Рішення № 23798260, 24.04.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" квітня 2012 р. Справа № 5/015-12

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь", м. Київдо Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелторі Плюс", м. Бучапро стягнення 11081611,40 грн.за участю представників:

позивача:ОСОБА_1 -дов. від 06.03.2012р. № 68 відповідача:ОСОБА_2 -дов. від 04.01.2012р. суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (далі -позивач) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелторі Плюс" (далі -відповідач) про стягнення 11081611,40 грн., з яких 8500000 грн. заборгованість по кредиту, 1722666,62 грн. заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитними коштами, 501500 грн. інфляційні втрати за порушення строків повернення тіла кредиту, 324164,38 грн. 3% річних за порушення строків повернення тіла кредиту та 33280,40 грн. пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитними коштами.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо повернення тіла кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Представник відповідача, присутній в судовому засіданні заявив клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору, яке відхилено судом з огляду на його безпідставність. Правом щодо подання відзиву на позов відповідач не скористався, відзив на позов суду не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено кредитний договір від 17.03.2008р. № 6579-20/8-1 (далі -договір), відповідно до умов якого позивач - банк надає відповідачу - позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту на таких умовах: сума кредиту -4000000 грн.; плата за користування кредитом -18% річних; строк -до 16.05.2008р.; фіксована плата за надання кредиту -4000 грн. (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору для обліку заборгованості за кредитом банк відкриває позичковий рахунок №2062990213.

Згідно п. 2.4 договору банк надає позичальнику кредит для проведення статутної діяльності.

Позичальник зобов'язаний повернути банку отриманий кредит в повному обсязі, в строк та у порядку, встановлених кредитним договором (п. 4.1 договору).

Положеннями п. 7.1 договору визначено, що початком нарахування плати за користування кредитом є дата списання коштів, вказаних в п. 1.1 кредитного договору, або їх частини з позичкового рахунку.

Плата за користування кредитом нараховується щомісячно з 25 числа по останній робочий день місяця за період включно з 01 числа по 30 (31) число поточного місяця, виходячи із календарної кількості днів і суми отриманих коштів (п. 7.2 договору).

Згідно п. 7.4 договору при розрахунку відсотків використовується 360 днів.

Відповідно до п. 8.1 договору перерахування банку плати за користування кредитом на рахунок №2068290294 в розмірі, встановленому п. 1.1 кредитного договору, здійснюється щомісячно в строк з 25 числа по останній робочий день поточного місяця за винятком останнього місяця, коли сума нарахованих процентів сплачуються разом з основною сумою кредиту.

Погашення кредиту здійснюється шляхом перерахування грошових коштів з банківського (поточного) рахунку позичальника на рахунок банку № 2062990213 ( п. 8.3 договору).

Цей договір вступає в дію з моменту підписання і діє до повного виконання своїх зобов'язань (п. 10.1 договору).

Відповідно до п. 1 Договору від 15.05.2008р. про внесення змін до кредитного договору від 17.03.2008р. № 6579-20/8-1 сторони домовились викласти п. 1.1 кредитного договору в наступній редакції: "Предметом кредитного договору є надання банком позичальнику грошових коштів у вигляді кредиту на таких умовах: сума кредиту -4000000 грн.; плата за користування кредитом -18% річних; строк -до 14.11.2008р.; фіксована плата за надання кредиту: 4000 грн.".

Згідно п. 1 Договору від 01.11.2008р. про внесення змін до кредитного договору від 17.03.2008р. № 6579-20/8-1 сторони домовились встановити строк сплати відсотків за кредитним договором, нарахованих за період з 01.11.2008р. по 30.06.2009р., в строк -не пізніше 30.06.2009р.

Договором від 14.11.2008р. про внесення змін до кредитного договору сторони погодили викласти п. 1.1 кредитного договору в наступній редакції: "Предметом кредитного договору є надання банком позичальнику грошових коштів у вигляді кредиту на таких умовах: сума кредиту -4000000 грн.; плата за користування кредитом -18% річних; строк - до 14.11.2009р.".

Договором від 01.12.2008р. про внесення змін до кредитного договору сторони погодили, що починаючи з 01.01.2009р., встановити відсоткову ставку за користування кредитними коштами на рівні 12% річних, а також встановити строк сплати відсотків нарахованих за період з 01.11.2008р. по 31.03.2009р. -не пізніше 31.03.2009р.

Відповідно до п. 1 Договору від 30.06.2009р. про внесення змін до кредитного договору сторони погодили викласти п. 1.1 кредитного договору в наступній редакції: "Предметом кредитного договору є надання банком позичальнику грошових коштів у вигляді кредиту на таких умовах: сума кредиту -8500000 грн.; плата за користування кредитом -12% річних; строк -до 14.11.2009р.".

Договором від 22.10.2009р. про внесення змін до кредитного договору сторони домовились встановити наступний строк сплати відсотків за кредитним договором: нарахованих за період з 01.10.2009р. по 31.12.2009р., в строк -не пізніше 31.01.2010р.

Згідно п. 1 договору від 13.11.2009р. про внесення змін до кредитного договору від 17.03.2008р. № 6579-20/8-1 (далі -договір про внесення змін до кредитного договору) сторони домовились про те, щоб кредитний договір від 17.03.2008р. № 6579-20/8-1 викласти в новій редакції.

Так, відповідно до п. 1 договору про внесення змін до кредитного договору банк надає позичальнику кредит в грошовій формі на наступних умовах: сума кредиту - 8500000 грн.; кінцева дата повернення кредиту -13.11.2010р.; ціль використання кредиту -поповнення обігових коштів; процентна ставка - 12% річних.

Згідно п. 4.2 договору про внесення змін до кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році.

Нарахування банком процентів здійснюється щомісячно 25 числа поточного місяця за період з першого числа поточного місяця по останній календарний день поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту (п. 4.3 договору про внесення змін до кредитного договору).

Відповідно до п. 4.4 договору про внесення змін до кредитного договору сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 25 числа по останній робочий день поточного місяця на рахунок № 2068290294 в АБ "Київська Русь", код Банку (МФО) 319092.

Цей договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін та діє по дату повного виконання позичальником зобов'язань за цим договором (п. 10.1 договору про внесення змін до кредитного договору).

На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредит у сумі 8500000 грн., що підтверджується меморіальними ордерами від 21.03.2008р. № CR004001 на суму 2000000 грн., від 24.03.2008р. № CR002002 на суму 2000000 грн., від 30.06.2009р. № CR024002 на суму 4500000 грн., копії яких залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач в порушення умов кредитного договору свої зобов'язання щодо повернення тіла кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами належним чином не виконав в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість з повернення тіла кредиту в сумі 8500000 грн. та зі сплати відсотків за користування кредитними коштами за період з 01.10.2009р. по 31.05.2011р. в сумі 1722666,62 грн.

У відповідності до вимог ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач своїх зобов'язань щодо повернення тіла кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами належним чином не виконав, у зв'язку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість з повернення тіла кредиту в розмірі 8500000 грн., зі сплати процентів за користування кредитними коштами за період з 01.10.2009р. по 31.05.2011р. в розмірі 1722666,62 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 8500000 грн. заборгованості з повернення тіла кредиту та 1722666,62 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання за кредитним договором щодо повернення тіла кредиту позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати за загальний період прострочення з 14.11.2010р. по 20.02.2012р. складають 501500 грн., три проценти річних з простроченої суми за вказаний період прострочення складають 324164,38 грн.

Здійснений позивачем розрахунок трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога про стягнення з відповідача трьох процентів річних з простроченої суми повернення тіла кредиту в розмірі 324164,38 грн. підлягає задоволенню.

Що стосується вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат нарахованих на суму заборгованості з повернення тіла кредиту, то суд зазначає наступне.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) -це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007р. № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Таким чином, інфляційна складова боргу може бути розрахована виключно за період повних календарних місяців прострочки платежів, а не за кожний день окремо, оскільки Держкомстат не визначає індекс інфляції на кожен день місяця чи на частину місяця. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 01.12.2010 року у справі № 3/111-10, від 19.01.2011 року у справі № 4/54-10-1818, від 15.03.2011 року у справі № 32/301.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком інфляційних втрат нарахованих на суму заборгованості з повернення тіла кредиту, який зроблений судом з врахуванням початку прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо повернення тіла кредиту, періоду нарахування інфляційних втрат, заявленого позивачем та показників інфляції за повні календарні місяці прострочки платежу, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати з простроченої суми за час прострочення в розмірі 476000 грн. В решті заявленої до стягнення сумі інфляційних втрат суд відмовляє, з огляду на безпідставність вимог у вказаній частині позову.

Крім того, позивач посилаючись на п. 8.1 кредитного договору просить суд стягнути з відповідача за порушення строків сплати нарахованих з січня по травень 2011 року процентів за користування кредитними коштами пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочки, яка за розрахунком позивача за загальний період прострочення з 20.02.2011р. по 30.11.2011р. складає 33280,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Положеннями ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Отже, враховуючи зазначені норми Цивільного кодексу України, положення п. 4.4 договору про внесення змін до кредитного договору, згідно якого сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 25 числи по останній робочий день поточного місяця, прострочення виконання відповідачем зобов'язання щодо сплати процентів за користування кредитними коштами нарахованими за січень 2011 року починається з 01.02.2011р.

Таким чином, згідно з правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом з врахуванням встановленого судом початку прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо сплати процентів за користування кредитними коштами за січень 2011 року, періоду нарахування пені, заявленого позивачем, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 32571,32 грн. В решті заявленої до стягнення суми пені суд відмовляє.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача з повернення тіла кредиту та процентів за користування кредитними коштами перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 8500000 грн. заборгованості з повернення тіла кредиту, 1722666,62 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 476000 грн. інфляційних втрат, 324164,38 грн. 3% річних та 32571,32 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті позовних вимог суд відмовляє з огляду на їх безпідставність,

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелторі Плюс" (08292, Київська область, м. Буча, вул. Жовтнева, 66-А, ідентифікаційний код 33092788) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (04071, м. Київ, вул. Хорива, 11-А, ідентифікаційний код 24214088) 8500000 (вісім мільйонів п'ятсот тисяч) грн. заборгованості з повернення тіла кредиту, 1722666 (один мільйон сімсот двадцять дві тисячі шістсот шістдесят шість) грн. 62 коп. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 476000 (чотириста сімдесят шість тисяч) грн. інфляційних втрат, 324164 (триста двадцять чотири тисячі сто шістдесят чотири) грн. 38 коп. 3% річних, 32571 (тридцять дві тисячі п'ятсот сімдесят одну) грн. 32 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами, 62227 (шістдесят дві тисячі двісті двадцять сім) грн. 74 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.