Постанова № 23788389, 24.04.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2012 року Справа № 2а/1270/2841/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Островської О.П.,

при секретарі - Тельдековій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом прокурора м. Стаханова Луганської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області до Другого Воєнізованого гірничорятувального загону про стягнення боргу по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком №1 у сумі 734 442,58 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

09 квітня 2012 року прокурор м. Стаханова Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області до відповідача Другого Воєнізованого гірничорятувального загону про стягнення боргу по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком №1 у сумі 734 442,58 грн., в якому послався на наступне. В УПФУ в м. Стаханові зареєстровано платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування Другий Воєнізований гірничорятувальний загін. Згідно діючого законодавства України відповідач повинен відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Зобов'язання такого відшкодування покладено на суб'єктів підприємницької діяльності, незалежно від їх форми власності, філії, відділення та інші їх відособлені підрозділи платників збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно з п.2 Заключних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. №1058. Вказані вимоги діючого законодавства України відповідач не виконує і станом на 26.03.2012 року його заборгованість до УПФУ в м. Стаханові складає 734 442,58 грн. Заборгованість виникла за період з 01.01.2012 року по 23.03.2012 року за списком №1. Всі списки з розрахунками про фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до пунктів «а» та «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідачем отримані, про що свідчать підписи на корінцях повідомлень та підписи на корінцях поштових повідомлень про вручення. Для звіряння суми заборгованості боржнику було направлено акт звірки розрахунків №189 від 26.03.2012 р. Ненадходження коштів до ПФУ спричиняє значну шкоду державним інтересам, оскільки внаслідок цього несвоєчасно виплачуються пенсії найменш забезпеченій частині населення: людям похилого віку, інвалідам та неповнолітнім, позбавленим батьківського піклування. На підставі викладеного, прокурор просить суд стягнути з Другого Воєнізованого гірничорятувального загону на користь управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області борг з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №1 за період з 01.01.2012 року по 26.03.2012 року в сумі 734 442,58 грн.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував, надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив наступне. Другий воєнізований гірничорятувальний загін є підприємством державної форми власності, джерелом фінансування є Державний бюджет України. Відповідно до затвердженого бюджетного розпису на 2012 рік розпоряднику бюджетних коштів Державного бюджету України - 2 ВГРЗ заплановано виділення асигнувань для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах на 2012 рік згідно кошторису 2 948 675,00 грн., у тому числі у І кварталі - 0; у ІІ кварталі - 0; ІІІ кварталі - 0; ІV кварталі - 2 948 675,00 грн.: листопад - 748 381,00 грн., грудень - 2 200 294,00 грн. Згідно з Планом використання бюджетних коштів на 2012 рік витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, будуть сплачені УПФУ в м. Стаханові Луганської області відповідно у листопаді - 748 381,00 грн., грудні - 2 200 294,00 грн.

Також відповідач просив вирішити питання про відстрочку сплати боргу по відшкодуванню витрат ПФУ на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 734 442,58 грн. на листопад 2012 року.

Прокурор та представник позивача заперечували проти відстрочення виконання судового рішення, посилаючись на те, що ненадходження коштів до Пенсійного фонду України та відстрочення погашення заборгованості не дадуть можливості своєчасно нараховувати та виплачувати пенсії, що призведе до негативних наслідків.

Вислухавши пояснення прокурора, представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

У відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003, підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання.

Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Відповідно до п. 6.1. вказаної Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Iнструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:

- 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;

- 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році;

- 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;

- 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;

- 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;

- 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;

- 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році.

- 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році.

- 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2012 році.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) до Пенсійного фонду України.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України).

Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

Отже, підприємство зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Судом встановлено, що відповідач Другий Воєнізований гірничорятувальний загін у встановленому порядку зареєстрований, як юридична особа Виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області 10.01.2003 року за №1 392 120 0000 000448, код ЄДРПОУ 00159367, місцезнаходження: Луганська область, м. Стаханов, вул. Мічуріна, буд. 2. (а.с.6, 8).

Відповідач у встановленому порядку зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. (а.с.7)

З матеріалів справи вбачається, що УПФУ в м. Стаханові Луганської області здійснювало доставку та виплату пільгових пенсій працівникам відповідача. Відповідачу направлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до прикінцевих положень Закону № 1058 в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». (а.с.12-53)

Розрахунки були отримані відповідачем та не були оскаржені.

Таким чином, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них до управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

Заборгованість відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 01.01.2012 року по 26.03.2012 року склала 734 442,58 грн., що підтверджується також карткою особового рахунку та розрахунком суми заборгованості фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с.9-11).

Відомостей про сплату відповідачем зазначеної суми заборгованості на час розгляду справи суду не надано.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

За таких обставин, позовні вимоги слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно з положеннями ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим судом способом.

В даному випадку такі події у відповідача відсутні.

Посилання на відсутність фінансування та на можливе вирішення цього питання в майбутньому, як на підставу для відстрочення виконання судового рішення, судом до уваги не беруться, оскільки, на думку суду, не є винятковою обставиною, у розумінні ст.263 КАС України.

Доказів наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, відповідачем до суду не надано.

Враховуючи, що тільки у винятковому випадку, залежно від обставин справи суд може відстрочити виконання рішення, приймаючи до уваги недоведеність відповідачем необхідності надати відстрочку виконання судового рішення та заперечення прокурора та представника позивача проти надання відстрочення сплати боргу, суд прийшов до висновку у необхідності відмовити у задоволення клопотання представника відповідача про відстрочку виконання судового рішення у даній справі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 24.04.2012 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 25.04.2012, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного України.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги прокурора м. Стаханова Луганської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області до Другого Воєнізованого гірничорятувального загону про стягнення боргу по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком №1 у сумі 734 442,58 грн. - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Другого Воєнізованого гірничорятувального загону (місцезнаходження: Луганська область, м. Стаханов, вул. Мічуріна, буд. 2, код 00159367) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області (місцезнаходження: Луганська область, м. Стаханов, вул. Б. Хмельницького, 19, код 21792465, р/р 25604301739 в ЛОУ ВАТ «Державний ощадний банк України» в м. Луганську, МФО 304665) борг по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком №1 за період з 01.01.2012 року по 26.03. 2012 року у сумі 734 442,58 грн. (сімсот тридцять чотири тисячі чотириста сорок дві грн. 58 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 25 квітня 2012 року.

СуддяО.П. Островська