ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-48/952-2012 25.04.12
За позовомІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті КиєвідоТовариства з обмеженою відповідальністю "Росичі"прозобов'язання вчинити певні діїСуддя Бойко Р.В.
Представники сторін:
від позивача:Архіпова Г.І.від відповідача:не з'явився
Обставини справи:
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (надалі -"Інспекція") звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Росичі" (надалі - "Товариство") про зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками проведення позивачем на підставі звернення громадянина ОСОБА_2 від 18.10.2011 р. позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання Товариством будівельних робіт на покрівлі першого поверху прибудови до житлового будинку на АДРЕСА_1 у Дніпровському районі м. Києва було встановлено, що такі роботи виконуються без документа, що надає право на виконання будівельних робіт, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність підстав для зобов'язання відповідача привести наведений об'єкт будівництва до попереднього стану.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.01.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 15.02.2012 р.
Ухвалами господарського суду міста Києва від 15.02.2012 р. та від 27.02.2012 р. у зв'язку із неявкою представників сторін розгляд справи відкладався до 27.02.2012 р. та 12.03.2012 р. відповідно.
Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 12.03.2012 р. у зв'язку із перебуванням судді Бойко Р.В. у відпустці справу №5011-48/952-2012 передано на розгляд судді Підченку Ю.О.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2012 р. (суддя Підченко Ю.О.) прийнято до провадження справу №5011-48/952-2012 та призначено її до розгляду на 19.03.2012 р.
Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 14.03.2012 р. справу №5011-48/952-2012 передано на розгляд судді Бойко Р.В. у зв'язку із його поверненням з відпустки.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.03.2012 р. прийнято до провадження справу №5011-48/952-2012 та призначено її до розгляду на 19.03.2012 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.03.2012 р. у зв'язку із неявкою представників сторін розгляд справи відкладено до 02.04.2012 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.04.2012 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено до 25.04.2012 р.
10.04.2012 р. до канцелярії суду надійшло клопотання про залучення до справи третьої особи за змістом якого ОСОБА_3 просив залучити його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
В судове засідання представник позивача з'явився, проти залучення до участі у справі ОСОБА_4 заперечує, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.
Судом в задоволенні клопотання ОСОБА_4 про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, відмовлено, оскільки заявником не надано доказів за наявності яких положення ст. 27 Господарського процесуального кодексу України передбачають можливість залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Відповідач, повідомлений про час і місце судового засідання належним чином, що підтверджує відміткою на звороті ухвали суду та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №19770960 від 04.04.2012 р., отримане відповідачем 09.04.2012 р., своїх повноважних представників в судове засідання не направив, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав.
Місцезнаходження відповідача за адресою: 02098, м. Київ, АДРЕСА_1, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка містить на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html, та вказано в позові.
Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
24.10.2011 р. головним державним інспектором Інспекційного відділу №3 Інспекції Голіним М.М. на підставі звернення громадянина ОСОБА_2 від 18.10.2011 р. було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання Товариством будівельних робіт на покрівлі першого поверху прибудови до житлового будинку на АДРЕСА_1 у Дніпровському районі м. Києва, що підтверджується актом від 24.10.2011 р.
В ході проведення вказаної перевірки було встановлено порушення Товариством ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме: виконання будівельних робіт на покрівлі першого поверху прибудови до житлового будинку на АДРЕСА_1 у Дніпровському районі м. Києва без документа, що надає право на виконання таких робіт, у зв'язку з чим Інспекцією було видано Товариству приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил (про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт) від 25.10.2011 р., зокрема, з вимогою до 31.10.2011 р. привести об'єкт будівництва до попереднього стану шляхом демонтажу каркасу з металевих конструкцій.
11.11.2011 р. головним державним інспектором Інспекційного відділу №3 Інспекції ОСОБА_6 було проведено перевірку виконання умов наведених приписів, якою було встановлено, що приписи Інспекції від 25.10.2011 р. Товариством не виконуються, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт від 11.11.2011 р., у зв'язку з чим Інспекцією було повторно видано приписи з вимогою виконати вимоги попередніх приписів.
Спір у справі виник у зв'язку із невиконанням відповідачем у добровільному порядку вимог приписів Інспекції від 25.10.2011 р. та 11.11.2011 р., у зв'язку із чим позивач вказує на наявність підстав для зобов'язання відповідача привести об'єкт будівництва, розташований за адресою: АДРЕСА_1, до попереднього стану шляхом демонтажу каркасу з металевих конструкцій в судовому порядку.
За змістом п. 3 Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19.11.2007 р. № 317 (надалі -"Положення"), основними завданнями інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю є участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері будівництва, містобудування та архітектури; виконання в межах компетенції дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури (далі - державний архітектурно-будівельний контроль).
Відповідно до п.п. 6 п. 4 Положення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до покладених на них завдань проводять у встановленому порядку перевірки: відповідності виконання будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням; своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт та іншої виконавчої документації; наявності у виконавця будівельних робіт у передбачених законодавством випадках сертифікатів на будівельні матеріали, вироби і конструкції; додержання встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Тобто, Інспекція є органом, уповноваженим державою на здійснення контролю за додержанням вимог законодавства у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про основи містобудування" при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема, розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил.
Статтею 28 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що власники та користувачі об'єктів архітектури зобов'язані утримувати у належному стані будинки і споруди та закріплені за ними земельні ділянки, додержуватися під час експлуатації об'єкта архітектури вимог, визначених у його архітектурно-технічному паспорті, а також вимог законодавства; отримувати в установленому законодавством порядку дозвіл на виконання робіт, пов'язаних із реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об'єкта архітектури.
Згідно із ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після: направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції України або її територіальному органу за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; видачі замовнику відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
З огляду на наведені норми вбачається, що для здійснення будівельних робіт законодавець встановлює обов'язковість наявності документів, що надають право на виконання будівельних робіт, та затвердженої проектної документації.
Матеріалами справи (акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт від 24.10.2011 р.) підтверджується здійснення відповідачем будівельних робіт на покрівлі першого поверху прибудови до житлового будинку на АДРЕСА_1 у Дніпровському районі м. Києва без документів, що надають право на виконання будівельних робіт.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Ухвалами господарського суду міста Києва від 30.01.2012 р., 15.02.2012 р., 27.02.2012 р., 12.03.2012 р., 19.03.2012 р. та 02.04.2012 р. суд зобов'язував відповідача надати документи, що надають право на виконання будівельних робіт, та проектну документацію згідно яких здійснювалися будівельних робіт на покрівлі першого поверху прибудови до житлового будинку на АДРЕСА_1 у Дніпровському районі м. Києва, однак Товариством не було надано відповідних доказів.
Згідно із ч. 9 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" виконання будівельних робіт без відповідного документа, який дає право виконувати такі роботи, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Частиною 1 ст. 376 Цивільного кодексу України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Судом встановлено, що будівельні роботи на покрівлі першого поверху прибудови до житлового будинку на АДРЕСА_1 у Дніпровському районі м. Києва здійснювалися відповідачем за відсутності документів, що надають право на виконання будівельних робіт, та проектної документації, а тому в силу положень ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України зведена внаслідок таких робіт на покрівлі адміністративної будівлі споруда (каркас з металевих конструкцій, оздоблений з фасаду склопакетами, а з інших сторін та покрівля -листами профнастілу) є самочинним будівництвом.
Суд відзначає, що визнання за Товариством права власності в т.ч. на об'єкт, який за висновком суду у даній справі є самочинним будівництвом, згідно рішення господарського суду міста Києва від 04.04.2012 р. у справі №5011-62/3161-2012 за позовом Товариства до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Інвест Консалтинг" про визнання права власності не змінює правового статусу спірного нерухомого майна як збудованого самочинно, а лише підтверджує наявність у такої особи права власності на майно (в т.ч. згідно ст. 331 Цивільного кодексу України на будівельні матеріали та обладнання з яких збудовано спірний об'єкт).
З рішення господарського суду міста Києва від 04.04.2012 р. у справі №5011-62/3161-2012, яким визнано за Товариством право власності на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, (в т.ч. на спірне майно), вбачається, що воно мотивоване положеннями ст. 392 Цивільного кодексу України (оспорення права власності іншою особою), а не положеннями ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України, яка встановлює можливість визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
При цьому, чинне законодавство не визнає самочинне будівництво об'єктом правового захисту, крім передбаченого ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України випадку, а тому правовими наслідками самочинного будівництва, в разі звернення до суду з позовом відповідного органу, є або знесення такого будівництва, або проведення відповідної його перебудови.
Аналогічні висновки містяться в ухвалах Верховного Суду України від 08.09.2010 р. №6-1136св10 та від 01.12.2010 р. №6-9430св10.
У відповідності до ч. 1 ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
Приписами про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил (про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт) від 25.10.2011 р. та 11.11.2011 р. (отримані відповідачем 31.10.2011 р. та 18.11.2011 р. відповідно, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих листів) Інспекція вимагали від Товариства зупинити виконання спірних будівельних робіт та привести об'єкт будівництва до попереднього стану шляхом демонтажу каркасу з металевих конструкцій.
Наявними в матеріалах справи актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих робіт і будівельних робіт від 04.04.2012 р. та фотофіксацією, здійсненою 04.04.2012 р., підтверджується невиконання Товариством вимог наведених приписів та існування самочинного будівництва. Доказів на спростування наведеного відповідачем не надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Судом встановлено, що відповідачем не було виконано приписів Інспекції про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил (про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт) від 25.10.2011 р. та 11.11.2011 р.
За змістом ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Тобто, законодавцем встановлено дві підстави, за наявності хоча б одної з яких, існують правові підстави для зобов'язання особи, що здійснила самочинне будівництво, здійснити його перебудову.
Суд відзначає, що саме по собі встановлення факту відсутності документів, що надають право на виконання будівельних робіт, та проектної документації не є підставою для зобов'язання особи, що здійснила самочинне будівництво, здійснити його перебудову, однак відсутність таких документів є порушенням законодавства щодо порядку здійснення будівництва, з чим безпосередньо пов'язано дотримання будівельних норм і правил.
Аналогічний висновок міститься в постанові Вищого господарського суду України від 01.03.2011 р. у справі №28/89-10-2942.
Таким чином, відповідачем під час виконання будівельних робіт на покрівлі першого поверху прибудови до житлового будинку на АДРЕСА_1 у Дніпровському районі м. Києва було допущено істотне порушення будівельних норм і правил, а тому настають правові наслідки передбачені ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України.
Більш того, відсутність проекту спірного будівництва суперечить суспільним інтересам та порушує права третіх осіб (в даному випадку -мешканців будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, що вбачається із наявних в матеріалах справи їх звернень), оскільки проведення будівельних робіт за відсутності проекту такого будівництва беззаперечно підпадає під диспозицію положень ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України -відхилення від проекту, адже законодавець встановлює підставою для перебудови істотне відхилення від проекту.
За змістом ст. 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" проект - документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.
У відповідності до ч. 1 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Тобто, сама по собі відсутність проекту будівництва свідчить про істотне відхилення вимог містобудівної документації та вихідних даних і недотримання вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, а тому виконання будівельних робіт без проекту є самодостатньою підставою для застосування положень ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України.
За таких обставин, позовні вимоги Інспекції про зобов'язання Товариства привести об'єкт будівництва, розташований за адресою: АДРЕСА_1, до попереднього стану шляхом демонтажу каркасу з металевих конструкцій, оздобленого з фасаду склопакетами, а з інших сторін та покрівля -листами профнастілу, який згідно наданих Інспекцією фотокарток розміщено на покрівлі адміністративної будівлі з вивіскою "Райффайзен Банк Аваль", є обґрунтованими та правомірними, а тому підлягають задоволенню.
При цьому, суд відзначає, що зобов'язання відповідача вчинити наведені дії не порушує його права власності з огляду на наступне.
За змістом частин 2, 3 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Доказів введення спірного майна в експлуатацію відповідачем на надано, а рішення господарського суду міста Києва від 04.04.2012 р. у справі №5011-62/3161-2012 не мотивоване положеннями ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України.
З огляду на викладене вбачається, що Товариство як було, так і залишається після здійснення перебудови спірного майна власником будівельних матеріалів, з яких таке майно збудоване, а тому підстави вважати, що зобов'язання Товариства здійснити відповідну перебудову порушує його право власності відсутні.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Росичі" (02098, м. Київ, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 21649265) привести об'єкт будівництва, розташований за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, до попереднього стану шляхом демонтажу каркасу з металевих конструкцій (оздобленого з фасаду склопакетами, а з інших сторін та покрівля -листами профнастілу, що розміщений на покрівлі адміністративної будівлі з вивіскою "Райффайзен Банк Аваль" та є частиною нежитлової будівлі загальною площею 3 128,1 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1). Видати наказ.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Росичі" (02098, м. Київ, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 21649265) на користь Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26; ідентифікаційний код 37772089) судовий збір у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Р.В. Бойко
Дата підписання повного тексту рішення -27.04.2012 р.
Судове рішення № 23795794, Господарський суд м. Києва було прийнято 25.04.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5011-48/952-2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: