Постанова № 23796246, 28.04.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.04.2012 р. справа №15/5009/8010/11

Головуючого:Бойко І.А. суддів: Зубченко І.В. Мартюхіної Н.О.при секретарі судового засідання: Ісаковій А.В.за участю представників сторін:від позивача:не з`явивсявід відповідача:не з`явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального закладу «Запорізьке музичне училище ім.П.І.Майбороди»Запорізької обласної ради м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької областівід05.03.2012р. (повний текст від 12.03.2012р.)у справі№ 15/5009/8010/11 (суддя Горохов І.С.) за позовом:Комунального закладу «Запорізьке музичне училище ім.П.І.Майбороди»Запорізької обласної ради м.Запоріжжядо відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м.Запоріжжя про стягнення 30645грн. 93коп, ВСТАНОВИВ:

У грудні 2011 року Комунальний заклад «Запорізьке музичне училище ім.П.І.Майбороди»Запорізької обласної ради м.Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м.Запоріжжя заборгованості з орендної плати в розмірі 6307,07грн., заборгованості з комунальних платежів у розмірі 2669,64грн., компенсації за податок на землю в розмірі 769,69грн., штрафу в сумі 20156,62грн., пені в розмірі 742,91грн. (всього 30645,93грн.).

Під час розгляду справи в місцевому господарському суді позивач неодноразово зменшував розмір позовних вимог.

У заяві (а.с. 117), одержаною судом першої інстанції в судовому засіданні 05.03.2012р., позивач наполягав на стягненні заборгованості з комунальних платежів у розмірі 1079,81грн., компенсації за податок на землю в розмірі 769,69грн., штрафу в сумі 20156,62грн., пені в розмірі 742,91грн. (всього 22749,03грн.).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.03.2012р. по справі № 15/5009/8010/11 (суддя Горохов І.С.) позовні вимоги Комунального закладу «Запорізьке музичне училище ім.П.І.Майбороди»Запорізької обласної ради задоволені частково, з відповідача стягнуто пеню в розмірі 450,00грн., в іншій частині позову відмовлено.

Зменшуючи розмір пені, заявлений до стягнення, суд першої інстанції виходив з приписів п.3 ст.83 ГПК України, враховуючи те, що позивачем не надано доказів спричинення йому збитків, а заборгованість з орендної плати та комунальних послуг, компенсація земельного податку сплачені частково до подачі позову до суду, частково під час розгляду справи.

Відмовляючи у задоволенні вимог щодо стягнення штрафу, суд першої інстанції зазначив, що договором передбачена можливість застосування штрафу за умови несплати орендної плати в повному обсязі протягом двох місяців підряд, а в матеріалах справи відсутні докази несплати відповідачем взагалі в повному обсязі протягом двох місяців підряд.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Запорізької області від 05.03.2012р. у справі № 15/5009/8010/11 в частині часткового стягнення пені в розмірі 450,00грн. та відмови у стягненні штрафу в розмірі 20156,62грн. Комунальний заклад «Запорізьке музичне училище ім.П.І.Майбороди»Запорізької обласної ради звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог по стягненню штрафу та повному стягненню нарахованої пені, враховуючи, що в оскаржуваному рішення суд першої інстанції довільно витлумачив правочин щодо покладення обов'язків на орендаря по сплаті штрафу, безпідставно суттєво зменшив розмір пені за грубі порушення умов договору оренди. Заявник апеляційної скарги просить прийняти нове, за яким стягнути з ФОП ОСОБА_5 20156,62грн. штрафу та 742,91грн. пені.

Ухвалою від 29.03.2012 року Донецьким апеляційним господарським судом було порушено апеляційне провадження.

Позивач у судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надав клопотання про можливість розгляду справи за відсутністю його представника.

Відповідач у судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надав телеграму, в якій просить відкласти розгляд справи.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення не підлягає скасуванню з підстав, викладених у постанові.

Як вбачається із матеріалів справи, 07.07.2008р. між Комунальним закладом "Запорізьке музичне училище ім.П.І.Майбороди" (орендодавець, на момент укладення договору -Запорізьке державне музичне училище ім.П.І.Майбороди) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, що знаходиться на балансі Комунального закладу "Запорізьке музичне училище ім.П.І.Майбороди" (далі за текстом -договір оренди).

Згідно розділу 1 договору оренди, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно -приміщення площею 84,4кв.м, розташоване на першому поверсі будівлі гуртожитку за адресою: м.Запоріжжя, вул.Перемоги, 56а, для розміщення офісу.

В пункті 10.1. договору оренди визначено, що договір укладено строком на два роки з 07.07.2008р. по 06.07.2010р. включно.

Згідно умов договору від 07.07.2010р. про внесення змін до договору оренди, строк дії договору був продовжений та визначено, що договір діє з 07.07.2010р. по 06.07.2012р.

Відповідно до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В пункті 3.1. договору оренди передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням Запорізької обласної ради від 23.12.05р. № 31. За результатами конкурсу місячна орендна плата за перший місяць оренди (липень 2008 року) складає 2500грн. 00коп. без ПДВ. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до п.3.7. договору оренди, до суми орендної плати не входять: компенсація за податок на землю; додатково орендоване окреме індивідуально визначене майно, яке знаходиться на балансі орендодавця; відшкодування витрат орендодавця на надані орендареві комунальні послуги на обслуговування будинку і прибудинкової території тощо. Відшкодування вищезазначених витрат відбувається відповідно до укладених угод між орендодавцем та орендарем та чинного законодавства України.

У відповідності з вказаним пунктом договору оренди, між Комунальним закладом "Запорізьке музичне училище ім.П.І.Майбороди" (балансоутримувач, на момент укладення договору -Запорізьке державне музичне училище ім.П.І.Майбороди) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (орендар) 07.07.2008р. був укладений договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі за текстом -договір про відшкодування витрат).

Відповідно до п.1.1. договору про відшкодування витрат, балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію будівлі, що знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул.Перемоги, 56а, загальною площею 84,4кв.м, а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим Договором.

В розділі 3 договору оренди та в пункті 2.2. договору про відшкодування витрат передбачено, що орендар повинен своєчасно та у розмірах, встановлених договором вносити як орендну плату, так і грошові суми на відшкодування витрат балансоутримувача з утримання орендованого нерухомого майна, надання комунальних послуг.

За умовами договору оренди, орендна плата перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно -до 15 числа місяця, наступного за тим, що підлягає оплаті (п.3.3. договору оренди).

Згідно пункту 2.2.3. договору про відшкодування витрат, орендар зобов'язався не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, вносити плату на рахунок балансоутримувач будівлі за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, а також за комунальні послуги.

Місцевим господарським судом встановлено, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював оплату орендних та комунальних платежів за вищевказаними договорами, у зв'язку чим позивачем на адресу відповідача надсилались претензії від 18.01.2011р. № 01-11/18, від 30.05.2011р. № 01-11/144, від 24.10.2011р. №01-11/298 з вимогами оплатити заборгованість.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджено факт часткової оплати відповідачем суми заборгованості з орендної плати в розмірі 4987,00 грн. до подачі позову до суду, а саме: згідно квитанцій № 111/Е/23 від 14.12.2011р. на суму 2392,50грн.; № К111/G/36 від 16.12.2011р. на суму 515,67грн., по рахунку № Р113 від 10.11.2011р. сплачено квитанцією № К111/G/36 від 16.12.2011р. на суму 1078,83грн., сплачено квитанцією № К111/D/22 від 13.12.2011р. на суму 1000,00грн., а отже місцевий господарський суд правомірно відмовив в цій частині позовних вимог.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем здійснена часткова оплата заборгованості з орендної плати, про що, як визначено в оспорюваному рішенні, свідчать квитанції № К111/N/22 від 23.12.2011р. на суму 1100,00грн. та № К111/R/27 від 27.01.2012р. на суму 220,07грн. (всього 1320,07грн.).

Також після звернення позивача до суду відповідачем, згідно квитанцій № К111/S/2 від 28.12.2011р., № к111/2/5 від 02.03.2012р., № к111/2/6 від 02.03.2012р., № к111/5/15 від 05.03.2012р., № к111/2/6 від 02.03.2012р., № к111/5/15 від 05.03.2012р. на загальну суму 2669,64грн., оплачено заборгованість по комунальним послугам.

Заборгованість з земельного податку сплачена 05.03.2012р. квитанцією № к111/5/14 на суму 769,69грн.

Виходячи з приписів п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення 1320,07грн. заборгованості з орендної плати, 769,69грн. заборгованості з компенсації земельного податку та 2669,64грн. заборгованості по оплаті комунальних платежів, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Крім того, позивачем були заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 742,91грн. та штрафу в розмірі 20156,62грн. за несвоєчасне внесення платежів за договорами.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В пункті 3.5. договору оренди передбачено, що орендна плата, яка перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується Орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, на який нараховується пеня, від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п.5.10. договору оренди, у разі якщо Орендарем не сплачується орендна плата за орендоване майно в повному обсязі протягом 2-х місяців підряд, Орендар сплачує штраф в розмірі 200% місячної орендної плати.

Згідно п.2.2.3. договору про відшкодування витрат, при несвоєчасному внесенні плати за договором Орендар зобов'язаний сплатити пеню із розрахунку 120% облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

Із здійсненого позивачем розрахунку суми позовних вимог вбачається, що заборгованість з орендної плати виникла за рахунками № 104 від 18.10.11р. та № 113 від 10.11.11р. на загальну суму 6307,07грн., заборгованість по комунальним послугам виникла за рахунками № 053 від 28.04.11р., № 96 від 28.09.11р., № 109 від 28.10.11р., № 118 від 28.11.11р. на загальну суму 625,77грн., які були погашені відповідачем в повному обсязі.

У зв'язку із несвоєчасною оплатою орендних та комунальних платежів, згідно умов договору оренди та договору про відшкодування витрат, відповідачеві була нарахована пеня в розмірі 742,91грн.

У відзиві від 06.02.2012р. (а.с. 96-97) відповідач просила зменшити розмір пені, приймаючи до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін та інші інтереси сторін, що заслуговують до увагу, як того вимагає ст.233 ГК України.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але і інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України також передбачено можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, та наявність інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 3 статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з тим, що розрахунок пені позивачем здійснено з урахуванням вимог чинного законодавства України. Проте, виходячи з приписів вищенаведених статей, суд першої інстанції, враховуючи, що відповідачем заборгованість з орендної плати, сплати комунальних послуг, компенсації земельного податку сплачена, а також оплата здійснювалась і до подачі позову до суду, доказів спричинення збитків позивачу не надано, правомірно стягнув з відповідача пеню в розмірі 450,00грн.

Що стосується вимог в частині стягнення штрафу, то судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне:

За умовами договору в пункті 5.10. договору оренди передбачено право орендодавця нарахувати орендареві штрафу в розмірі 200% місячної орендної плати у разі прострочення оплати орендних платежів протягом 2-х місяців підряд.

Як зазначалось вище, частина заборгованості з орендної плати була погашена відповідачем до подачі позову до суду, а отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що матеріалами справи не підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості за договором оренди протягом 2-х місяців підряд та у позивача відсутні правові підстави для нарахування штрафу.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні вимог щодо стягнення штрафу в розмірі 20156,62грн., а тому судова колегія апеляційної скарги погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог Комунального закладу «Запорізьке музичне училище ім.П.І.Майбороди»Запорізької обласної ради.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Доводи апеляційної скарги судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки є безпідставними та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Однак, судом першої інстанції невірно визначено розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

При зверненні до суду з позовною заявою майнового характеру позивач мав сплатити судовий збір, згідно Закону України «Про судовий збір», у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. У позові позивачем заявлені майнові вимоги на загальну суму 30645,93грн., а тому судовий збір становить 1411,50грн. (941,00грн. х 1,5 = 1411,50грн.).

Стаття 49 ГПК України передбачає, що при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги той факт, що відповідачем після подачі позову до суду була проведена оплата заборгованості в розмірі 4759,40грн., а судом першої інстанції позовні вимоги задоволені частково в розмірі 450,00грн. пені, в частині у задоволенні позовних вимог відмовлено, розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача слід нараховувати від суми задоволених вимог в розмірі 5209,40грн.

Згідно розрахунку, проведеного судовою колегією апеляційної інстанції, стягненню з відповідача за подачу позову до суду підлягає судовий збір в розмірі 323,23грн. (5209,40грн. х х 1411,50грн. : 22749,03 грн. = 323,23грн.).

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Запорізької області від 05.03.2012 року у справі № 15/5009/8010/11 є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, а тому підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Проте, судова колегія зазначає, що оспорюване рішення підлягає зміні в частині визначення суми судового збору, що підлягає стягненню з відповідача, відповідно до приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги до суду покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального закладу «Запорізьке музичне училище ім.П.І.Майбороди»Запорізької обласної ради м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 05.03.2012 року у справі № 15/5009/8010/11 -залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 05.03.2012 року у справі № 15/5009/8010/11 - змінити в частині визначення суми судового збору, що підлягає стягненню з відповідача, відповідно до приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Абзац 2 резолютивної частини рішення господарського суду Запорізької області від 05.03.2012 року у справі № 15/5009/8010/11 викласти в наступній редакції: «Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Комунального закладу "Запорізьке музичне училище ім.П.І.Майбороди" Запорізької обласної ради (69035 м.Запоріжжя, пр.Маяковського, 22, код ЄДРПОУ 02215006) 450 (чотириста п'ятдесят) грн. 00коп. пені, 323 (триста двадцять три) грн. 23 коп. судового збору. Видати наказ.»

В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 05.03.2012 року у справі № 15/5009/8010/11 -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий І.А.Бойко

Судді: І.В.Зубченко

Н.О.Мартюхіна

Надруковано 5 прим.:

1 -позивачу (скаржнику)

1 -відповідачу

1 -у справу

1 -ДАГС

1 -ГСЗО