Постанова № 23787228, 06.04.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2012 р. Справа № 2а/0470/16976/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОлійника В. М. при секретаріЛоба Е.Г. за участю: представника позивача представника відповідача Костюченка В.П. Гусарова В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Південне" Дніпропетровської міської ради до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

08 грудня 2011 року Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Південне» Дніпропетровської міської ради звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська з позовними вимогами про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0002931502 від 31.10.2011 року.

В обґрунтування позову зазначено, що на підставі акту камеральної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість №3838/15-231/24994436 від 31.10.2011 року, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0002931502 від 31.10.2011 року, згідно з яким до позивача застосовані штрафні санкції за затримку на 669 календарних днів кінцевого терміну сплати узгодженої суми податку на додану вартість. Позивач зазначає, що у зв'язку з виконанням судових рішень постановою від 20.02.2006 року виконавчою службою у відповідності зі ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" накладено арешт на банківські рахунки підприємства, які станом на 31.10.2011 року були заблоковані, тому підприємство не мало можливості здійснювати господарську діяльність та своєчасно сплачувати податки. У зв'язку з наведеним, позивач з результатами перевірки та штрафними санкціями не погоджується, вважає, що штраф за несвоєчасну сплату комунального податку накладено незаконно, оскільки процедура погашення боргу не відповідає процедурі, яка передбачена п.1 ст.126 Податкового кодексу України. Також позивач зазначив, що в процедурі погашення боргу підприємство як платник податків участі не приймало, термін погашення боргу залежить виключно від дій державної виконавчої служби, якою щомісячно з арештованих рахунків підприємства проводилось списання грошей в рахунок погашення боргу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на те, що арешт рахунків платника податків не звільняє такого платника податків від обов'язку у встановлені законом строки сплачувати податки та не звільняє відповідача від виконання покладених на нього функцій згідно законодавчих актів України, а тому вважає, що Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська було правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення №0002931502 від 31.10.2011 року.

Суд, проаналізувавши чинне законодавство, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Південне" Дніпропетровської міської ради знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, як платник податків.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Спірні правовідносини, які виникли до набрання чинності Податкового кодексу України регулювалися нормами Закону України №2181-ІІІ "Про погашення зобов'язання платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" та Закону України №1251-XII "Про систему оподаткування".

Відповідно до ст.4 Закону України "Про систему оподаткування" платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до ст. 9 вищевказаного Закону платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни, у зв'язку з чим повинні подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до п. 5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно до пп. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпункт 5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначає, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня на суму такого податкового зобов'язання (п. 1.3 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

В ході судового розгляду встановлено, що 31.10.2011 року працівниками Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська проведено камеральну перевірку КЖЕП "Південне" Дніпропетровської міської ради податкової звітності з податку на додану вартість.

Згідно висновків акту №3838/15-231/24994436 від 31.10.2011 року встановлено порушення КЖЕП "Південне" Дніпропетровської міської ради правил сплати (перерахування) податку на додану вартість, а саме: підприємством в 2009 році подано декларацію з податку на додану вартість від 15.05.2009 року №919253, в який самостійно задекларовані суми сплати до бюджету. У визначені законодавством строки самостійно визначені позивачем суми сплачені не були.

Протягом 2011 року вказаний податковий борг було частково погашено, що визначено актом перевірки №3838/15-231/24994436 від 31.10.2011 року.

Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податку на додану вартість, на момент проведення перевірки, передбачена ст. 126 Податкового кодексу України, відповідно до якої, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підставі акту №3838/15-231/24994436 від 31.10.2011 року Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення №0002931502 від 31.10.2011 року, яким позивача за затримку на 669 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість зобов'язано сплатити штраф у розмірі 183 224,44 грн.

Здійснивши аналіз норм чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства, а саме: Закону України "Про погашення зобов'язання платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", Закону України "Про систему оподаткування" та Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, суд встановив, що вказані нормативно-правові акти не звільняють платника податків від обов'язку сплачувати податки та збори, тому, судом не береться до уваги посилання позивача на те, що на його рахунки накладено арешт, оскільки державний виконавець діяв у межах Закону України "Про виконавче провадження", а сам по собі факт накладення арешту не є підставою для визнання податкового повідомлення-рішення недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд, згідно зі статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що в позові Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Південне" Дніпропетровської міської ради до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0002931502 від 31.10.2011 року, слід відмовити.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 30 січня 2012 року.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Суддя Постанова не набрала законної сили 30 січня 2012 року. СуддяВ.М. Олійник В.М. Олійник В.М. Олійник