Постанова № 23788399, 24.04.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2012 року Справа № 2а/1270/2689/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Ципко О.В.,

при секретарі: Гаркуші Ю.О.,

за участю представників

позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 13.04.12р. № 14/1-761),

відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Стахановського міського центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В

03.04.2012 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що ОСОБА_2 звернулась з заявою до міського центру зайнятості про надання статусу безробітної. В заяві вона зазначила, що не зареєстрована як суб'єкт під приємницької діяльності. 01.07.2008 р. ОСОБА_2 було надано статус безробітної та призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно до п.п.2,4 ст.22, п.2 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» та п.п.2.7, 2.9 «Порядку надання допомоги по безро біттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого Наказом Міністерства парці та соціальної політики України 20.11.2000 р. № 307, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 р. При розслідуванні страхових випадків було виявлено, що відповідачка знаходячись на обліку в центрі зайнятості та отримуючи допомогу по безробіттю була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Стахановської міської ради 05.03.1998р. Таким чином, відповідачка порушила п. 2,3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» у зв'язку з чим, представник Стахановського міського центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття просив стягнути з ОСОБА_2 кошти отримані як допомога по безробіттю у сумі 2542,23 грн.

В судовому засіданні представник позивача дав пояснення по суті позовних вимог та просив стягнути з відповідача вказану допомогу по безробіттю на користь Стахановського міського центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про час та місце слухання справи повідомлялася належним чином. Поштою на адресу суду повернувся конверт на якому вказано, що причина повернення за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням положень ч.4 ст. 128 КАС України суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються законами України від 22.03.1991 № 803-XII «Про зайнятість населення» та від 02.03.2000 № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 1 Закону України від 22.03.1991 № 803-XII «Про зайнятість населення» зайнятість визначено як діяльність громадян, що пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Пунктом «б» частини третьої статті 1 Закону України від 22.03.1991 № 803-XII «Про зайнятість населення» визначено, що громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство», належать до зайнятого населення.

Згідно із статтею 2 Закону України від 22.03.1991 № 803-XII «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до положень Закону України від 22.03.1991 № 803-XII «Про зайнятість населення» порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних державною службою зайнятості визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з пунктом 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 219, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», і не отримує пенсію на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

Відповідно до ст. 18 Закону України „Про зайнятість населення" для реалізації державної політики зайнятості населення створена державна служба зайнятості, яка складається з Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціа льної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київ ського та Севастопольського міських, районних, міжрайонних, міських і районних у міс тах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законо давства про зайнятість населення.

Пунктом 1 Положення про Стахановський міський центр зайнятості, затвердженого директором Луганського обласного центру зайнятості, передбачено, що міський центр за йнятості є місцевим органом державної служби зайнятості і підпорядковується Лугансь кому обласному центру зайнятості і міській Раді. Центр забезпечує реалізацію питань, які пов'язані з регулюванням зайнятості населення, професійною орієнтацією, професійним навчанням, працевлаштуванням і соціальною підтримкою тимчасово непрацюючих гро мадян на території міста.

Статтею 25 Закону України від 22.03.1991 № 803-XII «Про зайнятість населення» передбачено, що держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій, зокрема, виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Судом встановлено, що 01.07.2008 року ОСОБА_2 звернулась до Стахановського міського центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття для вирішення питання її працевлаштування та надання статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю (а.с.5).

01.07.2008 р. ОСОБА_2 було надано статус безробітної та призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно до п.п.2,4 ст.22, п.2 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» та п.п.2.7, 2.9 «Порядку надання допомоги по безро біттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000р. № 307, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.2000р.

Згідно до п.5 ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-ІІІ від 02.03.2000 року виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати

страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Розслідування страхових випадків органами державної служби зайнятості здійсню ється шляхом електронної звірки даних, що зазначені у документах, наданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної, які є підставою для надання особі статусу безробітного та призна чення виплати йому матеріального забезпечення, з базою даних державного реєстратора.

Судом встановлено, що Стахановським міським центром зайнятості було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, за результатами якого складено акт № б/н від 19.01.2012 року (а.с.9).

Відповідно до акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що гр. ОСОБА_2, перебуваючи на обліку з 01.07.2008 року по 04.06.2009 року, не припинила приватну підприємницьку діяльність, що призвело до незаконної отримання матеріальних виплат та порушенню ч.2 ст. 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття".

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до листа державного реєстратора виконавчого комітету Стахановської міської ради О.М.Черненко від 30.01.12р. відповідачка зареєстрована у виконавчому комітеті Стахановської міської Ради як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа 05.03.1998 року. 11.06.2007р. до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про рішення Господарського суду Луганської області про припинення її підприємницької діяльності. 19.05.11р. до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про початок процесу проведення спрощеної процедури припинення. 25.06.11 р. до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про зупинення процесу проведення спрощеної процедури припинення. На теперішній час ОСОБА_2 знаходиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.8).

Згідно з підпунктами 2, 3 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2006 № 357, перевірка даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені у документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної, проводиться центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Як стверджує представник позивача, за період перебування на обліку у міському центрі зайнятості в якості безробітної, а саме з 01.07.2008 р. по 04.06.2009 р., ОСОБА_2 за рахунок Фонду державного соці ального страхування України на випадок безробіття було нараховано та сплачено допо могу по безробіттю у сумі 2592 грн. 23 коп. ОСОБА_2 сплатила Стахановському мі ському центру зайнятості частково борг у сумі 50 грн., таким чином заборгованість скла дає 2542 грн. 23 коп.

19.01.2012 року наказом директора Стаханівського міського центру зайнятості № 5 від 19.01.2012 р. прийнято рішення про повернення допомоги по безробіттю ОСОБА_2 в сумі 2542 грн.23 коп. (а.с.10), однак на цей час в добровільному порядку зазначені кошти нею не повернуто.

Відповідно до п.2,3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про

обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до пунктів 6, 7 вищевказаного Порядку, у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. У разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

На підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 15.07.2011 року позивачем було направлено на адресу відповідачки повідомлення про повернення незаконно отриманих коштів (а.с.11).

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Судом встановлено, що до наступного часу відповідач у добровільному порядку протягом 10 робочих днів з дня отримання письмового повідомлення до позивача кошти не повернула, тому суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", ст.ст. 11 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В

Позовні вимоги Стахановського міського центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (94000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Стахановського міського центру за йнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового соціа льного страхування України на випадок безробіття (94013, Луганська область, м. Стаханов, пр. Леніна, буд. 24, рахунок 37179320001264 ГУДКСУ Луганської області, МФО 804013, код одержувача: 13392088) заборгованість в розмірі 2542 грн. 23 коп. (дві тисячі п'ятсот сорок дві грн. 23 коп.) на рахунок 37173974900085; одержувач - ФСС на випадок безро біття; код одержувача - 13392088; банк - ГУДКСУ у Луганській області, м. Луганськ, МФО 804013, вид платежу - повернення допомоги по безробіттю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову викладено в повному обсязі та підписано 24.04.2012 року.

СуддяО.В. Ципко