Постанова № 23796936, 25.04.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2012 року Справа № 5004/2430/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Сініцина Л.М. ,

судді Олексюк Г.Є.

при секретарі: Левчук В.В.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, довіреність в справі, ОСОБА_2, довіреність в справі

відповідача: не з'явився

третьої особи: ОСОБА_3, довіреність в справі, ОСОБА_4, довіреність в справі

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньфарм"

на рішення господарського суду Волинської області від 31.01.12 р.

у справі № 5004/2430/11 (суддя Дем`як Валентина Миколаївна )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сальве"

до Камінь-Каширської центральної районної лікарні

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньфарм"

про скасування рішення конкурсної комісії та зобов'язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Волинської області від 31.01.2012р. у справі №5004/2430/11 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сальве" до Камінь-Каширської центральної районної лікарні про скасування рішення конкурсної комісії та зобов'язання вчинити дії.

Скасовано рішення конкурсної комісії Камінь-Каширської ЦРЛ, викладене у Протоколі засідання від 07.11.2011 року, щодо визнання конкурсу таким що не відбувся.

Зобов'язано конкурсну комісію вирішити питання про допуск до участі у конкурсі претендентів, відповідно до повноти й відповідності законодавству поданих ними на засідання конкурсної комісії від 07.11.11 року, документів.

Зобов'язано конкурсну комісію визначити переможця конкурсу на право оренди нежитлового приміщення, розташованого в фойє на першому поверсі поліклініки Камінь- Каширської ЦРЛ площею 19,0 м. кв., для облаштування аптечного пункту.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що при проведенні конкурсу на право оренди нежитлового приміщення під облаштування приміщення для аптечного пункту конкурсна комісія Камінь-Каширської центральної районної лікарні фактично прийняла документи від учасників конкурсу, дослідила подані учасниками документи та при цьому, всупереч чинного законодавства, прийняла рішення про те, що конкурс на право оренди є таким, що не відбувся.

Крім того, відповідно до п.3.17 Порядку проведення конкурсу на право укладення договору оренди майна спільної власності територіальних громад міст і сіл району, затвердженого рішенням районної ради від 29.07.2011 року № 10/5 перелік підстав за яких конкурс визнається таким, що не відбувся вичерпний , а саме у разі :

- участь у конкурсі (явки) менше ніж двох осіб;

- наявність рішення суду про анулювання результатів конкурсу;

- відмова переможця від укладення договору оренди.

Матеріалами засідання комісії та поясненнями представників сторін підтверджено про те, що умови за яких конкурс визнається таким, що не відбувся були відсутні.

Отже, суд першої інстанції прийшов до висновку, що комісія без достатніх правових підстав винесла рішення про визнання конкурсу таким , що не відбувся.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньфарм" звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

Мотивуючи апеляційну скаргу, ТОВ "Волиньфарм" зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необгрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що відповідно до п.2.3 "Порядку проведення конкурсу на укладення договору оренди майна спільної власності територіальних громад міста і сіл району для участі в конкурсі учасник конкурсу подає на розгляд конкурсної комісії такі матеріали: А) заяву про оренду (заяву про участь); Б) відомості про учасника конкурсу; В) у разі оренди цілісних майнових комплексів юридичною особою додатково подаються документи, які підтверджують фінансовий стан; Г) документ про внесення суми застави.

Натомість в оспорюваному рішенні (стор.6-7) суд першої інстанції виходив із того та встановив, що нібито відповідно до п.2.3. Порядку, для участі в конкурсі учасник конкурсу подає на розгляд конкурсної комісії такі матеріали: А) заяву про оренду (заяву про участь); Б) відомості про учасника конкурсу; В) копії установчих документів засвідчених в нотаріальному порядку; Г) учасники конкурсу подають (зобов'язання) пропозиції, щодо сплати орендної плати та додаткові зобов'язання щодо експлуатації об'єкта.

Вказане твердження суду першої інстанції прямо суперечить змісту дійсних приписів п.2.3. Порядку, а отже є безпідставним.

Крім цього, апелянт звертає увагу на те, що відповідно до п. 2.4. Порядку "суб'єкти підприємницької діяльності допускаються до участі у конкурсі в разі подання документів, передбачених пунктом 2.3 цього Порядку, та внесення суми застави в розмірі 30% початкового розміру орендної плати за об'єкт оренди - для юридичних осіб, 10% - для фізичних осіб шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок орендодавця".

Однак, внаслідок неправильного застосування вказаних норм Порядку суд першої інстанції при винесенні рішення та його мотивуванні не врахував передбачену законодавством необхідність подання учасниками документу про внесення суми застави, як обов'язкової умови їх допуску до участі у конкурсі та прийшов до помилкового висновку про те, що пропозиція ТзОВ "Сальве" була подана належним чином, а пропозиція ТзОВ "Волиньфарм" з порушенням вимог Порядку.

Натомість, як вбачається із Протоколу №1 засідання конкурсної комісії від 07.11.2011 року (стор.5- останній абзац, стор.6- останній абзац) конкурсна комісія встановила, що обидва учасники допустили порушення вимог п.2.4, п.2.3 Порядку, оскільки не внесли суми застави в розмірі 30% початкового розміру орендної плати за об'єкт оренди, не надали підтверджуючих оплату застави документів, та вирішено не допустити ( Доказ- зміст стор.6-7 Протоколу) ТзОВ "Волиньфарм" та ТзОВ "Сальве" до участі у конкурсі, що повністю відповідає вимогам зазначеного Порядку. Однак судом першої інстанції і ця обставина, яка має істотне значення для справи, була залишена поза увагою, не досліджувалася та не оцінювалася при прийнятті та мотивуванні рішення.

Крім того, скаржник звертає увагу на те, що як вбачається із оспорюваного рішення суду першої інстанції, підстав та обґрунтувань позовних вимог позивача, позиції позивача під час судового розгляду, останній просив позов задоволити з тих мотивів, що рішення конкурсної комісії про визнання конкурсу таким, що не відбувся не ґрунтується на підставах передбачених п.3.17 Порядку, які вважав вичерпними.

А отже, позивачем в жодному разі не оспорювалася та обставина, що ТОВ "Сальве" за рішенням комісії також не було допущено до участі у конкурсі.

Таким чином, як вважає скаржник, в даному випадку внаслідок недопущення ТзОВ "Сальве" та ТзОВ "Волиньфарм" до участі у конкурсі склалася ситуація, коли за відсутності інших претендентів (заявки на участь у конкурсі подали лише ТзОВ "Сальве" та ТзОВ "Волиньфарм") об'єктивно участь у конкурсі приймати було нікому, тобто менше ніж дві особи.

Відповідно до п.п а) п.3.17 Порядку конкурс визнається таким, що не відбувся зокрема у випадку участі у конкурсі менш, ніж двох осіб.

Однак, суд 1-ї інстанції не врахував зазначених обставин та всупереч положенням п.п.а) п.3.17 Порядку дійшов до помилкового висновку про те, що умови за яких конкурс визнається таким, що не відбувся були відсутні, а відповідач відповідно без достатніх правових підстав виніс рішення про визнання конкурсу таким, що не відбувся.

Разом з тим, внаслідок системного тлумачення п.п.а) п.3.17 Порядку, цей пункт підтверджує можливість визнання конкурсною комісією конкурсу таким що не відбувся у зв'язку з відсутністю(недопущенням) учасників до конкурсу.

Також, досліджуючи текст Протоколу № 1 суд зазначає, що "Як слідує із тексту протоколу засідання конкурсної комісії після оголошення конкурсною комісією пропозиції конкурсу було встановлено, що одним з учасників конкурсу, ТзОВ "Волиньфарм", не було дотримано Порядку проведення конкурсу на укладення договору оренди майна спільної власності територіальних громад міст і сіл району, затвердженого рішенням районної ради від 29.07.2011 року № 10/5 та вимог чинного законодавства, а саме, не було надано до початку конкурсу на розгляд конкурсної комісії нотаріально засвідчених копій установчих документів; пропозиції, щодо сплати орендної плати та додаткових зобов'язань щодо експлуатації об'єкта". Поза увагою суду лишилася також та обставина, що подані ТзОВ "Волиньфарм" документи (заява, копії статутних документів та копія свідоцтва про державну реєстрацію) відповідають переліку документів, визначених у п.3.2 Положення про оренду нерухомого майна спільної власності територіальних громад міст і сіл району.

Наведені в рішенні висновки, на думку скаржника, суперечать даним Протоколу, адже ніяких згадок про подачу чи не подачу документів з пропозиціями, щодо сплати орендної плати та додаткових зобов'язань щодо експлуатації об'єкта не було. ТОВ "Сальве" згадуваного документа на розгляд комісії також не подавав. Насправді мова йшла про не подачу учасниками документа про внесення суми застави, який став причиною їх не допуску до участі в конкурсі.

Крім того, судом не були прийняті до уваги інші пункти Порядку, що призвело до прийняття першою інстанцією невірного рішення про те, що при проведенні конкурсу на право оренди нежитлового приміщення під облаштування приміщення для аптечного пункту конкурсна комісія Камінь-Каширської центральної районної лікарні фактично прийняла документи від учасників конкурсу, дослідила подані учасниками документи та прийняла рішення про те, що конкурс на право оренди є таким що не відбувся.

Також, на думку скаржника, суд першої інстанції незаконно своїм рішенням зобов'язує конкурсну комісію вирішити питання про допуск до участі у конкурсі претендентів, відповідно до повноти й відповідності законодавству поданих ними на засідання конкурсної комісії від 07.11.11 року документів.

Оскаржуване рішення є немотивованим, не містить аналізу та оцінки поданих сторонами доказів, вимог та заперечень сторін. Фактично судом доводи відповідача та третьої особи не оцінювались і спростовані не були.

У письмовому запереченні від 24.04.2012р. на апеляційну скаргу позивач заперечив проти її доводів, вважаючи оскаржене рішення суду першої інстанції законним та таким, що відповідає дійсним обставинам справи, з підстав викладених у запереченні.

Позивач та його представник в судовому засіданні 25.04.12р. заперечили проти доводів апеляційної скарги та надали пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважають, що рішення суду першої інстанції від 31.01.2012р. є законним та обґрунтованим, таким, що прийняте з дотриманням норм чинного законодавства, а тому просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники третьої особи - ТзОВ "Волиньфарм" в судовому засіданні 25.04.12р. підтримали доводи апеляційної скарги та надали пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважають, що рішення суду першої інстанції від 31.01.2012р. є незаконним та необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просять його скасувати, а апеляційну скаргу - задоволити.

Представник відповідача в судове засідання 25.04.12р. не з'явився, про час, день та місце слухання повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача та за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Волинської області від 31.01.2012 року у справі №5004/2430/11 слід скасувати, апеляційну скаргу задоволити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в газеті "Полісся" від 01 жовтня 2011 року Камінь-Каширською районною лікарнею було розміщено оголошення про проведення конкурсу на право оренди нежитлового приміщення райлікарні, розташованого в фойє на першому поверсі поліклініки Камінь - Каширської центральної районної лікарні площею 19,0 м. кв. під облаштування приміщення для аптечного пункту та зазначено перелік документів, які необхідно подати учасникам для проведення конкурсу до 1 листопада 2011 року (а.с.104,т.1).

В подальшому, до конкурсної комісії райлікарні надійшли дві заяви на участь в конкурсі, а саме:

ТзОВ „Сальве" - подано запечатаний пакет документів 31.10. 2011 року .;

ТзОВ „Волиньфарм" - подано 27.10.2011 року - заяву про участь у конкурсі, копію статуту фірми „Волиньфарм" від 27 грудня 2006р., завірену печаткою фірми, та свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А 00 № 656769 від 21.02.1996 р., завірене печаткою фірми.

07 листопада 2011 року відбулось засідання конкурсної комісії після закінчення якого складений протокол №1 (далі по тексту - Протокол) (а.с.22-29,т.1).

З протоколу вбачається, що для участі у конкурсі зареєструвались наступні учасники:

- ОСОБА_2 - виконавчий директор ТзОВ „Сальве", повноваження якого було підтверджено дорученням без номера від 11.10.2011 року;

ОСОБА_1 - начальник юридичного відділу ТзОВ „Сальве", повноваження якого було підтверджено дорученням без номера від 30.09.2011 року;

ОСОБА_5 - директор фірми „Волиньфарм", повноваження якого підтверджено п. 1.2.1 Статуту.

За результатами конкурсу, конкурсною комісією було прийнято рішення про визнання конкурсу на право оренди нежитлового приміщення, розташованого в фойє на першому поверсі поліклініки Камінь-Каширської центральної районної лікарні площею 19,0 м.кв., для облаштування аптечного пункту таким що не відбувся у зв'язку із не допуском учасників до конкурсу по причині не сплати ними суми застави в розмірі 30% початкового розміру орендної плати, яке відображене в протоколі.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 2 Закону "Про оренду державного та комунального майна" (далі по тексту - Закон) встановлено, що державну політику у сфері оренди щодо майна, яке перебуває в комунальній власності здійснюють органи місцевого самоврядування.

Відповідно до п.19. ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень районних і обласних рад віднесено вирішення питань про продаж, передачу в оренду, концесію або під заставу об'єктів комунальної власності, які забезпечують спільні потреби територіальних громад і перебувають в управлінні районних, обласних рад.

На виконання приписів Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" 29.07.2011р. Камінь-Каширською районною радою прийняте рішення №10/5 "Про окремі питання управління майном спільної власності територіальних громад міста і сіл району" (далі по тексту - рішення) (а.с.82-83,т.1).

Вказаним рішенням затверджено Положення про оренду нерухомого майна спільної власності територіальних громад міста і сіл району (далі по тексту - Положення), Порядок проведення конкурсу на право укладення договору оренди майна спільної власності територіальних громад міст і сіл району (далі по тексту - Порядок), Методика розрахунку і порядку використання орендної плати за користування майном спільної власності територіальних громад міста і сіл району (далі по тексту - Методика).

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що за ініціативою фізичних або юридичних осіб, які можуть бути орендарями відповідно до статті 6 цього Закону, орендодавець може оголосити про передачу майна в оренду в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до абзацу 3 ч. 4 ст.9 Закону передача в оренду комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Пунктом 3.4. Положення про оренду нерухомого майна спільної власності територіальних громад міста і сіл району, яке затверджене рішенням районної ради від 29.07.2011 року №10/5, встановлено, що передача в оренду комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах, крім комунального майна, що передається в оренду: бюджетним установам; музеям; "підприємствам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам під творчі майстерні); громадським організаціям ветеранів; громадським організаціям інвалідів; центрам професійної, соціальної реабілітації інвалідів та центрам ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів, а також підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів, яким визначена доцільність надання державної допомоги відповідно до статей 14-1 і 14-2 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»; Пенсійному фонду України та його органам; державним видавництвам та підприємствам книгорозповсюдження; вітчизняним видавництвам та підприємствам книгорозповсюдження книжкової продукції, що забезпечують підготовку, випуск та (чи) розповсюдження не менш як 50 відсотків книжкової продукції державною мовою (за винятком видань рекламного та еротичного характеру); релігійним організаціям для забезпечення проведення богослужінь, релігійних обрядів та церемоній.

За приписами ч.6 ст. 9 Закону України "Про оренду державного такомунального майна" (в редакції від 21.04.2011р.) порядок проведення конкурсу визначається, зокрема, органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.

Відповідно до вимог ч.6 ст. 9 Закону рішенням районної ради від 29.07.2011 року №10/5 затверджено Порядок проведення конкурсу на право укладення договору оренди майна спільної власності територіальних громад міст і сіл району (а.с.94-95,т.1).

Пунктом 2.3. вказаного Порядку визначено, що для участі в конкурсі учасник конкурсу подає на розгляд конкурсної комісії такі матеріали:

- заяву про оренду (заявку на участь у конкурсі);

- відомості про учасника конкурсу;

- у разі оренди цілісних майнових комплексів юридичною особою додатково подаються документи, які підтверджують фінансовий стан;

- документи про внесення суми застави.

Відповідно до п. 2.4. Порядку суб'єкти підприємницької діяльності допускаються до участі у конкурсі в разі подання документів, передбачених пунктом 2.3 цього Порядку, та внесення суми застави в розмірі 30 % початкового розміру орендної плати за об'єкт оренди - для юридичних осіб, 10 % - для фізичних осіб та неприбуткових організацій шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок орендодавця.

Тобто, з наведеного випливає, що учасники конкурсу допускаються до участі у конкурсі виключно за умови подання чітко визначених документів, зокрема документів про внесення суми застави.

Як вбачається з протоколу конкурсної комісії на розгляд конкурсної комісії, для участі у конкурсі було надано ТзОВ „Волиньфарм":

- заяву про участь у конкурсі;

- копію статуту фірми „Волиньфарм" від 27 грудня 2006р., завіреного печаткою фірми;

- свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А 00 № 656769 від 21.02.1996 р., завірене печаткою фірми;

ТзОВ "Сальве":

- копію свідоцтва про державну реєстрацію серії А 01 № 152370 від 12.01.2009 р.;

- копію статуту від 16 грудня 2008 р.;

- копію довідки з ЄДРПОУ серії АА № 036141/33 від 10.01.2011р.;

- копію ліцензії на роздрібну торгівлю лікарськими засобами серії АВ № 493949 від 13 жовтня 2009р.;

- копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100160288 серії НБ № 235356 від 25.01.2009 р.;

- копію довідки про взяття на облік платника податків від 12.08.2010 р. № 741;

- копію протоколу зборів учасників ТзОВ „Сальве" про обрання генерального директора;

- копія паспорту генерального директора та ідентифікаційного коду;

- доручення від 11.10.2011 року на ім'я виконавчого директора ОСОБА_2 та юриста Смоленського Д.П.;

- баланс товариства станом на 30 червня 2011р.( два примірники);

- звіт про фінансові результати за перше півріччя (два примірники);

- оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за 2010 р. (два примірники), оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за 2010 р. (два примірники);

- оригінали листа з відомостями про учасника конкурсу;

- лист Волинського відділення державного підприємства „ Державий центр з питань відновлення платоспроможності та банкрутства про те, що станом на 20.10.2011р. не порушувалось провадження у справі про банкрутство ТзОВ „Сальве";

- письмову конкурсну пропозицію щодо розміру орендної плати.

Таким чином, учасники конкурсу, ТзОВ „Сальве" та ТзОВ „Волиньфарм", подали не всі матеріали, передбачені умовами конкурсу, а саме останніми не подано документи про внесення суми застави в розмірі 30 % початкового розміру орендної плати за предмет оренди.

При цьому також необхідно відмітити, що посилання позивача ТзОВ „Сальве" на те, що ТзОВ "Сальве" внесло заставу згідно вимог п.2.4 Порядку шляхом сплати 500 гривень за проведення експертної оцінки частини приміщення поліклінічного відділення, площею 19 кв.м. і виготовлення висновку не може бути прийняте до уваги з огляду на те, що оплата послуги за проведення експертної оцінки має зовсім інше призначення, ніж внесення суми застави.

Застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, а оплата послуги за проведення експертної оцінки - це плата за надану суб'єктом оціночної діяльності послугу (у даному випадку за визначення вартості майна - нежитлового приміщення райлікарні, розташованого в фойє на першому поверсі поліклініки Камінь - Каширської центральної районної лікарні площею 19,0 м. кв.).

Отже, застава і оплата послуги за проведення експертної оцінки мають різну правову природу, а тому ці поняття не слід утотожнювати.

Також, слід зазначити, що оплата послуги за проведення експертної оцінки не може вважатись внесенням суми застави за предмет оренди враховуючи наявність п. 2.7. Порядку, яким встановлено, що сума застави повертається особам, які не стали переможцями конкурсу, протягом 4-х банківських днів з моменту затвердження результатів конкурсу.

Факт невнесення суми саме застави за предмет оренди не заперечується представником позивача в судовому засіданні.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що сплата ТзОВ „Сальве" 500 гривень за проведення експертної оцінки частини приміщення поліклінічного відділення, площею 19 кв.м. і виготовлення висновку не може внесенням суми застави за предмет оренди.

Як зазначалось вище, п. 2.4. Порядку чітко встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності допускаються до участі у конкурсі в разі подання документів, передбачених пунктом 2.3 цього Порядку, та внесення суми застави в розмірі 30 % початкового розміру орендної плати за об'єкт оренди - для юридичних осіб, 10 % - для фізичних осіб та неприбуткових організацій шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок орендодавця.

А відтак, оскільки учасниками конкурсу не подано документів про внесення суми застави (що зафіксовано у протоколі конкурсної комісії) останніх, згідно вимог Порядку, не допущено до участі у конкурсі.

Як вбачається із тексту протоколу конкурсної комісії та підтверджується матеріалами справи, для участі у конкурсі зареєструвались два учасника, ТзОВ "Сальве" та ТзОВ "Волиньфарм", яких не допущено до участі у конкурсі.

Відповідно до п.3.17 Порядку конкурс визнається таким, що не відбувся у випадках:

а) участь у конкурсі (явки) менше ніж двох осіб;

б) наявність рішення суду про анулювання результатів конкурсу;

в) відмова переможця від укладення договору оренди.

Таким чином, оскільки для участі у конкурсі зареєструвались лише два учасника, яких не допущено до участі у конкурсі, тому, враховуючи приписи підпункту а. п.3.17 Порядку, є підстави для визнання конкурсу таким, що не відбувся.

А відтак, висновок місцевого господарського суду про відсутність умов за яких конкурс визнається таким, що не відбувся спростовується наведеним вище.

Крім того, апеляційна інстанція вважає безпідставним висновок місцевого суду про те, що при проведенні конкурсу на право оренди нежитлового приміщення під облаштування приміщення для аптечного пункту конкурсна комісія Камінь-Каширської центральної районної лікарні фактично прийняла документи від учасників конкурсу, дослідила подані учасниками документи та при цьому прийняла рішення про те, що конкурс на право оренди є таким, що не відбувся, оскільки для того, щоб з'ясувати питання про повноту і якість поданих учасниками конкурсу документів члени конкурсної комісії не лише мали право, а були зобов'язані прийняти та дослідити подані учасниками конкурсу документи.

Також, не заслуговує на увагу посилання позивача норми Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна Затвердженого Кабінетом Міністрів України, оскільки цей Порядок визначає процедуру проведення конкурсу на право оренди державного майна, зокрема цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць), нерухомого майна (будівель, споруд, нежитлових приміщень) та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває у державній власності, а у даному випадку вирішується питання про оренду майна, яке перебуває у комунальній власності.

Отже, судова колегія вважає, що до правовідносин між сторонами у справі не підлягають застосуванню норми, які регулюють порядок та процедуру проведення конкурсу на право оренди державного майна.

Враховуючи вищевикладене та вимоги Порядку проведення конкурсу на право укладення договору оренди майна спільної власності територіальних громад міста і сіл району, затвердженого рішенням Камінь-Каширської районної ради від 29.07.2011 року №10/5 судова колегія прийшла до висновку, що конкурсною комісією правомірно було прийнято рішення про визнання конкурсу на право оренди нежитлового приміщення, розташованого в фойє на першому поверсі поліклініки Камінь-Каширської центральної районної лікарні площею 19,0 м.кв., для облаштування аптечного пункту таким що не відбувся у зв'язку із не допуском учасників до конкурсу по причині не сплати ними суми застави в розмірі 30% початкового розміру орендної плати.

Окрім того, судова колегія зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Підпунктом 3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N 18 (далі по тексту - Постанова) встановлено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Позивач (ТзОВ "Сальве") 22.11.11р. звернувся до суду з позовною заявою у якій просить:

- скасувати рішення конкурсної комісії Камінь-Каширської ЦРЛ, викладене у Протоколі засідання від 07.11.2011 року, щодо визнання конкурсу таким що не відбувся;

- зобов'язати конкурсну комісію визначити переможця конкурсу (а.с.3-9,т.1).

Як вбачається із змісту позовних вимог ТзОВ "Сальве", останні мають немайновий характер.

Згідно заяви про уточнення позовних вимог від 17.01.2012р. (а.с.55-56,т.1) позивач ТзОВ "Сальве" просить суд:

- скасувати рішення конкурсної комісії Камінь-Каширської ЦРЛ, викладене у Протоколі засідання від 07.11.2011 року, щодо визнання конкурсу таким що не відбувся;

- зобов'язати конкурсну комісію вирішити питання про допуск до участі у конкурсі претендентів, відповідно до повноти виконання ними вимог "Порядку проведення конкурсу на право укладення договору оренди майна спільної власності територіальних громад міст і сіл району, затвердженого рішенням районної ради від 29.07.2011 року № 10/5", Постанови КМУ від 10 серпня 1995 р. N 629 „ Про затвердження Методики оцінки вартості об'єктів оренди, Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів" та відповідності законодавству поданих ними на засідання конкурсної комісії від 07.11.11 року, документів;

- продовжити засідання конкурсної комісії від 07.11.2011р., на якому визначити переможця конкурсу на право оренди не житлового приміщення, розташованого в фойє на першому поверсі поліклініки Камінь- Каширської ЦРЛ площею 19,0 м. кв., для облаштування аптечного пункту.

Отже, із змісту уточнених позовних вимог випливає, що позивач ТзОВ "Сальве", пред'являючи нові правові вимоги до відповідача ТзОВ "Волиньфарм", стосовно яких просить прийняти судове рішення, змінив предмет позову.

Відповідно до п.п.3.12. Постанови право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання.

Як вбачається із змісту протоколу судового засідання від 21.12.2011р. (а.с.43,т.1) представники позивача в призначеному судовому засідання позовні вимоги підтримали в повному обсязі, тобто, суд першої інстанції почав розгляд справи по суті.

За приписами ч.2 чт. 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Отже, з наведеного вбачається, що суд першої інстанції прийняв зміну предмета позову після початку розгляду ним справи по суті по немайновій вимозі, що у даному випадку неможливо, оскільки предметом позову є немайнові вимоги, чим порушив норми процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, оскільки місцевий господарський суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, яке підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,п.1 ч.1, ч.2 ст.104,105 ГПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньфарм" задоволити.

Рішення господарського суду Волинської області від 31.01.12 року по справі №5004/2430/11 скасувати. Прийняти нове рішення: "В позові відмовити".

2. Стягнути з Тз ОВ "Сальве" (43024,м. Луцьк, вул. Проспект Соборності,15/40) на користь ТзОВ "Волиньфарм" (43025,м. Луцьк, вул. Крилова, 4,1, код ЄДРПОУ 21738610, р/р 2600101861388 в філії АТ "Укрексімбанк" у м.Луцьк, МФО 303547) судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 536,00грн.

3. Видачу наказу доручити господарському суду Волинської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Сініцина Л.М.

Суддя Олексюк Г.Є.