Постанова № 23787193, 04.04.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2012 р. Справа № 2а/0470/2759/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛозицької І.О. при секретаріВасиленко К.Е. за участю: прокурора представника позивача Сухової М.П. Немченко К.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська до Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Промислово-фінансова корпорація «Єдині енергетичні системи України» про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська звернувся до суду з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Промислово-фінансова корпорація «Єдині енергетичні системи України», та просить:

- стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Промислово-фінансова корпорація «Єдині енергетичні системи України»в рахунок погашення боргу по податку на додану вартість, в сумі 2581925,50 грн.;

- зупинити видаткові операції на рахунках Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Промислово-фінансова корпорація «Єдині енергетичні системи України»;

- заборонити відчуження Закритим акціонерним товариством з іноземними інвестиціями «Промислово-фінансова корпорація «Єдині енергетичні системи України»майна;

- зобов'язати Закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Промислово-фінансова корпорація «Єдині енергетичні системи України»допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

В обґрунтування позову, зазначено, що відповідач порушив вимоги п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим, виникла заборгованість в розмірі 2581925,50 грн.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити, з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З 01.01.2011р., набрав чинності Податковий кодекс України.

З урахуванням того, що за даним позовом правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, щодо звернення позивача з позовними вимогами до адміністративного суду, після набрання чинності вищевказаним Кодексом. До даних правовідносин, слід застосовувати законодавство, яке було чинне на час виникнення спору та законодавство, яке є чинним на момент розгляду цієї справи, лише щодо повноважень позивача, оскільки, відповідно до ст. 58 Конституції України, Закони та інші нормативно-правові акти, не мають зворотної дії в часі.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядок, встановлений законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також, стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

В судовому засіданні, було встановлено, що відповідач знаходиться на податковому обліку у Державній податковій інспекції Жовтневого району м. Дніпропетровська.

Актом перевірки №4361/231/13418729 від 04.11.2011 року, Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, встановлено порушення вимог п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: згідно службової записки управління оподаткування юридичних осіб від 28.09.2011р. № 596/152-20, на підставі п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, зі змінами та доповненнями (далі - Закон України «Про ПДВ»), Закритому акціонерному товариству з іноземними інвестиціями «Промислово-фінансова корпорація «Єдині енергетичні системи України», 25.09.2008 року анульовано свідоцтво платника ПДВ.

З ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2011 року, справа № 2а-13022/09/0470, яка була надана представником позивача в судовому засіданні та долучена до матеріалів справи, вбачається, що Закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Промислово-фінансова корпорація «Єдині енергетичні системи України»- не припинено, як юридичну особу, у зв'язку з прийняттям Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом, відмови позивача Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від адміністративного позову та визнання нечинною постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2009 року по справі за № 2а-13022/09, відповідно до вимог ч. 2 ст. 203 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справі закрито.

Крім того, як вбачається з наданих представником позивача в судовому засіданні копії довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 05.03.2012 року та копії витягу ЄДР, станом на 05.03.2012 рік, відповідач знаходиться на обліку у ДПІ Жовтневого району м. Дніпропетровська.

Згідно з даними АРМу «Бест-Звіт»в додатку К1/1 до останньої Декларації з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2007 року, у підприємства обліковувались залишки ТМЦ у розмірі 10327702,00 грн. Згідно п.9.8 ст.9 Закону України «Про ПДВ», платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань, за наслідками податкового періоду, протягом якого, відбувається таке анулювання. Закритим акціонерним товариством з іноземними інвестиціями «Промислово-фінансова корпорація «Єдині енергетичні системи України», не подано останню податкову декларацію з ПДВ за вересень 2008 року, в якій необхідно було визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами, в результаті чого, занижено податок на додану вартість у вересні 2008 року у сумі 2065540,40 грн.

На підставі акту перевірки від 04.11.2011 року, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 21.12.2011 року №0007502301 на загальну суму 2581925,50 грн., з яких за основним платежем 2065540,40 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 516385,10 грн., яке направлено на адресу відповідача, проте, повернуто податковому органу, у зв'язку з неврученням.

У відповідності до ст.59 Податкового кодексу України та у зв'язку з несплатою до бюджету податкового боргу в повному обсязі, податковим органом виставлена податкова вимога №2121 від 13.09.2011 року, яка направлена поштою.

Таким чином, сума заборгованості по податку на додану вартість, складає 2581925,50 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком штрафних (фінансових) санкцій.

Статтею 67 Конституції України, передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.20.1.18, пп.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; звертатися до суду щодо стягнення до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення, є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Згідно пп. "а" пп. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі, при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Підпунктом 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", передбачено, що платник податків, самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також, пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до пп.6.1.1 п.6.1 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Згідно п.4.9 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються за самостійним рішенням платника податку чи безоплатно передаються особі, не зареєстрованій платником податку, а також, у разі переведення основних фондів до складу невиробничих фондів, така ліквідація, безоплатна передача чи переведення, розглядаються для цілей оподаткування, як поставка таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент такої поставки, а для основних фондів групи 1 - за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості.

Пунктом 9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», встановлено, що платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого, відбувається таке анулювання.

Згідно пп.54.3.1, 54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган, зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом, або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, або з інших причин, податкове повідомлення-рішення, або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги, вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пунктом 123.1 ст.123 Податкового кодексу України, передбачено, що у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, встановлено, що орган державної податкової служби, здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, виключно за рішенням суду.

Пунктом 95.3 ст.95 Податкового кодексу України, передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, оцінивши повідомлені прокурором та представником позивача обставини, перевіривши матеріали справи, що надійшли до суду, з'ясувавши, що заперечення по справі не надійшли, як і заяви про визнання позову, суддя вважає, що є достатньо підстав для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих Закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Промислово-фінансова корпорація «Єдині енергетичні системи України».

В частині позовних вимог, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках; заборонення відчуження майна; зобов'язання допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу, суд відмовляє, з наступних підстав.

Відповідно до п.п.95.1, 95.3 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби, здійснює за платника податків і на користь держави заходи, щодо погашення податкового боргу такого платника податків, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків, провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби, звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу, є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Проаналізувавши зміст наведеної правової норми, яка регулює порядок надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, суд приходить до висновку, що вказані дії можуть бути проведенні лише за чітким дотриманням податковим органом послідовності виконання вимог п.п.95.1, п.95. 2, п.95.3 статті 95 Податкового кодексу України, а саме, право на звернення до суду про надання дозволу на погашення всієї суми заборгованості, може бути реалізовано податковим органом за наявності рішення суду про стягнення заборгованості за вказаною сумою податкового боргу з рахунків боржника, яке набрало законної сили, знаходилося на виконанні у податковому органі та доказів того, що рішення суду у такій спосіб не було виконано з причин недостатності коштів на рахунках боржника.

З дослідженням письмових матеріалів, вбачається, що суду не надано доказів недостатності коштів на рахунках у відповідача.

В матеріалах справи міститься акт про відмову опису майна у податкову заставу від 27.10.2011 року за № 805 (0004881), з дослідження цього доказу, вбачається, що доказів направлення та отримання відповідачем запиту від 15.09.2011 року, суду не надано, що виключає можливість задоволення позовних вимог, а саме: зупинення видаткових операцій на рахунках; заборонення відчуження майна; зобов'язання допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Згідно вимог ст. 89.4 Податкового кодексу України, у разі, якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Орган державної податкової служби, звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна, діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий, не пізніше робочого дня, що настає за днем складення, зазначених у цьому пункті актів, зобов'язаний надіслати банкам та іншим фінансовим установам рішення про складання таких актів. Таке рішення, є підставою для поновлення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Також, доказів недопущення податкового керуючого для здійснення опису майна, суду не надано, що виключає можливості задоволення позовних вимог в цій частині.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено завдання адміністративного судочинства щодо захисту прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства. До адміністративних судів, можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.

На підставі ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також, достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суб'єкт владних повноважень, повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані, як докази у справі.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин, не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем, є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті, суд може задовольнити адміністративній позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю, або частково.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає за можливе, стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Промислово-фінансова корпорація «Єдині енергетичні системи України», у рахунок погашення податкового боргу, в іншій частині позовних вимог -відмовити.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 159 -163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська до Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Промислово-фінансова корпорація «Єдині енергетичні системи України» про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Промислово-фінансова корпорація «Єдині енергетичні системи України» (код ЄДРПОУ 13418729), на користь держави (р/р 31117029700005, одержувач: УДКСУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська у Дніпропетровської області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37989269, код платежу 14010100), в рахунок погашення боргу по податку на додану вартість, у сумі 2581925 грн. 50 коп.

В іншій частині позовних вимог, відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька