Справа № 2-5596/11
Провадження № 2/426/1811/2012
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.04.2012 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Рибакової В.В.
при секретарі Затуливітер Н.В.
за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_4 ТЬЮБ», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нікополі, про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на наступні обставини.
Він працював вальцювальником стану гарячого прокату труб 5-го розряду трубопрокатного цеху № 2 у ТОВ «ОСОБА_4 ТЬЮБ»з 24.01.2008 року по 17.03.2011 року.
21.09.2010 року в зміні з 7.00 год. до 15.00 год. на ТПА-350 ТОВ «ОСОБА_4 ТЬЮБ»стався нещасний випадок, в результаті якого він отримав опік контактний ШАБ-IV ступеню (24 %) обличчя, шиї, тулуба, лівої верхньої кінцівки та лівої ноги, відкритий перелом обох кісток передпліччя із зміщенням, важкий опіковий шок, ІТУ 90 од.
Комісія дійшла висновку, що цей нещасний випадок вважається повязаним з виробництвом, та на нього складається акт за формою Н-1. Комісія встановила осіб, дії або бездіяльність яких призвела до нещасного випадку: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
Згідно з довідкою до акту міжрайонної МСЕК № 1 від 20.01.2011 року № 058062 йому встановлено 2 групу інвалідності (причина інвалідності трудове каліцтво) та йому протипоказані всі види праці у звичайних умовах.
Внаслідок отриманої травми він відчуває фізичний біль та душевні страждання, погіршились його здібності, виникли переживання, викликані наслідками отриманої травми, він повністю втратив професійну працездатність і втратив роботу, постійно відчуває біль та змушений постійно приймати ліки, щоб полегшити біль все це порушує його звички та звичний спосіб життя, завдає йому фізичних та моральних страждань. Він змушений вести малорухомий спосіб життя, не може нормально рухатись, навіть нічний відпочинок для нього став проблемою, він змушений постійно звертатись за лікарською допомогою. Зараз він не спроможний виконувати фізичну роботу, не здатний вести домашнє господарство, навіть не може самостійно обслуговувати себе, що завдає йому та його рідним додаткові незручності. Все це заважає йому жити повноцінним життям. Він оцінює завдану йому моральну шкоду в розмірі 200000,00 грн.
01.08.2011 року він звернувся до відповідача із заявою про виплату у відшкодування моральної шкоди 100000,00 грн. 25.10.2011 року отримав відповідь, згідно з якою відповідач не згодний виплатити йому зазначену суму та пропонує йому у якості моральної компенсації лише 20000,00 грн.
Просить суд стягнути з відповідача на свою користь у відшкодування моральної шкоди 200000,00 грн.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. Надав до суду заперечення на позов та заяву про застосування строку позовної давності (а.с.58-62,88).
Представник третьої особи Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нікополі в судовому засіданні не зявився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, проти задоволення позову не заперечує.
Вислухавши позивача, представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Ч.3 ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим особам та членам їх сімей на підставі п. 10 Закону України від 23.02.2007 року № 717-V «Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»виключено.
Конституційний Суд України в абз. 9 п.5 Рішення № 20-рп/2008 від 08.10.2008 року у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпункту "б" підпункту 4 пункту 3 статті 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзаців другого, третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (справа про страхові виплати) зазначив, що «…положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону N 717-V скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону N 1105-XIV. Проте Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 2371 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України..».
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Позивач з 24.01.2008 року по 17.03.2011 року працював вальцювальником на ТОВ «ОСОБА_4 ТЬЮБ»(а.с.9-11).
21.09.2010 року в зміні з 7.00 год. до 15.00 год. на ТПА-350 ТОВ «ОСОБА_4 ТЬЮБ»стався нещасний випадок, в результаті якого позивач ОСОБА_1 отримав опік контактний ШАБ-IV ступеню (24 %) обличчя, шиї, тулуба, лівої верхньої кінцівки, відкритий перелом обох кісток передпліччя із зміщенням, важкий опіковий шок, ІТУ 90 од., що підтверджується ОСОБА_7 (Форма Н-5) спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 21 вересня 2010 року о 09 год. 00 хв. на ТОВ «ОСОБА_4 ТЬЮБ», код згідно з ЄДРПОУ 35537363, Міністерство промислової політики України від 29.10.2010 року (а.с.12-19). Згідно з вказаним актом причинами нещасного випадку є організаційна - невиконання вимог інструкцій з охорони праці, преамбула розділу 4, п.п.5.2.14, 5.2.19, 5.2.25 інструкції з охорони праці БПІ 20-203 «Для робітників дільниці прокату трубопрокатного цеху № 2», затвердженої наказом від 14.05.2010 року № 290; технічна недосконалість технологічного процесу, що виразилось у відсутності прописаної в технологічній карті з безпечного виконання робіт операцій, яка необхідна під час прокату труб діаметром 168 мм, п.п. 1.9., 1.13 ІІІ розділу, п.2.3. VII розділу Правил охорони праці в металургійній промисловості (НПАОП 27.0-1.01-08); організаційна - неякісна розробка, недосконалість інструкції з охорони праці БПІ 20-203 «Для робітників дільниці прокату трубопрокатного цеху № 2», затвердженої наказом від 14.05.2010 року № 290, п.2.2. Положення про розробку інструкцій з охорони праці (НПАОП 00.0-4.15-98); організаційна невиконання посадових обовязків, п.33.14. Системи управління охороною праці в ТОВ «ОСОБА_4 ТЬЮБ»від 05.06.2008 року № 441, п.п. 35.1, 35.6. Системи управління охороною праці в ТОВ «ОСОБА_4 ТЬЮБ»від 05.06.2008 року № 441. Комісія встановила осіб, дії або бездіяльність яких призвела до нещасного випадку: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
Факт заподіяння шкоди здоровю позивача також доведена актом № 10 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 29.10.2010 року (Форма Н-1) (а.с.20-25).
Згідно довідки МСЕК ОСОБА_1 10 ААА № 058062 позивачу встановлено II групу інвалідності, причина інвалідності трудове каліцтво, йому протипоказані всі види праці у звичайних умовах, дата переогляду 10.01.2012 року (а.с.26,27).
Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нікополі від 24.03.2011 року потерпілому ОСОБА_1 призначено щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 1186,11 грн. Вплати проводити з 18.01.2011 року по 31.01.2012 року включно (а.с.32).
01.08.2011 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату йому у відшкодування моральної шкоди 100000,00 грн. (а.с.33,34). Відповідач листом № 07/3303 від 20.10.2011 року повідомив позивачу про те, що з заявленою сумою моральної шкоди у 100000,00 грн. не згодний та запропонував виплатити позивачу 20000,00 грн. у якості моральної компенсації (а.с.35).
Згідно довідки до акта огляду МСЕК ОСОБА_1 10 ААА № 555361 після повторного огляду позивачу з 01.02.2012 року встановлено III групу інвалідності безстроково, причина інвалідності трудове каліцтво, умови та характер праці може виконувати роботу з обмеженням статичного навантаження, протипоказаний тяжкий фізичний труд (а.с.96).
Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності ОСОБА_1 10 ААА № 004807 (а.с.96) при повторному огляді позивачу встановлений ступінь втрати працездатності у відсотках: 20 % - по виробничій травмі від 03.04.1998 року акт № 2; 40 % - по виробничій травмі від 21.09.2010 року акт № 10.
Оскільки шкода здоровю ОСОБА_1 заподіяна з вини працівників ТОВ «ОСОБА_4 ТЬЮБ», які станом на 21.09.2010 року знаходились у трудових відносинах з ТОВ «ОСОБА_4 ТЬЮБ», суд дійшов висновку, що відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду зобовязаний відповідач ТОВ «ОСОБА_4 ТЬЮБ»згідно з ч.1 ст.1172 ЦК України.
Так, в результаті дій працівників ТОВ «ОСОБА_4 ТЬЮБ»відповідач зазнав моральної шкоди, яка виразилася у тому, що він відчуває фізичний біль та душевні страждання, погіршились його здібності, виникли переживання, викликані наслідками отриманої травми, він втратив 40 % професійної працездатності по виробничій травмі від 21.09.2010 року, втратив роботу, постійно відчуває біль та змушений постійно приймати ліки щоб полегшити біль. Позивач змушений вести малорухомий спосіб життя, змушений постійно звертатись за лікарською допомогою. Все це порушує його звички та звичний спосіб життя, завдає йому фізичних та моральних страждань, заважає позивачу жити повноцінним життям.
Однак суд вважає розмір моральної шкоди, визначений позивачем у 200000,00 грн. завищеним. На думку суду достатнім розміром у відшкодування моральної шкоди буде 40000,00 грн. В іншому позивачу слід відмовити.
Суд вважає, що завдана моральна шкода підлягає стягненню відповідно до ст. 237? КЗпП України. Відповідно до ст.9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
У відповідності до п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України, позовна давність на правовідносини, що виникли між сторонами не поширюється. Тому посилання представника відповідача на те, що позивачем пропущений строк позовної давності є безпідставними.
На підставі ч.3 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 107 грн. 30 коп.
Керуючись ст.ст. 10,11,60,88,209,212-215,218 ЦПК України, ст.ст. 9,23,268,1167,1168,1172 ЦК України, ст. 237? КЗпП України, Рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008 року у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпункту "б" підпункту 4 пункту 3 статті 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзаців другого, третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (справа про страхові виплати)»,-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_4 ТЬЮБ»на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 40000 грн. 00 коп. (сорок тисяч грн.).
В іншому відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_4 ТЬЮБ»на користь держави судовий збір в розмірі 107 грн. 30 коп.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: ОСОБА_8
Судове рішення № 23777355, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 13.04.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-5596/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: