн. (двадцять тисяч вісімсот вісімдесят три гривні 95 коп.). Ухвалою суду від 20.03.2012 року розгляд справи відкладено на 24.04.2012 року.

24.04.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, який виконав вимоги ухвали від 03.03.2012 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 03.03.2012 року та від 20.03.2012 року не виконав. У зв'язку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 24.04.2012 року.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи надані Позивачем пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно п. 1, п. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

10.12.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Макарівська»та товариством з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія»з дотриманням вимог ст. 179 Господарського кодексу України та ст. ст. 202, 655, 712 Цивільного кодексу України укладено Договір поставки від 10.12.2010 року за № 23, відповідно до умов п. 1.1. якого, Постачальник (Позивач) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, відпускати Покупцю (Відповідачу) для подальшої переробки молоко сире коров'яче (далі -Сировина), яке відповідає діючим нормам ДСТУ 3662-97 «Молоко коров'яче незбирне. Вимоги при закупівлі», а Покупець (Відповідач) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, прийняти Сировину та оплатити.

За умовами п. п. 2.1., 2.3. Договору, Постачальник (Позивач) відвантажує Сировину за адресою: Київська обл., Макарівський район, с. Андріївка, вул. Перемоги, 13-А, МТФ ТОВ «Агрофірма «Макарівська»; Покупець (Відповідач) зобов'язується приймати та перевозити Сировину в спеціально обладнаному для цього автотранспорті та мати всі необхідні документи, що дозволяють займатися перевезенням сировини.

Пунктом 2.5. Договору передбачено, що Сировина відпускається в кількості згідно замовленню, яке може бути передано телефоном, факсом або надіслано на електронну адресу Постачальника (Позивача).

Договір у п. 3.1. передбачає, що кожна партія Сировини оформлюється спеціальною товарно-транспортною накладною, в якій вказуються кількість Сировини в кілограмах, якісні показники, яка підписується представниками Постачальника (Позивача) та Покупця (Відповідача). В разі розходжень показників Сторони складають акт і вирішують спір шляхом переговорів. В кінці кожного місяця Постачальник (Позивач) і Покупець (Відповідач) здійснюють перевірку загальної кількості прийнятої Покупцем (Відповідачем) Сировини та оформлюють відповідні документи. При поставці неякісної продукції складається акт. Неякісна продукція замінюється на якісну протягом 10 днів з моменту підписання акту.

Відповідно до п. п. 2.2., 2.4. Договору, оплата за поставлену Сировину проводиться за договірною ціною, яка може змінюватись за взаємною згодою Сторін в залежності від сезону, умов ринку, якості та кількості Сировини шляхом підписання Протоколу погодження цін. Покупець (Відповідач) зобов'язується проводити розрахунки за поставлену Сировину в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (Позивача) протягом 10 банківських днів з дня відвантаження Сировини.

Договором у п. 4.1. передбачено, що даний Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє поки одна із сторін не виявить бажання припинити договір. Додатковою угодою від 01.09.2011 року внесено зміни до Договору поставки від 10.12.2010 року за № 23, зокрема викладено п. 4.1. в наступній редакції: «Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 05 вересня 2011 року, але в будь-якому разі до повного виконання зобов'язань Сторонами.».

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Судом встановлено, що на виконання вимог Договору від 10.12.2010 року за № 23 Позивач з дотриманням вимог ст. ст. 526, 530, 629 Цивільного кодексу України передав, а Відповідач прийняв товар у вигляді сировини на загальну суму 399 763,71 грн. (триста дев'яносто дев'ять тисяч сімсот шістдесят три гривні 71 коп.), що підтверджено приймальними квитанціями на закупівлю молочної сировини від 05.02.2011 року за №5, від 05.03.2011 року за №6, від 05.04.2011 року за №7, від 05.05.2011 року за №19, від 31.05.2011 року за №24, від 30.06.2011 року за №31, від 31.07.2011 року за №36, від 31.08.2011 року за №39 та від 30.09.2011 року за №46, а також актом звірки взаєморозрахунків від 08.12.2011 року б/№, копії яких знаходяться в матеріалах справи та достовірність яких Відповідачем не заперечуються.

Вказані приймальні квитанції на закупівлю молочної сировини та акт звірки взаєморозрахунків підписані Відповідачем на виконання вимог п. 3.1. Договору та ст. 193 Господарського кодексу України без будь-яких заперечень з приводу строків, обсягу та якості поставлених товарів у вигляді сировини з метою засвідчення факту прийняття Відповідачем поставленого товару у вигляді сировини у обсягах, асортименті та вартістю, визначених в зазначених приймальних квитанціях, достовірність яких Відповідач не заперечує. Тобто, підписані Відповідачем приймальні квитанції на закупівлю молочної сировини та акт звірки взаєморозрахунків без будь-якого зазначення Відповідачем про наявність дефектів або не згоди з вартістю, якістю та обсягом поставлених Позивачем товарів свідчать про належне виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором.

Разом з тим суд зазначає, що 20.03.2012 року від Позивача через відділ діловодства господарського суду Київської області надійшла заява від 15.03.2012 року за №15/03-1 про зменшення позовних вимог, яку Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач добровільно сплатив частину заборгованості за Договором у сумі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень 00 коп.) до подання Позивачем позову до суду, в зв'язку з чим Позивач просить стягнути з Відповідача основний борг у сумі 20883,95 грн. (двадцять тисяч вісімсот вісімдесят три гривні 95 коп.). Часткове погашення заборгованості Відповідачем підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 14.03.2012 року за №2, який свідчить про те, що 20.01.2012 року, 17.02.2012 року та 24.02.2012 року Відповідачем було сплачено на розрахунковий рахунок Позивача 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.), 1000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 коп.) та 1000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 коп.) відповідно.

Постанова пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26.12.2011 року за №18, в абз. 4 п. 4.6. визначає, що зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.

Поясненнями Позивача, які він дав в судових засіданнях 20.03.2012 року та 24.04.2012 року під час розгляду справи №8/031-12, письмовими доказами у справі у вигляді приймальних квитанцій на закупівлю молочної сировини від 05.02.2011 року за №5, від 05.03.2011 року за №6, від 05.04.2011 року за №7, від 05.05.2011 року за №19, від 31.05.2011 року за №24, від 30.06.2011 року за №31, від 31.07.2011 року за №36, від 31.08.2011 року за №39 та від 30.09.2011 року за №46, актів звірки взаєморозрахунків від 08.12.2011 року б/№ та від 14.03.2012 року за №2 підтверджується, що Відповідач в порушення вимог ст. ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та п. п. 1.1., 2.2., 2.4. Договору частково оплатив поставлену Позивачем Сировину, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем станом на 24.04.2012 року за Договором наявна заборгованість у вигляді основного боргу у сумі 20883,95 грн. (двадцять тисяч вісімсот вісімдесят три гривні 95 коп.).

Судом береться до уваги те, що Позивачу від Відповідача станом на 24.04.2012 року будь-яких заяв або претензій щодо строків поставки товарів у вигляді сировини, їх вартості та якості не надходило. Відповідачем суду не надано доказів, заяв та пояснень щодо порушення Позивачем строків поставки товарів у вигляді сировини або щодо їх якості чи оплати Відповідачем останніх.

Суд на підставі вищенаведеного дійшов висновку, що факт належного виконання Позивачем умов Договору є встановленим та доведеним. Відповідачем факти своєчасного та належного здійснення Позивачем поставки якісного товару у вигляді сировини, передбаченого Договором, не заперечені, доказів зворотнього суду не надано.

В ході розгляду справи №8/031-12 судом досліджено матеріали справи з метою перевірки обґрунтованості визначення Позивачем суми 20883,95 грн. (двадцять тисяч вісімсот вісімдесят три гривні 95 коп.) в якості основного боргу Відповідача перед Позивачем станом на 24.04.2012 року, за наслідками чого суд погоджується з позицією Позивача щодо підстав виникнення та розміру вказаної суми основного боргу Відповідача перед Позивачем.

Перевіривши достовірність та правильність зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і відповідає умовам Договору.

Таким чином, станом на 24.04.2012 року за Відповідачем рахується перед Позивачем заборгованість по сплаті основного боргу за Договором у сумі 20883,95 грн. (двадцять тисяч вісімсот вісімдесят три гривні 95 коп.).

Доказів повної оплати чи оплати інших частин заборгованості Відповідачем поставлених Позивачем товарів у вигляді сировини за Договором суду в ході розгляду справи не надано.

Станом на 24.04.2012 року основна заборгованість за Договором у сумі 20883,95 грн. (двадцять тисяч вісімсот вісімдесят три гривні 95 коп.) Відповідачем не погашена.

У зв'язку з цим вимоги Позивача про стягнення основної заборгованості з Відповідача у сумі 20883,95 грн. (двадцять тисяч вісімсот вісімдесят три гривні 95 коп.) є обґрунтованими та доведеними по суду за допомогою належних і допустимих доказів, внаслідок чого підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з Відповідача на користь Позивача основної заборгованості за Договором у сумі 20883,95 грн. (двадцять тисяч вісімсот вісімдесят три гривні 95 коп.).

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором, є належними та допустимими письмовими доказами неналежного виконання Відповідачем зобов'язань, взятого ним, відповідно до Договору.

У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані не були та не заперечувались Відповідачем під час судового розгляду справи.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, Позивач просить стягнути на його користь господарські витрати у вигляді витрат по сплаті судового збору у сумі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.).

Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

В результаті вивчення матеріалів справи встановлено, що Позивач довів здійснення ним фактично господарських витрат у вигляді витрат по сплаті судового збору у сумі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.), у зв'язку з чим, зазначена сума господарських витрат являється обґрунтованою та підлягає стягненню з Відповідача як сторони, внаслідок неправильних дій якої виник спір, на користь Позивача в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 36, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Макарівська»до товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія»про стягнення заборгованості за договором поставки від 10.12.2010 року за № 23, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія», ідентифікаційний код: 34719628, місцезнаходження: 07410, Київська обл., Броварський р-н, с. Літочки, вул. Червоноармійська, 16 В, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Макарівська», ідентифікаційний код: 37051291, місцезнаходження: 08013, Київська обл., Макарівський р-н, с. Андріївка, вул. О.М.Меля, 114, заборгованість за Договором поставки від 10.12.2010 року за № 23 у вигляді основного боргу у сумі 20883,95 грн. (двадцять тисяч вісімсот вісімдесят три гривні 95 коп.) та судовий збір у сумі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.).

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Рішення підписано 24.04.2012 року