Рішення № 23795993, 27.04.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2012 р. Справа №18/349/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавагаз", вул. Козака, буд. 2-а, м.Полтава, 36020

до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, буд. 2-а, м. Полтава, 36008

про стягнення 16677157,46 грн.

Суддя Безрук Т.М.

Представники

в судовому засіданні 26.04.2012р.:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 52 від 20.02.2012р.;

від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 19/77 від 17.10.2011р.;

в судовому засіданні 27.04.2012р.:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 52 від 20.02.2012р.;

від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 19/77 від 17.10.2011р.

Розглядається позовна заява про стягнення 10 935515,81 грн., у тому числі 10864556,87 грн. основного боргу за природний газ, переданий протягом січня 2012р. згідно договору на постачання природного газу № 210/11ТКЕб від 30.09.2011р., 59448,25 грн. - пені, 11510,69 грн. -3% річних.

Позивач заявою від 03.04.2012р. збільшив позовні вимоги на суму 24 724 440,12 грн. основного боргу за газ, переданий протягом лютого 2012р., 172516,10 грн. пені та 33783,48 грн. - 3% річних та прохав стягнути (з врахуванням часткової оплати) 6008996,99 грн. - заборгованість за природний газ, переданий протягом січня-лютого 2012р. згідно договору на постачання природного газу № 210/11ТКЕб від 30.09.2011р., 231964,35 грн. -пені, 45294,17 грн. -3% річних (т. 1 а.с.70-71).

Ухвалою від 10.04.2012р. суд прийняв дану заяву про збільшення розміру позовних вимог ( т.1 а.с.88).

В судове засідання 26.04.2012р. позивачем на підставі ст. 22 ГПК України подано заяву про збільшення позовних вимог на 10239460,13 грн. основного боргу за газ переданий протягом березня 2012р., 126875,51грн. пені, 24566,31грн. - 3% річних (т.1 а.с.92-94).

За цією заявою позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача основного боргу (з урахуванням позовних вимог від 22.02.2012р. та заяви про збільшення від 03.04.2012р.) в сумі 16248457,12 грн., а також стягнення (з урахуванням позовних вимог від 22.02.2012р. та заяви про збільшення від 03.04.2012р.) 69860,48 грн. - 3% річних та 358839,86 грн. - пені.

В п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»зазначено, що у разі прийняття судом зміни (у бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Заява про збільшення позовних вимог приймається судом. Подальший розгляд справи проводиться стосовно позовних вимог, викладених у заяві про збільшення, а саме стягнення з відповідача 16248457,12 грн. основного боргу, 69860,48 грн. - 3% річних та 358839,86 грн. - пені.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує, посилаючись на відсутність заборгованості за вказаним договором, оскільки договір на постачання природного газу № 210/11ТКЕб від 30.09.2011р. припинив свою дію з 01.01.2012р. з підстав невиконання зобов'язання ПАТ "Полтавагаз" щодо приведення своїх договірних відносин у відповідність до вимог Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом, затвердженого Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1580 від 22.09.2011р.; оплата за газ здійснювалася постійно і станом на 02.03.2012р. борг відсутній.

В судовому засіданні від 26.04.2012р. оголошувалася перерва до 27.04.2012р. згідно ст.77 ГПК України.

В судовому засіданні 27.04.2012р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

30.09.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Полтавагаз" та Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" було укладено договір № 210/11ТКЕб на постачання природного газу.

Згідно пункту 11.1 Договору строк його дії встановлено з 01.10.2011р. по 31.12.2012р., в частині проведення розрахунків за газ -до повного їх здійснення.

Згідно п.1.1.Договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору.

Додатковою угодою від 10.01.2012року сторони внесли зміни та доповнення до п.4.2 Договору щодо ціни та тарифів на природний газ та узгодили, що дана угода розповсюджує свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.01.2012р. (т.1 а.с.19-20).

Додатковою угодою від 25.12.2011р. до договору № 210/11ТКЕб від 30.09.2011р. сторони виклали даний договір в новій редакції (т.1 а.с.50-63).

Твердження відповідача про те, що договір на постачання природного газу № 210/11ТКЕб від 30.09.2011р. припинив свою дію з 01.01.2012р. з підстав невиконання зобов'язання ПАТ "Полтавагаз" щодо приведення своїх договірних відносин у відповідність до вимог Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом, затвердженого Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1580 від 22.09.2011р., судом відхиляється з огляду на наступне.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.09.2011р. №1580, затверджено Типовий договір на постачання природного газу за регульованими тарифом та зобов'язано суб'єктів господарювання, що проводять діяльність на підставі ліцензії на постачання природного газу за регульованим тарифом, привести свої договірні відносини у відповідність до вимог типового договору в термін до 01.01.2012р.

На виконання сторони підписали додаткову угоду від 25.12.2011р. до Договору № 210/11ТКЕб. При цьому ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" підписав дану додаткову угоду з протоколом розбіжностей (т.1 а.с.50-55).

Протокол розбіжностей до додаткової угоди був підписаний ПАТ «Полтавагаз»з зауваженням про протокол узгодження розбіжностей (т.1 а.с.115).

17.02.2012р. позивачем було направлено на адресу відповідача протокол узгодження розбіжностей, що підтверджується вхід. штампом відповідача від 21.02.2012р. на супровідному листі (т.1 а.с.126-128).

Як свідчать матеріали справи ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" протокол узгодження розбіжностей не підписав.

Згідно ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України (далі -ГК України) укладання господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору.

Відповідно до ст. 67 ГК України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

В силу ч. ч. 2, 3 ст. 181 ГК України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін; сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог ч. 1 ст. 181 ГК України і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. При цьому, згідно ч. 4 цієї норми, у разі наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

За змістом ч. 5 ст. 181 ГК України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Згідно з ч. 7 ст. 181 ГК України якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Відповідно до ст. 12 Закону України від 08.07.2010р. № 2467-VI «Про засади функціонування ринку природного газу»постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, якісні характеристики якого визначено стандартами, в обсязі та порядку, передбачених договором, а споживач зобов'язується сплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Обов'язкові умови договору між гарантованим постачальником та споживачем природного газу за регульованим тарифом встановлюються в типовому договорі про постачання природного газу (ч. 2 ст. 12 Закону від 08.07.2010р. № 2467-VI).

Постачальник має право припинити постачання природного газу споживачам у разі наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, без укладення відповідного договору з постачальником (ч.4 ст. 12 Закону від 08.07.2010р. № 2467-VI).

Типовий договір на постачання природного газу за регульованим тарифом, затверджено Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1580 від 22.09.2011р.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу»споживач зобов'язаний укласти договір на постачання природного газу.

Отже, укладення договору на постачання природного газу є обов'язковим для сторін на підставі закону

Оскільки, відповідач у двадцятиденний строк до суду не звернувся з врегулюванням розбіжностей, то пропозиції позивача, викладені в протоколі розбіжностей до Договору, вважаються прийнятими. Отже, з огляду на приписи ст. 181 Господарського кодексу України договір на постачання природного газ укладений між сторонами з врахуванням протоколу узгодження розбіжностей.

Відповідно до п.4.6 договору (в редакції додаткової угоди від 25.12.2011р. та протоколу узгодження розбіжностей) остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 5 числа, наступного за місяцем поставки газу.

За період січень - березень 2012р. позивач передав відповідачу природний газ на загальну суму 56528457,12 грн. Зазначене підтверджується двостороннє підписаними актами прийому передачі природного газу № У0000003201 від 31.01.2012р., № У0000003196 від 31.01.2012р., № У0000003200 від 31.01.2012р., № У0000003205 від 31.01.2012р., № У0000003198 від 31.01.2012р., № У0000006173 від 29.02.2012р., № У0000009563 від 31.03.2012р. (т.1 а.с.22-26, 77, 97).

За одержаний природний газ відповідач розрахувався частково, сплативши 40280000,00 грн. до подачі позивачем заяви про збільшення позовних вимог. Отже, станом на 24.04.2012р. заборгованість відповідач становила 16248457,12 грн. Зазначена сума і була заявлена у заяві про збільшення позовних вимог.

Згідно п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 у разі прийняття судом зміни (у бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Після подачі позивачем заяви про збільшення позовних вимог відповідач здійснив часткову оплату боргу на суму 2700000,00 грн., що підтверджується розрахунками сторін станом на 27.04.2012р., платіжними дорученнями №1119 (#10885597) від 26.04.2012р. на суму 500000,00 грн., № 1127 (#10898284) від 27.04.2012р. на суму 1800000,00 грн. (т.1 а.с.137, 140-143, 144, 145).

Зазначене свідчить про відсутність предмету спору між сторонами в цій частині вимог. Отже, провадження у справі в частині стягнення 2700000,00 грн. боргу слід припинити в зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 11 ст.80 ГПК України.

Заборгованість в сумі 13548457,12 грн. відповідачем не сплачена, що підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем (а.с.95).

За ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.

Відповідно до ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу»споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну оплату в повному обсязі послуг з постачання природного газу згідно з умовами договорів.

Доказів сплати боргу в сумі 13548457,12 грн. відповідач суду на час даного судового засідання не надав. Отже, позовні вимоги в частині стягнення 13548457,12 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 6.2.2. Договору (в редакції додаткової угоди від 25.12.2011р.) у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, зі споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Оскільки відповідача за одержаний природний газ розраховувався несвоєчасно та не в повному обсязі, позивачем правомірно заявлено вимоги про стягнення пені в суму 358839,86 грн. (в редакції вимог, викладених у заяві про збільшення розміру позовних вимог від 25.04.2012р.) за період з 11.02.2012р. по 24.04.2012р. (т. 1 а.с.92-94).

Згідно п.3 ст.83 ГПК України господарський суд має право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Відповідно до преамбули Закону України "Про теплопостачання" - основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання є - відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

Згідно ст.18 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу»та постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 року № 1082 "Про питання удосконалення схем розрахунків за використану електроенергію та природний газ" плата за теплову енергію від усіх категорій споживачів підприємства зараховуються на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за використаний природний газ. Всі кошти, що надходять в рахунок послуг теплопостачання споживачами за затвердженим алгоритмом, у відсотковому співвідношення спрямовуються на оплату природного газу.

Отже, основним джерелом ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" з яких проводиться оплата за енергоресурси, є грошові кошти від реалізації теплової енергії споживачам, а саме -населенню, установам та організаціям, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також іншим суб'єктам господарювання.

Таким чином погіршення фінансового становища ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" може вплинути на постачання теплової енергії споживачам - госпрозрахунковим організаціям, населенню.

Пунктом 1 ст. 233 ГК України визначено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Як свідчать матеріли справи, відповідачем оплата за газ здійснюється постійно по мірі надходження коштів на розподільчий рахунок, протягом розгляду даної справи відповідачем повністю погашено заборгованість за природний газ, поставлений протягом січня-лютого 2012р.

Згідно звіту про фінансові результати за 1 квартал 2012р вбачається, що підприємство відповідача є збитковим (т.1 а.с.124).

Враховуючи, те що підприємство знаходиться у скрутному фінансовому стані, враховуючи статус відповідача, який використовує придбаний газ виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, відсутністю основної заборгованості за поставку газу за січень-лютий 2012р., керуючись ч. 2 ст. 233 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України суд прийшов до висновку про наявність виключних обставин, які дають підстави для зменшення розміру пені до 10000,00 грн.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

На підставі вказаного положення позивачем правомірно заявлено до стягнення 69860,48 грн. - 3% річних (в редакції вимог, викладених у заяві про збільшення розміру позовних вимог від 25.04.2012р.) за період з 11.02.2012р. по 23.04.2012р. (т.1 а.с.92-94).

За результатом перевірки правильності нарахувань сума річних не перевищує розрахункову суму.

Заперечення відповідача щодо вимог про стягнення річних з підстав неукладеності договору та відсутності його вини, судом відхиляються, оскільки факт укладення договору встановлено судом в даному рішенні, а відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Отже, вимоги в частині стягнення 69860,48 грн. річних підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч.2 ст.49 ГПК України покладаються на відповідача, оскільки сплата частини боргу відбулася після звернення позивача з даним позовом до суду.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 80 (п.1-1), 82, 83 (п.3) 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (вул. Комарова, буд. 2-а, м. Полтава, 36008, ідентифікаційний код 03338030, інші відомості - не відомі) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтавагаз" (вул. Козака, буд. 2-а, м. Полтава, 36020, ідентифікаційний код 03351912) 13548457грн. 12 коп. основного боргу, 10000 грн. 00 коп. пені, 69860 грн. 48 коп. річних, 64380грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 2700000,00 грн. основного боргу.

Повне рішення складено та підписано 28.04.2012р.

Суддя Т. М. Безрук