Рішення № 23778753, 04.05.2012, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська)

№2-1618/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2012 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого судді Золотарьова О.Ю.,

при секретарі Поповій М.В., Михайліченко Є.Ю., Атуовій К.А., Кардаш О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «БТА Банк»в особі Луганського відділення ПАТ «БТА Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «БТА Банк» в особі Луганського відділення ПАТ «БТА Банк»про розірвання кредитного договору та договорів поруки -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ «БТА Банк»20 серпня 2010 року звернувся із позовом, який згодом уточнив, посилаючись на ту обставину, що між ВАТ «БТА Банк»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 016/009/08-22-4 від 18.07.2008 р., згідно з яким ОСОБА_1 була відкрита кредитна лінія в гривнях в межах загальної суми 357 330,00 грн. терміном по 18.07.2012 р.

В результаті зміни найменування Відкритого акціонерного товариства «БТА Банк»та приведення його статуту у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства»найменування позивача є Публічне акціонерне товариство «БТА Банк».

Відповідно до п. п. 1.1., 3.1 кредитного договору, ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит банку частинами, у розмірах та у строки згідно з графіком повернення кредиту, зазначеного у додатку до кредитного договору, та сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 27,0 % річних.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором був укладений договір поруки № 016/009/08-22-4 від 18.07.2008 р. з ОСОБА_2 Відповідно до умов договору поруки, ОСОБА_2 виступила поручителем по виконанню зобов'язань позичальником - ОСОБА_1

Згідно положенням договору поруки (п. 1.1.), поручитель відповідає перед банком за виконання позичальником усіх його зобов'язань в повному обсязі. Відповідно до п. 1.4. договору поруки, відповідальність поручителя та позичальника є солідарною.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором був укладений договір поруки № 016/009/08-22-4 від 18.07.2008 р. з ОСОБА_3 Відповідно до умов вказаного договору поруки, ОСОБА_3 виступив поручителем по виконанню зобов'язань позичальником - ОСОБА_1

Згідно положенням договору поруки (п. 1.1.), поручитель відповідає перед банком за виконання позичальником усіх його зобов'язань в повному обсязі. Відповідно до п. 1.4. договору поруки, відповідальність поручителя та позичальника є солідарною.

ОСОБА_1 зазначених обов'язків за кредитним договором належним чином не виконує, кредит та відсотки у зазначені строки не сплачує.

Банк неодноразово звертався до ОСОБА_1 з вимогами щодо сплати простроченої заборгованості, однак заборгованість за кредитним договором не погашена.

Банк повідомив ОСОБА_2 про порушення ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором та звернувся з вимогою виконати зобов'язання за кредитним договором як поручителем за кредитним договором.

Банк повідомив ОСОБА_3 про порушення ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором та звернувся з вимогою виконати зобов'язання за Кредитним договором як поручителем за Кредитним договором.

Заборгованість ані позичальником, ані поручителями погашена не була і станом на 01 лютого 2012 року заборгованість, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором, становить 810928,61 гривень, в тому числі: сума строкової заборгованості за кредитами у розмірі 61410,63 грн., сума простроченої заборгованості за кредитами у розмірі 241215,96 грн., сума строкової заборгованості за сплатою процентів у розмірі 3397,45 грн., сума простроченої заборгованості за сплатою процентів у розмірі 71589,95 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів у розмірі 433314,61 грн.

Посилаючись на порушення відповідачами умов договорів, положення ЦК України, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 810928,61 гривень, стягнути солідарно з відповідачів судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позові та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідачі позов не визнали, надавши письмові заперечення та предявили зустрічний позов, посилаючись на ту обставину, що на сьогоднішній день істотно змінилися обставини, якими керувалися сторони при укладанні кредитного договору, сторони не передбачали та не мали можливості передбачати таких істотних змін як фінансова криза, зростання відсоткової ставки, дострокове повернення кредитних коштів, тощо.

Позивачі за зустрічним позовом вважають, що наявні чотири умови, передбачені ст. 652 ЦК України, для розірвання кредитного договору та просили суд розірвати кредитний договір за № 016/009/08-22-4 від 18 липня 2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ «БТА Банк», договір поруки за № 016/009/08-22-4 від 18.07.2008 р. укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «БТА Банк»а також договір поруки за № 016/009/08-22-4 від 18.07.2008 р. укладений між ОСОБА_3 та ПАТ «БТА Банк», стягнути з відповідача судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав доводи викладені в письмових запереченнях та зустрічній позовній заяві та надав суду аналогічні пояснення, зазначивши, що розрахунок заборгованості банком проведено невірно, оскільки згідно умов кредитного договору при розрахунку відсотків приймається кількість днів у році 365, тоді як банком застосовано кількість днів у році 360. Також вважав необґрунтованим та незаконним нарахування банком пені в розмірі 433314,61 грн. Просив задовольнити зустрічний позов, в задоволенні вимог ПАТ «БТА Банк»відмовити.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не зявились, про місце та час розгляду справи повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглядати справу в їхню відсутність.

Суд, заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи та перевіривши надані докази в сукупності, прийшов до наступного висновку.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами). Оскільки в цьому договорі передбачено всі істотні умови, необхідні для кредитного договору, то зобовязання з надання кредиту є дійсним із моменту укладення кредитного договору договору про відкриття кредитної лінії.

Судом встановлено, що 18.07.2008 р. між ВАТ «БТА Банк»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 016/009/08-22-4, згідно з умовами якого ОСОБА_1 була відкрита кредитна лінія в гривнях в межах загальної суми 357330,00 грн. терміном до 18.07.2012 р. (а.с. 12-14).

Згідно п. 1.2. договору кредитні кошті були надані на купівлю фронтального навантажувача ТОТА 656 ІІ (пр.-во Китай) та на сплату страхових платежів.

Відповідно до п.п. 1.1., 3.1. кредитного договору, ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит банку частинами, у розмірах та у строки згідно з графіком повернення кредиту, зазначеного у додатку до кредитного договору, (а.с. 15) та сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 27,0 % річних.

Згідно умов п. 4.3 договору при розрахунку процентів приймається кількість днів у році 365.

Позивач 18.07.2008 року згідно заяви на видачу готівки надав ОСОБА_1 кредитні кошти (а.с. 26, 27), тим самим виконавши взяті на себе зобовязання.

Однак, відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобовязання не виконав належним чином, кредит та відсотки не сплатив (а.с. 9-11).

Позивач, на підставі умов кредитного договору, у зв'язку з порушенням положень Кредитного договору, надіслав ОСОБА_1 лист - вимогу про усунення порушення № 36-6/4257 від 08.12.2009 р., в якому вимагав виконати зобов'язання за кредитним договором (а.с. 28). Лист був отриманий ОСОБА_1 власноручно (а.с. 29).

18.07.2008 р. між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 016/009/08-22-4 (а.с. 18-19), відповідно до умов якого ОСОБА_1 виступила поручителем по виконанню зобов'язань позичальником - ОСОБА_1

Згідно положенням договору поруки (п. 1.1.), поручитель відповідає перед банком за виконання позичальником усіх його зобов'язань в повному обсязі. Відповідно до п. 1.4. договору поруки, відповідальність поручителя та позичальника є солідарною.

Банк листом № 10-6/391 від 25.01.2010 р. повідомив ОСОБА_2 про порушення ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором та на підставі п. 1.3. договору поруки, звернувся з вимогою виконати зобов'язання за кредитним договором (а.с. 30). Лист був отриманий ОСОБА_2 власноручно 01.02.2010 року, (а.с. 31).

18.07.2008 р. між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 016/009/08-22-4, відповідно до умов якого ОСОБА_3 виступив поручителем по виконанню зобов'язань позичальником - ОСОБА_1 (а.с. 16-17).

Згідно положенням договору поруки (п. 1.1.), поручитель відповідає перед банком за виконання позичальником усіх його зобов'язань в повному обсязі. Відповідно до п. 1.4. договору поруки, відповідальність поручителя та позичальника є солідарною.

Банк листом № 10-6/390 від 25.01.2010 р. повідомив ОСОБА_3 про порушення ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором та на підставі п. 1.3. договору поруки, звернувся з вимогою виконати зобов'язання за кредитним договором. Лист був повернутий поштовою установою за закінченням терміну зберігання (а.с. 33).

Відповідно до Статуту Публічного акціонерного товариства БТА Банк в новій редакції від 22.04.2010 року ПАТ БТА Банк продовжує свою діяльність в результаті зміни найменування ВАТ БТА Банк(а.с. 37).

Станом на 01 лютого 2012 року заборгованість, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором, згідно розрахунку позивача, становить 810928,61 гривень, в тому числі: сума строкової заборгованості за кредитами у розмірі 61410,63 грн., сума простроченої заборгованості за кредитами у розмірі 241215,96 грн., сума строкової заборгованості за сплатою процентів у розмірі 3397,45 грн., сума простроченої заборгованості за сплатою процентів у розмірі 71589,95 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів у розмірі 433314,61 грн. (а.с. 173-176).

Згідно умов п. 5.2 кредитного договору банк має право у разі недотримання позичальником умов договору вимагати дострокового його розірвання, припинення надання кредитів, повернення одержаних кредитів, сплати нарахованих за ними процентів, відшкодування збитків. Згідно умов п. 5.3 договору банк має право вимагати дострокового повернення наданих кредитів, сплати процентів за фактичний термін їх використання, відшкодування збитків, заподіяних внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору.

Розглянувши зустрічні позовні вимоги про розірвання кредитного договору та договорів поруки, суд зазначає наступне.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Тобто, право на ініціювання вимоги щодо розірвання договору, цивільним законодавством надано виключно сторонам за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

При вирішенні даного спору суд виходить з того, що настання світової фінансової кризи не є істотною зміною обставин у розумінні ст. 652 ЦК України, оскільки економічна криза носить загальний характер і стосується обох сторін, а тому не є підставою для розірвання договору.

Частиною 2 статті 652 ЦК України встановлено: якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон повязує можливість зміни договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Суд виходить з того, що повністю відсутня наявність умови 1 (в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане), оскільки будь-яких підстав вважати, що така зміна обставин не настане у сторін не було, позивач перед укладенням кредитного договору оцінював можливі ризики і мав можливість передбачити зазначену в договорі можливість дострокового повернення кредиту в разі невиконання зобовязання за договором (п. 5.2, 5.3 договору). Зміна умов договору банком в односторонньому порядку в разі зміни облікової ставки НБУ, кредитної політики України, економічної ситуації та конюнктури ринку передбачена умовами кредитного договору (п. 7).

Також, повністю відсутня умова 3 (виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору). Так, при укладанні кредитного договору позивач добровільно взяв на себе певні обовязки, що дозволило йому отримати грошові кошти на купівлю фронтального навантажувача ТОТА 656 ІІ за 322500 грн., а банк розраховував на повне виконання зобовязання, його забезпечення, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є поручителями згідно умов договорів поруки. При подальшому виконанні договору співвідношення майнових інтересів сторін не змінюється, оскільки позивач від відповідача отримав те, на що розраховував, а відповідач у свою чергу, має право на отримання майнового інтересу, на який розраховував він. А тому до порушення співвідношення майнових інтересів призведе саме запропоноване позивачем розірвання договорів.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 вільно, свідомо, маючи належний обсяг дієздатності, будучи належно проінформованим про умови кредитного договору, уклав з банком договір на тих умовах, що зазначені у договорі.

Таким чином, світова фінансово-економічна криза, зменшення прибутків позивача та збільшення його витрат є лише передумовами до фактичної відсутності у позивача необхідних коштів, що за прямою вказівкою ст. 617 ЦК України не є підставою для невиконання зобов'язання та підставою для звільнення від відповідальності за його невиконання. Всі ризики, пов'язані з власною діяльністю та обов'язком повернення кредиту несе саме позивач за зустрічним позовом, і підстав для звільнення його від виконання договору, зміни умов договору і його розірвання відсутні.

Отже, відсутність в сукупності всіх чотирьох умов, передбачених ст. 652 ЦК України, доводить безпідставність вимог позивачів за зустрічним позовом. Порушень вимог чинного законодавства на час укладення спірного кредитного договору з боку банка судом не встановлено. У звязку з тим, що кредитний договір є основним зобовязанням ОСОБА_1, стосовно якого суд не зайшов підстав для визнання недійсним, договори поруки мають додатковий (акцесорний) до основного зобовязання кредитного договору характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, немає підстав для визнання їх недійсними. А тому підстав для задоволення зустрічного позову суд не вбачає.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За таких обставин, оскільки зобовязання за кредитним договором не виконане, суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог позивача та вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь позивача заборгованість за кредитним договором, так як вимоги щодо солідарного стягнення існуючої кредитної заборгованості відповідають чинному законодавству та умовам договорів поруки.

Вивчивши надані сторонами розрахунки заборгованості, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно розрахунку заборгованості та пояснень, наданих в судовому засіданні представником ПАТ «БТА Банк», фактично проценти нараховувалися виходячи з кількості днів у році 360 днів наступним чином: сума процентів = заборгованість за кредитом х відсоткову ставку : кількість днів у році х днів у місяці (згідно договору 30 дів).

В той же час, згідно умов договору проценти мають нараховуватись виходячи з кількості днів у році 365.

Таким чином, суд погоджується з розрахунком процентів, наданим представником відповідача ОСОБА_1, згідно якого сума процентів складає 58751,92 прострочені проценти, 1164,07 строкові проценти, адже цей розрахунок є таким, що відповідає умовам договору, укладеному між сторонами.

Перевіривши доводи заперечень про застосування до стягнення суми пені строку позовної давності в один рік, суд прийшов до висновку, що дана вимога є обґрунтованою, адже як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до суду з первісним позовом 20 серпня 2010 року, що свідчить про те, що позивач знав про своє порушене право, проте вимогу про стягнення з відповідачів пені не заявляв.

Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором, зокрема сплата неустойки.

Згідно із ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 256 ЦК України особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу в межах строку позовної давності.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність про стягнення неустойки (штрафу, пені) становить один рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України розмір неустойки встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи вбачається, ПАТ «БТА Банк»27.02.2012 року надало розрахунки заборгованості зі сплати пені, нарахованої за період з 02.02.2011 року до 01.02.2012 року, тобто вимоги щодо стягнення пені за період з 02.02.2011 року по 20.02.2011 року, з 21.02.2011 року по 26.02.2011 року перебувають пози межами строку позовної давності. Розмір пені, що знаходиться в межах строку позовної давності складає, згідно розрахунку, наданого банком (а.с. 176), 413413,76 грн.

Доводи заперечень щодо застосування при розрахунку пені положень Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань суд не приймає, оскільки відповідно до преамбули Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, сторони кредитного договору ПАТ «БТА Банк»та фізична особа ОСОБА_1 не є субєктами правовідносин, які регулює даний Закон та яким передбачено граничний розмір пені в межах подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

До загальних засад цивільного законодавства згідно зі ст. 3 ЦК України відносяться справедливість, добросовісність та розумність, а також свобода договору.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 вживались заходи з виконання грошового зобов'язання, та деяка частина боргу повернута, що підтверджує факт певної добросовісності та зацікавленості виконати свої зобов'язання за договором.

Враховуючи конкретні обставини справи, а саме загальний розмір заборгованості, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобовязання, те, що пеня є фінансовою санкцією, а не платою за користування грошима, суд вважає за можливе зменшити розмір пені по кредиту та по відсоткам з 413413,76 грн. до 250000 грн.

Згідно з частиною першою статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. При цьому згідно з пунктом 1 частини першої статті 263 ЦК України під непереборною силою розуміється надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Фінансова криза, що відбулась в 2008-2009 роках не може бути віднесена до непереборної сили, а тому не звільняє відповідача від належним чином виконання зобовязання.

Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобовязання, як це передбачено ст. 617 ЦК України.

Тож, вимога відповідача ОСОБА_1 щодо його звільнення від сплати пені на думку суду є незаконною та необґрунтованою і в її задоволенні слід відмовити.

Доводи заперечень про порушення банком ст. 107 ЦПК України судом не приймаються, оскільки з суті правовідносин, що виникли між сторонами кредитного договору вбачається, що ОСОБА_1 укладав з ВАТ «БТА Банк» договір № 016/009/08-22-4 18 липня 2008 року саме як фізична особа, громадянин України.

Суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає задоволенню частково, стягненню з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у солідарному порядку на користь ПАТ «БТА Банк»підлягає: сума строкової заборгованості за кредитами у розмірі 61410,63 грн., сума простроченої заборгованості за кредитами у розмірі 241215,96 грн., сума строкової заборгованості за сплатою процентів у розмірі 1164,07 грн., сума простроченої заборгованості за сплатою процентів у розмірі 58751,92 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів у розмірі 250000 грн., а всього 612542,58 грн.

При таких обставинах, з первісних відповідачів на підставі ст. 88 ЦПК України слід солідарно стягнути на користь позивача витрати по сплаті держмита в розмірі 1700,00 грн., витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн. (а.с. 2, 3)

Керуючись ст. ст. 10, 11, 59, 60, 88, 209, 212-215, 218, 224-228 ЦПК України, ст. ст. 256, 258, 525, 526, 527, 549, 551, 611, 612, 617, 625, 629, 1054 ЦК України суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «БТА Банк»в особі Луганського відділення ПАТ «БТА Банк»задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «БТА Банк»(код ЄДРПОУ 14359845, п/рахунок № 37390018000000 в ПАТ «БТА БАНК», МФО 321723) заборгованість за кредитним договором № 016/009/08-22-4 від 18.07.2008 року в сумі 612542,58 гривень (шістсот дванадцять тисяч пятсот сорок дві гривні 58 копійок), витрати зі сплати судового збору в сумі 1 700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень) та витрати на інформаційне - технічне забезпечення розгляду справі у розмірі 120,00 грн. (сто двадцять гривень).

В задоволенні решти вимог ПАТ «БТА Банк»- відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «БТА Банк»в особі Луганського відділення ПАТ «БТА Банк»- відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд міста Луганська шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: суддя О.Ю.Золотарьов