Ухвала суду № 23786556, 26.04.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/13926/11

Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Матохнюка Д.Б. Совгири Д. І.

при секретарі: Грищук С.Д.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3

відповідача (апелянта): Ігнатьєва С.В., Тарасюка П.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Фірма "Нафтоінвест" до державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2011 року приватне підприємство "Фірма "Нафтоінвест" звернулося до суду з позовом до державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000622340 від 06.06.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 653514 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 653513 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року зазначений позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням ДПІ у Дунаєвецькому районі подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову повністю. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

У судовому засіданні представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги у зв'язку з чим просили залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню зважаючи на наступне.

Судовими інстанціями встановлено, що ДПІ у Дунаєвецькому районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Фірма "Нафтоінвест" щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Західна Нафтогазова компанія" та ПП "Окко-Бізнес" за період з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року.

За результатами перевірки складено акт №592/2340/30795712 від 31.05.2011 року, в якому зафіксовані порушення позивачем вимог пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 653513 грн., в тому числі за січень 2011 року в сумі 185884 грн., за лютий 2011 року в сумі 467629 грн.; ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочину, який не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені цим правочином при придбанні товару.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.06.2011 року №0000622340, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 653514 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 653513 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 1 грн.

Заниження позивачем податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на думку податкового органу, виникло у зв'язку із завищенням податкового кредиту з ПДВ на суму 653513 грн. за рахунок віднесення до складу податкового кредиту операцій з придбання ПММ у ТОВ "Західна Нафтогазова компанія" за січень-лютий 2011 року в сумі 551906 грн. та ПП "Окко -Бізнес" за січень 2011 року в сумі 101608 грн., відповідно до нікчемних правочинів, що фактично не виконувались в межах господарської діяльності підприємства та товарно-майновий характер яких документально не підтверджено.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП "Фірма "Нафтоінвест" укладено договори № ЗН-864 від 13.01.2011р. на придбання нафтопродуктів у ТОВ "Західна Нафтогазова компанія" та № 3/2-1-20/10 від 10.11.2010р. на придбання нафтопродуктів у ПП "Окко-Бізнес".

В межах здійснених господарських операцій з названими контрагентами позивачем віднесено до податкового кредиту ПДВ в ціні придбання товарів у ТОВ "Західна Нафтогазова компанія" м. Ужгород в загальній сумі 551905,73 грн. згідно податкових накладних № 134 від 13.01.11, № 5 від 01.02.11, № 46 від 02.02.11, № 109 від 04.02.11, № 115 від 04.02.11 № 136 від 17.02.11 та у ПП "Окко-Бізнес" м. Львів ПДВ в загальній сумі 101607,57 грн. згідно податкової накладної № 26 від 06.01.11.

В акті перевірки №592/2340/30795712 від 31.05.2011 року вчинено запис, яким оперує відповідач оскаржуючи постанову суду першої інстанції від 30.01.2012р., що у наданих позивачем на перевірку первинним документам, отриманих від ТОВ "Західна Нафтогазова компанія" та ПП "Окко-Бізнес", а саме: у видаткових накладних та актах прийому-передачі відсутні підписи посадових осіб про отримання ПММ.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованих висновків про реальність здійснених позивачем операції з поставки нафтопродуктів від ТОВ "Західна Нафтогазова компанія", ПП "Окко-Бізнес" та правомірність формування податкового кредиту за наслідками відповідних операцій.

Факт існування між ПП "Фірма "Нафтоінвест" та ТОВ "Західна Нафтогазова компанія", ПП "Окко-Бізнес" реальних господарських взаємовідносин, здійснених у січні - лютому 2011 року, підтверджується наявністю первинних бухгалтерських документів та проведеними взаєморозрахунками, що повно та всесторонньо досліджено судом першої інстанції та відображено у постанові суду від 30.01.2012 року.

Колегією суддів були досліджені та враховані укладені між позивачем та його контрагентами договори на поставку нафтопродуктів № ЗН-864 від 13.01.2011р., № 3/2-1-20/10 від 10.11.2010р. з укладеними до них додатковими угодами, податкові накладні, видаткові накладні, докази оплати за проведену продукцію, докази транспортування ПММ до станції призначення: залізничні накладні, заявки позивача, акти приймання-передачі, акти приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю, паспорти якості тощо.

Крім зазначених документів, на кожну поставлену партію товару позивач отримував від своїх контрагентів (ПП "Окко-Бізнес" і ТОВ "Західна нафтогазова компанія") сертифікат якості серії ВВ, зареєстрований в Реєстрі за №UA1.072.0139434-10; свідоцтво про визнання серії АІ, зареєстроване в Реєстрі за №UA8.072.01.00314-11; сертифікат відповідності серії ВВ, зареєстрований в Реєстрі за №UA1.072.0131204-10; сертифікат відповідності серії ВВ зареєстрований в Реєстрі за №UA1.072.0140632-10.

Рух придбаних ПММ прослідковується по витягу з головної книги за 2011 рік (синтетичний рахунок 20, субрахунок 203 "Паливо") та витягу з оборотної відомості по руху паливо мастильних матеріалів за 2011 рік (синтетичний рахунок 203, аналітичний рахунок - дизпаливо, аналітичний рахунок - Бензин А76, аналітичний рахунок - бензин А92).

Факт отримання ПММ підтверджується наданими позивачем актами приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю від 09.01.2011 року, від 16.01.2011 року, від 03.02.2011 року, від 06.02.2011 року, від 07.02.2011 року, від 20.02.2011 року оформленими за формою №5-НІІ відповідно до додатку №1 до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України.

Посилання апелянта на відсутність підписів посадових осіб про отримання ПММ в видаткових накладних та актах прийому-передачі колегією суддів відхиляється як безпідставне, оскільки досліджені судом первинні документи містять всі необхідні реквізити для надання їм юридичної сили та доказовості.

Відповідно до п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду відповідно до пункту 198.3 ст. 198 ПК України складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

А згідно з пунктом п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином системний аналіз наведених норм дає підстави апеляційному суду стверджувати, що податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє послуги, на вимогу їх отримувача є єдиною та достатньою підставою для нарахування податкового кредиту останнього, за умови здійснення самої господарської операції.

Враховуючи, що наявні у справі документи в повній мірі підтверджують реальність укладених правочинів, податкові накладні відповідають вимогам, що до них ставляться законом, висновок відповідача про заниження підприємством податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 653513 грн. є безпідставний.

За даних обставин суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000622340 від 06.06.2011 року

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги ДПІ у Дунаєвецькому районі Хмельницької області не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 03 травня 2012 року.

Головуючий /підпис/ Курко О. П.

Судді /підпис/ Матохнюк Д.Б.

/підпис/ Совгира Д. І.

З оригіналом згідно:

секретар