Рішення № 23801012, 31.01.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.01.11 р. Справа № 37/264

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Рассуждай С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ласка Лізинг", м. Київ, ідентифікаційний код 33104543

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Новатор", м. Донецьк, ідентифікаційний код 19374755

про: стягнення заборгованості (суму припинення договору) в розмірі 2100964,78грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача - не з'явився;

від Відповідача - ОСОБА_1 (за довіреністю б/н від 26.07.2010р.)

Відповідно до вимог ст.ст. 4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався з 27.10.2009р. на 10.11.2009р., з 10.11.2009р. на 30.11.2009р., у зв'язку із апеляційним оскарженням рішення Господарського суду Донецької області від 16.10.2009 р. у справі № 16/191 30.11.2009р. провадження у справі в порядку ст. 79 ГПК України було зупинено і поновлено 24.02.2010р. з призначенням до розгляду на 04.03.2010р., у зв'язку із апеляційним оскарженням ухвали господарського суду про поновлення провадження у справі від 24.02.2010р. в порядку ст. 79 ГПК України було зупинено і поновлено 19.07.2010р. з призначенням до розгляду на 03.08.2010р., у зв'язку із розглядом справи №16/191 Господарським судом Донецької області в порядку ч.1 ст. 79 ГПК України було зупинено і поновлено 21.01.2011р. з призначенням до розгляду31.01.2011р.

У судовому засіданні 31.01.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Ласка Лізинг", м. Київ (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Новатор", м. Донецьк (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості (суму припинення договору) в розмірі 2100964,78грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором фінансового лізингу №839/05/2007 від 17.05.2007р. щодо сплати суми припинення договору, що виникли через неповернення предмету лізингу у визначений строк.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає розрахунок суми позову, договір фінансового №839/05/2007 від 17.05.2007р. з додатками, додатковою угода №839/05/2007-ДС/2 від 17.05.2007р., довіреність, видаткову накладну, листи-вимоги з доказами надсилання, правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував ст.ст. 67, 179 Господарського кодексу України, ст.ст. 6, 15, 16, 526, 530 Цивільного кодексу України, звернувшись до суду з клопотанням №163-01/11 від 26.01.2011р. (а.с.а.с.142, 143) про зупинення провадження у справі у зв'язку із касаційним оскарженням постанови Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2011р. у справі №16/191.

Відповідач через канцелярію суду 22.10.2009р. надав відзив (а.с.48), в якому проти позову заперечив, посилаючись на недійсності договору фінансового лізингу №839/05/2007 від 17.05.2007р., на якому ґрунтуються заявлені вимоги.

Відповідачем надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи як на вимогу суду, так і для обґрунтування його позиції (а.с.а.с.57-73, 82-83, 121-124, 130-140).

У судове засідання 31.01.2011р. представник Позивача не з'явився, посилаючись в клопотанні №163-01/11 від 26.01.2011р. на складані службові обставини, а представник Відповідача підтримав свою позицію, викладену у відзиві, вимагаючи вирішення спору в цьому судовому засіданні.

Суд вважає за можливе вирішити спір за наявними у справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної правової кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого Позивача не може вважатися підставою для подальшого зволікання із вирішенням спору у розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки 31.01.2011р. добігає кінця процесуальний строк розгляду справи і підстави для його продовження відсутні.

Вислухавши у судових засіданнях представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

17.05.2007р. між Позивачем (Лізингодавець) та Відповідачем (Лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу №839/05/2007 (а.с.а.с.19-27), згідно умов п. 1.1 якого Лізингодавець зобов'язався придбати у свою власність обладнання (Майно) відповідно до встановленої Лізингоодержувачем Специфікації (тип: Спецтехніка, марка, модель: Кран баштовий НК 40/21В вантажопідйомністю 12т (одна одиниця), 2007 року випуску, специфікація продавця: додаток до договору купівлі-продажу від 17.05.2007р.) та передати його без надання послуг з технічної експлуатації Лізингоодержувачу в якості Предмету Лізингу у тимчасове володіння та користування за плату, а Лізингоодержувач зобов'язався прийняти його на умовах даного договору, про що був складений акт здачі-приймання майна від 13.07.2007р.

Згідно із п.п. 5.1., 5.2., 5.3. договору фінансового лізингу №623 на Відповідача покладені грошові зобов'язання із сплати лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості ТЗ, комісію Лізингодавця на наданий у лізинг ТЗ, інші витрати Лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням цього договору. При цьому розмір та строки внесення лізингових платежів визначаються у планах лізингу, викладених у додатках № 3 (а.с.а.с.35-37, 42-44, 48-50 т.1) до договору, які є його невід'ємною частиною.

Положеннями п.п. 3.1. - 3.3. договору визначено, що передача предмету лізингу Відповідачу з усіма необхідними належностями, та його прийняття опосередковується складанням двосторонньою комісією акту приймання-передачі у двох примірниках.

Розділом 6 договору фінансового лізингу передбачені розміри та порядок розрахунків, зокрема:

- п. 6.1. сторони визначили, що валютою договору є умовна одиниця, під якою розуміється сума, виражена у гривнях України, що дорівнює одному долару США за курсом згідно п.6.1.1., який передбачає використання у якості Курсу 1 - курс, встановлений НБУ для одного долара США на 17.05.2007р., а Курсу 2 - курс, встановлений НБУ для одного долару США на дату проведення чергового лізингового платежу згідно Графіку внесення платежів (а.с.28);

- п. 6.1.2. договору сторони визначили формулу розрахунку поточного лізингового платежу з використанням значень Курсу 1, Курсу 2 та відомостей Графіку внесення платежів;

- п.6.1.3 встановлено, що штрафи та пеня, додаткові грошові кошти, які підлягають сплаті згідно умов цього договору, сплачуються на підставі виставлених рахунків Лізингодавця та розраховуються на підставі курсу НБУ на день виставлення рахунку;

- п. 6.3 визначена загальна сума лізингових платежів, які підлягають Лізингоодержувачем Лізингодавцю, яка складає 536879,76у.о., враховуючи ПДВ в розмірі 20% від суми, що відносяться до погашення вартості майна 72360,33у.о.;

- п. 6.4 встановлює, що Лізингоодержувач зобов'язується вносити на розрахунковий рахунок Лізингодавця авансові платежі, зазначені в Додатку №1 до договору;

- п. 6.5 вказує, що лізингові платежі нараховуються за кожний період строку фінансового лізингу. Розмір лізингового платежу за кожний період строку фінансового лізингу визначений в Додатку №1 до договору;

- п. 6.8. договору передбачено, що Лізингоодержувач зобов'язаний вносити всі грошові кошти в рахунок сплати лізингових платежів в обсягах та строки, визначені в Графіку внесення платежів, незалежно від фактичного користування майном, у тому числі - в період технічного обслуговування, ремонту втрати майна, протягом строку фінансового лізингу або до моменту дострокового припинення договору.

Розділом 8 договору фінансового лізингу сторони дійшли згоди щодо забезпечення виконання зобов'язань, зокрема у разі, якщо Лiзингоодержувач у встановлені Договором строки не здійснює сплату встановлених Договором платежів, то Лізингодавець має право вимагати сплати неустойки в розмірі 0,1% від суми поточного боргу за кожний день прострочення платежу (п. 8.5.).

Пунктом 12.1. договору визначені підстави для припинення Лізингодавцем в односторонньому порядку прав Лізингоодержувача на володіння та користування майном , у тому числі, якщо Лізингоотримувач більше двох разів допустив затримку платежу більше ніж на 5 банківських днів (п.12.1.3). При цьому, п. 12.2. договори встановлює, що Лізингоодержувач зобов'язаний у строк, визначений в вимозі Лізингодавця, передати останньому майно, а також документи і його невід'ємні приналежності, а п. 12.7. визначає, що у разі не передання Лізингоодержувачем майна (предмету лізингу) у встановлений строк, Лізингодавець управнений вимагати погашення суми припинення договору.

За змістом п. 12.6. договору сума припинення договору включає в себе включає поточний борг Лізингоодержувача (поняття наведене в п. 7.1.), неоплачені лізингові платежі, строк сплати яких за Графіком настав, штрафи та/або пені, що належать до сплати на умовах договору станом на момент його розірвання, а також суми, необхідні для покриття видатків та збитків Лізингодавця.

17.05.2007р. між сторонами була підписана додаткова угода №839/05/2007-ДС/2 (а.с.29), якою сторони виклали графік внесення лізингових платежів у новій редакції (а.с.30).

Згідно видаткової накладної №РН-0000268 від 14.07.2007р. (а.с.33) уповноваженому представникові Відповідача (а.с.а.с.31, 32) бу в переданий кран баштовий вартістю 2250593,11грн. з урахуванням ПДВ.

Листом №1935-05/09 від 21.05.2009р. (а.с.34), надісланим 28.05.2009р. (а.с.а.с.35-38), Лізингодавець звернувся до Лізингоодержувача з вимогою про погашення заборгованості в сумі 183171,36грн. а також неустойки в сумі 70483,06грн. до 03.06.2009р., а у разі неможливості - повернути отримане за договором фінансово лізингу майно, повідомивши до 03.06.2009р. про таке за 5 днів до моменту передачі майна.

02.09.2009р. Позивач надіслав (а.с.а.с.40, 41) вимогу №3812-09/09 від 01.09.2009р. (а.с.39) про сплату суми припинення договору фінансово лізингу, визначеної у розмірі 2100964,78грн., до 11.09.2009р.

Не отримавши означеного платежу, Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, навівши розрахунок суми припинення договору (а.с.а.с.10-18).

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві (а.с.48).

Рішенням Господарського суду Донецької області від 16.10.2009р. у справі №16/191 (а.с.а.с.57-59) договір фінансового лізингу №839/05/07 від 17.05.2007р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Ласка Лізинг" (Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Новатор" (Лізингоодержувач), за зустрічним позовом останнього визнано недійсним.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.2010р. (а.с.а.с.94-100) означене рішення було скасоване, у задоволені зустрічних позовних про визнання недійсним договору фінансового лізингу №839/05/07 від 17.05.2007р. відмолено. Однак постановою Вищого господарського суду України від 12.04.2010р. (а.с.а.с.122-124) вказані судові акти попередніх інстанцій були скасовані, а справу №16/191 передано на новий розгляд.

За результатами нового розгляду рішенням від 09.11.2010р. (а.с.а.с.132-136), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2011р. (а.с.а.с.137-139), у задоволені первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Ласка Лізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Новатор" про стягнення 286873,7грн. відмовлено, а зустрічний позов про визнання недійсним договору фінансово лізингу №839/05/07 від 17.05.2007р. задоволено.

Доказів порушення касаційного провадження з перегляду постанови Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2011р. у справі №16/191 не надано.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Законом України „Про фінансовий лізинг"

За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, наступної сукупність умов:

- наявність у Позивача певного суб'єктивного права (інтересу) - об'єкту судового захисту;

- порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку Відповідачів;

- належність обраного способу судового захисту (з точки зору передбаченого до застосування діючим законодавством та адекватного наявному порушенню).

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України. Таким чином, об'єктом судового захисту у даній справі виступають права Позивача як Лізингодавця на отримання суми припинення договору фінансово лізингу, а порушенням з боку Відповідача слід вважати невиконання обов'язків із здійснення такого платежу за договором фінансового лізингу №839/05/07 від 17.05.2007р. В свою чергу, заявлені вимог опосередковують такий спосіб судового захисту як спонукання до виконання відповідного грошового обов'язку.

Втім, як було встановлено судом, в межах справи №16/191 договір фінансового лізингу №839/05/07 від 17.05.2007р. визнано недійсним.

Відповідно до ст.ст. 124, 129 Конституції України рішення суду, що набуло законної сили має статус загальнообов'язкового. В свою чергу, згідно із Рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. зі справи „Совтрансавто-Холдинг" проти України" визначено, що „одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів". Принцип верховенства права закріплений ст. 8 Конституції України, а згідно із ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006р. рішення Європейського суду є джерелом права для національних судів.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України , зважаючи на співпадіння сторін рішення суду у справі №16/191 має преюдиціальне значення для розглядуваної справи. Приймаючи до уваги набуття законної сили означеним рішенням в порядку ст.ст. 85, 105 Господарського процесуального кодексу України та відсутність доказів порушення касаційного провадження по цій справі, суд відхиляє за необґрунтованістю клопотання Позивача №163-01/11 від 26.01.2011р. про зупинення провадження у справі.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 236 Цивільного кодексу України спірний договір є недійсним з моменту його вчинення, а можливість настання передбачених ним прав та обов'язків на майбутнє припиняється. З урахуванням правої позиції Вищого господарського суду України, викладеною в п. 19 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" від 07.04.2008р. №01-8/211, наведені законодавчі приписи вказують на те, що рішення суду про визнання договору недійсним має зворотну силу в часі, і ч. 2 ст. 236 Цивільного кодексу України не встановлює винятків із правил частини 1 цієї статті, а лише конкретизує ч. 1 ст. 216 цього Кодексу, згідно якої недійсний договір не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

При цьому імперативна визначеності законом моменту, з якого договір визнається судом недійсним, усуває потребу в обов'язковому визначені такого моменту у резолютивній частині рішення.

У світлі зазначених положень договір фінансового лізингу №839/05/07 від 17.05.2007р. з моменту його укладання не є належною підставою для набуття його сторонами згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України та ст. ст.173,174 Господарського кодексу України взаємообумовлених прав та обов'язків, зокрема - права Позивача вимагати виконання обов'язку із сплати стягуваної суми припинення договору.

Через недійсність договору фінансово лізингу як правової підстави для існування грошових зобов'язань є неможливими і існування прав, пов'язаних із такими правовідносинами, як об'єкту судового захисту, та порушення таких відсутніх прав з боку Відповідача.

В свою чергу, відсутність прав та факту їх порушення за будь-яких обставин унеможливлює застосування судового захисту відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України.

Дійсно, примушення Відповідача до виконання неіснуючого в силу незаконності договору обов'язку за таким договором прямо суперечить закріпленому ч. 1 ст. 19 Конституції України принципу побудови правопорядку, згідно якого жодна особа не може бути примушена робити те, що не передбачено законодавством, який (принцип) згідно ч.ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України застосовується і до виконання цивільних обов'язків.

Понесені Позивачем судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на його рахунок і компенсації з боку Відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33 - 35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Ласка Лізинг", м. Київ (ідентифікаційний код 33104543) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Новатор", м. Донецьк (ідентифікаційний код 19374755) про стягнення заборгованості (суму припинення договору) в розмірі 2100964,78грн. у повному обсягу.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 31.01.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 01.02.2011р.

Суддя Попков Д.О.