Справа № 2025/1239/2012
Номер провадження 2/2025/447/2012
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 квітня 2012 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого: судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Яценко А.О, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Царедарівської сільської ради Лозівського району Харківської області про визнання права власності за набувальною давністю на житловий будинок, -
в с т а н о в и в:
Позивачка звернулася до суду з позовом до Царедарівської сільської ради Лозівського району Харківської області про визнання права власності за набувальною давністю на житловий будинок, посилаючись на те, що вона починаючи з 1986 по 2002 рік працювала в КСП «Жовтень»Лозівського району, Харківської області та мешкала в гуртожитку в с. Реводарівка, Лозівського району, Харківської області. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла жителька села ОСОБА_3. Після її смерті відкрилася спадщина на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Спадкоємців першої черги після її смерті не було ні по закону ні по заповіту. В зв'язку з чим в січні 1990 року відповідач по справі запропонував позивачці проживати в спірному будинку. Починаючи з березня 1990 року позивачка разом зі своїми дітьми проживала та проживає по теперішній час в спірному будинку, проводить поточні ремонти, обробляє земельну ділянку, тобто є добросовісним набувачем. В зв'язку з чим просить визнати за нею право власності за набувальною давністю на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, але надала суду свою заяву в якій просить розглянути справу у її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає в повному обсязі.
Представник відповідача Царедарівської сільської ради Лозівського району Харківської області в судове засідання не з'явився, але надав суду свою заяву в якій просить розглянути справу за їх відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечують і позовні вимоги визнають в повному обсязі.
Згідно ст. 174ч.4 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України і які вони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення заявлених вимог, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.
Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.
Відповідно до ч.1 ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом
десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Ч.2 цієї ж статті передбачає, що особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є. Ч.4 статті передбачає, що право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Відповідно до положень ст. 5 ЦК України про дію законів у часі та п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, відповідно до якого правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються на випадки, коли володіння майном розпочалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
Враховуючи, що Цивільний Кодекс України набрав чинності з 1 січня 2004 року (п.1. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України) норми ст. 344 ЦК України поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року, а відтак визнання судом права власності на нерухоме майно не може мати місце раніше 1 січня 2011 року, за умови державної реєстрації нерухомого майна за такою особою.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.346 ЦК України у разі смерті фізичної особи право власності припиняється.
З матеріалів справи вбачається, що житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі запису у по господарській книзі №1 Полтавської сільської ради народних депутатів за 1986-1990 роки належав ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією актового запису про смерть № 1 від 01 лютого 1988 року, виданого Царедарівською сільською радою Лозівського району, Харківської області. Земельна ділянка за вищевказаною адресою ні за ким не зареєстрована та не приватизована.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Спадкоємців першої черги після її смерті не було ні по закону ні по заповіту. Відповідно до повідомлення Лозівської державної нотаріальної контори Харківської області спадкова справи після її смерті не заводилася.
Царедарівська сільська рада Лозівського району Харківської області на території якої розташований спірний будинок не використала своє право та не зверталася з вимогою про визнання спадщини відумерлою.
Позивачка по справі ОСОБА_1, починаючи з 1986 по 2002 рік працювала в КСП «Жовтень»Лозівського району, Харківської області та мешкала в гуртожитку в АДРЕСА_2 тобто не мала постійного місця проживання, що підтверджується копією її трудової книжки.
В січні 1990 року Царедарівською сільською радою Лозівського району, Харківської області було запропоновано позивачці проживати в спірному будинку. В зв'язку з чим, починаючи з березня 1990 року позивачка разом зі своїми дітьми проживала та проживає по теперішній час в спірному будинку, проводить поточні ремонти, обробляє земельну ділянку, що підтверджується довідками Царедарівської сільської ради Лозівського району, Харківської області.
В зв'язку з вищевикладеним суд вважає, що позивачка є добросовісним набувачем, оскільки вже протягом більш ніж 10 років відкрито та безперервно володіє будинком. Правовідносини між сторонами регулюються положеннями ст..344 ЦК України згідно з якого особа набуває право власності за набувальною давністю, якщо вона добросовісно заволоділа чужим майном і відкрито та безперервно володіє цим майном протягом установленого строку. А тому суд вважає можливим визнати за позивачкою право власності на вказаний вище будинок за набувальною давністю, при цьому нічиї права та інтереси порушені не будуть.
У відповідності до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Сторони повинні довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст..ст. 57-59 ЦПК України як факт спричинення їм шкоди так і її розмір. Інші доводи не можуть бути прийняті до уваги.
Оскільки позивачкою доведені обставини на які вона посилається в позовній заяві належними та допустимими доказами, суд вважає за необхідне задовольнити дані позовні вимоги.
Вимога позивачки щодо визнання права власності за набувальною давністю не порушує нічиїх прав та обов'язків і не суперечить вимогам діючого законодавства, Конституції України.
Відповідно до ст.. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 5, 15, 16, 328, 330, 344, 346, 392 ЦК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою с. Свердлове, Комінтернівського району, Одеської області, зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 право власності на житловий будинок з господарчими спорудами та будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Н.А. Смірнова
Судове рішення № 23797936, Лозівський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 25.04.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2025/1239/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: