Рішення № 23796122, 26.04.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2012 р. Справа № 5024/285/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А., за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1- уповн. предст., дов. № 43 від 05.01.2012р.

від відповідача: ОСОБА_2- уповн. предст., дов. від 10.01.2012р.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства "Євпаторійський морський торговельний порт", м. Євпаторія

до Приватного підприємства "Південна транспортно-логістична компанія "Нова",

м. Херсон

про стягнення коштів

Про обставини справи зазначено в ухвалі суду від 15.03.2012р., яким розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 10.04.2012р. оголошувалась перерва до 9год. 30хв. 26.04.2012р.

Провадження у справі порушено за позовом про стягнення боргу у відносинах за договором № 123 від 11.11.2011р.

Заявою від 09.04.2012р. (вх. № 2/1236 від 10.04.2012р.) позивач збільшив розмір позовних вимог, просить стягнути з відповідача 309295,93грн. боргу, 1390,65грн. в якості 3% річних, 16798,29грн. пені, 18170,71грн. штрафу.

Вимоги обґрунтовано твердженням про неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати коштів за послуги.

Відповідач не визнав позовних вимог, навів письмові заперечення проти позову.

Зокрема відповідач зазначив, що позивач не надавав йому на підпис акт про надання послуг, а в доданій до справи копії опису вкладення в лист щодо направлення акта позивачем відповідачу з невідомої причини зазначено адресу, за якою відповідач не знаходиться, - вул. Полтавська, буд.97 у м. Херсоні. Також відповідач не отримував рахунку-фактури. За цих тверджень відповідач вважає, що строк платежу стосовно заявленої позивачем суми не настав.

В обґрунтування твердження про належне направлення відповідачу рахунків - фактур позивач навів такі пояснення: "Рахунок-фактура № 1404 від 30.11.2011р. було надіслано на адресу відповідача 28.12.2011р. за вих. № 2075 разом з актом про надання послуг № 3087 від 30.11.2011р. та актами взаємо- звірок розрахунків станом на 01.12.2011р., але з технічної помилки виконувача це не найшло свого відображення в описі до цінного листа

Надсилання бухгалтерією порту документів не за юридичною адресою відповідача, а на адресу м. Херсон, вул. Полтавська, 97 пояснюється наступним:

За вказаною адресою розташоване ТОВ "Снабсудосервіс", засновниками якого є ті ж особи, що і ПП "ПТЛК "Нова". Директор ТОВ "Снабсудосервіс" ОСОБА_3, є водночас і засновником ПП "ПТЛК "Нова". Бухгалтером на цих підприємствах є одна і та ж особа - ОСОБА_4. В даному випадку бухгалтерією порту документи для ПП "ПТЛК "Нова" надсилались на адресу ТОВ "Снабсудосервіс" на прохання бухгалтера відповідача ОСОБА_4, яка пояснила це тим, що вона є водночас бухгалтером як ПП "ПТЛК "Нова", так і "Снабсудосервіс", і що їй так зручніше одержувати поштові відправлення, остільки її робоче місце знаходиться на території "Снабсудосервіс".

Це підтверджується:

- випискою з офіційного сайту Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр", згідно якої за адресою м.Херсон, вул.Полтавська, 97 зареєстровано ТОВ "Снабсудосервіс";

- згідно цієї ж виписки, директором ТОВ "Снабсудосервіс" є ОСОБА_3;

- згідно протоколу №1 зборів засновників ТОВ "Снабсудосервіс" ОСОБА_3 є одним із засновників ТОВ "Снабсудосервіс";

- особистим листом ОСОБА_3, який повідомляє порт про те, що він як засновник ПП "ПТЛК "Нова" гарантує погашення боргу цим підприємство, або ж ним особисто;

- довідкою за підписом головного бухгалтера ПП "ПТЛК "Нова" та ТОВ "Снабсудосервіс" ОСОБА_4."

Той факт, що відповідач одержував акти виконаних робіт, акти звірки та рахунки на оплату, надіслані на поштову адресу "м. Херсон, вул. Полтавська, 97", підтверджується також і тим, що відповідач частково сплачував послуги порту і ним за період з початку дії договору до лютого 2012р. було здійснено 9 платежів на загальну суму 550000грн."

Позивач у клопотання № 306 від 23.02.2012р. (вх. № 2783 від 28.02.2012р.) заявив про вжиття заходів до забезпечення позову, просить накласти арешт на грошові кошти відповідача та його майно - пісок в кількості 4956,55тн, що зберігається на причалах портопункту "Кримський" ДП "Євпаторійський торговельний порт".

С у д в с т а н о в и в:

11.11.2011р. між ДП "Євпаторійський торговельний порт" та ПП "Південна транспортно-логістична компанія "Нова" укладено договір про надання послуг № 123. За договором порт зобов'язався надати компанії послуги з гідромеханізованого переміщення, перевезенню до місця вивантаження, вивантаженні, навантаженню, зберіганню, зважуванню морського піску на причалах портопункту "Кримський" позивача на озері Донузлав. Компанія зобов'язалась оплачувати отримані послуги, роботу буксирів, буксирувальні операції в розмірі 40% їх вартості передплатою не пізніше 15 числа кожного місяця, а решту (п.3.3 договору) - протягом 5 банківських днів з моменту виставлення рахунка - фактури.

Під час виконання договору сторонами складено акти виконаних робіт № 01 від 11.11.2011р., № 03 від 12.11.2011р., № 05 від 13.11.2011р., № 06 від 13.11.2011р., № 07 від 14.11.2011р., № 08 від 15.11.2011р., № 09 від 16.11.2011р., № 10 від 17.11.2011р., № 11 від 18.11.2011р., № 12 від 19.11.2011р., № 14 від 21.11.2011р., № 13 від 20.11.2011р., № 17 від 23.11.2011р., № 15 від 22.11.2011р., № 20 від 24.11.2011р., № 22 від 25.11.2011р., № 24 від 26.11.2011р., № 27 від 28.11.2011р., № 26 від 27.11.2011р., № 30 від 29.11.2011р., № 01 від 11.11.2011р., № 03 від 12.11.2011р., № 06 від 13.11.2011р., № 05 від 13.11.2011р., № 07 від 14.11.2011р., № 08 від 15.11.2011р., № 09 від 16.11.2011р., № 10 від 17.11.2011р., № 11 від 18.11.2011р., № 12 від 19.11.2011р., № 13 від 20.11.2011р., № 14 від 21.11.2011р., № 15 від 22.11.2011р., № 17 від 23.11.2011р., № 20 від 24.11.2011р., № 22 від 25.11.2011р., № 24 від 26.11.2011р., № 26 від 27.11.2011р., № 30 від 29.11.2011р., № 28 від 28.11.2011р., № 04 від 16.11.2011р., № 05 від 17.11.2011р., № 06 від 18.11.2011р., № 07 від 19.11.2011р., № 08 від 20.11.2011р., № 09 від 21.11.2011р., № 10 від 22.11.2011р., № 17 від 27.11.2011р., № 19 від 29.11.2011р., № 05 від 03.12.2011р., № 01 від 01.12.2011р., № 03 від 02.12.2011р.

Поряд з цими підписаними обома сторонами актами відповідач склав узагальнюючі акти надання послуг № 3087 від 30.11.2011р. на суму 777953,33грн. (копія на а.с.20), № 3358 від 30.12.2011р. на суму 51102,60грн. (копія на а.с.81), № 197 від 31.01.2012р. на суму 30240грн. (копія на а.с.96), примірники яких направив за доведеною йому відповідачем поштовою адресою - вул. Полтавська, 97, м. Херсон (щодо доведення відповідачем позивачу цієї адреси суд на підставі ч.2 ст.32 ГПК України приймає як об'єктивні наведені позивачем та не спростовані відповідачем письмові пояснення, опис обґрунтувань яких викладено в описовій частині цього судового рішення), що слідує з посвідчених відділенням зв'язку описів поштових вкладень щодо відправлення кореспонденції позивачем відповідачу 28.12.2011р. (а.с.11), 05.01.2012р. (а.с.78), 02.02.2012р. (а.с.93).

Ці узагальнюючі акти виконаних робіт залишаються непідписаними зі сторони відповідача поряд з підписанням ним щоденних актів виконаних робіт, дані яких є складовими узагальнюючих актів.

Відповідач не заперечує фактів отримання від позивача послуг узгодженою кількістю, ціною, вартістю, за викладенням відзиву заперечує отримання одного з трьох названих актів - № 1404 від 30.11.2011р. на суму 777953,33грн. разом з рахунком - фактурою на цю суму, у зв'язку з чим вважає, що строк платежу не настав.

З огляду на прийняті судом об'єктивні пояснення позивача та докази направлення ним узагальнюючих актів робіт за поштовою адресою відповідача суд не сприймає як переконливі твердження відповідача про неотримання акта на суму 777953,33грн., відтак непідписання відповідачем цих трьох актів є безпідставним, суперечить передбаченим ст.3 ЦК України таким загальним засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність.

З аналогічних обґрунтувань суд вважає доведеним позивачем твердження про направлення відповідачу разом з двома актами на суму 51102,60грн. та 30240грн. рахунків фактур на ці суми № 1479 від 30.12.2011р. (а.с.82, копії опису поштового вкладення, супровідного листа - а.с.78,79) та № 56 від 31.01.2012р. (а.с.97, копії опису поштового вкладення, супровідного листа - а.с.93, 94).

Твердження позивача про направлення відповідачу рахунка - фактури № 1404 від 30.11.2011р. на суму 777953,33грн. (копія на а.с.19) суд оцінює як недоведене, оскільки про направлення цього документа нема даних ні в описі поштового вкладення (а.с.16), ні в супровідному листі (а.с.17).

Як вже зазначено 60% сум вартості послуг відповідач мав сплатити за рахунками - фактурами позивача (п.3.3 договору).

Такі рахунки - фактури за юридичним змістом кваліфікуються як вимоги. Таким чином, слід дійти висновку про те, що платіж названих 60% вартості послуг сторонами визначений пред'явленням вимоги.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений пред'явленням вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем доведено направлення відповідачу та отримання ним вимоги про оплату суми боргу 429055,93грн. (в її складі і спірна за позовом сума боргу) в листі від 06.01.2012р. (копія на а.с.15, поштове повідомлення про отримання 14.01.2012р. на звороті цього а.с.15).

З огляду на дату отримання вимоги позивач мав виконати обов'язок щодо сплати коштів протягом 7 днів до 21.01.2012р., а з 22.01.2012р. є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.526, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, зокрема, у відповідності до умов договору та вимог законодавства; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання має сплатити борг з 3% річних.

В ціні позову 309295,95грн. боргу, 16798,29грн. пені, 1390,65грн. в якості 3% річних, 18150,71грн. в якості 7% штрафу.

Пеню і штраф позивач заявив на підставі ст.231 ГК України, зазначивши, що є суб'єктом господарювання, який належить до державного сектора економіки. Цією статтею дійсно щодо відносин за участю таких суб'єктів за порушення строків виконання зобов'язань передбачено пеню в розмірі 0,1% вартості послуг за кожний день прострочення та штраф у розмірі 7% такої вартості за прострочення понад 30 днів. Проте, як зазначено в цій статті ГК, такі санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором.

У спірних відносинах інше передбачено п.4.3 договору, за яким у випадку прострочки оплати послуг компанія сплачує лише пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки платежу.

З огляду на цю норму заявлений штраф стягненню не підлягає. Пеню та 3% річних позивач нараховував за прострочку платежу з 08.01.2012р. Судом перевірено наведений позивачем розрахунок цих складових вимог, зважаючи на зменшення періоду прострочки на 14 днів (не з 08.01.2012р., а з 22.01.2012р.), зменшення розміру пені з 0,1% до подвійної облікової ставки НБ України, з числа заявленої пені підлягає стягненню 4976,19грн., а з числа заявлених відсотків річних - 917,13грн.

Відповідач не надав доказів сплати позивачу заявлених за позовом сум.

Викладені встановлені судом обставини та наведені норми є підставами для задоволення позову щодо вимог про стягнення 309295,93грн. боргу, 4976,19грн. пені, 917,13грн. в якості відсотків річних. В решті вимог слід відмовити за відсутністю підстав для їх задоволення.

Позов задовольняється на 91,19%, відповідно 91,19% судового збору покладається на відповідача, решта - на позивача.

Підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову нема у зв'язку з наступним.

До обґрунтувань заяви позивач відніс твердження про те, що відповідач систематично ухиляється від виконання своїх договірних зобов'язань, на претензії порту не відповідає, з метою уникнення погашення боргу може сховати наявні кошти та майно.

Суд констатує, що відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Верховний Суд України та Вищий господарський суд України у відповідних тематичних роз'ясненнях, зокрема Вищий господарський суд України в Постанові Пленуму № 16 від 26.12.2012р., неодноразово наголошують, що заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення; господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується, вжити пов'язаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.

Позивач не навів зазначених доказів, тому підстави для вжиття заходів до забезпечення позову за його заявою відсутні.

Керуючись ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Південна транспортно-логістична компанія "Нова" на користь Державного підприємства "Євпаторійський морський торговельний порт" 309295грн. 93коп. боргу, 4976грн. 19коп. пені, 917грн. 13коп. в якості 3% річних, 6303,79грн. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Відмовити в решіт вимог.

Відмовити в задоволенні заяви ДП "Євпаторійський морський торговельний порт" про вжиття заходів до забезпечення позову.

Суддя В.В. Чернявський

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України

03.05.2012р.