Постанова № 23788749, 29.03.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4687/2011

29 березня 2012 року 17год. 15хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Таустік Л.Г. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Овдійчук О.О.

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнепромекобуд" до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнепромекобуд" (далі -ТОВ "Рівнепромекобуд") звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне (далі ДПІ у м.Рівне) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0004081543 та №0004071543 від 11.07.2011 року.

Позовні вимоги в повній мірі були підтримані представником позивача в судовому засіданні, яка на їх обґрунтування покликалася на те, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті за результатами документальної невиїзної перевірки, наказ про проведення якої визнаний протиправним та скасований в судовому порядку. Крім того, вказана перевірка по своїй суті є повторною, оскільки 24.03.2011 року відповідачем вже складався акт, предметом перевірки якого була своєчасність сплати позивачем орендної плати за землю за цей же період. На підставі цього акту 24.03.2011 року було винесено податкові повідомлення-рішення №0002111543 та №0002101543. При цьому, вказані податкові повідомлення-рішення були скасовані в адміністративному порядку керівником ДПА в Рівненській області, як протиправні. Не зважаючи на це, ДПІ у м.Рівне повторно оформила акт перевірки, на підставі якого винесла податкові повідомлення-рішення №0004081543 та №0004071543 від 11.07.2011 року про застосування до ТОВ "Рівнепромекобуд" штрафних санкцій з орендної плати з юридичних осіб на суми, аналогічні тим, що й у податкових повідомленнях-рішеннях №0002111543 та №0002101543 від 24.03.2011 року. Крім цього, відповідачем при складанні вищевказаного акту не було враховано, що 25.02.2011 року ТОВ "Рівнепромекобуд" подало до ДПІ у м.Рівне уточнюючу податкову декларацію з орендної плати за землю за 2010 рік, згідно якої нарахувало до зменшення щомісячні податкові зобов'язання на 2738,07 грн. Аналогічно, товариством було подано й уточнюючу податкову декларацію з орендної плати за землю за 2011 рік. Відповідно до цих декларацій сума щомісячних податкових зобов'язань зі сплати орендної плати за земельні ділянки значно зменшилася, що призвело до наявності переплат в окремих періодах. А тому порушення, викладені в акті перевірки, на підставі якого винесено спірні податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсності, в тому числі й щодо сум та термінів прострочення сплати узгоджених податкових зобов'язань. За наведеного, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач участь представника в судовому засіданні не забезпечив, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, докази чому є в матеріалах справи. Враховуючи вимоги статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, думку представника позивача та ту обставину, що участь сторін в справі обов'язковою не визнавалась, суд ухвалив про розгляд справи у відсутність ДПІ у м.Рівне.

Дослідженими у справі доказами судом встановлено наступне.

ТОВ "Рівнепромекобуд" з 11.09.2004 року є зареєстрованою юридичною особою (а.с.17), яка перебуває на обліку, як платник податків у ДПІ у м.Рівне.

Позивач має в оренді дві земельні ділянки: на підставі договору оренди №040758300014 від 05.03.2007 року -площею 2628,00 в м.Рівне по вул.Бандери та на підставі договору оренди № 040658300145 від 06.06.2006 року -площею 6622,00 в м.Рівне на перехресті вул.Галицького та вул.Дем'янчука, які надані йому для будівництва і обслуговування житлових будинків з вбудованими приміщеннями (а.с.43,46).

Позивач декларував податкові зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності згідно податкових декларацій №1240 від 22.01.2010 року та №3330 від 31.01.2011 року.

01.02.2011 року між позивачем, як орендарем, та Рівненською міською радою, як орендодавцем, підписано додатковий договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 040658300145 від 06.06.2006 року, за умовами якого розмір орендної плати за земельну ділянку на рік складає 3893,76 грн. на 01.01.2010 року та на 01.01.2011 року і вноситься за новими ставками саме з 01.01.2010 року (а.с.49).

У зв'язку зі зміною умов договору оренди земельної ділянки, ТОВ "Рівнепром-екобуд" 25.02.2011 року подано уточнюючі податкові декларації з плати за землю щодо орендної плати за 2010 рік та за 2011 рік, за даними яких нараховано до зменшення податкове зобов'язання за 2010 рік на 32856,95 грн. і за 2011 рік -на 32858,41 грн. (а.с.41-48).

24.03.2011 року ДПІ у м.Рівне складено акт №200 про своєчасність сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності ТОВ "Рівнепромекобуд", яким оформлено результати перевірки, що проведена на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України. Актом зафіксовано затримання узгодженої суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за періоди, починаючи з 30.03.2010 року та закінчуючи 02.03.2011 року (а.с.50).

На акт перевірки платником податків подавалися письмові заперечення, які податковим органом розглянуті і відхилені (а.с.54-55).

На підставі вказаного акту того ж дня прийнято податкові повідомлення-рішення №0002111543, згідно з яким до ТОВ "Рівнепромекобуд" застосовано штрафну санкцію у розмірі 407,74 грн. (10% погашеної з простроченням суми заборгованості) та №0002101543, згідно з яким до ТОВ "Рівнепромекобуд" застосовано штрафну санкцію у розмірі 9067,78 грн. (20% погашеної з простроченням суми заборгованості)(а.с.51-52).

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені платником податків в адміністративному порядку до ДПА в Рівненській області (а.с.55-57), рішенням керівника якої №10814/25-16/225 від 31.05.2011 року, скарга задоволена, а податкові повідомлення-рішення №0002111543 та №0002101543 від 24.03.2011 року скасовані (а.с.58-59).

10.06.2011 року начальником ДПІ у м.Рівне прийнято наказ №791, яким на підставі пунктів 79.1, 79.2 статті 79 Податкового кодексу України вирішено провести 20.06.2011 року терміном на один день невиїзну документальну перевірку ТОВ "Рівнепромекобуд" з питань своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (а.с.40). Податковим органом оформлено повідомлення про перевірку №20608/15-340 від 10.06.2011 року (а.с.39).

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19.07.2011 року у справі №2а/1770/2739/2011, наказ ДПІ у м.Рівне №791 від 10.06.2011 року "Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Рівнепромекобуд" код 32936500" визнано протиправним та скасовано, а також визнано відсутність компетенції у ДПІ у м.Рівне на проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Рівнепромекобуд" за підставами, викладеними у наказі №791 від 10.06.2011 року (а.с.58-60). Судовим рішенням встановлено, що у ДПІ у м.Рівне не було підстав, передбачених статтею 78 Податкового кодексу України, для проведення документальної невиїзної перевірки позивача. Вказане рішення набрало законної сили і встановлені ним обставини, в силу вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню.

20.06.2011 року ДПІ у м.Рівне було складено акт №383 документальної невиїзної перевірки про своєчасність сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності ТОВ "Рівнепромекобуд" (а.с.7-9). Актом зафіксовано затримання узгодженої суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за періоди, починаючи з 30.03.2010 року та закінчуючи 02.03.2011 року. Акт направлено платнику податків поштою (а.с.6).

На акт перевірки платником податків подавалися письмові заперечення, які податковим органом розглянуті і відхилені (а.с.31-35).

На підставі вказаного акту 11.07.2011 року ДПІ у м.Рівне прийнято податкові повідомлення-рішення №0004071543, згідно з яким до ТОВ "Рівнепромекобуд" застосовано штрафну санкцію у розмірі 407,74 грн. (10% погашеної з простроченням суми заборгованості) та №0004081543, згідно з яким до ТОВ "Рівнепромекобуд" застосовано штрафну санкцію у розмірі 9067,78 грн. (20% погашеної з простроченням суми заборгованості)(а.с.10-11).

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені платником податків в адміністративному порядку до ДПА в Рівненській області та ДПА України, рішеннями керівників яких скарги відхилені, а податкові повідомлення-рішення залишені без змін (а.с.13-16, 26-30).

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

При цьому судом враховано наступне.

Статтею 2 Закону України "Про плату за землю" №2535-XII від 03.07.1992 року, що був чинним до 01.01.2011 року, було встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Згідно ст.13 цього Закону, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебувала у державній і комунальній власності був договір оренди такої земельної ділянки. При цьому, у статті 14 вказаного Закону було встановлено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. А статтею 17 вказаного Закону було передбачено, що податкове зобов'язання, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Зазначене податкове зобов'язання, в силу вимог абзацу 2 пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, чинного до 01.01.2011 року, не могло бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Разом з тим, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляв помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків мав право надати уточнюючий розрахунок.

Аналогічним чином, в силу вимог статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. А податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу. В свою чергу, за правилами статті 285, - базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. А відповідно до пункту 286.2. статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Відповідно до пункту 287.3. статті 287, - податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України вважається узгодженим і не підлягає оскарженню. Разом з тим, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він, в силу вимог пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

До ТОВ "Рівнепромекобуд" було застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату орендної плати за землю, передбачені пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України

Відповідно до цієї норми, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

В свою чергу, джерелами погашення податкового боргу платника податків, відповідно до статті 87 Податкового кодексу України, є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснене також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Уточнюючий розрахунок, що зменшує податкові зобов'язання платника податків минулих податкових періодів, ні даною, ні будь-якої іншою нормою податкового права, не розглядається як джерело погашення податкового боргу.

Як вбачається з акту документальної невиїзної перевірки позивача №383 від 20.06.2011 року та розрахунку штрафних санкцій, що є додатком до такого акту, основна сума штрафних санкцій нарахована відповідачем у відсотковому відношенні не до погашеної суми податкового боргу, а до суми податкового боргу, зменшеної на підставі поданих платником податків уточнюючих податкових декларацій.

Таким чином, штрафні санкції за спірними податковими повідомленнями-рішеннями №0004081543 та №0004071543 від 11.07.2011 року застосовані не у той спосіб, який передбачений законодавством.

Крім того, в акті документальної невиїзної перевірки позивача №383 від 20.06.2011 року не відображено, яким чином вплинули на стан розрахунків позивача з бюджетом подані ТОВ "Рівнепромекобуд" 25.02.2011 року уточнюючі податкові декларації з орендної плати за землю за 2010 рік та за 2011 рік, згідно яких зменшено податкові зобов'язання платника податків минулих податкових періодів, а саме за 2010 рік на 32856,95 грн. і за 2011 рік -на 32858,41 грн.

Враховуючи сукупність наведених обставин наряду із правовою специфікою податкових повідомлень-рішень, як актів органів державної податкової служби України, яка полягає у тому, що владний припис таких правових актів індивідуальної дії міститься безпосередньо в самому податковому повідомленні-рішенні, а мотиви його винесення, тобто обставини, яким керувався суб'єкт владних повноважень, -у відповідному акті перевірки, на підставі якого і приймався такий правовий акт індивідуальної дії, суд прийшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення №0004081543 та №0004071543 від 11.07.2011 року не відповідають вимогам обґрунтованості та добросовісності.

Крім цього, постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19.07.2011 року у справі №2а/1770/2739/2011 визнано протиправним та скасовано наказ ДПІ у м.Рівне №791 від 10.06.2011 року "Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Рівнепромекобуд" код 32936500", тобто наказ на проведення перевірки, результати якої оспорюються в даній адміністративній справі.

Відповідно, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено, що документальна невиїзна перевірка позивача носила протиправний характер.

А дані акту документальної невиїзної перевірки №200 від 24.03.2011 року свідчать на користь того, що ДПІ у м.Рівне фактично допустила проведення повторної перевірки по одному і тому ж факту, за відсутності до того правових підстав, передбачених підпунктом 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюються прийняті відповідачем - суб'єктом владних повноважень, за результатами проведеної перевірки податкові повідомлення-рішення, суд відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіряє чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно та своєчасно.

Матеріали справи свідчать на користь того, що спірні податкові повідомлення-рішення не відповідають вказаним критеріям правомірності.

Судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 3,40 грн. згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України присуджуються на користь позивача з Державного бюджету.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне від 11.07.2011 року за №0004081543 та за №0004071543, згідно з якими Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнепромекобуд" зобов'язано сплатити штраф за платежем "орендна плата з юридичних осіб" в сумі 9067,78 грн. та 407,74 грн., відповідно.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнепромекобуд" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частин постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Друзенко Н.В.