Постанова № 23793729, 19.04.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2012 року Справа № 2а/0370/815/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Піянзіна О. К.,

за участю представника позивача Кравчук Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Панхім» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Панхім» у позовній заяві просить суд визнати дії відповідача протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 03.03.2012 року № 0000302301, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2011 року на 101475 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно вважає нікчемним договір на поставку пального, укладеного товариством із ТзОВ «ЛЕК-ОІЛ», оскільки сторонами зобов'язання по договору виконані, товар поставлено та повністю оплачено, що підтверджується необхідними первинними документами.

У судовому засіданні представник позивача уточнила позовні вимоги та просила скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 03.03.2012 року № 0000302301.

У судове засідання 19.04.2012 року відповідач - Луцька об'єднана державна податкова інспекція представника повторно не направила, хоча була належним чином повідомлена про час розгляду справи. Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України судом справу розглянуто без участі представника відповідача за наявними у матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази, суд встановив наступне.

З 28.11.2011 року по 08.12.2011 року службовими особами Луцької ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ фірму «Панхім» з питань, що становлять предмет заперечення за серпень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 22.12.2011 року № 10088/23-3/30733394, яким встановлено порушення товариством ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. ст. 216, 228 Цивільного кодексу України та ст. 185, п. 198.1 ст. 198, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено податковий кредит серпня 2011 року на загальну суму 101474,64 грн.

На підставі акту перевірки від 22.12.2011 року № 10088/23-3/30733394 Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 03.03.2012 року № 0000302301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 101475 грн.

Актом перевірки від 22.12.2011 року № 10088/23-3/30733394 встановлено, що ТзОВ фірмою «Панхім» неправомірно включено до податкового кредиту кошти, сплачені за договором від 01.08.2011 року № МО 88, укладеним між ТзОВ фірмою «Панхім» та ТзОВ «ЛЕК-ОІЛ» про поставку пального, оскільки у товарно-транспортних накладних, наданих у ході перевірки, відсутні коди ЄДРПОУ автотранспортних підприємств (перевізників), печатка або штамп автотранспортних підприємств, не зазначено до якого саме шляхового листа додається дана товарно-транспортна накладна, не вказано прізвище, посади осіб, підписи яких зазначені у товарно-транспортних накладних, у зв'язку з чим встановити фактичне здійснення транспортування пального в ході перевірки неможливо.

Відповідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 181 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 розділу V ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року від 16.07.1999 року № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів Луцької ОДПІ про нікчемний характер угоди, укладеної між позивачем та ТзОВ «ЛЕК-ОІЛ», судом при розгляді справи підлягали з'ясуванню обставини щодо реального здійснення господарських операцій, за якими позивачем сформовано податковий кредит, використання в господарській діяльності придбаного товару, належного оформлення первинних документів та дотримання умов формування податкового кредиту з ПДВ.

Судом встановлено, що згідно договору від 01.08.2011 року № МО 88 ТзОВ фірма «Панхім» придбала у ТзОВ «ЛЕК-ОІЛ» товар - нафтопродукти на загальну суму 608847,80 грн.

Факт придбання та оплати товару підтверджується рахунками-фактурами від 04.08.2011 року № СФ-0000632, від 09.08.2011 року № СФ-0000668, податковими накладними від 04.08.2011 року № 37, від 09.08.2011 року № 66 та видатковими накладними від 04.08.2011 року № РН-0000772, від 09.08.2011 року № РН-0000796.

Факт поставки нафтопродуктів підтверджений договором перевезення вантажу від 01.06.2011 року № 19, укладеним між ПП «МЕРЕДІАН-ФАСТ» та ТзОВ «ЛЕК-ОІЛ», договором про надання транспортних послуг від 01.07.2011 року № ЛЕК-11-1-Д, укладеним між ТзОВ «СТАМІР» та ТзОВ «ЛЕК-ОІЛ», товарно-транспортними накладними від 04.08.2011 року № 003769, від 09.08.2011 року № 368.

На підставі отриманих від ТзОВ «ЛЕК-ОІЛ» податкових накладних позивачем суму ПДВ (101474,64 грн.) відображено у складі податкового кредиту за серпень 2011 року.

Вказаний вище товар був отриманий позивачем у серпні 2011 року від ТзОВ «ЛЕК-ОІЛ».

Таким чином, позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що поставка товару від ТзОВ «ЛЕК-ОІЛ» відбулася. Надані позивачем первинні документи відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704.

Суд не погоджується з доводами Луцької ОДПІ про те, що підставою для зменшення позивачу податкового кредиту з ПДВ є дані податкової звітності його контрагента, оскільки Луцькою ОДПІ не враховано, що такі обставини не можуть бути достатнім доказом неспроможності виконання тих чи інших господарських операцій, підприємство - контрагент не було позбавлене можливості використовувати у господарській діяльності орендовані основні засоби, техніку, устаткування, транспортні засоби, використовувати найману працю шляхом укладення не трудових, а цивільно-правових договорів з фізичними особами на виконання тих чи інших робіт, укладати договори з перевізниками про надання послугу з перевезення вантажів.

На думку суду недоліки у заповненні товарно-транспортних накладних, наданих позивачем у ході проведення перевірки взаємовідносин ТзОВ фірми «Панхім» з ТзОВ «ЛЕК-ОІЛ», не може бути самостійною підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з ПДВ, оскільки усі необхідні документи у позивача були в наявності, що підтверджено у судовому засіданні.

З урахуванням встановлених обставин справи суд вважає, що позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з ПДВ у серпні 2011 року по операціях з придбання пального у ТзОВ «ЛЕК-ОІЛ», висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що встановлені під час розгляду справи обставини, які підтверджені належними доказами, спростовують висновки Луцької ОДПІ, констатовані в акті перевірки від 22.12.2011 року № 10088/23-2/30733394, а тому податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 03.03.2012 року № 0000302301, винесене на підставі зазначеного акту перевірки, підлягає скасуванню як протиправне.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено: якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи наведене, з Державного бюджету України підлягає до стягнення на користь позивача 1014,75 грн. судового збору, сплаченого при поданні адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 03.03.2012 року № 0000302301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Панхім» 1014,75 (одну тисячу чотирнадцять) грн. 75 (сімдесят п'ять) коп. витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої виготовлено 24 квітня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий - суддя О. О. Андрусенко