Ухвала суду № 23796201, 27.04.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"27" квітня 2012 р.Справа № 14/5025/1591/11

Господарський суд Хмельницької області в складі головуючого судді Гладюка Ю.В, розглянувши в відкритому судовому засіданні скаргу скаргу ФГ „Калина" на дії ДВС у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від імені якого діє філія - Хмельницьке обласне управління м. Хмельницький до фермерського господарства "Калина" смт. Стара Синява, Хмельницька область, Старосинявський район про стягнення 100 657,07 грн. заборгованості за кредитним договором

за участю представників:

від скаржника: не з'явився

стягувача: ОСОБА_1 - за довіреністю

ДВС: ОСОБА_2 -за довіреністю

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду області від 22 листопада 2011 року у даній справі позов задоволено частково, стягнуто з фермерського господарства "Калина" (Хмельницька область, Старосинявський район, смт. Стара Синява, вул. Заводська, 6, код ЄДРПОУ 31424846) на користь публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від імені якого діє філія - Хмельницьке обласне управління (м. Хмельницький, вул.. Кам'янецька, 46, код ЄДРПОУ 09315357) -54 698, 79 грн. заборгованості по залишку кредиту, 23 188, 99 грн. -заборгованості за процентами, 815, 32 грн. державного мита, а також 191,16 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Постановою Рівненьского апеляційного господарського суду від 16 січня 2012 року апеляційну скаргу ФГ „Калина" залишено без задоволення, рішення господарського суду області - без змін.

14 лютого 2012 року на виконання рішення суду видано наказ.

На адресу суду надійшла скарга ФГ „Калина" на дії ВДВС Старосинявського РУЮ, в якій скаржник просить визнати неправомірними дії державного виконавця та скасувати акт опису й арешту майна скаржника від 6 квітня 2012 року, винесеного при примусовому виконанні рішення у даній справі.

Обгрунтовуючи скаргу, скаржник зазначає, що державний виконавець, при винесенні оскаржуваного акту порушив ч. 2 ст. 19 Конституції України, де вказано, що посадові особи органів державної влади зобов'язані діяти у спосіб, що передбачений Конституцією і законами України. Так, порядок здійснення виконавчого провадження встановлений Законом України „Про виконавче провадження". На виконання цього Закону Міністерством юстиції України видано Наказ №74/5 від 15.12.1999 року „Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій", якою передбачена форма і порядок заповнення Акту опису і арешту майна. Нормою п. 5.6.6. Інструкції передбачено, що в акті опису і арешту повинні бути вказані назва органу, якими виданий виконавчий документ, що підлягає виконанню і його резолютивна частина. Проте, в Акті опису і арешту майна скаржника від б квітня 2012 року державний

виконавець: по-перше, зазначив, що здійснює складання акту „при примусовому виконанні наказу №14/5025/1591 /11 від 14.02.2012 року та №14/5025/159/11 від 15.02.2012 року". При цьому у вказаному Акті мають місце три порушення:

- замість одного наказу, на виконання якого здійснюється опис майна, вказано два накази Господарського суду Хмельницької області, тоді як у відповідності із нормою п. 1 ст. 25 Закону "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження. Тобто, один виконавчий

документ - одне виконавче провадження;

- у відповідності із нормою п.1 ст. ЗЗ Закону „Про виконавче провадження" у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми. Фактично державний виконавець в порушення норми п. 4.1.5. Інструкції "Про проведення виконавчих дій" не виносив постанови про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження за наказами суду №14/5025/1591/11 від 14.02.2012 року та № 14/5025/159/11 від 15.02.2012 року, тому не мав права одним Актом опису і арешту майна від 6 квітня 2012 року описувати майно по двох виконавчих провадженнях;

- хоча державний виконавець одним Актом опису і арешту майна від 6 квітня 2012 року зазначає два накази Господарського суду: №14/5025/1591/11 та № 14/5025/159/11, проте вказує лише одну резолютивну частину з цих двох наказів. При цьому, стає незрозумілим якого з наказів суду стосує ця резолютивна частина.

Відповідно до п.1 ст. 57 Закону „Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Проте, не зважаючи на те, що сума стягнення за наказами складає 104 330, 28 грн. державний виконавець описав і наклав арешт на майно, вартість якого - 300 000 грн.

Повідомлений належним чином (поштове повідомлення про вручення ухвали про призначення скарги до розгляду міститься в матеріалах) скаржник свого представника в судове засідання не направив, причин неявки суду не повідомив.

Представник ДВС в судовому засіданні та у письмовій позиції проти скарги заперечує, зазначаючи наступне.

У відділі ДВС перебуває на виконанні два рішення Господарського суду про стягнення коштів з ФГ „Калина" на користь ПАТ „Державний ощадний банк України" в особі філії Хмельницького обласного управління на загальну суму 104 330,68 грн.

Виконавчі документи видані на підставі вищевказаних рішень суду до відділу ДВС надійшли на виконання 06.03.2012р., в цей же день на підставі ст. 25 Закону України „Про виконавче провадження" державним виконавцем було винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень, які були направлені сторонам виконавчих проваджень. Також було встановлено строк для добровільного виконання рішення суду до 14.03.2012р.

Так-як, боржником у встановлений строк рішення суду не було виконано державним виконавцем вжито заходи передбачені Законом України „Про виконавче провадження" для повного та фактичного виконання рішень судів.

Так, державним виконавцем 6 квітня 2012 року було складено акт опису й арешту майна, яким було накладено арешт на рухоме та не рухоме майно боржника, яке на відповідальне зберігання прийняв директор ФГ Калина". Під час проведення опису й арешту зауважень та заяв від боржника не надходило про, що свідчить його підпис у акті опису й арешту майна.

Стосовно посилань скаржника на те, що акт опису й арешту не відповідає вимогам Закону з тих підстав, що у акті опису зазначено кілька виконавчих документів замість одного представник виконавчої служби вказує, що жодною нормою чинною законодавства не визначено, що в акті опису має бути зазначено лише один виконавчий документ.

Стосовно, об'єднання у зведене виконавче провадження кількох виконавчих документів де боржником є одна й та сама особа представник виконавчої служби пояснив, що державним виконавцем було проведено об'єднання у зведене виконавче провадження виконавчих

проваджень по виконанню наказів господарського суду № 14/5025/159/11 від 15.02.2012р. та 14/5025/1591/11 від 14.02.2012р. 7 квітня 2012 року.

Також, твердження скаржника про те, що державним виконавцем були порушені права боржника в тому, що було описано майно вартістю в тричі більше ніж підлягає стягненню є безпідставним, оскільки, експертна оцінка майна боржника не проводилась.

Представник стягувача в судовому засіданні проти скарги заперечував, зазначав про її необгрунтованість.

За результатами розгляду скарги судом враховується таке.

15 та 14 лютого 2012 року господарським судом області видано два накази на примусове виконання рішень у справах № 12/5025/1593/11 та № 14/5025/1591/11 про стягнення з ФГ „Калина" на користь ПАТ „Ощадбанк" в особі філії -Хмельницького обласного управління -104 330, 68 грн.

6 березня 2012 року постановою начальника відділу ДВС Старосинявського РУЮ відкрито провадження з виконання вищевказаних наказів.

6 квітня 2012 року державним виконавцем В ДВС Старосинявського РУЮ складено акт опису й арешту майна боржника при примусовому виконанні наказів у справах № 12/5025/1593/11 та № 14/5025/1591/11 (про стягнення 104 330, 28 грн.), згідно якого описано майна на суму 300 000 грн., на яке накладено арешт. Зазначений акт у графі „описане майно прийняв на відповідальне зберігання, копію акту й арешту майна отримав" міститься підпис директора ФГ „Калина" ОСОБА_3 Акт підписаний державним виконавцем, стягувачем, боржником та двома понятими.

7 квітня 2012 року начальником відділу ДВС Старосинявського РУЮ винесено дві постанови про приєднання виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 14/5025/1591/11 та № 12/5025/1593/11 до зведеного виконавчого провадження № 32344619, яке знаходиться в Відділі ДВС Старосинявського РУЮ.

Порядок вчинення виконавчих дій визначається Законом України „Про виконавче провадження" та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Мін'юсту України від 15.12.99р. № 74/5.

Згідно п. 5.6.1 Інструкції про проведення виконавчих дій" арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - в обмеженні права користування майном або його вилученні в боржника та передачі на зберігання іншим особам.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Згідно ст. 33 Закону України „Про виконавче провадження" у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Згідно п. 4.1.5. Інструкції якщо в установлений строк рішення боржником добровільно не виконано, державний виконавець за наявності іншого виконавчого провадження або зведеного виконавчого провадження щодо даного боржника виносить постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження або про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження. Така постанова виноситься не пізніше наступного дня після закінчення строку для добровільного виконання.

В порушення наведених норм державним виконавцем не дотримана хронологія виконавчих дій. Вчиненню опису та арешту майна повинна була передувати постанова про зведене виконавче провадження, а вже потім на загальну суму стягнення проводитись опис та арешт майна. Фактично ж державний виконавець спочатку провів опис та арешт, а вже на наступний день об'єднав провадження у зведене. Крім того з наданих постанов про відкриття

виконавчого провадження вбачається, що строк добровільного виконання рішення судів встановлений до 14 березня 2012 року. Постанови ж про приєднання виконавчих проваджень за наказами № 12/5025/1593/11 та № 14/5025/1591/11 винесена 7 квітня 2012 року, тобто з порушенням строків, вказаних в Інструкції. До того ж, вказані постанови не містять відомостей про те, відносно якого боржника зведено виконавче провадження, до якого приєднанні виконавчі провадження за рішеннями № 12/5025/1593/11 та № 14/5025/1591/11.

Згідно ч. 2 та 3 ст. 57 Закону України „Про виконавче провадження" арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем в тому числі шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Проте за змістом вище наведеної ст. 33 Закону арешт накладається на майно у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. Зідно ж акту опису й арешту майна вартість описаного майна визначена в сумі 300 000 грн. в той час коли стягненню підлягає 104 330, 28 грн. Тобто сума описаного майна щонайменше в двічі перевищує суму стягнення (з врахуванням супутніх витрат пов'язаних з виконавчою процедурою).

Враховуючи наведене суд вважає скаргу обґрунтованою, а дії державної виконавчої служби (державного виконавця) неправомірними тобто такими що вчинені в порядку який не відповідає Закону.

Суд виходить також з того, що складений внаслідок неправомірних дій процедурний документ не може бути законним, а тому прохання щодо скасування акт опису й арешту майна від 6.04.12р також підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 121 -2 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Скаргу фермерського господарства "Калина" на дії ДВС задовольнити.

Визнати неправомірними дії державного виконавця відділу ДВС Старосинявського РУЮ та скасувати акт опису й арешту майна від 6.04.12р.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 4 прим. : 1 - до справи,

2 -скаржнику (реком з пов) вул. Заводська, 6 , смт. Стара Синява, Хмельницька область

3 - стягувачу

4 -В ДВС Старосинявського РУЮ