Рішення № 23794678, 03.05.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

03.05.2012Справа №5002-7/1154-2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовчані" (вул. Проїздна, 10, смт. Азовське, Джанкойський район, 96178, ідентифікаційний код 32608017)

До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 АДРЕСА_1

Про стягнення 14 690,56 грн.

Суддя І. І. Дворний

представники:

Від позивача - ОСОБА_4 - предст., дов. №106 від 02.03.2012р.

Від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Азовчані" звернулося до Господарського суду АР Крим з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованості у розмірі 14 690,56 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за договором поставки від 01.09.2011 р. в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 14 690,56 грн., яку позивач просить стягнути примусово.

Відповідач у судове засідання жодного разу не з'явився, письмовий відзив на позов не представив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається. При цьому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального пристрою в порядку статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

01.09.2011 р. між Товариство з обмеженою відповідальністю "Азовчані" (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Покупець) був укладений договір поставки, пунктом 1.1 якого передбачено, що Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця м'ясоковбасну продукцію, надалі товар, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.

Найменування та асортимент товару, одиниця виміру, ціна вказуються в накладних на кожну партію товару, що відпускається. Накладні додаються до цього договору та є його невід'ємною частиною (п. 1.2 Договору).

Відповідно до пункту 5.2 Договору Покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений постачальником товар за цінами згідно товарно-транспортної накладної, яка є невід'ємною частиною даного договору та включає до себе ПДВ (п. 5.2 Договору).

В пункті 5.3 Договору сторони передбачили, що покупець здійснює оплату поставленого йому товару по факту або протягом 5-ти банківських днів.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем був поставлений відповідачеві товар на загальну суму 19 690,56 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

- №3380 від 06.10.2011 р. на суму 594,26 грн.;

- №3394 від 07.10.2011 р. на суму 4881,12 грн.;

- №3406 від 08.10.2011 р. на суму 1080,43 грн.;

- №3418 від 10.10.2011 р. на суму 305,44 грн.;

- №3432 від 11.10.2011 р. на суму 6365,38 грн.;

- №3450 від 13.10.2011 р. на суму 267,92 грн.;

- №3465 від 14.10.2011 р. на суму 5241,24 грн.;

- №3482 від 15.10.2011 р. на суму 954,77 грн.

З банківської виписки за 14.10.2011 р. (а. с. 17) вбачається оплата відповідачем вартості отриманого товару в сумі 5 000,00 грн., що призвело до утворення заборгованості в сумі 14 690,56 грн. та стало підставою для звернення до суду з позовом у цій справі.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Під час розгляду справи відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості в розмірі 14 690,56 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків за договором поставки від 01.09.2011 р. в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару, через що заборгованість в сумі 14 690,56 грн. підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку.

Судовий збір в сумі 1609,50 грн. суд покладає на відповідача відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовчані" (вул. Проїздна, 10, смт. Азовське, Джанкойський район, 96178, ідентифікаційний код 32608017) 14 690,56 грн. заборгованості та 1 609,50 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.05.2012 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Дворний І.І.