Рішення № 23795637, 19.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/2932-2012 19.04.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «ІНВЕСТБУДСЕРВІС»

до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»

про розірвання договору та стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 23.06.2010р.);

ОСОБА_2 (довіреність від 20.03.2012р.);

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № 947 від 01.09.2011р.).

В судовому засіданні 19 квітня 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «ІНВЕСТБУДСЕРВІС»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (відповідач) з вимогами:

- розірвати договір інвестування будівництва об'єкту нерухомості від 25.01.2006р., укладений між Відкритим акціонерним товариством «РОДОВІД БАНК»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестбудсервіс»;

- стягнути з Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК»на користь Публічного акціонерного товариства «Інвестбудсервіс» грошові кошти в розмірі 2 744 016,59 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором інвестування будівництва об'єкту нерухомості б/н від 25 січня 2006 року, зокрема, не звільнив приміщення для забезпечення зносу (демонтажу) будівлі протягом 90 календарних днів з моменту отримання дозволу органу місцевого самоврядування, чим порушив умови договору та чинного законодавства України, а відтак, позивач звернувся до суду з вимогами розірвати договір в судовому порядку та стягнути з відповідача перераховані йому грошові кошти по договору.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 22.03.2012 року.

В судових засіданнях 22.03.2012р. та 03.04.2012р., відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошувались перерви, про що сторін повідомлялося під розписку.

22 березня та 19 квітня 2012 року через канцелярію до суду від відповідача надходили клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

Заслухавши у судових засіданнях 22.03.2012р. та 19.04.2012р. пояснення представників сторін з приводу поданих відповідачем клопотань та дослідивши викладені в клопотаннях підстави для призначення почеркознавчої експертизи суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

1) призначення господарським судом судової експертизи;

2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;

3) заміни однієї з сторін її правонаступником.

Питання призначення у справі судової експертизи кореспондує до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України згідно якої для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

В заявлених клопотаннях відповідачем не вказано обґрунтованих та достатніх підстав для призначення почеркознавчої експертизи, що виникають при вирішенні господарського спору у справі № 5011-10/2932-2012, а тому, заявлені Публічним акціонерним товариством «Родовід Банк» клопотання є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестбудсервіс», правонаступником якого є позивач, що підтверджується Статутом ПАТ «ІНВЕСТБУДСЕРВІС»(надалі -Інвестор, копія статуту в справі) та Відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк», правонаступником якого є відповідач, що підтверджується Статутом ПАТ «Родовід Банк»(далі по тексту -Забудовник, копія статуту в справі) (разом - сторони) було укладено договір інвестування будівництва об'єкту нерухомості б/н (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі -Договір), відповідно до п.п 2.1., 2.2. якого його предметом є участь сторін у будівництві Комплексу з отриманням кожною стороною у власність відповідних частин Комплексу на умовах і в порядку, передбачених договором. Будівництво Комплексу здійснюється згідно із Зведеним календарним планом та в межах коштів вказаних в Зведеному кошторисі.

Позивач зазначає, що Забудовник отримав Дозвіл на виконання робіт з інженерної підготовки земельної ділянки на вул. Петра Сагайдачного, 17 у Подільському районі, однак не виконав взяті на себе зобов'язання за Договором та у відповідності до умов Зведеного календарного плану не звільнив приміщення для забезпечення зносу (демонтажу) будівлі протягом 90 календарних днів з моменту отримання дозволу органу місцевого самоврядування на знос будівлі, чим порушив умови п. 5.1.8. Договору.

Позивач вказує, що внаслідок невиконання Забудовником зобов'язань за Договором Інвестор в грудні 2011 року надіслав на адресу відповідача повідомлення про розірвання Договору та вимагав в останнього повернути грошові кошти в розмірі 2 744 016,59 грн. (копія повідомлення міститься в справі). Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що відповіді на повідомлення від відповідача не надходило, кошти Забудовник Інвестору не перерахував.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи представлені сторонами документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Як вже було встановлено судом, 25 січня 2006 року між сторонами укладено договір інвестування будівництва об'єкту нерухомості б/н згідно п.п 2.1., 2.2. якого його предметом є участь сторін у будівництві Комплексу з отриманням кожною стороною у власність відповідних частин Комплексу на умовах і в порядку, передбачених договором. Будівництво Комплексу здійснюється згідно із Зведеним календарним планом та в межах коштів вказаних в Зведеному кошторисі.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Підпунктом 5.1.8. пункту 5.1. Договору передбачено, що Забудовник зобов'язується у відповідності до строків (термінів) та умов Договору і відповідних додатків до нього у відповідності до умов Зведеного календарного плану звільнити приміщення для забезпечення зносу (демонтажу) будівлі протягом 90 календарних днів з моменту отримання дозволу органу місцевого самоврядування на знос будівлі.

Судом встановлено, що 11.04.2008р. Виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано розпорядження № 519 «Про надання Відкритому акціонерному товариству «Родовід Банк» дозволу на виконання робіт з інженерної підготовки земельної ділянки на вул. Петра Сагайдачного, 17 у Подільському районі»(копія розпорядження міститься в справі). Зі змісту розпорядження випливає, що Відкритому акціонерному товариству «Родовід Банк» дозволено, в тому числі, за власні кошти знести нежилі будівлі та споруди цілісного майнового комплексу, що розміщені на земельній ділянці на вул. Петра Сагайдачного, 17 у Подільському районі.

Таким чином, враховуючи те, що у відповідності до п. 5.1.8. Договору звільнення Забудовником приміщення для забезпечення зносу (демонтажу) будівлі відбувається протягом 90 календарних днів з моменту отримання дозволу органу місцевого самоврядування на знос будівлі, з урахуванням того, що Дозвіл на виконання робіт з інженерної підготовки земельної ділянки на вул. Петра Сагайдачного, 17 у Подільському районі, яким надано право на знос нежилих будівель та споруд цілісного майнового комплексу, що розміщені на земельній ділянці на вул. Петра Сагайдачного, 17 у Подільському районі видано органом місцевого самоврядування 11.04.2008р., звільнення приміщень проводиться в строк до 90 календарних днів з моменту отримання відповідного дозволу.

Позивач зазначає, а відповідачем не спростовано, що в у визначений Договором строк Забудовник не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за Договором, які передбачені умовами п. 5.1.8., що є порушенням умов Договору з боку Забудовника.

Підпунктами 5.5.4.1., 5.5.4. пункту 5.5. Договору встановлено, що Інвестор має право відмовитись від виконання прийнятих на себе обов'язків за договором, розірвати Договір у односторонньому порядку без письмової чи будь-якої іншої на це згоди з боку Забудовника та без застосування будь-яких штрафних чи інших санкцій до Інвестора за цим договором у разі настання одної або усіх подій (фактів), зокрема, відмови та/або ухилення Забудовника від виконання прийнятих на себе обов'язків за договором.

Сторона, яка приймає рішення про розірвання Договору, зобов'язана письмово повідомити про це іншу Сторону не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до моменту розірвання, з обґрунтуванням причин і, якщо таке рішення приймається у зв'язку з незадовільним виконанням зобов'язань, із зазначенням строку (терміну) для усунення допущених порушень (п. 9.6. Договору).

З матеріалів справи слідує, що Інвестор, користуючись п.п. 5.5.4.1., 5.5.4. та п. 9.6. Договору, з підстав невиконання Забудовником п. 5.1.8. Договору надіслав на адресу останнього повідомлення вих. № 152/11 про розірвання договору. Факт надсилання повідомлення підтверджується описом вкладення у цінний лист з відміткою поштового штемпеля про відправку та фіскальними чеком № 5534 від 13.12.2011р. (копії документів містяться в справі).

Згідно з статтею 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За таких обставин, встановлюючи наявність обставин для розірвання договору у разі істотного порушення договору другою стороною, судом, на вимогу однієї із сторін, договір може бути змінено або розірвано, при цьому, суд повинен дослідити існуючі та вказані стороною (позивачем) обставини та підстави для такого розірвання, і зокрема, щодо істотного порушення договору другою стороною.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як випливає з п. 5.1.8. Договору Забудовник зобов'язується у відповідності до строків (термінів) та умов Договору і відповідних додатків до нього у відповідності до умов Зведеного календарного плану звільнити приміщення для забезпечення зносу (демонтажу) будівлі протягом 90 календарних днів з моменту отримання дозволу органу місцевого самоврядування на знос будівлі.

Доказів виконання Забудовником взятих на себе вказаних вище зобов'язань за Договором протягом 90 календарних днів з моменту отримання дозволу органу місцевого самоврядування до суду не представлено, а в матеріалах справи такі докази відсутні.

Як вказує позивач, незважаючи на обставини порушення умов Договору з боку відповідача в частині невиконання п. 5.1.8., а також на факт надсилання повідомлення про розірвання Договору, укладений між Інвестором та Забудовником договір є не розірваний.

За частиною 4 статті 653 Цивільного кодексу України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

З диспозиції ч. 4 ст. 653 випливає правило, яке встановлює, що сторони договору не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору. При цьому, ч. 4 ст. 653 визначає, що умовами зобов'язання або законом може бути встановлено інше, аніж неможливість сторін вимагати один в одного ними виконане до моменту зміни або розірвання договору.

Так, з конструкції підпункту 5.5.5.1. пункту 5.5.5. Договору витікає, що у разі розірвання Договору згідно з п. 5.5.4. договору, Інвестор має право вимагати від Забудовника повернення у повному обсязі всіх грошових коштів, сплачених Інвестором за договором для досягнення мети договору.

З матеріалів справи вбачається, що Інвестор перерахував на користь Забудовника грошові кошти в сумі 2 744 016,59 грн., як інвестиційний внесок по Договору, що підтверджується банківськими виписками (копії виписок містяться в справі).

У своєму повідомленні № 152/11 Інвестор, окрім зазначення обставин розірвання Договору в односторонньому порядку з 16.01.2012р., вимагав від Забудовника в строк не пізніше 16.01.2012р. повернути грошові кошти в розмірі 2 744 016,59 грн. Як вказує позивач, грошових коштів Інвестор Забудовнику не повернув.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, зважаючи на обставини невиконання відповідачем п. 5.1.8. Договору, з урахуванням факту надсилання позивачем відповідачу повідомлення про розірвання Договору з підстав порушення останнім умов Договору, а також не задоволення відповідачем вимог позивача про повернення у повному обсязі всіх сплачених грошових коштів за договором для досягнення мети договору, враховуючи, що викладені позивачем в позовній заяві факти щодо порушення відповідачем умов Договору відносно звільнення приміщення для забезпечення зносу (демонтажу) будівлі протягом 90 календарних днів з моменту отримання дозволу органу місцевого самоврядування на знос будівлі (п. 5.1.8.) відповідачем не спростовані, обґрунтованими є позовні вимоги про розірвання Договору та про стягнення 2 744 016,59 грн., які були перераховані позивачем відповідачу для досягнення мети договору.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 55 953,33 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 25, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Розірвати договір інвестування будівництва об'єкту нерухомості б/н від 25.01.2006р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТБУДСЕРВІС»(ідентифікаційний код: 32244833, адреса: 03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 95) та Відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк»(ідентифікаційний код: 14349442, адреса: м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 17).

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (ідентифікаційний код: 14349442, адреса: 04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 1-3), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства «ІНВЕСТБУДСЕРВІС»(ідентифікаційний код: 32244833, адреса: 83060, м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 143), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 2 744 016,59 грн. (два мільйона сімсот сорок чотири тисячі шістнадцять гривень 59 копійок) та судові витрати -55 953,33 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят три гривні 33 копійки). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 24.04.2012р.