Рішення № 23795277, 24.04.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.04.12 р. Справа № 5006/29/25пд/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді О. В. Гассій

при помічнику (секретарі судового засідання) І.В.Костюк

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Кадрове агентство „Азов Персонал Сервіс" м. Маріуполь

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ар Гарант" м. Маріуполь

про визнання угоди недійсною

За участю представників сторін:

від позивача: Бугай В.М. - директор

від відповідача: Романюк А.В. - представник

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Кадрове агентство „Азов Персонал Сервіс" м. Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ар Гарант" м. Маріуполь про визнання угоди недійсною.

Розпорядженням в. о. голови господарського суду Донецької області від 24.04.2012 р. у зв'язку з відпусткою судді Риженко Т.М. справа № 5006/29/25пд/2012 була передана на розгляд судді Гассій О.В.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що угода (правочин), яка укладена шляхом надсилання листів № 1306/1 від 13.04.2011 року, № 1403 від 13.05.2011 року суперечить вимогам чинного законодавства України, а саме: ст. 83 КЗпП України, ст. ст. 92, 207 Цивільного кодексу України, а також пункту 7.4.3. Статуту ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс», що є підставою для визнання її недійсною відповідно до ч. 1 ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України.

Відповідач проти позову заперечував мотивуючи тим, що правочин, оформлений шляхом видачі позивачем на його адресу листів № 1306/1 від 13.04.2011 р., № 1403 від 13.05.2011 р., та який позивач просить визнати недійсним був вчинений із додержанням норм законодавства та моральних засад суспільства. Листи № 1306/1 від 13.04.2011 р., № 1403 від 13.05.2011 р. підписані директором ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» у межах наданих повноважень, та їх відкликання позивачем не є підставою припинення зобов'язання.

Крім того, відповідач зазначив, що згідно листів № 1306/1 від 13.04.2011 р., № 1403 від 13.05.2011 р. позивач фактично передав йому обов'язок виплатити суми компенсацій невикористаних днів щорічної відпустки працівникам, яких було звільнено у квітні-травні 2011 р. за переведенням на роботу до ТОВ «Ейч Ар Гарант», який останнім було фактично виконано (аркуші справи 35-41).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

У квітні 2011 року на адресу ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» від ТОВ «Ейч Ар Гарант» надійшов лист № 1/1 від 12.04.2011 р., яким відповідач повідомив позивача про те, що для виконання господарських договорів з підприємствами-замовниками йому необхідний персонал певної кваліфікації, наявний в штаті ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс». За результатами проведених ТОВ «Ейч Ар Гарант» попередніх заходів, відповідач просив позивача розглянути питання про переведення в штат ТОВ «Ейч Ар Гарант» працівників ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» згідно з додатками.

У відповідь на зазначений лист ТОВ «Ейч Ар Гарант» № 1/1 від 12.04.2011 р., директором ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» ОСОБА_7 було підписано та направлено на адресу відповідача лист № 1306/1 від 13.04.2011 р., згідно з яким позивач не заперечував проти звільнення працівників, зазначених у додатку до листа № 1/1 від 12.04.2011 р., за умови їх волевиявлення та з дотриманням всіх процедур, передбачених чинним законодавством про працю. Також, вказаним листом позивач гарантував перерахування на розрахункові рахунки ТОВ «Ейч Ар Гарант» грошових коштів (компенсації відпусток працівникам, що звільняються) в разі подання ними відповідних заяв.

У додаток до вказаного листа № 1306/1 від 13.04.2011 р. позивачем на адресу відповідача був направлений лист № 1403 від 13.05.2011 р., за підписом директора ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» ОСОБА_7, згідно якого, з метою виконання зобов'язань по переведенню робітників до ТОВ «Ейч Ар Гарант», направлено список робітників, якими були подані заяви (згідно ст. 83 КЗпП України) на перерахування належних їм сум компенсації відпустки на рахунок ТОВ «Ейч Ар Гарант» (станом на 13.05.2011 р). Крім того, вказаним листом ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» гарантувало сплату сум компенсації, належної робітникам які переводяться, розрахованої станом на день звільнення, та підлягаючої перерахуванню на рахунок ТОВ «Ейч Ар Гарант», згідно ст. 116 КЗпП України у строк до 08.06.2011 р.

Предметом спору по даній справі є визнання недійсною угоди (правочину), яка була укладена шляхом надсилання листів № 1306/1 від 13.04.2011 року, № 1403 від 13.05.2011 року.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч.1). Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч.2 п.1).

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст.181 Господарського кодексу України передбачено, що договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони згідно ч.1 ст. 207 ЦК України.

З огляду на фактичні правовідносини, які склалися між сторонами суд вважає, що сторонами по справі був вчинений правочин, оскільки в даному випадку мають місце зобов'язальні (договірні) відносини, які виникли шляхом обміну листами № 1306/1 від 13.04.2011 року, № 1403 від 13.05.2011 року щодо перерахування на рахунок відповідача сум компенсацій невикористаних днів щорічної відпустки працівникам, яких було звільнено у квітні-травні 2011 р. за переведенням на роботу до ТОВ «Ейч Ар Гарант» в порядку п. 5 ст. 36 Кодексу законів про працю України.

Даний спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що спірний правочин підписано колишнім директором ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» ОСОБА_8 із перевищенням наданих їй повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Так, статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що:

1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

4) право чин має вчинятися у формі, встановленій законом;

5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною 1 ст. 92 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно ст.4 Закону України «Про господарські товариства», акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту. Серед відомостей передбачених як обов'язкові, - установчі документи повинні містити склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів.

До позовної заяви позивачем долучені Статути ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» у редакції зареєстрованої державним реєстратором 28.08.2009 р. та у редакції, яка зареєстрована державним реєстратором 26.04.2011 р.

Як встановлено пунктом 7.4.3. Статутів як у редакції зареєстрованої 28.08.2009 р. так і у редакції зареєстрованої 26.04.2011 р. директор не має права приймати рішення по відчуженню майна без згоди на це загальних зборів учасників.

В матеріалах справи міститься протокол № 10 загальних зборів учасників ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» з якого вбачається, що загальними зборами учасників, які володіють більше ніж 20% статутного капіталу товариства розглядалось питання щодо правомірності укладення колишнім директором ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» ОСОБА_8, зокрема угоди (правочину), оформленої шляхом видачі ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» на адресу ТОВ «Ейч Ар Гарант» листів № 1306/1 від 13.04.2011 р., № 1403 від 13.05.2011 р., гарантуючих перерахування сум компенсації переведеним працівникам на розрахунковий рахунок ТОВ «Ейч Ар Гарант» в строк до 08.06.2011 р.

За результатами загальних зборів учасників ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» встановлено, що колишній директор ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» ОСОБА_8 не ініціювала проведення загальних зборів учасників товариства з питань укладення угоди, оформленої шляхом видачі ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» на адресу ТОВ «Ейч Ар Гарант» листів № 1306/1 від 13.04.2011 р., № 1403 від 13.05.2011 р., гарантуючих перерахування сум компенсації переведеним працівникам на розрахунковий рахунок ТОВ «Ейч Ар Гарант» в строк до 08.06.2011 р.

Загальні збори учасників товариства по схваленню вищезазначеної угоди не проводились, відповідні рішення учасниками товариства не приймались, у зв'язку з чим, учасники ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» прийняли рішення вважати дії колишнього директора ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» ОСОБА_8 неправомірними, такими, що не відповідають п. 7.4.3. Статуту ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс», а також такі, що порушують майнові інтереси товариства.

Відомості, які зафіксовані у протоколі № 10 загальних зборів учасників ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» свідчать про те, що колишній директор ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» ОСОБА_8 фактично здійснила дії по відчуженню майна на користь ТОВ «Ейч Ар Гарант» без згоди на те загальних зборів учасників ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс».

В порушення пункту 7.4.3 Статуту ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» колишнім директором ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» ОСОБА_7 самостійно було прийнято рішення про відчуження майна товариства без згоди на те загальних зборів учасників.

Приймаючи до уваги положення пункту 7.4.3 Статутів ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» як у редакції від 28.08.2009 р., так і у редакції від 19.04.2011 р., суд вважає, що з боку колишнього директора ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» ОСОБА_8 дійсно мав місце факт перевищення наданих їй повноважень при укладенні правочину, наслідком якого є виникнення у позивача зобов'язання щодо перерахування відповідачу сум компенсації невикористаних днів щорічної відпустки працівникам, переведеним до ТОВ «Ейч Ар Гарант».

Частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Листи № 1306/1 від 13.04.2011 р., № 1403 від 13.05.2011 р. не скріплені печаткою ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс», як це передбачено ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України.

У травні 2011 року позивачем у рахунок виконання правочину, оформленого шляхом видачі на адресу відповідача листів № 1306/1 від 13.04.2011 р., № 1403 від 13.05.2011 р. було частково виконано грошове зобов'язання шляхом перерахування на рахунок ТОВ «Ейч Ар Гарант» суми у розмірі 1005406,23 грн., однак листами від 09.06.2011 р. та від 11.08.2011 р. (повторно) позивачем були відкликані листи № 1306/1 від 13.04.2011 р., № 1403 від 13.05.2011 р., про отримання відповідачем листа від 09.06.2011 р. свідчить відповідна відмітка на цьому ж листі, а надсилання на адресу відповідача повторного листа від 11.08.2011 р. підтверджується фіскальним чеком № 4232 від 18.08.2011 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

20 квітня 2012 р. позивачем на адресу відповідача була спрямована вимога про повернення перерахованої суми у розмірі 1005406,23 грн., оскільки вона була перерахована безпідставно, та є майном, яке набуте і зберігається відповідачем без достатньої правової підстави. Вказана обставина також вказує на незгоду позивача із вказаним правочином.

Відносно доводів відповідача про те, що спірною угодою позивач фактично передав йому обов'язок виплатити суми компенсацій невикористаних днів щорічної відпустки працівникам, яких було звільнено у квітні-травні 2011 р. за переведенням на роботу до ТОВ «Ейч Ар Гарант», який останнім було фактично виконано, то ці твердження спростовуються матеріалами справи, зокрема листи № 1306/1 від 13.04.2011 р., № 1403 від 13.05.2011 р. відповідних посилань не містять.

Частиною 3 статті 83 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі переведення працівника на роботу на інше підприємство, в установу, організацію грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, установи, організації, куди перейшов працівник.

Позивачем до матеріалів справи додані накази (розпорядження) у кількості 98 штук, згідно яких робітників ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» було звільнено за переведенням на роботу до ТОВ «Ейч Ар Гарант». Вказані накази (розпорядження) підписані представниками позивача, з ними був особисто ознайомлений кожен звільнений робітник, про міститься відмітка на кожному із наказів. Вказівок та вимог щодо перерахування компенсації за невикористані дні щорічної відпустки на розрахунковий рахунок відповідача у вищезазначених наказах не зазначено.

Обов'язок по виплаті сум компенсацій невикористаних днів щорічної відпустки працівникам, яких було звільнено у квітні-травні 2011 р. за переведенням на роботу до ТОВ «Ейч Ар Гарант», є обов'язком саме позивача - ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс».

Як зазначено вище, листи № 1306/1 від 13.04.2011 р., № 1403 від 13.05.2011 р. не містять положень про передачу цього обов'язку до ТОВ «Ейч Ар Гарант», а тому відповідач не мав правових підстав для виплати сум компенсацій невикористаних днів щорічної відпустки переведеним працівникам за рахунок власних коштів, оскільки це, як зазначено вище є безпосереднім грошовим зобов'язанням ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» перед звільненими робітниками.

Виплачувати суми компенсацій невикористаних днів щорічної відпустки переведеним працівникам ТОВ «Ейч Ар Гарант» могло б здійснювати лише за умови надходження відповідних грошових коштів від ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс», але ж ніяк не за рахунок власних коштів.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що угода (правочин), оформлена шляхом видачі на адресу відповідача листів № 1306/1 від 13.04.2011 р., № 1403 від 13.05.2011 р., згідно з якою у позивача виникло зобов'язання перерахувати на рахунок відповідача суму компенсації невикористаних днів щорічної відпустки працівникам, переведеним на роботу до ТОВ «Ейч Ар Гарант», не відповідає вимогам трудового законодавства України ст. 83 КЗпП України, цивільного законодавства України ст.ст. 92, 207 Цивільного кодексу України, та п. 7.4.3 Статуту ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс», що є підставою для визнання її недійсною на підставі ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Судові витрати розподіляються у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 83 Кодексу законів про працю України, ст. ст. 11, 16, 92, 203, 207, 215 Цивільного кодексу України, ст. 181 Господарського кодексу України, ст. 4 Закону України «Про господарські товариства», ст. ст. 2, 42, 43, 22, 24, 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Кадрове агентство „Азов Персонал Сервіс" м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ар Гарант" м. Маріуполь про визнання угоди недійсною - задовольнити.

Визнати угоду (правочин), оформлену шляхом видачі на адресу відповідача листів № 1306/1 від 13.04.2011 р., № 1403 від 13.05.2011 р., згідно з якою у Товариства з обмеженою відповідальністю „Кадрове агентство „Азов Персонал Сервіс" м. Маріуполь виникло зобов'язання перерахувати на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ар Гарант" м. Маріуполь суму компенсації невикористаних днів щорічної відпустки працівникам, переведеним на роботу до ТОВ «Ейч Ар Гарант» недійсною.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ар Гарант" м. Маріуполь (87505, м. Маріуполь, Донецька область, пров. Банний, будинок 2, код ЄДРПОУ 37598904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кадрове агентство „Азов Персонал Сервіс" м. Маріуполь (87503, м. Маріуполь, Донецька область, вулиця Київська, буд. 53, кв. 49, код ЄДРПОУ 35455697) витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

В судовому засіданні 24.04.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.04.2012 р.

Суддя Гассій О.В.