Рішення № 23794653, 24.04.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 317

РІШЕННЯ

Іменем України

24.04.2012Справа №5002-28/421-2012

За позовом - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Євпаторія.

До відповідача - Публічного акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь.

Про зобов'язання вчинити певні дії.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

20.04.2012р.

Від позивача - ОСОБА_2 - ФОП.

Від відповідача - ОСОБА_3 - представник, довіреність № 676-Д від 19.12.2011р.

24.04.2012р.

Від позивача - ОСОБА_2 - ФОП.

Від відповідача - ОСОБА_3 - представник, довіреність № 676-Д від 19.12.2011р.

Суть спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Крименерго» про: 1) зобов'язання відповідача відновити постачання електроенергії позивачу за адресою: АДРЕСА_1; 2) зобов'язання відповідача укласти додаткові угоди до договору № 185 про поставку електроенергії від 02.08.2005 р. з позивачем: - про збільшення потужності об'єкту: магазину в АДРЕСА_1, згідно виконаних ТУ № 415; - про поставку електроенергії на об'єкт: консервно-ковбасний цех в АДРЕСА_2 згідно виконаних ТУ № 87; 3) зобов'язання відповідача провести підключення зазначених об'єктів до електроенергії у відповідності з виконаними технічними умовами та наданими раніше документами на зазначені об'єкти; 4) зобов'язання відповідача відкликати попередження про припинення постачання електроенергії від 20.09.2011р., від 05.12.2011р., від 15.12.2011р., від 16.12.2011р. як необґрунтовані та неправомірні.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач відмовляється підключати об'єкти позивача до електромережі відповідно до виданих технічних умов, а також ухиляється від укладання додаткових угод до договору про збільшення потужності на магазин по вул. Дм. Ульянова, 72А та про поставку електроенергії на об'єкт: консервно-ковбасний цех в АДРЕСА_2. При цьому, відповідач направляє позивачу попередження про припинення постачання електроенергії на наступний об'єкт: магазин в АДРЕСА_1.

27 лютого 2012р. відповідач надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти задоволення позовних вимог з наступних підстав: 1) позивачем не надано доказів виконання акту-вимоги від 30.09.2009р., на підставі якого припинено постачання електроенергії на об'єкт: магазин в АДРЕСА_1; 2) позивачем невірно обрано спосіб захисту порушених прав та інтересів.

Строк розгляду справи продовжувався в порядку ст. 69 ГПК України.

У справі оголошувались перерви, розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Після вияснення всіх обставин справи та перевірення доказів, суд видалявся для прийняття рішення по даній справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 р. № 575/97-ВР, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Згідно з п. 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. № 417/1442 (далі - ПКЕЕ) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків.

02 серпня 2005р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (перейменованим відповідно до положень Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17.09.2008 року в Публічне акціонерне товариство «Крименерго») (постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (споживач) укладено договір про поставку електричної енергії № 185 (а. с. 10-13, т. 1).

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надати інший стороні (споживачу, абоненту) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до розділу 1 договору, постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач сплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі у відповідності з умовами даного договору та додатками до договору, які є не від'ємними частинами даного договору.

Відповідно п. 2 договору, під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язалися керуватися чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.

Судом встановлено, що 30 вересня 2009 року при перевірці представниками Євпаторійського РЕМ ВАТ «Крименерго» об'єкту споживача продовольчого магазину по АДРЕСА_1, виявлено порушення ПКЕЕ.

Судом встановлено, право власності позивача на зазначений об'єкт оформлено на підставі рішення Євпаторійського виконкому № 609/1 від 28.11.2003р., що підтверджується відповідним свідоцтвом про право власності (а. с. 16, т. 1).

За результатами перевірки складено акт № 107216 від 30.09.2009 року (а. с. 85, т. 1), в якому працівниками відповідача зафіксовано виявлене порушення пункту 7.6 ПКЕЕ, що виразилось у перевищенні величини приєднаної потужності понад величину вказану в договорі. Також в акті вказано про прийняти міри, а саме - про відключення об'єкту 30.09.2009р. та про накладення на відключене приєднання 2 пломб.

До зазначеного акту відповідачем видано акт-вимогу (а. с. 53, т. 2), в якому викладено зауваження щодо роботи схеми обліку та запропоновано в строк до 10 жовтня 2009р. усунути зауваження.

18 жовтня 2010р. позивач звернувся до відповідача з заявою (а. с. 40, т. 2), в якій просить направити інженера ТА для приймання схеми обліку після виконання акта-вимоги на об'єкті «магазин по АДРЕСА_1».

Відповідно до відмітки на зазначеній заяві від 02.11.2010р. схема обліку не готова, оскільки не закрити дооблікові ланцюги та в схемі відсутні відходячи лінії.

20 вересня 2011р., 05 грудня 2011р., 15 грудня 2011р. та 16 грудня 2011р. відповідач направляв позивачу попередження (а. с. 86-89, т. 1), в яких зазначав, що у зв'язку з невиконанням акту-вимоги від 30.09.2009р. постачання електроенергії на об'єкт «магазин по АДРЕСА_1» буде припинено.

Представник відповідача під час розгляду справи пояснив, що фактичної підставою для відмови у відновленні електропостачання об'єкта позивача - магазин по АДРЕСА_1 є невиконання останнім акту-вимоги від 30.09.2009р., а саме п.п. 1.9, 1.12, 2.1, 2.2 вимоги (а. с. 53, т. 1).

Проте суд встановив, що вимоги п.п. 1.9, 2.1, 2.2 позивачем виконані, що підтверджується матеріалами справи (а. с. 54-58, т. 1).

Відповідно до п. 3.27 ПКЕЕ, планова заміна, у тому числі на виконання вимог нормативно-правових актів, обслуговування та ремонт розрахункових засобів обліку електричної енергії здійснюється електропередавальною організацією або іншою організацією, яка має право на виконання цих робіт, за рахунок їх власників.

Непланова заміна розрахункового засобу обліку електричної енергії здійснюється електропередавальною організацією або іншою організацією, яка має право на виконання цих робіт, за рахунок організації, на вимогу (за ініціативою) якої здійснюється заміна розрахункового засобу обліку.

Експлуатація та планові заміна, ремонт, обслуговування, повірка розрахункових засобів обліку електричної енергії, що призначені для розрахунків населення за електричну енергію, здійснюється за власний рахунок електропередавальною організацією, яка здійснює ліцензовану діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами на закріпленій території (постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, який постачає електричну енергію населенню).

Враховуючи зміст п. 3.27 ПКЕЕ та встановлення позивачем нового лічильника (том 1, а. с. 44), суд вважає необґрунтованими доводи відповідача відносно того, що позивач зобов'язаний провести держповірку та діагностику старого лічильника.

За викладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача відновити постачання електроенергії позивачу за адресою: АДРЕСА_1 цілком обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Суд встановив, що 14 вересня 2010р. між сторонами укладено договір № 415 про приєднання до електричних мереж (збільшення потужності магазину по АДРЕСА_1) (а. с. 18, т. 1), відповідно до якого власник (відповідач) здійснює приєднання та підключення електроустановок замовника (позивача) до своїх електромереж після виконання технічних умов, укладання замовником договору про постачання електричної енергії, сплати за підключення, та у випадках обумовлених Правилами користування електричною енергією, договором про сумісне використання технологічних електричних мереж або про технічне забезпечення електропостачання. Додатком до зазначеного договору є технічні умови № 415 (а. с. 19, т. 1).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач квитанцією № К4/D/65 сплатив рахунок відповідача № 1079 від 13.09.2010р. (а. с. 20, 21). Також, на замовлення позивача розроблено робочий проект збільшення потужності магазину в АДРЕСА_1 (а. с. 28-38, т.1).

14 вересня 2010р. Євпаторійським РЕМ ВАТ «Крименерго» надано довідку про виконання технічних умов № 415 (а. с. 39, т. 1).

12 листопада 2010р. відповідачем складено акт № 002315 зберігання пломб, згідно з яким ФОП ОСОБА_2 прийняла на відповідальне зберігання розрахунковий засіб обліку та пломби на ньому, про що свідчить відмітка на акті (а. с. 43, т. 1).

Крім того, 02 квітня 2009р. між сторонами укладено договір № 87 про приєднання до електричних мереж (приєднання електроустановок - консервно-ковбасного цеху у АДРЕСА_2 (а. с. 76, т. 1), відповідно до якого власник (відповідач) здійснює приєднання та підключення електроустановок замовника (позивача) до своїх електромереж після виконання технічних умов, укладання замовником договору про постачання електричної енергії, сплати за підключення, та у випадках обумовлених Правилами користування електричною енергією, договором про сумісне використання технологічних електричних мереж або про технічне забезпечення електропостачання. Додатком до зазначеного договору є технічні умови № 87 (а. с. 77, т. 1).

Судом встановлено, що зазначений об'єкт придбано позивачем на підставі договору купівлі-продажу від 19.02.2003р. (а. с. 41-42, т. 2), а право власності зареєстровано Євпаторійським міжміським бюро реєстрації та технічної інвентаризації на підставі рішення суду від 09.08.2004р. (витяг № 5057566 від 14.10.2004р., а. с. 43, т. 2).

Також, в матеріалах справи наявний робочий проект зовнішнього електропостачання консервно-ковбасного цеху ФОП ОСОБА_2 у АДРЕСА_2 (а. с. 52-61, т. 1).

При цьому, на зазначений об'єкт позивача 25.03.2010р. ВАТ «Крименерго» видало акт вводу до експлуатації електроустановки (а. с. 75, т. 1).

06 квітня 2010р. позивач звернувся до відповідача з проханням оформити додаткову угоду до договору № 185 про постачання електричної енергії на 2010 рік та наступні роки по об'єкту консервно-ковбасний цех у АДРЕСА_2 (а. с. 78, т. 1).

Позивач посилається на те, що виконав усі необхідні дії, оформив та узгодив всі документи, проте відповідач протримав документи тривалий час та відмовив позивачу в укладенні спірних додаткових угод з підстав зазначених в листі відповідача (том 1, а. с. 122) та просить: зобов'язати ПАТ «Крименерго» укласти додаткові угоди до договору № 185 про поставку електроенергії від 02.08.2005р.: - про збільшення потужності об'єкту: магазину в АДРЕСА_1, згідно виконаних ТУ № 415, - про поставку електроенергії на об'єкт: консервно-ковбасний цех в АДРЕСА_2 згідно виконаних ТУ № 87; зобов'язати відповідача провести підключення зазначених об'єктів до електроенергії у відповідності з виконаними технічними умовами та наданими раніше документами на зазначені об'єкти; зобов'язати відповідача відкликати попередження про припинення постачання електроенергії від 20.09.2011р., від 05.12.2011р., від 15.12.2011р., від 16.12.2011р. як необґрунтовані та неправомірні.

Розглянувши позовні вимоги в зазначених частинах, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення, у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 ЦК України).

При цьому, згідно з частиною 3 статті 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Стаття 20 ГК України передбачає, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, порушують права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Суд звертає увагу на те, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною.

Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Натомість способи обрані позивачем для захисту своїх інтересів до такого результату (відновлення права) привести не спроможні.

Ініціюючи відповідний позов про зміну умов договору, зацікавлена сторона повинна ставити перед судом питання про внесення змін до договору, а не про зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду до договору, оскільки відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України, договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, а зобов'язання в судовому порядку другої сторони за договором укласти додаткову угоду, якою фактично змінюються умови договору, суперечить законодавству.

Визначення предмету позову повністю залежить від позивача. Суд не має права за власною ініціативою визначити інший, ніж той, що обраний позивачем, спосіб захисту його цивільних прав та інтересів.

В пункті 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 викладена правова позиція, згідно з якою, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способу захисту прав, суд повинен відмовити в позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду.

Отже, суд вважає, що позовні вимоги позивача про: зобов'язання відповідача укласти додаткові угоди до договору № 185 про поставку електроенергії від 02.08.2005р.: про збільшення потужності об'єкту: магазину в АДРЕСА_1, згідно виконаних ТУ № 415, про поставку електроенергії на об'єкт: консервно-ковбасний цех в АДРЕСА_2 згідно виконаних ТУ № 87 - не відповідають способам захисту цивільного права і законних інтересів, визначеним статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України, а тому суд не вбачає підстав для їх задоволення.

Суд вважає, що позовна вимога про зобов'язання відповідача провести підключення зазначених об'єктів до електроенергії у відповідності з виконаними технічними умовами та наданими раніше документами на зазначені об'єкти, також не підлягає задоволенню, оскільки підключення об'єктів за новими технічними умовами можливо за умови змін відповідних умов договору на поставки електричної енергії, у цьому випадку це договір № 185 від 02.08.2005р., умови якого в цій частині, у встановленому законодавством порядку, сторонами не змінювались та не укладався новий договір.

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача відкликати попередження про припинення постачання електроенергії від 20.09.2011р., від 05.12.2011р., від 15.12.2011р., від 16.12.2011р. як необґрунтовані та неправомірні, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 7.5 ПКЕЕ, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, у разі:

1) відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);

2) недопущення до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв'язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів обліку електричної енергії уповноважених посадових осіб органів виконавчої влади та/або електропередавальної організації, на яких покладено згідно з законодавством України та/або договором відповідні обов'язки;

3) несплати рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами;

4) несплати за недовраховану електричну енергію, визначену відповідно до законодавства;

5) невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;

6) невиконання обґрунтованих вимог електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) щодо приведення розрахункового обліку в технічний стан відповідно до вимог нормативних документів;

7) закінчення терміну дії, розірвання або неукладення між суб'єктами господарювання договорів, наявність яких передбачена цими Правилами;

8) порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж Правил охорони електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення неналежних умов експлуатації зазначених електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких споживачем порушуються Правила охорони електричних мереж.

Попередження про припинення повністю або частково постачання електричної енергії оформляється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено.

У разі якщо договором про постачання електричної енергії передбачена попередня оплата або авансові платежі, припинення повністю або частково постачання електричної енергії за несплату передбачених договором рахунків на попередню оплату або авансових платежів не може застосовуватись раніше початку розрахункового або планового періоду, на який має здійснюватись відповідна оплата.

У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, електроустановки споживача не відключаються.

Слід зазначити, що законодавством не передбачена можливість відкликання попередження про припинення постачання електроенергії.

Крім того, такий спосіб захисту також не передбачений законодавством та не може забезпечити ані захист порушеного права ані його відновлення, оскільки наслідком такого попередження може бути лише припинення повністю або частково постачання електричної енергії та у разі проведення таких дій, відновити порушене право можливо лише шляхом відновлення електропостачання, а не відкликання відповідного попередження.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обов'язок довести, що цивільні права та інтереси позивача порушені, не визнаються чи оспорюються відповідачем.

Позивач не довів суду обґрунтованість позовних вимог про: зобов'язання ПАТ «Крименерго» укласти додаткові угоди до договору № 185 про поставку електроенергії від 02.08.2005р.: - про збільшення потужності об'єкту: магазину в АДРЕСА_1, згідно виконаних ТУ № 415, - про поставку електроенергії на об'єкт: консервно-ковбасний цех в АДРЕСА_2 згідно виконаних ТУ № 87; зобов'язати відповідача провести підключення зазначених об'єктів до електроенергії у відповідності з виконаними технічними умовами та наданими раніше документами на зазначені об'єкти; зобов'язання відповідача відкликати попередження про припинення постачання електроенергії від 20.09.2011р., від 05.12.2011р., від 15.12.2011р., від 16.12.2011р. як необґрунтовані та неправомірні, у зв'язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.

Витрати позивача по сплаті судового збору, суд покладає на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені - 24.04.2012р.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України - 28.04.2012р.

Враховуючи викладене та керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Крименерго» (код ЄДРПО України 00131400) відновити постачання електроенергії Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за адресою: АДРЕСА_1.

3. В частині позовних вимог про зобов'язання Публічне акціонерне товариство «Крименерго» укласти додаткові угоди до договору № 185 про поставку електроенергії від 02.08.2005 р. з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2:

- про збільшення потужності об'єкту: магазину в АДРЕСА_1, згідно виконаних ТУ № 415,

- про поставку електроенергії на об'єкт: консервно-ковбасний цех в АДРЕСА_2, згідно виконаних ТУ № 87 - в задоволенні позову відмовити.

4. В частині позовних вимог про зобов'язання Публічне акціонерне товариство «Крименерго» провести підключення вказаних об'єктів до електроенергії у відповідності з виконаними технічними умовами та наданими раніше документами на вказані об'єкти - в задоволенні позову відмовити.

5. В частині позовних вимог про зобов'язання Публічне акціонерне товариство «Крименерго» відкликати попередження про припинення постачання електроенергії від 20.09.2011р., від 05.12.2011р., від 15.12.2011р., від 16.12.2011р. як необґрунтовані та неправомірні - в задоволенні позову відмовити.

6. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (код ЄДРПО України 00131400) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1073,00 грн.

7. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Лукачов С.О.