Постанова № 23788610, 23.04.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2012 р. № 2а-708/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Журомської М.В.,

за участю секретаря Козьміна А.М.,

за участю представника позивача Кожушко Л.В., представника відповідача Звіра Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Велпласт-Т»до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Велпласт-Т»(далі-Товариство) звернулося з позовом у Львівський окружний адміністративний суд до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області (далі - ДПІ) та разом з поданими уточненнями просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 грудня 2011 року № 0008492300 та податкову вимогу від 16.01.2012 року на суму 267 569,08 грн. Позов обґрунтовує тим, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки є лише припущенням податкового ревізора-інспектора без зазначення доказової та законодавчої бази. Зазначає, що факт наявності отриманого товару від ІП «Віндекс Проджект Україна»підтверджений договором, видатковими накладними, товаро-транспортними накладними тощо, а отже ДПІ не наведено доказів нереальності здійснення товарних операцій в ТзОВ «Велпласт-Т», а також не зазначено доказів щодо неправильного оформлення контрагентом податкових накладних, а отже податковий кредит за червень 2011 року Товариством сформовано правомірно.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях та зазначив, що в ході перевірки Товариства використані матеріали зустрічної звірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова -акт від 15.11.2011 року № 934/2305/36032854 ІП «Віндекс Проджект Україна»щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за червень 2011 року. Даним актом встановлено, що за травень-червень 2011 року господарська діяльність мала ознаки нереальності здійснення, оскільки товар, що реалізувався Товариству мав великі розміри та потребував спеціального вантажного транспортування, проте документи, які підтверджують транспортування та зберігання надані не були. На підставі зазначеного, по результатах перевірки ТзОВ «Велпласт-Т», ДПІ дійшла висновку про відсутність реального здійснення операцій щодо поставки товарів від ІП «Віндекс Проджект Україна», що виключає право Товариства на податковий кредит. Просив відмовити в уточненому позові.

В судовому засіданні за клопотанням представника відповідача у відповідності до ст.52 КАС України здійснено заміну відповідача - Державну податкову інспекцію у Жовківському районі Львівської області на правонаступника -Державну податкову інспекцію у Жовківському районі Львівської області Державної податкової служби.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що уточнений позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Велпласт-Т»зареєстроване 07.04.2006 року. Станом на момент проведення перевірки перебувало на обліку в ДПІ у Жовківському районі Львівської області. В період що перевірявся було платником податку на додану вартість (далі-ПДВ).

Судом встановлено, що ДПІ проведено позапланову виїзну перевірку Товариства по питанню взаєморозрахунків з ІП «Віндекс Проджект Україна»за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року, за результатами якої ДПІ прийшла до висновку, що Товариством порушено п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2756 з наступними змінами та доповненнями (далі-ПК України) в результаті чого занижено ПДВ в сумі 268 790,18 грн. за червень 2011 року, що викладено в Акті перевірки від 05.12.2011р. №1599/23-0/34279297.

На підставі Акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 22 грудня 2011 року № 0008492300, яким Товариству визначено податкове зобовязання з ПДВ за основним платежем на суму 268 790,18 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 1,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням рішенням Товариство звернулося до суду за захистом своїх прав.

16.01.2012 року ДПІ виставила податкову вимоги ТзОВ «Велпласт-Т»на загальну суму 267 569,08 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Як зазначено в акті перевірки, Товариством до перевірки надано пакет первинних документів, а саме: Договір № 250511 від 25.05.2011 року, Договір № 002 від 01.06.2011 року, податкові накладні, видаткові накладні, товаро-транспортні накладні, банківські виписки, довіреність, оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 та 361. В ході перевірки встановлено, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова надіслано акт від 15.11.2011 року № 934/2305/36032854 про неможливість проведення зустрічної звірки Іноземного Підприємства «Віндекс Проджект Україна»щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку. Згідно бази автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що одним з основних покупців Підприємства у червні 2011 р. є ТзОВ «Велпласт-Т»(сума ПДВ 268 790,18 грн.) За травень, червень 2011 року перевірки не проводились. При опитуванні директора ІП «Віндекс Проджект Україна», такий ухилився від надання повних пояснень, є необізнаниим у веденні своїх господарських операцій, що свідчило, на думку ДПІ, про відсутність факту реального здійснення господарських операцій за травень-червень 2011 р. З акту від 15.11.2011 року № 934/2305/36032854 вбачається, що ІП «Віндекс Проджект Україна»реалізуючи на користь ТОВ «Велпласт-Т»різне обладнання, що має великі розміри, що потребують спеціального вантажного транспортування, документи, що підтверджують транспортування та зберігання не були надані. На підставі викладеного, ДПІ в акті від 15.11.2011 року № 934/2305/36032854 зроблено висновок, що за травень-червень 2011 року господарська діяльність ІП «Віндекс проджект Україна»має ознаки нереальності здійснення.

На підставі вищевикладеного ДПІ у Жовківському районі Львівської області, прийшла до висновку, що Товариством в порушення вимог Податкового кодексу України завищено податковий кредит по взаємовідносинах з ІП «Віндекс Проджект Україна».

Проте з такими висновками ДПІ суд не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Як передбачено п.198.3. ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку.

Представлені представником позивача в судовому засіданні документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обовязків, а також про фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентом, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх. Факт здійснення операцій підтверджується договорами, податковими та видатковими накладними, товаро-транспортними накладними та іншими письмовими документами.

Так, згідно Договору №002 від 01.06.2011 р. який укладений між ІП «Віндекс Проджект Україна» (Продавець) та Товариство (Покупець), Продавець продає, а Покупець купує товар в асортименті, в кількості, за цінами та на суму, що наведені в накладних, які є невід'ємною частиною цього договору. Кількість товару та асортимент визначаються в накладних на основі замовлень Покупця. Доставка товару здійснюється на склад Покупця за рахунок Продавця, у вартість товару входить доставка.

На виконання умов цього Договору були виписані видаткові та податкові накладні на суму ПДВ 268 790,18 грн. В видаткових накладних зазначено ОСОБА_3 - особу відповідальну за отримання товару за довіреністю № 451 від 02.06.2011 року.

До матеріалів справи представником позивача долучено виписки з банківських рахунків Товариства, з яких встановлено, що Товариство проводило оплату за придбаний у ІП «Віндекс Проджект Україна».

Під час доставки товару Товариству було передано товаросупровідні документи на товар, підписані та оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Суми ПДВ були відображені Товариством у податковому кредиті червня 2011 року.

Товар, який був предметом купівлі-продажу, не обмежений та не вилучений з цивільного обороту України. Таким чином, господарські операції, що є предметом даного спору, здійснювалися правоздатними юридичними особами і по своїй суті не суперечать інтересам держави.

Позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за червень 2011 року надано податкові накладні, які не мала недоліків та, порядок заповнення яких, відповідає встановленому чинним на момент їх виписки законодавством.

У розумінні пункту 14.1.36. ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що повязана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Представлені представником позивача в судовому засіданні документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обовязків, а також про фактичне здійснення господарських операцій Товариством та його контрагентами, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх.

Відповідно до п.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Актом перевірки підтверджено, що на момент здійснення господарських операцій ІП «Віндекс Проджект Україна»знаходилось в Єдиному державному реєстрі, а також мало Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

З врахуванням того, що норми ПК України чітко вказують на момент, з якого у платника податку виникає право на формування податкового кредиту, суд приходить до переконання, що представлені Товариством податкові накладні відповідали вимогам ст.201 ПК України, на підставі яких Товариством були сплачені суми податків (обов'язкових платежів) в повному обсязі, а відтак на день отримання податкових накладних від ІП «Віндекс Проджект Україна»у Товариства виникло право на формування податкового кредиту у червні 2011 року в сумі 268 790,18 грн., чим останній скористався.

Відповідно до п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010р. акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п.6 даного Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Однак, акт перевірки, який є предметом дослідження, не відповідає вимогам вищезгаданого Порядку та складений без об'єктивного аналізу господарських операцій, вчинених Товариством і ґрунтується виключно на припущеннях щодо безтоварності операцій (нереальності здійснення).

Хоч Товариством до перевірки надавались первинні документи, проте такі залишені ревізором-інспектором поза увагою.

Окрім того, суд не погоджується з висновком податкового органу щодо нереальності операцій з підстав, що при опитуванні директора ІП «Віндекс Проджект Україна», такий ухилився від надання повних пояснень, є необізнаним у веденні своїх господарських операцій, а також, що при перевірці ІП «Віндекс Проджект Україна»документи, які підтверджують транспортування та зберігання Підприємством надані не були, оскільки згідно ст.61 Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності, Товариство не несе відповідальності за свого контрагента, який не виконав свого обовязку щодо сплати податків до бюджету, відповідальність за такі негативні наслідки несе саме ця особа-контрагент, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, що узгоджується з практикою Європейського суду, викладеною в рішенні від 22.01.2009р. у справі «Булвес» АД проти Болгарії.

Тому, зазначені в Акті перевірки висновки про нереальність операцій, з виконання договірних зобовязань між позивачем та його контрагентом є нічим іншим як припущеннями, оскільки зроблені без наявності достатніх та відповідних на те доказів.

Дослідивши письмові докази суд приходить до висновку, що операції з придбання Товариством у ІП «Віндекс Проджект Україна»вищевказаного товару мали реальний характер.

Щодо прийнятої відповідачем податкової вимоги суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до абзацу першого пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 56.18 ст.56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Податкова вимога від 16.01.2012 року винесена з порушенням строків, оскільки 07.01.2012 року є днем узгодження податкового зобов'язання, після настання якого надається строк в 10 днів для сплати податкового зобов'язання. А тому, в порушення вимог п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога № 39 від 16.01.2012 року на суму 267 569,08 грн. винесена передчасно.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення. Оскільки судом не встановлено порушень позивачем податкового законодавства, то відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 56.18 ст.56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що вимоги позивача ґрунтуються на законі, підтверджені матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства 2 146,00 грн. судових витрат.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Державною податковою інспекцією в Жовківському районі Львівської області податкове повідомлення-рішення № 0008492300 від 22 грудня 2011 року.

Визнати протиправною та скасувати винесену Державною податковою інспекцією в Жовківському районі Львівської області податкову вимогу № 39 від 16.01.2012 року на суму 267 569,08 грн. повністю.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Велпласт-Т» з Державного бюджету України 2 146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень) судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 28.04.2012 року.

Суддя Журомська М.В.