Постанова № 23794580, 27.04.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2012 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/847/12

09:33 год.

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

за участю секретаря судового засідання Левчука Д.С.,

позивача -Савчук Т.Г.;

відповідач не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за прокурора Новоселицького району Чернівецької області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області до ТОВ «Припрутська пересувна механізована колона № 152» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Новоселицького району Чернівецької області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до ТОВ «Припрутська пересувна механізована колона № 152» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 3998,79 грн.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість по платежах до Пенсійного фонду України, а саме: по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до п.п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за січень-березень 2012 р. в сумі 3998,79 грн. Оскільки, заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості в судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлений прокурором позов та посилався на обставини викладені у позовній заяві.

Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідача повідомлено за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення від 25.04.2012 р. (а.с. 17).

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку представника в судове засідання не забезпечив, однак направив на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивовано тим, що на час розгляду справи представник відповідача, у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні не може взяти участь у розгляді справи в суді.

Згідно ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, оцінивши доводи заявленого клопотання, прийшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на те, що відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам). Законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом (ч. 7 ст. 56 КАС). Крім того, повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду. Довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації, що визначено ст. 58 КАС України. Таким чином, законодавством не обмежена можливість юридичної особи мати в суді кількох представників, надавши їм відповідні повноваження згідно вимог Кодексу адміністративного судочинства. Відтак, зазначені в клопотанні причини неявки в судове засідання не можуть бути визнані судом поважними, а клопотання не підлягає задоволенню.

Заслухавши думку представника позивача, який не заперечував проти розгляду справи по суті без участі представника відповідача, а також враховуючи те, що його явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, а матеріалів справи достатньо для її вирішення в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами без участі представника відповідача згідно ч.4 ст. 128 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 67 Конституції України роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати належні йому страхові внески.

Згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ТОВ «Припрутська пересувна механізована колона № 152» (60300, м. Новоселиця, вул. Комарова, буд. 7, ідентифікаційний код 01037608) є платником страхових внесків - відрахувань на соціальне страхування та збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Таким чином, відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач зобов'язаний сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду України (а.с.10-11, 20-21).

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем 10.01.2012 р. на адресу відповідача надіслано повідомлення № 129/02 з розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 2012 р., з метою сплати боргу у сумі 1332,93 грн.

Позивачем також на адресу відповідача надсилались розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 07.02.2012 № 547/02 та від 06.03.2012 № 12348/02 з метою сплати боргу за лютий 2012 р. у сумі 1332,93 грн. та за березень 2012 р. у сумі 1332,93 грн.

Однак, відповідачем зазначена в розрахунках сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій січень-березень 2012 р. не сплачувалась, у зв'язку із чим утворилась заборгованість в сумі 3998,79 грн. (1332,93 грн. + 1332,93 грн. +1332,93 грн.)

Згідно п. 2 розділу XV Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до пенсійного фонду плату, що покриває фак тичні витрати на виплату і доставку пенсій особами, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливим і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Відповідно до п. п. 6.4, 6.5, 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої правлінням Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р. та зареєстровану у Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду України зазначених в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У відповідності до п. п. 6.10 цієї Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Статтею 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено обов'язок страхувальника виконувати вимоги, передбачені цим Законом, а також нормативно-правовими актами, прийняті відповідно до цього Закону. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 64 цього Закону управління Пенсійного фонду має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми.

З матеріалів справи видно, що відповідачем не виплачено суму боргу по відшкодуванню витрат Пенсійному фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується розрахунком суми боргу в сумі 3998,79 грн. (а.с. 6).

Таким чином, відповідач належним чином був повідомлений про заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах в сумі 3998,79 грн., проте заборгованість в добровільному порядку не погасив.

Судом з достовірністю встановлено наявність з боку відповідача порушень вимог чинного законодавства в частині несвоєчасної сплати страхових внесків, тому суд приходить до висновку про можливість задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача заборгованості по страхових внесках в сумі 3998,79 грн.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним податкового боргу.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають, тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 71, 86, 158, 162, 163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з ТОВ «Припрутська пересувна механізована колона № 152» (60300, м. Новоселиця, вул. Комарова, буд. 7, ідентифікаційний код 01037608) на користь управління Пенсійного фонду України в Новоселицького районі Чернівецької області суму боргу несплачених пільгових пенсій в сумі 3998,79 грн.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разізастосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано судом 28.04.2012 р.

Суддя В.К. Левицький