Ухвала суду № 23786559, 26.04.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/6400/11

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Матохнюка Д.Б. Совгири Д. І.

при секретарі: Грищук С.Д.

за участю представників сторін:

позивача (апелянта): ОСОБА_2, ОСОБА_3

відповідача: Мельника О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "БВП" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БВП" до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнанння протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "БВП" звернулося до суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень № 0000812304/0/9993 та № 0000812304/0/9394 від 17 грудня 2010 року, № 0000812304/1/37 та № 0000812304/1/38 від 12 січня 2011 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 року у задоволені даного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням ТОВ "БВП" подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

У судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представник ДПІ у м. Хмельницькому в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ДПІ у м. Хмельницькому проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "БВП" з питань правових відносин з ТОВ "С. Дж. Р. Груп" м. Київ, за результатами якої складено акт від 03.12.2010 року № 12429/23-4/35541102.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого ТОВ "БВП" занижено податок на прибуток в сумі 113210 грн., в тому числі за 1 квартал 2010 року в сумі 113210 грн., та за півріччя 2010 року в сумі 113210 грн.

Також перевіркою встановлено порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого товариством занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 90568 грн., в тому числі по звітних періодах: за квітень 2010 року в сумі 9513 грн., за травень 2010 року в сумі 55576 грн., за червень 2010 року в сумі 25479 грн.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у м. Хмельницькому 17.12.2010 року винесені податкові повідомлення-рішення № 0000802304/0/9993 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 135852 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 90568 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 45284 грн.; а також № 0000812304/0/9394 яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 147143 грн., в тому числі за основним платежем - 113210 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями - 33963 грн.

За результатами процедури адміністративного оскарження, рішенням ДПІ у м. Хмельницькому № 800/10/25-025 від 12.01.2011 року первинну скаргу товариства залишено без задоволення, у зв'язку з чим ДПІ у м. Хмельницькому прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000802304/1/38 від 12.01.2011 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 135852 грн., в тому числі за основним платежем - 90568 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями - 45284 грн., а також № 0000812304/1/37 від 12.01.2011 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 147143 грн., в тому числі за основним платежем - 113210 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями - 33963 грн.

Як вбачається, оскаржувані податкові повідомлення-рішення базуються на викладених у акті перевірки від 03.12.2010 року № 12429/23-4/35541102 висновках щодо безпідставності завищення сум податкового кредиту та валових витрат, сформованих за результатами господарських стосунків з ТОВ "С. Дж. Р. Груп" м. Київ, що фактично не виконувались в межах господарської діяльності підприємства та товарно-майновий характер яких документально не підтверджено.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції мотивував своє рішення доведеністю зі сторони податкового органу факту неправомірного завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту у зв'язку з їх не підтвердженням належними первинними документами, а також недоведеністю товарності та реальності здійснених господарських операцій із зазначеним вище контрагентом.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком попередньої судової інстанції з огляду на таке.

У відповідності до п. 5.1. ст.5 Закону України від 28.12.1994, № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

В свою чергу, підпункт 5.3.9 п. 5.3 ст. 5. цього Закону передбачає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Податковий кредит звітного періоду відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

А згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 тієї ж статті не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" ставить в залежність включення сум валових витрат лише з їх підтвердженням відповідними документами. А податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє послуги, на вимогу їх отримувача є єдиною та достатньою підставою для нарахування податкового кредиту останнього, за умови здійснення самої господарської операції.

Разом з тим, апеляційний суд відмічає, що наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту та валових витрат, зокрема податкових накладних, виписаних платником податку, є обов'язковою, але, не є безумовною підставою для визнання правомірності формування таких за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції не мали реального характеру через їх безтоварність.

В статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" законодавець визначив поняття первинного документу, під яким необхідно розуміти документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Судова колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. Наявність самих лише обставин укладання цивільно-правового договору, формальних доказів про його виконання не є безумовним свідченням правомірності вчиненої платником податку господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ "БВП" м. Хмельницький в якості замовника та ТОВ "С. Дж. Р. Груп" м. Київ в якості підрядника 01.02.2010 року укладено договір № 11 про виконання оздоблювальних робіт на басейні у м. Шепетівка Хмельницької області, за умовами якого підрядник зобов'язався виконати ремонтні роботи протягом 90 днів з правом дострокового виконання на загальну суму 850000 грн.

У зв'язку із закінченням будівельних робіт сторонами підписано акт форми КБ-2в "Приймання виконаних підрядних робіт" за березень 2010 року та довідку про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за березень 2010 року. Крім того ТОВ "С. Дж. Р. Груп" надана позивачу податкова накладна № 2455 від 15.03.2010р. на суму 543407,22 грн., в тому числі ПДВ 90567,87 грн.

У свою чергу суд першої інстанції правильно звернув увагу, що басейн у м. Шепетівка Хмельницької області перебуває в оренді ТОВ "МС - СЕРВІС" м. Хмельницький, належить Шепетівській дитячо-юнацькій спортивній школі, власником його є територіальна громада м. Шепетівки в особі Шепетівської міської ради і не входить до складу необоротних активів, основних фондів ТОВ "БВП".

До матеріалів справи позивачем доданий договір підряду № 01 від 01 червня 2009 року укладений між ТОВ "МС-СЕРВІС" та ТОВ "БВП" про ремонт приміщень басейну у м. Шепетівка.

Аналіз та співставлення документів на виконання робіт по ремонту басейну у м. Шепетівка укладених та підписаних між ТОВ "БВП" та ТОВ "С. Дж. Р. Груп" і в свою чергу між ТОВ "БВП" та ТОВ "МС-СЕРВІС" свідчить про те, що в обох випадках зазначено виконання одних і тих же робіт тільки по різному названих і оформлених документами з великою різницею в часі.

Жодних первинних документів які б свідчили про виконання свого обов'язку ТОВ "МС-СЕРВІС" по оплаті вартості виконаних робіт ТОВ "БВП", позивачем суду не надано. У свою чергу матеріали справи не містять також доказів виконання зобов'язань ТОВ "БВП" перед ТОВ "С. Дж. Р. Груп" по оплаті виконаних робіт.

Матеріали справи не містять жодних відомостей відносно виконання будівельно-оздоблювальних робіт басейну в м. Шепетівка, використаних матеріалів, трудових ресурсів, залученої техніки тощо.

Більш того, не можливо залишити без уваги і відомості про контрагента позивача - ТОВ "С. Дж. Р. Груп", який згідно існуючих даних податкової перевірки відсутнє за своїм місцезнаходженням, та не володіє достатнім обсягом відповідних ресурсів для здійснення своєї господарської діяльності. Зокрема, в даного товариства відсутні основні засоби, складські приміщення, автомобільний чи інший транспорт, а також устаткування, що необхідне для здійснення господарської діяльності, загальна чисельність працюючих становить 1 чоловік згідно даних 1-ДФ.

Зазначені вище обставини свідчать про те, ТОВ "С. Дж. Р. Груп" в якості підрядника не мало фізичних, технічних та технологічних можливостей на виконання умов визначених договором підряду № 11 від 01 лютого 2010 року про виконання оздоблювальних робіт на басейні у м. Шепетівка Хмельницької області. Тобто, останнє не могло проводити відповідні роботи, а існуючі в матеріалах справи докази виконання таких робіт є лише способом відображення господарської операції по регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Оскільки такі документи відсутні, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність реального характеру господарської операції з ТОВ "С. Дж. Р. Груп", укладення якої було спрямоване на надання податкової вигоди у вигляді штучного формування податкового кредиту та валових витрат.

Таким чином відповідачем правомірно прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000812304/0/9993 та № 0000812304/0/9394 від 17.12.2010 року, № 0000812304/1/37 та № 0000812304/1/38 від 12.01.2011 року і підстав для їх скасування не має.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги ТОВ "БВП" не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "БВП" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 03 травня 2012 року.

Головуючий /підпис/ Курко О. П.

Судді /підпис/ Матохнюк Д.Б.

/підпис/ Совгира Д. І.