Рішення № 23795687, 24.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/63 24.04.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг"

до 1) Закритого акціонерного товариства "Планета-Буд"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК "Планета-Міст"

про стягнення 2 809 616,64 грн.

Головуюча суддя Ващенко Т.М.

Судді: Івченко А.М.

Смирнова Ю.М.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_2. -представник за довіреністю № б/н від 20.09.11.

Від відповідача-1 не з'явився

Від відповідача-2 не з'явився

Обставини справи:

Господарським судом м. Києва розглядається справа про стягнення 2 809 616,64 грн. за Договором № 166-LD від 05.07.07., з яких 2 371 005,32 грн. - основний борг, 131 182,90 грн. - неустойка, 78 814,61 грн. - 3 % річних, 228 613,81 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем-2 був укладений Договір фінансового лізингу, відповідно до якого позивач передав, а відповідач-2 прийняв предмет лізингу. В подальшому за згодою сторін відповідач-2 у даному Договорі був замінений на відповідача-1, який поручився за виконання останнім своїх зобов'язань за цим Договором, про що сторонами був укладений Договір поруки.

Але відповідач-1 свої зобов'язання належним чином не виконує, лізингові платежі не здійснює, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3% річних та неустойки, яку відповідачі повинні сплатити солідарно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.11. зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК "Планета-Міст" повернуто позивачу без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.11. на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України зупинено провадження у справі № 54/63 до повернення справи з Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.11. у справі № 54/63 ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.11. у справі № 54/63 залишено без змін.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 15.02.12. призначено повторний автоматичний розподіл справи, і дану справу передано на розгляд колегії суддів: Ващенко Т.М. (головуюча), Зеленіна Н.І., Шевченко В.Ю.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 17.02.12. змінено склад колегії суддів, та доручено здійснити розгляд справи № 54/63 у наступному складі суддів: Ващенко Т.М. (головуюча), Зеленіна Н.І., Івченко А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва провадження у справі № 54/63 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України поновлено, розгляд справи призначено на 03.04.12. о 11-20.

Представник позивача в призначене судове засідання 03.04.12. не з'явився, заяв, клопотань не подав та не надіслав, поважних причин неявки суд не повідомив.

Представник відповідача-1 -ЗАТ "Планета-Буд" в призначене судове засідання не з'явився, заяв, клопотань не подав та не надіслав, поважних причин неявки суд не повідомив.

Представник відповідача-2 -ТОВ "БМК Планета-Міст" в призначене судове засідання не з'явився, але 30.03.12. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду даної справи в зв'язку з перебуванням у відрядженні його уповноваженого представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.12. розгляд справи № 54/63 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 24.04.12. о 11-15.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 24.04.12. справу № 54/63 передано на розгляд колегії суддів у складі: Ващенко Т.М. (головуюча), Івченко А.М., Смирнова Ю.М.

Представники відповідачів в судове засідання 24.04.12. не з'явились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

24.04.12. відповідачем-2 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано клопотання про зупинення провадження у справі № 54/63 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 5011-3/3567-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Планета -Міст" до Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" про визнання додаткової угоди № 1 від 31.08.09. до Договору фінансового лізингу № 166-LD від 05.07.07. недійсною.

В судовому засіданні 24.04.12. позивачем подано письмові заперечення на клопотання позивача щодо зупинення провадження у справі.

Розглянувши клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі, суд відмовив у його задоволенні з огляду на необґрунтованість та безпідставність.

Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та рахунки відповідачів в межах суми позову, викладене в прохальній частині позовної заяви, суд відмовляє в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд може за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Як зазначалося в роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.94. N 02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Оскільки заява про забезпечення позову розглядається судом без виклику сторін, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п. 1.1 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 12.12.06. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики застосування забезпечення позову», заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що заявником не подано належних та допустимих доказів в підтвердження того, що грошові суми відповідачів можуть зникнути, що зробить неможливим або утруднить виконання рішення суду, в зв'язку з чим клопотання позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 54/63.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.07.07. між Товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (Лізингодавець) та Закритим акціонерним товариством "Планета-Буд" (Лізингоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу № 166-LD (далі -Договір лізингу), відповідно до умов якого передбачено (п. 1.1) Лізингодавець бере на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність від продавця та передати предмет лізингу у користування Лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 1.3 Договору лізингу визначено, що строк лізингу починається з дати передачі та закінчується в останню дату платежу, зазначену у Додатку № 2 до цього Договору.

На виконання умов Договору лізингу, 09.07.07. між сторонами підписано акт приймання-передачі предмету лізингу, визначений у специфікації (додаток № 1 до Договору), а саме: позашляховий самохідний кран 2006 TEREX RT 230-1 та позашляховий самохідний кран 2007 TEREX RT 230-1.

Згідно п. 7.1 Договору лізингу передбачено, що складові лізингових платежів, їх суми та дати платежів визначені в Графіку лізингових платежів у Додатку № 2 до цього Договору.

Пунктом 7.5 Договору лізингу, сторонами погоджено, що Лізингоодержувач сплачує на користь Лізингодавця лізингові платежі у гривнях на дати платежів, вказані в Додатку № 2 до цього Договору в сумі, яка визначена в повідомленні про лізинговий платіж.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.08.09. між Товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (Лізингодавець), Закритим акціонерним товариством "Планета-Буд" (Лізингоодержувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БМК "Планета-Міст" (Новий Лізингоодержувач) укладено Додаткову угоду № 1 до Договору лізингу (далі -Додаткова угода), відповідно до умов якої сторони погодили, що з 01.09.09. всі права та обов'язки Лізингоодержувача -ЗАТ «Планета-Буд»за Договором переходять до Нового Лізингоодержувача -ТОВ "БМК "Планета-Міст", яке стає Лізингоодержувачем за Договором лізингу.

Згідно п. 1.2 Додаткової угоди, сторонами погоджено, що Новий Лізингоодержувач засвідчує, що він визнає всю заборгованість Лізингоодержувач перед Лізингодавцем, що має місце станом на 01.09.09. і погоджується виконувати зобов'язання, що витікають з Договору лізингу своєчасно та в повному об'ємі.

Виконання зобов'язань за Договором лізингу забезпечено порукою.

Згідно матеріалів справи вбачається, що 01.09.09. між Товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (Лізингодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "БМК "Планета-Міст" (Лізингоодержувач) та Закритим акціонерним товариством "Планета-Буд" (Поручитель) укладено Договір поруки № 166/SUR (далі -Договір поруки), відповідно до умов якого (1.1) передбачено, що відповідно до умов Договору лізингу, Поручитель, як солідарний боржник, зобов'язується безвідклично та безумовно сплатити Лізингодавцю за його першою вимогою всі необхідні платежі за Договором лізингу, що на день укладення цього Договору становить 2 009 030,25 грн.

У відповідності до п. 1.2 Договору поруки визначено, що Поручитель зобов'язується сплатити платежі, визначені п. 1.1 даного Договору, якщо йому надіслана Лізингодавцем письмова вимога, протягом 5 робочих днів з дати такої вимоги.

Відповідно до п. 2.2 Договору поруки, Поручитель зобов'язався відповідати перед Лізингодавцем за виконання зобов'язань Лізингоодержувач, що вказані в Договорі.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що в зв'язку з неналежним виконанням з боку відповідачів умов Договору лізингу, їх заборгованість перед позивачем, які є солідарними боржниками, становить 2 371 005,32 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача-1, у відповідності до умов п. 1.2 Договору поруки, було надіслано письмову вимогу (лист № 2128), згідно якої позивач просив відповідача-1 (Поручителя) сплатити прострочену заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК "Планета-Міст" в сумі 2 371 005,32 грн. протягом 5 днів з дати отримання даної вимоги на рахунок позивача.

Але матеріали справи не містять доказів погашення вказаної вище заборгованості в розмірі 2 371 005,32 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг) на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно ч. 2 ст. 806 Цивільного кодексу України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»встановлено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Частина 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст. 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно умов Договору поруки, укладеного між сторонами, відповідач-1 зобов'язався відповідати перед позивачем за виконання зобов'язань відповідачем-2, що вказані в Договорі.

Судом встановлено, що заборгованість відповідачів перед позивачем за Договором лізингу за період з липня 2007 р. по липень 2010 р. становить 2 371 005,32 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно умов Договору поруки, ЗАТ "Планета-Буд", як солідарний боржник, зобов'язався безвідклично та безумовно сплатити Лізингодавцю за його першою вимогою всі необхідні платежі за Договором лізингу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача-1 було надіслано лист-вимогу № 2126 від 24.12.10., відповідно до якого ТОВ "УніКредит Лізинг" просило останнього погасити заборгованість в розмірі 2 371 005,32 грн. протягом 5 днів з дати отримання даної вимоги.

ТОВ «Планета Буд»отримало зазначений вище лист позивача 27.12.10., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

За таких обставин, з наведеного вбачається, що відповідач-1 зобов'язаний був сплатити заборгованість позивачу протягом 5 днів з дня отримання вказаної вище вимоги, тобто, до 01.01.11.

Але матеріали справи не містять відповіді Закритого акціонерного товариства «Планета-Буд»на зазначений вище лист позивача та доказів сплати заборгованості позивачу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідачі порушили свої зобов'язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»за Договором фінансового лізингу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачами до матеріалів справи не надано.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»в частині стягнення солідарно з відповідачів 2 371 005,32 грн. -суми основного боргу слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач на підставі п. 8.2 Договору лізингу, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь 131 182,90 грн. - неустойки.

Відповідно до п. 8.2 Договору передбачено, що у випадку несплати Лізингооодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена за цим Договором , Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю неустойку з простроченої суми за період з дати настання терміну платежу до дати фактичної оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період за який стягується неустойка, за кожний день прострочення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка в розмірі 131 182,90 грн., що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 Господарського процесуального кодексу України просить суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь 228 613,81 грн. -збитків від інфляції та 78 814,61 грн. -3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення солідарно з відповідачів 228 613,81 грн. -збитків від інфляції та 78 814,61 грн. -3 % річних.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються пропорційно на відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Закритого акціонерного товариства "Планета-Буд" (01103, м. Київ, вул. Підвисоцького, 5, офіс 1, код ЄДРПОУ 25638927) та Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Планета-Міст" (03151, м. Київ, вул. Волинська, 60, код ЄДРПОУ 32846139) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 22/1, код ЄДРПОУ 33942232) 2 371 005 (два мільйони триста сімдесят одна тисяча п'ять) грн. 32 коп. -основного боргу, 131 182 (сто тридцять одна тисяча сто вісімдесят дві) грн. 90 коп. -неустойки, 228 613 (двісті двадцять вісім тисяч шістсот тринадцять) грн. 81 коп. -збитків від інфляції, 78 814 (сімдесят вісім тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 61 коп. -3 % річних, 25 500 (двадцять п'ять тисяч) грн. 00 коп. -державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуюча суддя Т.М. Ващенко

Судді А.М. Івченко

Ю.М. Смирнова

Повне рішення

складено 27.04.12.