Постанова № 23796931, 19.04.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2012 р. Справа № 5019/2672/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Бригинець Л.М.

суддів Грязнов В.В.

суддів Демидюк О.О.

при секретарі судового засідання Риштун О.М.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол" на рішення господарського суду Рівненської області від 21.12.11 р. у справі № 5019/2672/11

за позовом заступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради

до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир - Петрол"

про внесення змін в договір оренди земельної ділянки .

За участю представників:

від органу прокуратури - Іллюк С.В. (посвідчення №112 від 05.12.11р.)

позивача - ОСОБА_3 (довіреність №08-1907 від 27.12.11р.)

відповідача - ОСОБА_1 ( довіреність № 446 від 28.12.2011

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду внесено зміни до складу колегії суддів, колегію суддів у справі №5019/1672/11 визначено у складі: головуючий суддя Бригинець Л.М., суддя Грязнов В.В., суддя Демидюк О.О.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 21.12.2011р. (суддя Качур А.М.) задоволено позов заступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир - Петрол" та внесено зміни в договір оренди земельної ділянки від 12 листопада 2004 року, укладений між Рівненською міською радою та Підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю - "Житомир-Петрол" , а саме пункт 9 викладено в такій редакції: "Орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі і розмір орендної плати в рік за земельну ділянку становить 240 980 (двісті сорок тисяч дев 'ятсот вісімдесят) грн. 96 коп.".

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції Підпиємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир - Петрол" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Рівненської області від 21.12.2011р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт зазначає наступне.

- господарським судом Рівненської області прийнято рішення у даній справі з порушенням територіальної підсудності;

- відповідач належним чином та в повному обсязі виконував та виконуєсвої зобов'язання по договору від 24 листопада 2004 року, а тому відсутні підстави внесення змін до договору оренди;

- судом попередньої інстанції безпідставно поширено до спірних правовідносин Положення про порядок встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на території Рівненської міської ради, затверджене Рішенням Рівненської міської ради від 18.08.2011 року № 1104;

- прийняття самостійних рішень Орендодавцем про зміну розмірів орендної плати прямо порушує ст. 21 Закону України "Про оренду землі", відповідно до якої розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди;

- господарський суд Рівненської області застосовуючи до спірних правовідносин п. 13 Договору та приймаючи рішення не дослідив чи змінювався розмір земельного податку, чи підвищувалися ціни, тарифи та на яку продукцію (роботи, послуги).

В доповненнях до апеляційної скарги апелянт зазначає, що пунктом 2.2.10 Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської ради, та затвердження складу контрольної комісії Рівненської міської ради, що є додатком №1 до Рішення № 1104 від 18.08.2011 року, передбачено, що розмір орендної плати, встановлений на рівні мінімальної величини відповідно до п. 2.1.1 цього Положення, збільшується на 5 відсотків, якщо земельна ділянка надана юридичній особі, дочірньому підприємству, філії підприємства, підприємцю (фізичній особі), які не мають державної реєстрації в м. Рівному.

Тобто, відповідно до зазначено пункту, суб'єкти господарювання, що не зареєстровані в м. Рівному повинні сплачувати орендну плату на 5% більше ніж підприємства зареєстровані в м. Рівному.

На думку, апелянта, зазначене Положення суперечить чинному законодавству України та є таким, що прямо порушує права суб'єктів господарювання не зареєстрованих в м. Рівному.

Апелянтом наводяться інші доводи в обгрунтування апеляційної скарги.

Заступником прокурора м. Рівне та Рівненською міською радою подані відзиви на апеляційну скаргу, в яких вимоги апеляційної заперечуються.

Згідно ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції Рівненська міська рада (позивач, орендодавець) та підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю - "Житомир-Петрол" (відповідач, орендар) 12 листопада 2004 року, на підставі рішення Рівненської міської ради від 07.07.2004 року №954, уклали договір оренди землі (надалі - Договір), відповідно до якого орендодавець, передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку, яка знаходиться в м.Рівне, вул.Київська, 100-Б, загальною площею 4000 кв.м.

Вказаний Договір було зареєстровано у Рівненській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що свідчить запис у Державному реєстрі земель від 24.11.2004 року за №040458300045 та підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 12 листопада 2004 року.

Додатковою угодою №1 від 20.02.2007 про внесення змін до договору оренди землі від 24.11.2004 сторони домовились про внесення змін до вказаного договору оренди та виклали його окремі пункти в наступній редакції:

"п.5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1746821,38грн...;"

"п.9. Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку складає139745,71грн..."

Рівненською міською радою відповідно до положень Податкового кодексу України прийнято рішення від 18 серпня 2011 року № 1104 "Про внесення змін до Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської ради, та затвердження складу контрольної комісії Рівненської міської ради з питань встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки".

Враховуючи економічне врегулювання земельних відносин, запровадження прозорого підходу до встановлення диференційованих відсотків від нормативної грошової оцінки при встановленні (зміні, перегляді) розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, Рівненською міською радою вирішено внести зміни до Положення про порядок встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської ради.

Вказаним рішення Рівненської міської ради передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку; та не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлених джерел енергії, включаючи фенологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), (електричні підстанції, електричні мережі), - трьох відсотків від нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - дванадцяти відсотків від нормативної грошової оцінки.

Відповідно до Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської ради, станом на 01.01.2011р. орендна плата в рік за земельну ділянку, передану в оренду відповідачу, встановлюється у розмірі 240980 грн. 96 коп.

Пропозицію про внесення змін до додаткового договору оренди земельної ділянки від 12.11.2004 р. в частині зміни розміру оплати за земельну ділянку 28 жовтня 2011 року позивач (орендодавець) направив на адресу відповідача.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі - спір вирішується в судовому порядку.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №309-VI від 03.06.2008 року в Закон України "Про оренду землі" були внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: "Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю". Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині". Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування з 04.06.2008 року.

В зв"язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. (від 02.12.2010 N 2755-VI) Закон України "Про плату за землю" втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.

Згідно із статтею 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно зі ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (ст.ст. 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України).

Отже, чинним законодавством передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно пунктів 15-17 договору оренди, земельна ділянка передається в оренду для завершення будівництва та обслуговування автозаправної станції в комплексі із автостоянкою. Цільове призначення земельної ділянки для завершення будівництва та обслуговування автозаправної станції в комплексі із автостоянкою. Умови збереження стану об'єкту оренди -використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.

З пункту 4 договору оренди вбачається, що земельна ділянка надана для завершення будівництва та обслуговування автозаправної станції в комплексі із автостоянкою.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 875282,78грн.

Пунктом 10 Договору оренди передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції без внесення змін до цього договору у порядку та випадках, передбачених законодавством України.

Договором передбачено (п. 13) , що розмір орендної плати переглядається не частіше ніж один раз на квартал в т.ч. у разі: зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; в інших випадках, передбачених законом.

Крім того судом першої інстанції встановлено, що земельна ділянка надана відповідачу, як юридичній особі, яка не має державної реєстрації в місті Рівне.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що коефіцієнти збільшення розміру орендної плати, що передбачені п.2.2.8., п.2.2.10. Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської ради, можуть бути застосовані для визначення орендної плати щодо земельної ділянки наданої у користування відповідачу згідно договору оренди від 12.11.2004.

Враховуючи, що пункт 13 договору оренди передбачає можливість внесення змін до цього договору (у даному випадку зміна відсотку від грошової оцінки, що складає розмір орендної плати), то прийняття орендодавцем рішення щодо зміни відсотку орендної ставки може бути підставою для зміни розміру орендної плати відповідно до змісту договору оренди.

Запропонований позивачем розмір орендної плати не перевищує граничний розмір, встановлений ст.288.5 Податкового кодексу України, ст. 21 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до п.3.4.7 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 02.02.10 №04-06/15 "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства" внесення змін до договору, зокрема, до орендної плати передбачено тільки у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу виконавчої влади у встановленому законом порядку.

Щодо посилань апелянта, як на підставу скасування оскаржуваного рішення, на порушення судом першої інстанції вимог ч.1 ст. 15 ГПК України, то воно є необгрунтованим.

Частиною 1 ст. 12 ГПК України визначено підвідомчість справ господарським судам. Зокрема, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Приписами статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.

Відповідно до ст. ст. 13, 15 ГПК України, підсудність справ визначається за предметними і територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ (ст. 16 ГПК України).

Підсудністю згідно положень процесуального законодавства є розмежування компетенції стосовно розгляду справ між окремими господарськими судами. Визначення територіальної підсудності справ господарському суду здійснюється за нормами статті 15 ГПК України згідно предметних і територіальних ознак, та уточнюється нормами статті 16 ГПК України, якими встановлюється виключна підсудність справ.

Частиною 7 ст. 16 ГПК України передбачено, що справи у спорах, передбачених пунктом 6 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням об'єктів земельних відносин або основної їх частини, за винятком справ, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням об"єктів земельних відносин або основної їх частини.

Доводи апелянта, зазначені в доповненнях до апеляційної скарги про те, що Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської ради суперечить чинному законодавству, та є таким, що порушує права суб"єктів господарювання не зареєстрованих у м. Рівному, то вказані вимоги в суді першої інстанції не розглядались.

Відповідно до ч. 3 ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Під час розгляду апеляційної скарги апелянтом було подано клопотання про зупинення провадження у справі №5019/2672/11 до вирішення справи за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир - Петрол" до Рівненської міської ради про визнання частково протиправними та скасування рішення, що розглядається Рівненським міським судом.

Вказане клопотання апеляційним господарським судом відхилено, оскільки з ухвали Рівненського міського суду від 23.12.2011р. вбачається, що провадження в адміністративній справі за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир - Петрол" до Рівненської міської ради було відкрито 23.12.2011р., тобто після прийняття рішення господарським судом Рівненської області у справі №5019/2672/11.

В матеріалах справи відсутні докази, що апелянт (відповідач) під час розгляду справи у суді першої інстанції повідомляв суд про оскарження рішення Рівненської міської ради до Рівненського міського суду.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що позовні вимоги судом першої інстанції задоволені правомірно, оскільки:

норми чинного законодавства передбачають можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом;

чинним законодавством та договором передбачено можливість зміни умов договору оренди земельної ділянки;

у прийнятому орендодавцем рішенні щодо зміни відсотку орендної ставки ( яке є чинним на час ухвалення рішення) розмір орендної плати не перевищує граничний розмір, встановлений ст.288.5 Податкового кодексу України та ст. 21 Закону України "Про оренду землі".

Доводи, які наведені апелянтом в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції. Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

В зв"язку з вищенаведеним, Рівненський апеляційний господарський суд підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир - Петрол" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Рівненської області від 21.12.2011р. у справі № 5019/2672/11 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду Рівненської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Бригинець Л.М.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Демидюк О.О.