Ухвала суду № 23795851, 25.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

про забезпечення позову

Справа № 5011-48/952-2012 25.04.12

За позовомІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті КиєвідоТовариства з обмеженою відповідальністю "Росичі"прозобов'язання вчинити певні діїСуддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Архіпова Г.І.від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді господарського суду міста Києва знаходиться справа №5011-48/952-2012 за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Росичі" про зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками проведення позивачем на підставі звернення громадянина ОСОБА_2 від 18.10.2011 р. позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання Товариством будівельних робіт на покрівлі першого поверху прибудови до житлового будинку на АДРЕСА_1 у Дніпровському районі м. Києва було встановлено, що такі роботи виконуються без документа, що надає право на виконання будівельних робіт, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність підстав для зобов'язання відповідача привести наведений об'єкт будівництва до попереднього стану.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Пунктом 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову є зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Росичі" привести об'єкт будівництва, розташований за адресою: АДРЕСА_1, до попереднього стану шляхом демонтажу каркасу з металевих конструкцій, у зв'язку із його самовільним будівництвом.

За змістом ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 376 Цивільного кодексу України вбачається, що особою, яку може бути зобов'язано здійснити перебудову чи знесення самочинного будівництва, є власник такого майна.

Тобто, можливість реального виконання рішення суду про зобов'язання особи здійснити перебудову самочинного будівництва у випадку задоволення позову обумовлена перебуванням такого об'єкту будівництва у власності зобов'язаної за рішенням суду особи.

При цьому, безпідставне невиконання відповідачем приписів позивача щодо зупинення проведення самочинного будівництва та його незаконне завершення, що підтверджується актами перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт від 24.10.2011 р., від 11.11.2011 р., від 04.04.2012 р., фотофіксацією, здійсненою 04.04.2012 р., нез'явлення представника відповідача в жодне судове засідання у даній справі, ініціювання відповідачем нового спору під час розгляду даної справи з метою одержання правовстановлюючого документа в т.ч. на майно, що є предметом даного спору, та подальше визнання права власності на створену внаслідок здійснення такого будівництва споруди згідно рішення господарського суду міста Києва від 04.04.2012 р. у справі №5011-62/3161-2012 свідчить про можливе ухилення відповідача від виконання рішення суду щодо перебудови такого майна шляхом його відчуження.

З огляду на викладене вбачається, що невжиття заходів до забезпечення позову зробить неможливим виконання рішення господарського суду, оскільки спірне майно може бути відчужено третій особі.

За змістом п. 9 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність за власної ініціативи вжити заходи до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії, спрямовані на відчуження такого майна.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Росичі" (02098, м. Київ, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 21649265) вчиняти дії, спрямовані на відчуження каркасу з металевих конструкцій, оздобленого з фасаду склопакетами, а з інших сторін та покрівля -листами профнастілу, що розміщений на покрівлі адміністративної будівлі з вивіскою "Райффайзен Банк Аваль" за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 (є частиною нежитлової будівлі загальною площею 3 128,1 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1).

2. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з 25.04.2012 р., підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 25.04.2013 р.

3. Стягувачем за даною ухвалою є Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26; ідентифікаційний код 37772089).

4. Боржником за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Росичі" (02098, м. Київ, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 21649265).

Суддя Р.В. Бойко