Рішення № 23797935, 26.04.2012, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2025/2-1321/11

Номер провадження б/н

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.04.2012 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням - судді Каращука Т.О., за участю секретаря судових засідань -Клименко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк», Лозівського відділення філії «Харківське ГРУ»ЗАТ КБ «ПриватБанк»про захист прав споживача, зобов'язання визнати виконаним в повному обсязі кредитного договору та про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про захист прав споживача, зобов'язання визнати виконаним в повному обсязі кредитного договору та про зобов'язання вчинити певні дії, та прохає суд взнати зобов'язання ОСОБА_2 за кредитним договором №HAC0GK0000000013 від 09 вересня 2008 року виконаними в повному обсязі. Визнати кредитний договір №HAC0GK0000000013 від 09 вересня 2008 року укладеним між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 такими, що припинив свою дію. Іпотечний договір від 09 вересня 2008 року посвідчений приватним нотаріусом міського нотаріального округу, Харківської області ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за №4783 визнати таким, що припинив свою дію. Зобов'язати ПАТ КБ "ПриватБанк" повернути оригінали правовстановлюючих документів на нерухомість, а саме: житлової квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Зобов'язати приватного нотаріуса Лозівського міського нотаріального округу, Харківської області ОСОБА_3 виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передано в іпотеку за договором іпотеки №4783 від 09 вересня 2008 року укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ КБ "ПриватБанк", а саме : нерухоме майно: 1-кімнотна квартира загальною площею 35,1 кв. м., житлова площа 17,6 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Стягнути з відповідача витрати.

В судовому засіданні представник позивача -ОСОБА_4, уточнив позов, в якому прохав суд визнати дії публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»протиправними, що виражаються у визначенні до сплати ОСОБА_2 суми винагороди за резервування ресурсів (комісії за дострокове погашення) за кредитним договором №НАС0GК0000000013 від 09 вересня 2008 року в розмірі 75 105,52 грн. за період після 28.04.2011 року, дати дострокового погашення кредиту. Визнати зобов'язання ОСОБА_2 за кредитним договором №НАС0GК0000000013 від 09 вересня 2008 року виконаними в повному обсязі. Визнати кредитний договір №НАС0GК0000000013 від 09 вересня 2008 року укладений між публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»та ОСОБА_2 таким, що припинив свою дію. Зобов'язати публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»видати ОСОБА_2 довідку про одержання в повному обсязі виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором №НАС0GК0000000013 від 09 вересня 2008 року. Іпотечний договір від 09 вересня 2008 року посвідчений приватним нотаріусом

міського нотаріального округу, Харківської області ОСОБА_3,

зареєстрованого в реєстрі за № 4783 визнати таким, що припинив свою дію. Зобов'язати публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»повернути ОСОБА_2 оригінали правовстановлюючих документів на нерухомість, а саме: житлової квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (тридцять шість), квартира 94 (дев'яносто чотири). Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»на користь ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 (тридцять сім) гривень 00 копійок.

Позивач підтримала уточнений позов та пояснила, що між нею та ПАТ КБ «Приватбанк», в особі якого діє Лозівська філія ПАТ КБ "Приватбанк" 09.09.2008 року укладено кредитний договір № HAC0GK0000000013, яким їй надано кредитні кошти на строк з 09.09.2008 року по 09.09.2028 року включно, у розмірі 14319,48 доларів США.

Станом на 28.04.2011 року позивачем достроково, у відповідності до умов договору, сплачено всі кошти. Але відповідач всупереч нормам чинного законодавства України не повертає йому правовстановлюючі документи на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, мотивуючи це тим, що нібито за позивачем рахується нарахована комісія за дострокове погашення кредиту (плата за резервування ресурсів) в сумі 75105,52 грн., яка на думку відповідача підлягає сплаті в межах кредитного договору № HAC0GK0000000013 від 09.09.2008 року та лише після сплати якої їй будуть повернені правовстановлюючі документи передані керуючому Лозівським відділенням філії «Харківське головне регіональне управління»ЗАТ КБ "Приватбанк" ОСОБА_5 за актом прийому-передачі правовстановлюючих документів на нерухомість від 09.09.2008 року.

Дії ПАТ КБ «Приватбанк»щодо визначення ОСОБА_2 до сплати комісії за дострокове погашення кредиту (за резервування ресурсів) вважає неправомірним, оскільки нею за період з 09.09.2008 року по 28.04.2011 року, тобто за весь час фактичного резервування банком коштів, в повному обсязі, сплачено відповідачу винагороду за резервування коштів, як це передбачено п.п. 4.3 п. 4 кредитного договору № HAC0GK0000000013 від 09.09.2008 року (далі Договір), що підтверджується графіком погашення кредиту та фактично сплаченими коштами.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що відповідно до умов укладеного між сторонами кредитного договору позичальник при достроковому погашенні кредиту зобов'язаний сплатити банку суму відсотків та суму винагороди за резервування коштів, яка нараховується за весь час резервування до дати погашення кредиту, сумою зарезервованих ресурсів вважається сума вказана у графіку погашення кредиту. Договором та графіком погашення кредиту визначений термін до 09.09.2028 року резервування банком ресурсів кредиту. Просила суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що сторони уклали кредитний договір № HAC0GK0000000013 від 09.09.2008 року, що підтверджується копією останнього (а.с.№ 15-16, 88-90), за умовами розділів 1.2.8 якого позивачем надано відповідачу кредит в розмірі 14 319,48 доларів США, строком користування з 09.09.2008 року по 09.09.2028 року включно із процентною ставкою 12,96% на місяць, винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 3,00% від суми виданого кредиту в момент надання, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 6,12% річних від суми зарезервованих ресурсів.

При цьому відповідач зобов'язалася здійснювати погашення заборгованості за кредитом шляхом здійснення фіксованих щомісячних платежів у сумі 194,51 доларів США згідно кредитної виписки. (а.с.№17).

Відповідно до п.2.4.1. зазначеного кредитного договору позичальник вправі здійснювати дострокове погашення кредиту, при цьому він зобов'язаний сплатити банку суму відсотків, суму винагороди відповідно до п.8.1. договору.

Згідно п.8.1. даного договору за користування кредитом кредитні кошти надані позичальнику із сплатою серед винагороди за резервування ресурсів у розмірі 6,12% річних від суми зарезервованих ресурсів.

Згідно положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до змісту ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу; якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу; якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до ч.1 ст.531 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч.1 ст.545 ЦК України прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ч.1,2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно заперечень відповідача від 14.04.2012 року (а.с.№81-83) за спірним кредитним договором позивачу ОСОБА_2 нараховано поточну заборгованість по платі за резервування в сумі 75 105,52 грн.

З пояснень представника відповідача вбачається, що вказана сума заборгованості вирахована банком із розміру суми зарезервованих коштів за весь час резервування, до дати погашення кредиту згідно графіку погашення кредиту в термін до 09.09.2028 року.

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані із дотриманням вимог закону.

З огляду на представлені суду докази суд погоджується із доводами представника позивача щодо неправомірності нарахування відповідачем суми винагороди за резервування коштів за період від терміну дострокового погашення кредиту до визначеної графіком останнього строку його погашення.

При цьому суд виходить з того, що п.3.6 кредитного договору від 09.09.2008 року, укладеного між сторонами, щомісячна сплата винагороди, встановлюється у фіксованому розмірі (зазначеному в п.8.1.) від дня списання коштів з кредитного рахунку до дати повного погашення кредиту. При цьому, незалежно від кількості днів, що пройшло від дня останнього періоду сплати до дня остаточного погашення кредиту винагорода сплачується у вказаному розмірі.

Отже, встановлення передбаченої кредитним договором суми винагороди обмежується терміном до дати повного погашення кредиту. При цьому відсутні будь-які додаткові умови, що пов'язують дату повного погашення кредиту із графіком його погашення.

У зв'язку з цим суд не приймає до уваги письмові заперечення представника відповідача (а.с.№81-83) стосовно того, що плата за резервування підлягає сплаті за весь час резервування кредиту, що зазначений у п.8.1. та графіку погашення кредиту, а саме до 09.09.2008 року, оскільки ці заперечення базуються на довільному тлумаченні п.4.4. кредитного договору. Суд не погоджується із вказаним представником відповідача аналізом даної норми правочину, оскільки він суперечить вказаним положенням п.3.6 кредитної угоди.

Суд також зважає, що згідно п.3.3. договору нарахування винагород, передбачених зокрема, п.8.1. здійснюється в останню дату їх сплати, зазначену в п.7.1. Разом з тим, пунктом 7.1. даної кредитної угоди вказане положення не врегульоване.

За таких обставин аналізуючи сукупність умов кредитного договору суд прийшов до висновку, що нарахування винагороди за резервування ресурсів у даному конкретному випадку повинно здійснюватись у відповідності до вимог, зокрема, п.3.6 та 4.2 кредитної угоди до дня повного погашення кредиту за фактичну кількість днів резервування коштів.

Оскільки згідно умов п.4.1.резервування коштів здійснюється банком для виконання зобов'язань за даним договором із наданням права позичальнику на їх використання, у випадку дострокового погашення кредиту позичальник виконуючи власні зобов'язання втрачає потребу у подальшому використанні зарезервованих коштів.

А тому, за умовами п.4.4. кредитної угоди винагорода за резервування ресурсів, що нараховується за весь час резервування (до дати погашення кредиту), повинна нараховуватись до дати фактичного погашення кредитних зобов'язань у випадку дострокового їх виконання, оскільки даним пунктом прямо не передбачено, що датою погашення кредиту є визначена графіком дата останньої сплати сум кредитних зобов'язань.

Таким чином, вимоги позивача щодо неправомірності дій відповідача із нарахування суми винагороди за резервування ресурсів за подальший після дострокової сплати позивачем суми кредиту та відсотків період є обґрунтованими та доведеними в судовому засіданні аналізом умов кредитного договору та підтвердженням відповідача щодо відсутності у ОСОБА_2 заборгованості з цих виплат.

Одночасно правомірною є вимога позивача щодо визнання кредитного договору № HAC0GK0000000013 від 09.09.2008 року таким, що припинив свою дію, визнання іпотечного договору від 09.09.2008 року таким, що припинив свою дію, зобов'язання відповідача повернути оригінали правовстановлюючих документів згідно акту прийому передачі від 09.09.2008 року та зобов'язання відповідача до видачі позивачеві підтвердження про прийняття виконання зобов'язання останньої за спірним кредитним договором, оскільки відповідачем визнано виконання ОСОБА_2 погашення суми отриманого кредиту та відсотків за його використання, а нарахування винагороди за резервування коштів за подальший період після виконання позивачем основного зобов'язання судом визнано неправомірним.

З урахуванням викладеного позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 79, 88, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 531, 545, 599, 610,611,612, ч. 1,2 ст. 614, ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049, ст.ст. 1050, 1054, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк», Лозівського відділення філії «Харківське ГРУ»ЗАТ КБ «ПриватБанк»про захист прав споживача, зобов'язання визнати виконаним в повному обсязі кредитного договору та про зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити.

Визнати дії публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»протиправними, що виражаються у визначенні до сплати ОСОБА_2 суми винагороди за резервування ресурсів (комісії за дострокове погашення) за кредитним договором №НАС0GК0000000013 від 09 вересня 2008 року в розмірі 75 105,52 грн. за період після 28.04.2011 року, дати дострокового погашення кредиту;

Визнати зобов'язання ОСОБА_2 за кредитним договором №НАС0GК0000000013 від 09 вересня 2008 року виконаними в повному обсязі;

Визнати Кредитний договір №НАС0GК0000000013 від 09 вересня 2008 року

укладений між Публічним акціонерним товариством комерційний банк

«Приватбанк»та ОСОБА_2 таким, що припинив свою дію;

Зобов'язати публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»видати ОСОБА_2 довідку про одержання в повному обсязі виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором №НАС0GК0000000013 від 09 вересня 2008 року;

Іпотечний договір від 09 вересня 2008 року посвідчений приватним нотаріусом

міського нотаріального округу, Харківської області ОСОБА_3,

зареєстрованого в реєстрі за № 4783 визнати таким, що припинив свою дію;

Зобов'язати публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»повернути ОСОБА_2 оригінали правовстановлюючих документів на нерухомість, а саме: житлової квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (тридцять шість), квартира 94 (дев'яносто чотири);

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»на користь ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 (тридцять сім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий

у судовому засіданні:

Суддя: Т.О. Каращук