Постанова № 23788598, 04.04.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 квітня 2012 року Справа № 2а/1270/525/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Качуріної Л.С.

при секретарі Горобець В.О.,

в присутності сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 05.01.12;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №7241/100 від 06.12.11;

ОСОБА_3, довіреність №232/160 від 20.03.12.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РовенькиантрацитВуглеСервіс» до Державної податкової інспекції у м. Ровеньки Луганської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 29.12.2011 року №0000392342, -

В С Т А Н О В И В:

12 січня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «РовенькиантрацитВуглеСервіс» з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ровеньки Луганської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 29.12.2011 року №0000392342.

В судовому засіданні в обґрунтування заявленого позову представник позивача зазначив, що податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 29.12.2011 року №0000392342 прийнято на підставі висновків акту №798/23/32320683 від 16.12.2011 року про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, які ґрунтуються на результатах перевірки іншого платника податків - ТОВ «ЄТК «Победит», що є не припустимим, оскільки недоліки у сплаті податків цього платника не можуть бути підставою юридичної відповідальності позивача.

У судове засідання прибув представник відповідача, який проти адміністративного позову заперечував, та просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що при проведенні виїзної планової перевірки ТОВ «РовенькиантрацитВуглеСервіс» за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року встановлено завищення податкового кредиту за отриманими податковими накладними по операції придбання ТМЦ від ТОВ «ЕТК «Победит» м. Луганськ на загальну суму 973421 грн., оскільки ці операції не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався. Надані до перевірки не можуть засвідчити можливість фактичного здійснення таких операцій. На видаткових накладних за квітень-травень 2011 року, згідно яких було відвантажено вугілля, в графі «відпустив» значиться тільки підпис, прізвище та ініціали ОСОБА_4, хоча відповідно до матеріалів, що знаходяться у справі ТОВ «ЕТК «Победит» та інформаційних баз АІС «Бест-Звіт» та бази даних АІС РПП, що використовуються у Ленінській МДПІ у м. Луганську, відповідальним за фінансово-господарську діяльність ТОВ «ЕТК «Победит» у цей період був ОСОБА_5 Товарно-транспортні накладні не відповідають вимогам п.2.7. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, а тому не дають можливості підтвердити факт транспортування та оприбутковування ТОВ «РовенькиантрацитВуглеСервіс» вугільної продукції івд ТОВ «ЕТК «Победит»

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач - суб'єкт господарювання юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю «РовенькиантрацитВуглеСервіс» (далі - ТОВ «РовенькиантрацитВуглеСервіс»), зареєстровано 20.03.2004 року виконавчим комітетом Ровеньківської міської ради Луганської області за адресою: 94700, Луганська область, місто Ровеньки, провулок Червоноармійський, будинок 1, взято на облік платником податків Державною податковою інспекцією у місті Ровеньки Луганської області, код ЄДРПОУ 32320683. Свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість №100220047 видане 11 квітня 2009 року ДПІ у м. Ровеньки.

Суд установив, що в період з 21.11.2011 року по 09.12.2011 року посадові особи ДПІ у м. Ровеньки Луганської області на підставі направлень від 21.11.2011 року №286, 287, 288, 289, 290, посилаючись на пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2. п.75.1. ст.75, ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України, згідно з наказом керівника ДПІ провели планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року відповідно до затвердженого плану перевірки, за наслідками якої складений акт №798/23/32320683 від 16.12.2011 року (т.№1а.с.26-96).

Згідно висновку зазначеного акту проведеною перевіркою встановлено порушення: пп.7.4.5. п.7.4., пп.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР, п.198.1., п.198.2., п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України введеного в дію з 01.01.2011 року Законом України від 02.12.2010 року №2755 в результаті чого встановлено завищення податку на додану вартість всього в сумі 33313 грн., у тому числі за вересень 2010 року, та встановлено його заниження на суму 1005852 грн. у тому числі: за травень 2010 року в сумі 846 грн., за липень 2010 року в сумі 8333 грн., за серпень 2010 року в сумі 1619 грн., за жовтень 2010 року в сумі 21633 грн., за квітень 2011 року в сумі 238473 грн., за травень 2011 року в сумі 200170 грн., за червень 2011 року в сумі 300405 грн., за липень 2011 року в сумі 234373 грн.

Щодо встановленого порушення в акті №798/23/32320683 від 16.12.2011 року (т.№1а.с.52) зазначено, що в ході перевірки були встановлені взаємовідносини між ТОВ «РовенькиантрацитВуглеСервіс» та ТОВ «ЕТК «Победит», що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 973421 грн., в тому числі за квітень 2011 року в сумі 238473 грн., за травень 2011 року 200170 грн., за червень 2011 року в сумі 300405 грн., за липень 2011 року в сумі 234373 грн.

Для проведення перевірки достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам ТОВ «РовенькиантрацитВуглеСервіс» з підприємством ТОВ «ЕТК «Победит» за період з 01.04.2011 року по 31.07.2011 року було використано:

- Акт МДПІ у Луганському районі у м. Луганську «Про результати камеральної перевірки ТОВ «ЕТК «Победит» №1443/16/37456428 від 01.08.2011 року щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку 5 до декларації з ПДВ за травень 2011 року;

- Акт про неможливість проведення перевірки МДПІ у Лунанському районі у м. Луганську ТОВ «ЕТК «Победит» №1809/16/37456428 від 12.10.2011 року за червень 2011 року та №1812/16/37456428 від 12.10.2011 року за липень 2011 року.

- Акт ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька №1257/23-2/30623636 від 10.11.2011 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Арвіс» по взаємовідносинам з ТОВ «ЕТК «Победит» за період з 01.06.2011 року по 31.07.2011 року.

- Договір №1/4 від 04.04.2011 року, укладений ТОВ «РовенькиантрацитВуглеСервіс» та ТОВ «ЕТК «Победит», податкові накладні, видаткові накладні, акти приймання передачі, товарно-транспортні накладні за період квітень-липень 2011 року, виписка з відомості по рахунку 631, платіжні доручення за період квітень-липень 2011 року.

- Реєстри отриманих та виданих податкових накладних за квітень-липень 2011 року.

- Декларації з податку на додану вартість за квітень-липень 2011 року.

- Дані автоматизованого співставлення даних податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за квітень-липень 2011 року.

З наведених документів відповідачем в акті №798/23/32320683 від 16.12.2011 року зроблений висновок, що у ТОВ «ЕТК «Победит» відсутні умови для ведення господарської діяльності, відсутні власні основні фонди, технічний персонал у необхідній кількості, власні виробничі активи, власні складські приміщення, транспортні засоби у необхідній кількості, тому вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, не мають реального характеру, платник не знаходиться на за місцезнаходженням, тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності, наявні ознаки фіктивності, передбачені ст.55 Господарського кодексу України.

В акті в акті №798/23/32320683 від 16.12.2011 року також зазначено, що в ході перевірки було встановлено, що транспортування вугільної продукції відбувалося транспортом ТОВ «РовенькиантрацитВуглеСервіс». Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу від 14.10.1997 року №363, визначені основні документи для перевезення вантажів (п.11.1): - це подорожній лист, товарно-транспортна накладна.

Типові форми документів первинного обліку роботи вантажного автомобіля затверджені наказом Міністерства транспорту та Міністерства статистики України від 29.12.1995 року №488/346: подорожній лист вантажного автомобіля (ф №2), товарно-транспортна накладна (ф №1-ТН), талон замовника (ф №1-ТЗ). Застосовувати зазначені документи повинні всі суб'єкти господарювання незалежно від форм власності.

Порядок заповнення ТТН визначено п.3.5 «Заповнення товарно-транспортної накладної форми №1-ТН» Інструкції «Про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи», затвердженої наказом Мінтрансу від 07.08.1996 року №228/253.

У акті зазначається, що перевіркою ТТН встановлено, що у товарно-транспортних накладних зазначено наступне:

- в рядку «Автопідприємство» - ТОВ «РовенькиантрацитВуглеСервіс», яке здійснювало перевезення ТМЦ;

- в рядку «Замовник» - ТОВ «РовенькиантрацитВуглеСервіс»;

- в рядку «Вантажовідправник» - ТОВ «ЕТК «Победит»;

- в рядку «Вантажоотримувач» - ТОВ «РовенькиантрацитВуглеСервіс»;

- в рядку «Пункт призначення» - Луганськ (без конкретного зазначення адреси, тобто вулиці, будинку або складу);

- в рядку «Пункт розвантаження» - м. Красний Луч (без конкретного зазначення адреси, тобто вулиці, будинку або складу);

- в рядку «Відпуск дозволив» - присутній тільки підпис, не зазначена посадова особа, яка відповідальна за відвантаження ТМЦ.

Таким чином, у акті №798/23/32320683 від 16.12.2011 року зроблений висновок, що ТТН, надані ТОВ «РовенькиантрацитВуглеСервіс» до перевірки, оформлені з порушенням визначеної форми, в них відсутні обов'язкові, встановлені законом реквізити. ТТН не відповідають вимогам п.2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 року №88, та відповідно не є первинними документами у розумінні вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996. Тобто, на думку податкового органу заповнені таким чином ТТН не дають можливості підтвердити факт транспортування та оприбуткування ТОВ «РовенькиантрацитВуглеСервіс» вугільної продукції від ТОВ «ЕТК «Победит».

На підставі висновків зазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 29.12.2011 року №0000392342, яким за порушення пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997 року визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за основним платежем 972539 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 58594 грн. (т.№1а.с.97).

25 січня 2012 року в судовому засіданні позивач заявив клопотання про залучення до матеріалів справи договорів оренди транспортних засобів від 29.12.2010 року, від 26.03.2010 року, №10/5-1 від 10.01.2011 року, та також товарно-транспортних накладних у кількості 143 шт., та призначити по справі судово-економічну експертизу, яку доручити Луганській філії Донецького науково-дослідницького інституту судових експертиз. На вирішення експерта поставити питання: «Чи підтверджуються висновки зроблені фахівцями Державної податкової інспекції у м. Ровеньки, зазначені в акті перевірки №798/23/32320683 від 16.12.2011 року «про результати планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства» в частині завищення ТОВ «РовенькиантрацитВуглеСервіс» податкового кредиту з податку на додану вартість в розмірі 973421,00 грн.?».

25 січня 2012 року клопотання позивача було задоволено, по справі призначена судово-економічна експертиза та доручена Луганській філії Донецького науково-дослідницького інституту судових експертиз. На вирішення експерта поставлено питання: «Чи підтверджуються висновки, зроблені фахівцями Державної податкової інспекції у м. Ровеньки, зазначені в акті перевірки №798/23/32320683 від 16.12.2011 року «про результати планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства» в частині завищення ТОВ «РовенькиантрацитВуглеСервіс» податкового кредиту з податку на додану вартість в розмірі 973421,00 грн.?» (т.№2 а.с.152).

Згідно висновку судово-економічної експертизи №233/24 від 27.02.2012 року Луганській філії Донецького науково-дослідницького інституту судових експертиз по поставленому питанню проведеним дослідженням документально не підтверджуються висновки акту перевірки №798/23/32320683 від 16.12.2011 року «про результати планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства», в частині завищення ТОВ «РовенькиантрацитВуглеСервіс» податкового кредиту з податку на додану вартість в розмірі 973421,00 грн. (т.№2 а.с.208-216).

З дослідницької частини висновку встановлено, що такий висновок експерта ґрунтується на тому, що документально підтверджується отримання ТОВ «РовенькиантрацитВуглеСервіс» вугільної продукції від підприємства ТОВ «ЕТК «Победит», надані на дослідження податкові накладні оформлені у відповідності з вимогами Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755, надані на дослідження податкові накладні зазначені у наданих на дослідження реєстрах отриманих та виданих податкових накладних, при співставленні даних податкового обліку ТОВ «РовенькиантрацитВуглеСервіс» з даними наданих декларації по податку на додану вартість за досліджений період, встановлено їх відповідність.

Таким чином, представник позивача вважає, що висновок відповідача у акті перевірки про заниження податкового кредиту з ПДВ не заснований на приписах норм діючого законодавства України та не відповідає фактичним обставинам справи.

Суд сприяв сторонам, які брали участь у справі, у доказуванні шляхом витребування та надання доказів, уточнення норми матеріального права, яка підлягає застосуванню та кола фактів, які необхідно доказати.

Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Отже, вирішуючи дану справу суд виходить з того, що порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або врахування сум ПДВ до податкового кредиту звітного податкового періоду визначені Податковим кодексом України, введеним в дію з 01.01.2011 року Законом України від 02.12.2010 року №2755-VI.

Відповідно пункту 198.1. ст.186 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно пункту 198.2. ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно пункту 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно абзацу першому пункту 198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно п. 201.1. ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно п.201.4. ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно п.201.6. ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно п.201.8. ст.201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Таким чином, Податковий кодекс України встановлює лише єдиний випадок, коли не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг. Це суми не підтверджені податковими накладними чи митними накладними, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 ПКУ.

Відповідач не надав суду доказів, що постачальник позивача - ТОВ «ЕТК «Победит» на час вчинення правочину, на виконання яких позивачу були видані податкові накладні №158 від 15.07.2011, №37 від 05.07.2011, №287 від 26.07.2011, №24 від 20.06.2011, №33 від 03.06.2011, №90 від 09.06.2011, №148 від 16.06.20011, №256 від 24.06.2011, №283 від 29.06.2011, №207 від 24.06.2011, №222 від 25.05.2011, №225 від 26.05.2011, №67 від 30.04.2011, №66 від 30.04.2011, №59 від 30.04.2011, №58 від 30.04.2011 (т.№2 а.с.188-206) мав обмежену правоздатність чи дієздатність рішенням будь-якого суду чи компетентим на це органом, або цей постачальник зареєстрований з порушенням вимог чинного законодавства.

Суд не приймає до уваги акти МДПІ у Луганському районі у м. Луганську «Про результати камеральної перевірки ТОВ «ЕТК «Победит» №1443/16/37456428 від 01.08.2011 року щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку 5 до декларації з ПДВ за травень 2011 року, та про неможливість проведення перевірки ТОВ «ЕТК «Победит» №1809/16/37456428 від 12.10.2011 року за червень 2011 року та №1812/16/37456428 від 12.10.2011 року за липень 2011 року, оскільки зазначені акти за своїм змістом не є доказами невиконання зобов'язань ТОВ «ЕТК «Победит» перед позивачем.

Більше того, завданням камеральної перевірки, згідно чинного податкового законодавства, не може бути питання щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків. А акт про неможливість проведення перевірки ТОВ «ЕТК «Победит» для суду є свідченням того, що державний орган не приймав всіх передбачених чинним законодавством заходів, для встановлення фактичних даних, що мали значення для цілей перевірки суб'єкта господарювання. Враховуючи викладене, суд вважає, що податковий орган не мав підстав посилатись на цей акт, як на доказ невиконання зобов'язань ТОВ «ЕТК «Победит» перед позивачем.

Суд установив, що між ТОВ «РовенькиантрацитВуглеСервіс» (Покупець) та ТОВ «ЕТК «Победит» (Продавця) укладено договір поставки вугілля №1/4 від 04.04.2011 року, предметом якого є зобов'язання продавця поставити, а покупця прийняти вугільну продукцію згідно додаткової угоди №1. Договором передбачено (п.2), що постачання вугілля здійснюється транспортом Продавця, вугілля вважається зданим Продавцем і прийнятим Покупцем: - по кількості згідно акту приймання, підписаному сторонами. Право власності на вугілля переходить від Продавця до Покупця з моменту приймання вугілля і підписання акта приймання.

Факт перевезення вугілля позивач підтвердив наданими товарно-транспортними накладними (т.№2 а.с.10-151).

При цьому, суд установив, що укладаючи правочини з вище поіменованими постачальниками позивач з метою уникнути негативних наслідків при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин додержувався вимог ст. 208 ЦК України, згідно з якими в письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами, належним чином у письмовій формі були уклав договори поставки товарі, які досліджені експертом при проведенні судово-економічної експертизи, і отримані належним чином складені фінансово-бухгалтерські та податкові документи про їх виконання в періодах, що перевірялись.

За таких підстав, можливі порушення чинного законодавства, які з точки зору відповідача могли бути допущені засновником та власником ТОВ «ЕТК «Победит», не можуть бути підставою юридичної відповідальності позивача, оскільки чинне законодавство України не передбачає відповідальності юридичної особи за дефекти і порушення законодавства, допущені його контрагентом.

Суд установив, що суми податку на додану вартість, що на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «ЕТК «Победит» включені позивачем за перевірений період до декларацій з податку на додану вартість з додатками, підтверджені податковими накладним, доказів порушень щодо їх оформлення відповідачем не надано, а при проведенні судово-економічної експертизи №233/24 від 27.02.2012 року Луганського відділення Донецького науково-дослідницького інституту судових експертиз (т.№2 а.с.208-216) встановлено відсутність будь-яких порушень щодо їх заповнення.

Отже, обґрунтованим є висновок суду, що позивач правомірно відніс відповідні суми податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) в зв'язку з придбанням вугілля до податкового кредиту у податкових періодах, що перевірялись.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що згідно статті 6 цього Кодексу сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог чинного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідач не надав суду доказів, що аналізуючи під час планової виїзної перевірки умови укладеного позивачем договору з ТОВ «ЕТК «Победит», дійшов обґрунтованого висновку, що його зміст не становлять визначені на розсуд сторін і погоджені ними умови, які є обов'язковими для них, і ці умови суперечать актам цивільного законодавства.

В той же час, дослідницька частина судово-економічної експертизи підтверджує, що досліджений експертом договір цілком відповідає приписам ст.628 ЦК України, а також загальним положенням про купівлю-продаж, які визначені ч.2 ст.689 ЦК України.

Статтями 213 та 637 Цивільного кодексу України визначено, що тлумачення умов договору здійснюється тільки двома суб'єктами: учасниками договору і судом.

З урахуванням встановлених по справі обставин та наявних доказів суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно посилається на те, що перевіркою позивача встановлено докази відсутності поставок вугілля товару від ТОВ «ЕТК «Победит».

Очевидно, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого Законом покладений обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, не надав суду відповідних доказів щодо правомірності вчинення дій при проведенні перевірки, складанню та направленню прийнятих ним спірних податкових повідомлень-рішень.

Суд також приходить до висновку, що відповідач у спірному податковому повідомленні-рішенні форми «Р» від 29.12.2011 року №0000392342, цілком безпідставно послався на порушення позивачем вимог пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.1997 року, оскільки господарські операції по постачанню вугілля здійснювалися в період 2011 року, тобто в період дії Податкового кодексу України, введеного в дію Законом України від 02.12.2010 року №2755 з 01.01.2011 року. (т.№1а.с.97).

Таким чином, враховуючи встановлені по справі у судовому засіданні обставини суд вважає, що позивач навів докази, що обґрунтовують його вимоги згідно з чинним законодавством з питань оподаткування щодо скасування спірного податкового повідомлення-рішення, тому з урахуванням викладеного суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача відповідають чинному законодавству України, документально обґрунтовані, підтверджені доказами та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РовенькиантрацитВуглеСервіс» до Державної податкової інспекції у м. Ровеньки Луганської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 29.12.2011 року №0000392342, задовольнити повністю.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ровеньки Луганської області за формою «Р» від 29.12.2011 року №0000392342.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РовенькиантрацитВуглеСервіс» судові витрати у розмірі 107,30 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 09 квітня 2012 року.

СуддяЛ.С. Качуріна