Ухвала суду № 23796065, 27.04.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

27 квітня 2012 року справа № 5020-461/2012

Суддя господарського суду міста Севастополя Єфременко О.О., розглянувши матеріали позовної заяви

Спеціалізованого санаторію ім. М.О. Семашко

(вул. Луговського, буд. 6, пгт. Сімеіз м. Ялта, 98680)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКРЕЙНІАН БІЛДІНГ КОМПАНІ»

(вул. Новікова, 33, м. Севастополь, 99043),

Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕМЕТРА 2011»

(вул. Астана Кесаєва, буд. 3-а, м. Севастополь, 99038)

про визнання недійсними договорів про внесення змін до договорів купівлі -продажу нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізований санаторій ім. М.О. Семашко звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКРЕЙНІАН БІЛДІНГ КОМПАНІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕМЕТРА 2011»про визнання недійсними договору про внесення змін до договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_1 15.02.2012 за реєстровим № 263 та договору про внесення змін до договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_1 15.02.2012 за реєстровим № 272.

Частиною першою статті 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

За загальним правилом підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.

Відповідно до частини першої статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Отже, позивач має право об'єднати вимоги, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами. Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві не лише вимоги до одного відповідача, а й вимоги до кількох відповідачів за дотриманням умови, що ці вимоги пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

У пункті 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»зазначено, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Як вбачається з позовної заяви Спеціалізованого санаторію ім. М.О. Семашко, предметом заявлених позовних вимог є:

-перша вимога до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКРЕЙНІАН БІЛДІНГ КОМПАНІ» про визнання недійсним договору про внесення змін до договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_1 15.02.2012 за реєстровим № 263;

- друга вимога до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕМЕТРА 2011»про визнання недійсним договору про внесення змін до договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_1 15.02.2012 за реєстровим № 272.

Отже, Спеціалізований санаторій ім. М.О. Семашко звернувся до суду із позовною заявою до різних відповідачів з вимогами про визнання недійсними різних договорів про внесення змін до різних договорів купівлі-продажу нерухомого майна.

Крім того, предметом договорів купівлі-продажу є різне майно: за договором купівлі-продажу від 15.02.2012, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_1 15.02.2012 за реєстровим № 263, предметом є нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АР Крим, м.Ялта, смт.Сімеїз, вул.Володимира Луговського (вулиця Морська), будинок 3; за договором купівлі-продажу від 15.02.2012, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_1 15.02.2012 за реєстровим № 272, предметом є нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АР Крим, м.Ялта, смт.Сімеїз, вул.Володимира Луговського (вулиця Морська), будинок 4.

Аналізуючи зміст заявлених позовних вимог, враховуючи, що позивачем в одній позовній заяві об'єднано дві вимоги за двома різними договорами до двох різних відповідачів, суд дійшов висновку, що невірно об'єднані кілька вимог в одній позовній заяві, оскільки спірні договори мають різну підставу виникнення, яка повинна бути підтверджена різними доказами відносно кожної позовної вимоги, а однорідність виду договорів та обрання позивачем однакового способу захисту свого порушеного права, на думку суду, не може бути виключною підставою для їх сумісного розгляду, оскільки розгляд цих вимог в одному провадженні у майбутньому перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, утруднить вирішення спору, ймовірність одночасного оскарження судового рішення та його виконання у випадку задоволення позову.

Крім того, в пункті 3.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», зазначено, що, якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК).

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору

На підставі викладеного, позовна заява Спеціалізованого санаторію ім. М.О. Семашко з доданими до неї матеріалами підлягає поверненню без розгляду.

Крім того, згідно з пунктом 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують докази сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до пункту 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції № 15 від 22.04.1993, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.1993 за № 50, при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника -останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Проте, до позовної заяви позивачем додано платіжне доручення № 623 від 19.04.2012 на суму 2146,00 грн, яке не може бути належним доказом сплати судового збору, оскільки не має відповідного напису кредитної установи.

Пунктом 4 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд повертає позовну заяву без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до частини третьої статті 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Положеннями частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір»передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

У пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 № 01-06/1625/2011 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір»визначено, що питання щодо повернення судового збору має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

У зв'язку з поверненням позовної заяви без розгляду, суд вважає необхідним вирішити питання щодо повернення позивачу сум сплаченого судового збору.

Керуючись частиною першою статті 58, пунктами 4, 5 частини першої статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Спеціалізованого санаторію ім. М.О. Семашко до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКРЕЙНІАН БІЛДІНГ КОМПАНІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕМЕТРА 2011» про визнання недійсними договорів про внесення змін до договорів купівлі -продажу нерухомого майна, повернути без розгляду.

2. Повернути Спеціалізованому санаторію ім. М.О. Семашко (вул. Луговського, буд. 6, пгт. Сімеіз м. Ялта, 98680, р/р 35227001000107 в ГУ ДКСУ в АРК м.Сімферополь, МФО 824026, код ЄДРПОУ 05450268) з Державного бюджету міста Севастополя судовий збір у розмірі 2146,00 грн (дві тисячі сто сорок шість грн. 00 коп.), перерахований платіжним дорученням № 623 від 19.04.2012 на р/р 31215206783001 в ГУ ДКСУ у м. Севастополі, отримувач -Державний бюджет міста Севастополя, код ЄДРПОУ 38022717, МФО 824509, код платежу 22030001.

Суддя О.О.Єфременко