Постанова № 23788365, 13.04.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 квітня 2012 року Справа № 2а/1270/1348/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Захарової О.В.,

при секретарі: Білоконі Д.І.,

за участю сторін:

представників позивача: директора ОСОБА_1,

ОСОБА_2 (довіреність від 12.03.2012 №12-03/12),

представників відповідачів: ОСОБА_3 (довіреність від 13.01.2012 №01232/10),

ОСОБА_4 (довіреність від 15.03.2012 №00752/231),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювена» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000112310 від 26.01.2012, -

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Ювена» з позовними вимогами до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000112310 від 26.01.2012.

У судовому засіданні позивач підтримав позов у повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог зазначив, що Алчевською об'єднаною державною податковою інспекцією в Луганській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Ювена». За результатами проведеної перевірки відповідачем складений акт №172/231/31587960 від 25.01.2012 «Про результати документальної позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Ювена» з питань повноти нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за липень 2011 року», згідно із висновками якого встановлено порушення ТОВ «Ювена» п.184.7 ст. 184 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 143 675 грн.

Позивач зазначає, що податковим органом порушено порядок проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, а саме податковим органом не було повідомлено позивача про проведення перевірки у встановленому законом порядку, та обмежено в праві надати витребувані за запитом документи. Вимога відповідача надати первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують придбання залишків товарно-матеріальних цінностей, які рахуються за підприємством на момент анулювання реєстрації свідоцтва платника ПДВ, неможлива у зв'язку з тим, що придбання товарно-матеріальних цінностей відбувалось у 2006-2008 роках. Позивач зазначає, що строк зберігання таких первинних документів бухгалтерського обліку складає три роки, та податковим органом перевіряється період формування товарно-матеріальних цінностей та відповідні документи починаючи з 2004 року. Вказує на те, що податковим органом не здійснено на підприємстві жодної перевірки протягом семи років, отже відповідачем пропущено строк позовної давності як для проведення перевірки періоду з 2004 року, так і надання документів цього періоду та пропущено строк притягнення до відповідальності. В акті перевірки відсутні будь-які посилання податкового органу щодо періоду, за який податковий орган нараховує суму податку на додану вартість, за якими господарськими операціями та змісту встановленого порушення.

Крім того, позивач доводить, що залишок товарно-матеріальних цінностей, який рахується за підприємством на момент винесення рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ сформований за результатами господарських операцій з фізичною особою підприємцем ОСОБА_5, який не зареєстрований платником ПДВ. Первинні документи, які позивач поновив після їх знищення, підтверджують, що при укладенні угод з ОСОБА_5 нарахування та сплата ПДВ в ціні товару не відбувалася. Отже, донарахування податковим органом суми ПДВ по взаємовідносинам з суб'єктом підприємницької діяльності, який не є платником ПДВ, позивач вважає безпідставним та таким, що не ґрунтується на вимогах закону. З урахуванням цього, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000112310 від 26.01.2012.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, в обґрунтування своїх заперечень послалися на те, що в порушення вимог п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України позивач не здійснив умовний продаж товарів та активів, а тому донарахування спірним податковим повідомленням рішеннями суми податкового зобовязання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій є правомірним.

У судовому засіданні представник відповідача податковий ревізор - інспектор зазначила, що підприємство після анулювання його реєстрації як платника ПДВ мало здійснити умовний продаж товарних залишків, які обліковуються на балансі у підприємства за даними додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року та нарахувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2011 року в розмірі 143674,60 грн. Товарні залишки за ТОВ «Ювена» рахуються згідно даних декларацій з податку на прибуток починаючи з 2004 року. Станом на дату проведення перевірки документи податкового та бухгалтерського обліку, які підтверджують формування показників податкової звітності, до перевірки не надані, що призвело до висновку податкового органу про заниження податкового зобов'язання. На час перевірки у зв'язку із ненаданням документів бухгалтерського обліку не було відомо, що залишки товаро-матеріальних цінностей у позивача сформовані за наслідками господарських операцій з фізичною особою - підприємцем, який не є платником ПДВ. У задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані в обґрунтування позовних вимог та заперечень доказів, суд виходить з наступного.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що ТОВ «Ювена» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 02.08.2001 за №13841200000000187, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 103) та перебуває на податковому обліку в Алчевській ОДПІ в Луганській області з 15.08.2001.

05.07.2011 Алчевською ОДПІ в Луганській області прийнято рішення №65/290 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Ювена» на підставі п.п. «ж» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України за ініціативою податкового органу (а.с. 39).

Листом від 05.07.2011 №21459 Алчевська ОДПІ в Луганській області, у зв'язку із анулюванням реєстрації платника ПДВ, просить ТОВ «Ювена» провести умовний продаж товарних залишків (при наявності) за звичайними цінами, стосовно яких був нарахований кредит у минулих або поточному податкових періодах, та необхідністю збільшення суми податкових зобов'язань відповідно до п.п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України (а.с.40).

Згідно відповіді ТОВ «Ювена» від 22.08.2011 на лист Алчевської ОДПІ від 05.07.2011 №21459 позивач повідомляє, що товарні залишки не були умовно реалізовані у зв'язку з їх придбанням у неплатників ПДВ (а.с.33).

23.01.2012 на підставі п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України Алчевська ОДПІ запитом від 23.01.2012 за №02736 «Про надання інформації та її документального підтвердження» просить ТОВ «Ювена» надати інформацію та первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують залишки ТМЦ, необоротних активів, основних фондів станом 05.07.2011 та їх придбання (а.с.136).

23.01.2012 Алчевською ОДПІ винесено наказ №87 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ювена» з питань нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за липень 2011 року», згідно із яким перевірка повинна бути здійснена з 24.01.2012 тривалістю 5 робочих днів (а.с.137) та 24.01.2012 винесено повідомлення №02727 про проведення з 24.01.2012 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ювена» (а.с. 138).

Згідно опису до цінного листа, скерованого відповідачем на адресу ТОВ «Ювена», запит від 23.01.2012 за №02736, копія наказу від 23.01.2012 та копія повідомлення про проведення перевірки від 24.01.2012 направлено поштою 24.01.2012, що підтверджується штампом поштового відділення в м.Алчевську (а.с. 139).

Про проведення перевірки відповідач інформував позивача в телефонному режимі 23.01.2012, що не заперечувалось представниками позивача під час судового розгляду.

Відповідь на запит від 23.01.2012 за №02736 «Про надання інформації та її документального підтвердження» Алчевською ОДПІ отримано згідно штампу реєстрації вхідної кореспонденції 03.02.2012, якою ТОВ «Ювена» повідомляє, що надати первинні документи не має можливості у зв'язку із пожаром 01.07.2009 та пошкодженням документації. В листі позивач також зазначив, що оскільки від дня пожару та пошкодження документів минуло чотири роки, первинні документи підприємством не поновлювались (а.с.32).

В період з 24.01.2012 по 25.01.2012 Алчевською ОДПІ в Луганській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Ювена» за результатами якої складено акт №172/231/31587960 від 25.01.2012 «Про результати документальної позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Ювена» з питань повноти нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за липень 2011 року» (а.с. 24-29).

За висновками перевірки ТОВ «Ювена» порушило п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді,що перевірявся, на загальну суму 143675 грн.

Висновок податкового органу грунтується на тому, що підприємство після анулювання його реєстрації як платника ПДВ мало здійснити умовний продаж товарних залишків, які обліковуються на балансі у підприємства за даними додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року та нарахувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2011 року в розмірі 143674,60 грн., що підприємством виконано не було.

26 січня 2012 року Алчевською ОДПІ прийняло податкове повідомлення рішення, яким згідно з підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та абзацу другого п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 143675, 00 грн., основний платіж та 35918,75 грн. штрафні (фінансові) санкції (а.с.37).

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

У відповідності до п. п. 41.1.1. ПКУ контролюючими органами України є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу податкової служби.

Відповідно до п.п. 75.1.2. ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктами 79.1 та 79.2 ст.79 Податкового кодексу України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема:

78.1.1. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, підставою здійснення документальної перевірки у відповідності до вимог п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України є не надання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Недотримання податковим органом зазначеної вимоги закону щодо здійснення перевірки раніш десятиденного строку для надання платником податків пояснень та документів свідчить про відсутність підстав для призначення перевірки в порядку п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

В порушення наведених вимог закону, Алчевською ОДПІ запит від 23.01.2012 за №02736 «Про надання інформації та її документального підтвердження» направлено позивачу поштою 24.01.2012, наказ про проведення перевірки Алчевською ОДПІ винесено 23.01.2012 та перевірка розпочата податковим органом 24.01.2012, відповідь на запит отримано відповідачем згідно штампу реєстрації вхідної кореспонденції 03.02.2012.

Тим самим відповідач обмежив позивача в праві надати пояснення та документи у встановлений законом десятиденний строк.

Крім того, в порушення вимог п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, відповідач провів перевірку без повідомлення позивача у встановленому законом порядку про проведення перевірки.

Посилання відповідача на ту обставину, що до початку проведення перевірки від позивача стало відомо про відсутність документів та їх ненадання на запит податкового органу та повідомлення про проведення перевірки у телефонному режимі, не звільняє податковий орган від виконання передбачених законом дій по проведенню перевірки.

З огляду на викладене, дії податкового органу при здійсненні перевірки ТОВ «Ювена» з підстав п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України не відповідають наведеним вимогам закону.

Щодо оскаржуваного повідомлення рішення, зазначає таке.

Судом встановлено, що за даними додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року, наданого TOB «Ювена» до Алчевської ОДПІ 28.04.11 року за №19195, станом на початок звітного періоду, тобто на 01.07.11 року, балансова вартість запасів на оптових складах складає 640464,00 грн., основні фонди 3 групи - 77096,00 грн. та основні фонди 4 групи -813,00 грн.

За даними податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року, наданої TOB «Ювена» до Алчевської ОДПІ 22.08.11 за № 30008, податкові зобов'язання у рядку 01 «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів відображено у сумі 0 грн.

За висновками Алчевської ОДПІ на порушення п. 184.7 ст.184 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, TOB «Ювена» у липні 2011 року після анулювання його реєстрації як платника податку на додану вартість, не визнало умовне постачання залишків товарів і основних фондів та не нарахувало податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 143674,60 грн. Залишок товаро-матеріальних цінностей формується у ТОВ «Ювена» згідно декларацій з податку на прибуток, поданих до податкового органу, починаючи з 2004 року. Документального підтвердження руху товарно-матеріальних цінностей та факту не включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість при придбанні ТМЦ до перевірки було не надано.

В судовому засіданні встановлено, не заперечувалось представниками відповідача, що залишок товарно-матеріальних цінностей і основних фондів відображений у деклараціях з податку на прибуток ТОВ «Ювена» у додатку додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток періоду 2004-2012 роки (а.с. 124-128) сформований за наслідками господарських відносин з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5, який не є платником ПДВ.

За даними Алчевської ОДПІ фізична особа -підприємець ОСОБА_5 перебуває на обліку в Антрацитівській ОДПІ, на час укладення господарських угод з ТОВ «Ювена» знаходився на спрощеній системі оподаткування (а.с. 209-214).

На підтвердження здійснення господарських операцій між ТОВ «Ювена» та ФОП ОСОБА_5 та залишку товарно-матеріальних цінностей позивачем надані видаткові накладні за період 2008- 2011 роки, з яких вбачається, що сума ПДВ при придбанні товару не сплачувалась (а.с. 84-89), акти приймання-передачі товару 2007-153 (а.с. 148-153), витяг головної книги по рахунку 281 (товари на складі) ТОВ «Ювена» за 2009- 2011 роки (а.с.145-147) та руху по рахунку №281 за 2009-2011 роки, фінансові звіти суб'єкта малого підприємництва ТОВ «Ювена» 2011-2012 роки (а.с. 154-155), договір зберігання товарно-матеріальних цінностей №7 від 07.02.2006 (а.с. 156), накладні щодо реалізації товару (а.с. 201-207).

Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла до 06 серпня 2011 року та на момент винесення рішення про анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ), яка визначає процедуру анулювання реєстрації платника податку, якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобовязання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

З аналізу наведеної норми закону слідує, що однією з обов'язкових умов визнання платником податків умовного постачання товарів та необоротних активів, які залишаються на момент анулювання реєстрації платника податку, є включення сум податку до податкового кредиту при придбанні таких товарів.

Відповідачем під час судового розгляду не доведено, що на обліку у позивача в останньому звітному (податковому) періоді залишилися товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту. Натомість позивач первинними документами підтвердив факт формування залишків по взаємовідносинам із суб'єктом господарювання, який не є платником податку на додану вартість та не включення сум податку до податкового кредиту при придбанні таких товарів.

При цьому, суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо терміну зберігання первинних документів та їх ненадання за період 2004-2008 у зв'язку із знищенням за закінченням терміну зберігання.

Посилання відповідача на пояснення фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, згідно яких останній заперечує проти господарських відносин з ТОВ «Ювена» (а.с. 215) на увагу не заслуговують, оскільки позивачем наданими первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій між ТОВ «Ювена» та ФОП ОСОБА_5 на протязі 2006-2011 років. Видаткові накладні, акти виконаних робіт відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме мають обов'язкові реквізити: назву документа, дату і місце складання, назву ФОП та підприємства, від імені якого складено документ, зміст господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис сторін та печатку підприємства.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Положеннями п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла до 06 серпня 2011 року та на момент винесення рішення про анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ) також встановлено, що платник податку зобов'язаний визнати умовне постачання товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання за умови подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку.

Пунктом 184.2 ст. 184 Податкового кодексу України (в редакції яка діяла до 06 серпня 2011 року) передбачено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а»пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б»- «и»пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби.

В силу підпункту «ж»п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України (в редакції яка діяла до 06 серпня 2011 року) реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Відповідно до п. 5, п. 5.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року №978, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за №1400/18695 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі Положення), яке розроблене відповідно до розділу V «Податок на додану вартість»Податкового кодексу України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та інших нормативно-правових актів, анулювання реєстрації за ініціативою відповідного податкового органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах «б»- «и»пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти «б»- «и»пункту 1 цього розділу).

Податкові органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Відповідно до підпункту 5.2.11 Положення рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), зокрема повідомлення державного реєстратора, відомості з Єдиного державного реєстру щодо наявності запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи - підприємця за місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, у випадку анулювання реєстрації на підставі підпункту «ж»пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу.

Аналіз викладених норм, які діяли в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, в їх сукупності свідчать, що на платника податку було покладено обов'язок здійснити умовний продаж товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобовязання у випадку анулювання його реєстрації як платника податку на додану вартість за його заявою.

При цьому суд звертає увагу на те, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України»від 07 липня 2011 року №3609-VI, який набрав чинності 06 серпня 2011 року, у пункті 184.7 ст. 184 слова «подання заяви» виключено.

Таким чином, лише з 06 серпня 2011 року Податковим кодексом України передбачено обов'язок здійснення умовного продажу товарів та необоротних активів у випадку анулювання реєстрації платника податку на додану вартість незалежно від того, ким було ініційовано таке анулювання.

В ході судового розгляду було встановлено, що Алчевською ОДПІ рішенням від 05.07.2011 №65/290 було анульовано реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість на підставі підпункту «ж»п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України у зв'язку з наявності в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

З огляду на те, що анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Ювена» відбулось з ініціативи податкового органу без заяви платника податку, суд дійшов висновку про те, що у позивача в силу чинного на той момент законодавства не було обов'язку по здійсненню умовного продажу товарів та необоротних активів.

Слід також відзначити, що згідно п. 184.6 ст. 184 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла до 06 серпня 2011 року та на момент винесення рішення про анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ), у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Відповідно приписам п. 14.1.191 ґ) ст. 14 ПК України постачанням товарів також вважається умовне постачання товарів та необоротних активів, під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту і в останньому звітному (податковому) періоді обліковувалися у залишках платника, який подав заяву про анулювання реєстрації як платника ПДВ або про перехід на іншу систему оподаткування, що передбачає сплату податку в іншому порядку, ніж той, що визначений цим розділом. Таким чином, об'єктом умовного постачання є товари та необоротні активи лише того платника податків, який самостійно подав заяву про анулювання його реєстрації у якості платника ПДВ або про перехід на іншу систему оподаткування. А відтак наведена норма ПК України не встановлює обов'язку здійснення умовного постачання товарів та нарахування ПДВ тим платником податків, реєстрацію якого у якості платника ПДВ скасовано за рішенням податкового органу.

Отже, при анулюванні реєстрації платника ПДВ за ініціативою податкового органу у липні 2011 року норми чинного на той час законодавства не передбачали обов'язку такого платника податку визнати умовне постачання товарів, необоротних активів та відобразити нараховані податкові зобов'язання за такою операцією в податковій декларації з ПДВ за наслідками останнього звітного періоду, який починається з першого дня такого останнього звітного періоду та закінчується днем анулювання реєстрації.

Оскільки позивач з заявою про анулювання його реєстрації як платника ПДВ до відповідача не звертався, то на нього не розповсюджується дія п. 184.6 ст. 184 ПК і у нього не виникли обов'язки визнати умовне постачання залишків товарів та необоротних активів.

Відповідно до п. 5.2 Наказу ДПАУ від 22.12.2010 №984, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 за №34/18772 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

Відповідно до п.п.20.1.1, 20.1.4, 20.1.8 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право:

- запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків);

- проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом;

- під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

З систематичного аналізу зазначених норм вбачається, що документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів, які зазначаються в акті перевірки, а у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії таких документів, складається акт у дозвільній формі, та такий факт про складання акта відмови відображається в акті документальної перевірки.

З наданих перевіряючим у судовому засіданні пояснень встановлено, що податковим органом висновок про залишок товаро-матеріальних цінностей, за якими позивач повинен був визнати їх умовний продаж, разрахований з 2004 року. При огляді акту перевірки вбачається, що жодного посилання на зазначені обставини акт перевірки не містить, відсутні будь-які посилання на первинні документи, на підставі яких зроблений висновок про порушення позивачем ст.187 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірність своїх дій, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 13 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 18 квітня 2012 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

Керуючись 2, 11, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювена» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000112310 від 26.01.2012, - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області №0000112310 від 26.01.2012, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Ювена» збільшено суму грошового зобов'язанння з податку на додану вартість на суму 179 593, 75 грн. (сто сімдесят дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто три грн. 75 коп.).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювена» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 32,19 коп. (тридцять дві гривні 19 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови буде складено та підписано 18 квітня 2012 року.

СуддяО.В. Захарова