Постанова № 23788635, 27.04.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2012 р. № 2а-493/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Журомської М.В.,

за участю секретаря - Козьміна А.М.,

за участю представників позивача Дубаса В.М., Колос Г.В., представника відповідача

Карпина Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Спільного українсько-польського підприємства-товариства з обмеженою відповідальністю «АСТРА»до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

. Спільне українсько-польське підприємство - товариство з обмеженою відповідальністю «АСТРА» (далі-Товариство) звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова, у якому позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки та складання акту такої перевірки від 16.09.2011 року № 2456/15-2/20842675; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.10.2011 року № 0006151502 та від 22.11.2011 року № 0007281502. В обгрунтування позовних вимог зазначає, що податковим органом неправомірно проведено камеральну перевірку Товариства, оскільки у разі виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами ДПС документальної позапланової виїзної перевірки. У відповідності акт за результатами камеральної перевірки не має юридичної значимості. Звертає увагу на те, що позивачем було допущено механічну помилку при заповненні розділу ІІ «Податковий кредит»в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за липень 2011 року, що не призвела до завищення податкового кредиту та заниження суми податкового зобов'язання. Помилка полягала в тому, що помилково вказана одна податкова накладна від 29.07.2011 р. № 0729102 на суму 932 377,12 грн. в т. ч. ПДВ 155 396,19 грн., тоді як повинно бути дві податкові накладні: від 29.07.2011 р. № 0729102 на суму 493 791,35 грн. в т. ч. ПДВ 82 298,56 грн. та від 28.07.2011 р. № 0728023 на суму 438 585,77 грн. в т. ч. ПДВ 73 097,63 грн. Така помилка була виправлена у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2011 року. Вважає прийняті податковим органом податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, зазначених у позові та усних поясненнях. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у заперечення та зазначив, що камеральною перевіркою встановлено, що Товариством подано у ДПІ копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних у період липень 2011 року у яких зазначено податкову накладну, виписану ПАТ «Іскра»від 29.07.2011 року №0729102 на суму ПДВ 155 396,19 грн., проте така накладна не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність такої реєстрації в силу п. 201.10 ПК України не надає права на включення такої суми податку на додану вартість до податкового кредиту. Вважає, що подальші дії Товариства для виправлення помилки не спростовували факту порушення законодавства та не могли слугувати підставою для невинесення податкових повідомлень-рішень. Просив в задоволенні позову відмовити.

У порядку ст. 52 КАС України здійснено заміну відповідача у справі -Державну податкову інспекцію у Залізничному районі м. Львова на Державну податкову інспекцію у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

СП ТзОВ «Астра»засобами телекомунікаційного зв'язку подало до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2011 року (вх. 22.08.2011 р. № 9007213852).

Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова проведено камеральну перевірку даних, задекларованих Товариством у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року, про що складено Акт від 16.09.2011 року № 2456/15-2/20842675.

За результатами перевірки та за наслідками адміністративного оскарження раніше прийнятих податкових повідомлень-рішень ДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 05.10.2011 р. № 0006151502 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 143 67,50 грн. в т.ч.: основний платіж -114 894,00 грн., штрафні санкції -28 723,50 грн. та від 22.11.2011 р. № 0007281502 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 40 502,00 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно вимог п. 201.14. ПК України, платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу (п. 201.15).

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

СП ТзОВ «Астра»засобами телекомунікаційного зв'язку подано до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2011 року (вх. 22.08.2011 р. № 9007213852).

Відповідно до п. 200.10 ст.200 ПК України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно із п. 75.1.1. ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

У зв'язку з поданням податкової декларації Товарситвом за липень 2011 року, ДПІ проводилась камеральна перевірка СП ТзОВ «Астра»з питань достовірності даних, задекларованих у декларації з ПДВ за період липень 2011 року. Перевіркою встановлено, що у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за період липень 2011 року зазначено податкову накладну від 29.07.2011 року № 0729102 на суму 776 980,93 грн. та ПДВ 155 396,19 грн.

Відповідно до п. 198.6. ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього кодексу.

Згідно із п. 201.10. ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Кабінет Міністрів України постановою від 29 грудня 2010 року № 1246 затвердив Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Камеральною перевіркою встановлено відсутність реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних ПАТ «Іскра»від 29.07.2011 року № 0729102 на суму 776 980,93 грн. та ПДВ 155 396,19 грн., що була видана для СП ТзОВ «Астра».

Відповідно до п. 201.10 ПК України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Так, перевіркою встановлено, що СП ТзОВ «Астра»не подано заяви із скаргою на постачальника ПАТ «Іскра»про порушення ним порядку реєстрації податкової накладної від 29.07.2011 року № 0729102 на суму 776 980,93 грн. та ПДВ 155 396,19 грн. в Єдиному реєстрі.

З матеріалів справи встановлено, що з метою прийняття рішення про визнання (невизнання) права платника податків на отримання податкового кредиту на підставі поданих накладних, ДПІ надіслано на адресу СП ТзОВ «Астра»лист від 08.09.2011 року про надання обгрунтованих пояснень та документальних підтверджень щодо формування податкового кредиту за рахунок податкових накладних, які не зареєстровано продавцем товарів/послуг у Єдиному реєстрі податкових накладних продавцем.

Проте таких пояснень подано не було.

На підставі вищевикладеного, податковим органом 16.09.2011 року складено Акт № 2456/15-2/20842675, яким встановлено порушення СП ТзОВ «Астра»п. 198.6 ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24 Декларації з ПДВ) в сумі 40 502,00 грн., збільшення суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в сумі 114 894,00 грн.

З матеріалів справи встановлено, що 19.09.2011 року через засоби телекомунікаційного зв'язку позивачем подано декларацію з ПДВ за серпень 2011 року та в електронному вигляді копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за період серпень 2011 року, де у розділі «отримані податкові накладні»відсутні відомості про отримання накладних від 29.07.2011 р. № 0729102 на суму 493 791,35 грн. в т. ч. ПДВ 82 298,56 грн. та від 28.07.2011 р. № 0728023 на суму 438 585,77 грн. в т. ч. ПДВ 73 097,63 грн. 20.09.2011 року позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку подано звітну нову податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011 року, в якій відображені у розділі «отримані податкові накладні»від 29.07.2011 р. № 0729102 на суму 493 791,35 грн. в т. ч. ПДВ 82 298,56 грн. та від 28.07.2011 р. № 0728023 на суму 438 585,77 грн. в т. ч. ПДВ 73 097,63 грн., а сума по накладній від 29.07.2011 р. № 0729102 на суму 932 377,12 грн. в т. ч. ПДВ 155 396,19 грн. відображена «сторно». Також встановлено, що податкові накладні від 29.07.2011 р. № 0729102 на суму 493 791,35 грн. в т. ч. ПДВ 82 298,56 грн. та від 28.07.2011 р. № 0728023 на суму 438 585,77 грн. в т. ч. ПДВ 73 097,63 грн. у деклараціях за липень -серпень 2011 року не відображались.

Суд вважає, що платник податків (позивач) зобов'язаний подати відповідні уточнення після отримання акту камеральної перевірки з метою усунення розбіжностей, оскільки виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг (абз. 10 п.201.10 ст.201 ПК України). Проте таких уточнень позивачем подано не було.

Щодо посилань позивача про необхідність проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача, суд зазначає наступне.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України (п.200.11 ст.200 ПК України).

Згідно вказаного вище переліку, затвердженого Постановою КМУ України від 27.12.2010 р. №1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку», підставою для проведення перевірки є існування розбіжностей між сумою податкового кредиту, сформованого платником за операціями з придбання товарів/послуг, та сумою податкових зобов'язань його контрагентів за операціями з постачання таких товарів/послуг, які не усунуто за результатами проведення камеральної перевірки.

Як свідчить представлена представником відповідача роздруківка розрахунку коригування сум податку на додану вартість ПАТ «Іскра», якою виправлялися помилки за липень 2011 року, даним підприємством у декларації за липень 2011 року відображено податкову накладну № 0729102 від 29.07.2011 року на з суму 776 980,93 грн. та ПДВ 155 396,19 грн. А отже, у звітностях ПАТ «Іскра»та СП ТзОВ «Астра»за липень 2011 року розбіжностей між сумою податкового кредиту та сумою податкових зобов'язань між контрагентами не було.

Суд погоджується з твердженнями відповідача в частині того, що проведена ДПІ камеральна перевірка за липень 2011 року проводилась на підставі п. 200.10 ПК України, про що зазначено у самому акті перевірки, а посилання позивача на відсутність у відповідача права на її проведення без достатніх, визначених законодаством підстав, суд вважає необгрунтованими, оскільки зазначена законодавча норма по суті імперативно встановлює необхідність та обов'язковість проведення камеральної перевірки щодо заявлених у податковій декларіції даних протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

Відповідно до п.86.2. ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене в частині позовних вимог позивача про визнання протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки та складання акту такої перевірки від 16.09.2011 року № 2456/15-2/20842675, ДПІ забезпечила дотримання у спірних правовідносинах вимог ч.2 ст.19 Конституції України, так як діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до п. 200.14 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

У зв'язку з встановленими при перевірці порушеннями, суд вважає, що у податкового органу були всі підстави для прийняття податкових повідомленнь-рішеннь від 05.10.2011 р. № 0006151502 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 143 67,50 грн. в т.ч.: основний платіж -114 894,00 грн., штрафні санкції - 28 723,50 грн. та від 22.11.2011 р. № 0007281502 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 40 502,00 грн.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що вимоги позивача безпідставні, в задоволенні яких слід відмовити.

Судові витрати у вигляді судового збору відповідно до ст. 94 КАС України, слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 30.04.2012 року.

Суддя Журомська М.В.