Ухвала суду № 23782548, 25.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2012 р.Справа № 2а-1670/11322/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємство" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2012р. по справі № 2а-1670/11322/11

за позовом Приватного акціонерного товариства "Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємство"

до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці

про визнання неправомірною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

27.12.2011 року позивач - Приватне акціонерне товариство "Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємство" - звернулось до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці, в якому просило визнати неправомірною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці №Ю-44 від 01.12.2011 року про сплату боргу в сумі 90802,94 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2012 року у задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємство" до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці про визнання протиправною та скасування вимоги відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2012 року та прийняти нову постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений своєчасно та належним чином.

Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений своєчасно та належним чином.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

26.10.2011 року відповідно до передавального акту здійснено заходи щодо припинення діяльності управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області, шляхом злиття та утворення управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області, яке є правонаступником всього майна, усіх прав та обов'язків Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області. (а.с. 36)

Матеріалами справи підтверджується, що Приватне акціонерне товариство "Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємство" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 29 травня 1995 року, ідентифікаційний код 13962545, з 01.01.1991 року є платником єдиного внеску та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Кременчуці. (а.с. 9, 10, 11, 24)

Позивачем - Приватним акціонерним товариством "Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємство" - складені та подані до УПФУ звіти про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вересень - жовтень 2011 року. (а.с. 40-43)

На виконання вимог пункту 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI Управлінням Пенсійного фонду України у Автозаводському районі в м. Кременчуці прийнято рішення №1210 від 18 жовтня 2011 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким позивачу нараховано штрафні санкції у розмірі 6686,89 грн. та пеню у розмірі 963,29 грн. Дане рішення отримане представником позивача, а саме головним бухгалтером, 18 жовтня 2011 року, що підтверджується його особистим підписом. (зворотній бік а.с.37)

01.12.2011 управлінням Пенсійного фонду України в м. Кременчуці винесено вимогу про сплату боргу № Ю-44 на суму 90802,94 грн. Дана вимога отримана позивачем 08.12.2011р., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції. (а.с. 7)

Не погодившись з винесеною відповідачем вимогою, позивач для захисту своїх прав звернувся із зазначеним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач довів правомірність прийнятої ним вимоги від 01.12.2011 №Ю-44, оскільки позивачем дійсно порушено приписи Закону № 2464-VI та Інструкції, які регулюють порядок сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування. Отже, відповідач прийняв спірну вимогу на підставі та у відповідності із законом, а тому ця вимога скасуванню не підлягає.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (надалі Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 зазначеного Закону передбачено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно частини 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Нарахування єдиного внеску визначається Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 08.10.2010 року № 22-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за № 1014/18309.

Відповідно до пункту 3.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платники єдиного внеску зобов'язані формувати та подавати до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Відповідно до частини 14 цієї ж статті про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Згідно абзацу 2 підпункту 7.7 пункту 7 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 27 жовтня 2010 року № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289 (надалі Інструкція) перший примірник рішення протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається платнику у порядку, встановленому для надсилання вимог, або вручається під підпис керівнику або головному бухгалтеру платника, банку чи фізичній особі - платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому, платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення. Оскарження рішення територіального органу Пенсійного фонду про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Відповідно до положення частин 3,4 та абзацу 4 частини 15,16 статті 25 цього Закону суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Підпунктом 6.4 пункту 6 Інструкції закріплено, що вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, актів звірок з органами податкової служби, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників.

З матеріалів справи убачається, що позивачем - Приватним акціонерним товариством "Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємство" самостійно складались та подавались до УПФУ звіти щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вересень - жовтень 2011 року (а.с.40-43), які підтверджують суми, що підлягають сплаті за вересень 2011 року у розмірі 60226,10 грн. (кінцевий термін сплати - 21 жовтня 2011 року); за жовтень 2011 року - у розмірі 55435,14 грн. (кінцевий термін сплати - 21 листопада 2011 року), загальна сума єдиного внеску за вказаний період склала 115661,24 грн.

Позивачем в установлені частиною 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" строки єдиний внесок за вересень-жовтень 2011 року не сплачено у повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість зі сплати єдиного внеску в розмірі 83152,76 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з картки особового рахунку страхувальника. (а.с.25-32)

Рішення №1210 від 18.10.2011 позивачем в адміністративному порядку не оскаржувалось. Сума боргу за даним рішенням на час розгляду справи не погашена.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач довів правомірність прийнятої ним вимоги від 01.12.2011 №Ю-44, оскільки позивачем порушено приписи Закону № 2464-VI та Інструкції, які регулюють порядок сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2012 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємство" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2012р. по справі № 2а-1670/11322/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.