Рішення № 23798429, 25.04.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" квітня 2012 р.Справа № 5017/681/2012

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Кравченко С.В.

за участю представників :

Від прокурора: Шеврікуко Д.М. посвідчення №320 від 25.11.2011р. ;

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

Від 3-ї особи: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Прокурора Татарбунарського району Одеської області в інтересах держави в особі Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області;

до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відділ Держкомзему у Татарбунарському районі Одеської області;

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

Прокурор Татарбунарського району Одеської області (далі -прокурор) звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області ( далі -позивач, адмістрація) до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 ( далі - відповідач ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відділу Держкомзему у Татарбунарському районі Одеської області (далі - відділ Держкомзем) про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, посилаючись на наступне.

Прокуратурою Татарбунарського району проведено перевірку додержання вимог законодавства у сфері регулювання земельних відносин на території Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області. Перевіркою встановлений факт самовільного зайняття земельної ділянки.

Як зазначає прокурор у позові, встановлено, що відповідачем - суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 самовільно зайнято земельну ділянку водного фонду рекреаційної зони «Расейка»Приморської сільської ради Татарбунарського району площею 0,01 га, яка знаходиться за межами населеного пункту.

Самовільно зайнята земельна ділянка використовувалася Відповідачем з метою ведення підприємницької діяльності на території рекреаційної зони «Расейка»Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, за межами населеного пункту. При цьому, земельна ділянка експлуатується без встановлення меж ділянки у натурі, укладення договору оренди землі (або іншого правовстановлюючого документу), його державної реєстрації. Земельна ділянка експлуатується без відповідного розпорядження Татарбунарської районної адміністрації про передачу землі у користування.

Факт самовільного зайняття земельної ділянки зафіксовано в ході перевірки дотримання вимог земельного законодавства, проведеної старшим державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Татарбунарського району (акт перевірки від 09.06.2011р.).

09.06.2011р. старшим державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Татарбунарського району складено протокол за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ст. 53-1 КУпАП та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення .

З метою усунення виявлених порушень старшим державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Татарбунарського району Відповідачу внесено припис про усунення виявлених порушень земельного законодавства.

Як зазначає прокурор у позові, не зважаючи на прийняті адміністративні заходи щодо припинення протиправної діяльності, вимоги контролюючого органу Відповідачем проігноровані, самовільно зайнята земельна ділянка не звільнена.

Статтею 49 Господарського кодексу України передбачає, що підприємці зобов'язані не завдавати шкоди довкіллю, не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об'єднань, інших суб'єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави. За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Відповідно до ст.121 Конституції України, ст.29 ГПК України, ст.ст.20, 36-1 Закону України „Про прокуратуру" прокурор, або його заступник вправі звертатися до суду з позовами про захист прав, свобод та інтересів держави та інших осіб.

Відповідно до п. 2,3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального Кодексу України під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині 2 ст. 2 арбітражного процесуального Кодексу України, слід розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ст.14 Конституції України, ч. 1 ст.148 Господарського кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави та об'єктом права власності Українського народу. Від імені народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації; право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації; приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами; право оренди землі оформлюється договором, який реєструється відповідно до закону (ст. 126 Кодексу).

Згідно з п. «б»ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, в тому числі, за самовільне зайняття земельних ділянок.

Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними; приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки; повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду (ст. 212 Кодексу).

Відповідно до ч. 5 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Підставою звернення прокурора Татарбунарського району до суду з позовною заявою є самовільне, безоплатне зайняття відповідачем земельної ділянки водного фонду рекреаційної зони «Расейка»Приморської сільської ради Татарбунарського району, за межами населеного пункту, що суттєво порушує економічні права та інтереси держави і територіальної громади Приморської сільської ради.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ст. ст. 118, 123, 125, 152, 156, 158, 212 та Прикінцевими положеннями Земельного кодексу України, прокурор просить:

- зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,01 га, яка розташована на території рекреаційної зони «Расейка»Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, за межами населеного пункту;

- зобов'язати відповідача привести земельну ділянку у придатний для використання стан.

Під час розгляду справи, через канцелярію суду 26.03.2012р., від Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області надійшло пояснення щодо заявленого прокурором позову, відповідно до якого адміністрація підтримує позовні вимоги прокурора, просить позов задовольнити. Крім того, у зазначеному поясненні адміністрація просить, розглядати справу за відсутності представника Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області.

Під час розгляду справи, через канцелярію суду 17.04.2012р., від третьої особи - Відділу Держкомзему у Татарбунарському районі Одеської області надійшло пояснення щодо заявленого прокурором позову, відповідно до якого відділ Держкомзему підтримує позовні вимоги прокурора, просить позов задовольнити. Крім того, у зазначеному поясненні відділ Держкомзему просить, розглядати справу за відсутності представника Відділу Держкомзему у Татарбунарському районі Одеської області.

Відповідач в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення з позначкою органу зв'язку „причина повернення - «возврат - не проживає».

Аналізуючи вказане поштове повідомлення, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи за таких підстав.

Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду, України, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судовою процесу, наявними в матеріалах справи. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув"', "адресат відсутній" і т.п., у даному випадку позначка „ возврат - не проживає " з урахуванням обставин даної справи, на думку суду, вважається належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутністю представника відповідача, згідно правил ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши представника прокурора, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як свідчать матеріали справи, приведені прокурором обставини справи підтверджуються наданими доказами -актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 09.06.2001р., приписом від 09.06.2011р. серія ТАТ №004340, актом обстеження земельної ділянки від 09.06.2011р. №5, протоколом про адміністративне правопорушення від 09.06.2011р. серія ТАТ №002826, постановою про накладення адміністративного стягнення від 09.06.2011р. №002825, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 02.11.2011р., приписом від 02.11.2011р. серія ТАТ №004367, протоколом про адміністративне правопорушення від 02.11.2011р. серія ТАТ №002843, постановою про накладення адміністративного стягнення від 02.11.2011р. №002841, листом ТОВ «Татарбунарське РБТІ та РОН»№188 від 24, 04.2012р.

Виходячи з доказів наданих прокурором, відповідач займає вказану земельну ділянку безпідставно.

Посилання прокурора в обґрунтування вимог на статті Земельного кодексу України, зазначені вище суд вважає правильним.

Аналізуючи вищеприведене господарський суд вважає, що вимоги прокурора є цілком обґрунтованими, доведеними наявними у справі вищевказаними доказами і тому позов підлягає задоволенню повністю.

Зворотнього відповідач в порядку ст. 33 ГПК України не довів.

Згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст.33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Прокурора Татарбунарського району Одеської області в інтересах держави в особі Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області - задовольнити повністю .

Зобов'язати Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,01 га, яка розташована на території рекреаційної зони «Расейка»Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, за межами населеного пункту.

Зобов'язати Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) привести самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,01 га, яка розташована на території рекреаційної зони «Расейка»Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, за межами населеного пункту у придатний для використання стан.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету України (отримувач: ГУ ДКСУ в Одеській області, рахунок № 31210206783008, код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код класифікації: 22030001) судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн.

Повне рішення складено 25.04.2012 р.

Суддя Никифорчук М.І.