Рішення № 23796200, 27.04.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" квітня 2012 р.Справа № 14/5025/439/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія", м. Київ

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Берегиня", с. Сутківці, Ярмолинецького району

про стягнення 34 844,56 грн.

Суддя Гладюк Ю.В.

Представники сторін:

Позивача: ОСОБА_1 -за довіреністю

Відповідача: не з'явився

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість, що виникла в результаті неналежного виконання договору № 2/2 від 22 серпня 2011 року в розмірі 34 844, 56 грн., з яких: 32 399, 92 грн. -основна заборгованість, 1 912, 48 грн. -пеня, 162 грн. -інфляційні, 370, 16 грн. -3% річних.

Обгрунтовуючи позов, позивач вказує на порушення відповідачем умов договору щодо оплати товару у встановлені договором терміни. Підставою стягнення пені є наявність відповідних умов договору про її нарахування.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Повідомлений належним чином відповідач свого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не подав, причин невиконання вимог суду не повідомив.

Повідомляючи відповідача про розгляд справи у суді, йому направлено ухвалу про порушення провадження у справі за адресою, вказаною у позові, яка згідно довідки ЄДРПОУ є його реєстраційною адресою. Докази отримання зазначеної кореспонденції містяться в матеріалах справи. Належність повідомлення в такий спосіб підтверджується правовою позицією, викладеною у п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18, де вказано, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною) і не повернутою підприємством зв'язку, або повернуто з посиланням на відсутність адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи.

За таких обставин, суд, в порядку ст. 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглядом матеріалів встановлено.

22 серпня 2011 року між сторонами укладено договір, згідно якого продавець (позивач) зобов'язується передати у власність покупцю (відповідачу) у встановлений

строк товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.

Предметом постачання по договору є насіннєвий матеріал - ріпак, перелік, види, вартість, кількість яких передбачається в специфікаціях, що є додатком та невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2.).

Згідно п. 6.1. договору покупець сплачує продавцю за товар, який підлягає поставці за даним договором по цінам, зазначеним в специфікаціях до цього договору по курсу продажу долара США до гривні, встановленого на міжбанківській валютній біржі на день оплати або передачі товару по накладній. Загальна вартість договору складає 64 800 грн. (п. 6.2.). Розрахунки за товар покупцем здійснюються в наступному порядку: попередня оплата 50% в термін трьох банківських днів з моменту підписання договору чи пред'явлення рахунку для оплати. Остаточний розрахунок за товар повинен бути здійснений покупцем до 15.11.11р.

В разі несплати за поставлений товар в установлений цим договором термін покупець зобов'язується сплатити продавцю пеню в розмірі 26% річних за кожен день прострочки від вартості неоплаченого по договору товару, що складає: 2, 17 % в місяць або 0, 07 % в день. (п. 11.1.).

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до виконання сторонами обов'язків по даному договору (п. 10.1.).

Додатком № 1 до зазначеного договору сторони погодили специфікацію, тобто найменування товару -насіння ріпаку, кількість товару -58 одиниць, ціна за одиницю та вартість всього товару -64 800 грн.

Договір та специфікація підписані обома сторонами та скріплені їх печатками.

Факт поставки товару та прийняття його відповідачем підтверджується доданою до справи накладною № 2/2 від 8 вересня 2011 року на суму 64 799, 92 грн. Накладна підписана позивачем та скріплена його печаткою, а зі сторони відповідача підписана особою, що прийняла товар, право на прийняття якої підтверджується довіреністю на отримання ТММ № 177 від 2 вересня 2011 року, підписаною керівником та головним бухгалтером товариства відповідача.

З наданої до справи виписки з банку від 16.08.11р. вбачається, що відповідач здійснив оплату товару на суму 32 400 грн. (призначення платежу -насіння ріпаку).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до п.п. 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.

Уклавши договір № 2/2 (з додатком) сторони визначили умови, що є обов'язкові для них.

Відповідно до умов договору остаточний розрахунок за товар здійснюється до 15.11.11р. Факт отримання товару 08.09.11р. відповідачем підтверджується накладною. Докази оплати товару в повному обсязі у справі відсутні. Тому, враховуючи часткову оплату на суму 32 400 грн., починаючи з 16.11.11р. у відповідача виникла заборгованість на суму (64 799, 92 грн. -32 400 грн.) 32 399, 92 грн.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, позов, в частині стягнення основної заборгованості обґрунтований та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення вказаної норми, з урахуванням документального підтвердження наявності заборгованості на час звернення з позовом до суду, вимоги про стягнення інфляційних та річних є також обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Однак, з урахуванням визначених позивачем строків розрахунку -з 16.11.11р. по 03.04.12р. сума річних, що підлягає задоволенню становить 369, 47 грн. Сума інфляційних підлягає задоволенню в заявленому розмірі.

Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи, що пеня є договірною неустойкою, а її нарахування передбачено договором (п. 11.1), вимоги про її стягнення також обґрунтовані. Однак, розмір пені, що підлягає стягненню, після перерахунку становить 1 908, 95 грн.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково, з покладенням судових витрат на сторони, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Берегиня" (с. Сутківці, Ярмолинецького району,, код 03787503, р/р 2600326146 в ХОД ПАТ „Райфайзен банк Аваль", МФО 380805, ІПН 037875022213) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" (м. Київ, вул. Стельмаха, 6 а, код 31109157, р/р 2600601316045 в КВ ЦФ ПАТ „Кредо банк" в м. Києві, МФО 325365) -32 399, 92 грн. -основного боргу, 1 908, 95 грн. -пені, 369, 47 грн. -річних, 162 грн. -інфляційних, а також1 593, 40 грн. судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу

3 - відповідачу (рек. з повід. - 32134, Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, с. Сутківці).