Рішення № 23795694, 10.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-30/1156-2012 10.04.12

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа

страхування"

До Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія

"Гарант Авто"

Про стягнення 6 638,09 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 -представник за довіреністю № 003 від 03.01.12.

Від відповідача ОСОБА_2 -представник за довіреністю № 310-1-4/38 від 23.12.11.

Рішення прийнято 10.04.12. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 13.03.12. по 10.04.12.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування" до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант Авто" про стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 6 638,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування" на підставі Договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.0285427.058 від 16.12.10., внаслідок ДТП, виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки ОСОБА_3, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.12. порушено провадження у справі № 5011-30/1156-2012, розгляд справи було призначено на 21.02.12. о 15-15.

22.02.12. відповідачем через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано письмовий відзив на позов, відповідно до якого Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант Авто" проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідачем не порушено право позивача, оскільки станом на день звернення останнього до суду з даним позовом не настав строк виконання регресного зобов'язання.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 21.02.12. справу № 5011-30/1156-2012 передано на розгляд судді Смирновій Ю.М. в зв'язку перебуванням судді Ващенко Т.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.12. розгляд справи № 5011-30/1156-2012 призначено на 13.03.12.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 23.02.12. справу № 5011-30/1156-2012 передано для розгляду судді Ващенко Т.М., в зв'язку з її виходом з лікарняного.

В судовому засіданні 13.03.12. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 10.04.12. о 09-50.

Представник позивача в судовому засіданні 10.04.12. підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.04.12. проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог повністю.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 5011-30/1156-2012.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.12.10. між позивачем (Страховик) та ОСОБА_4 (Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.0285427.058 (далі - Договір), відповідно до умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки ОСОБА_3, державний номер НОМЕР_1.

У відповідності до постанови Київського районного суду міста Харкова від 30.05.11. у справі № 2018/3-2950/11/18 встановлено, що 02.05.11. о 20-50 по вул. Праці, на перехресті з вул. Ковпака сталась дорожньо-транспортна пригода, а саме: водій ОСОБА_5, керуючи автобусом ПАЗ-32054, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 допустив зіткнення з автомобілем марки ОСОБА_3, державний номер НОМЕР_1, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, в зв'язку з порушенням ОСОБА_5 п. 12.1 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_4 01.06.11. звернувся до позивача із заявою від 31.05.11. про пошкодження транспортного засобу.

Позивач страховим актом № 1498.206.11.01.01 від 06.06.11. визнав нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП у розмірі 8 231,00 грн., виплата якого за Договором страхування підтверджується документами, які долучені до матеріалів справи: платіжне доручення № 7599 від 29.06.11. на суму 8 231,00 грн.

Згідно звіту № 07/05/11 про оцінку колісного транспортного засобу від 06.05.11., встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого ОСОБА_4, склала 7 638,09 грн.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, судом встановлено, що до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування" перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Пунктом 37.4 Закону України " Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу, в разі настання страхового випадку, здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Обов'язок відшкодувати завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки покладається на володільця джерела. Володільцем джерела підвищеної небезпеки є особа, яка на відповідній правовій підставі володіє цим джерелом, на праві власності тощо. Володілець джерела підвищеної небезпеки не є суб'єктом відповідальності за шкоду, якщо доведе, що дане джерело вибуло з його володіння внаслідок неправомірних дій інших осіб.

Жодних доказів того, що транспортний засіб - марки ОСОБА_3, державний номер НОМЕР_1, цивільно-правова відповідальність за шкоду заподіяну третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась за участю вказаного транспортного засобу, вибув з володіння страхувальника суду не надано.

Матеріали справи свідчать про те, що в постанові Київського районного суду міста Харкова від 30.05.11. у справі № 2018/3-2950/11/18 не вказано та не встановлено незаконність керування водієм ОСОБА_5 автобусом ПАЗ-32054, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, жодних обставин щодо неправомірного заволодіння транспортним засобом за участю якого здійснено ДТП не встановлено.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія, який керував автобусом ПАЗ-32054, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку, підтверджується постановою Київського районного суду міста Харкова від 30.05.11. у справі № 2018/3-2950/11/18.

Цивільно-правова відповідальність володільця зазначеного транспортного засобу в частині заподіяння шкоди майну була застрахована у ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант Авто" (поліс № АА/1531618).

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АА/1531618) віднесено до 1-го типу (п. 15.1 Закону).

Статтею 15.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах: страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).

Таким чином, з наведеного вбачається, що відповідач є відповідальною особою за завдані збитки автомобілю марки ОСОБА_3, державний номер НОМЕР_1, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № АА/1531618), а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25.11.08.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону (в редакції, яка діяла станом на виникнення страхового випадку та виплати страхового відшкодування), виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на застосування норм ч. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у редакції від 17.02.11., що діє з 19.09.11., оскільки ДТП сталося 02.05.11., а виплата страхового відшкодування відбулась 29.06.11., тобто до набрання чинності вказаної вище редакції Закону.

Листом № 6424 від 28.12.11., який було отримано відповідачем 29.12.11., та до якого додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП, у розмірі 7 231,00 грн.

Згідно п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

За Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № АА/1531618 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза - 1 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, та визначені полісом № АА/1531618 розміри лімітів відповідальності та франшизи, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування" у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант Авто" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування" (01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 30968986) 6 638 (шість тисяч шістсот тридцять вісім) грн. 09 коп. -заборгованості, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 17.04.12.