Рішення № 23758970, 24.04.2012, Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 117/2403/2012

РІШЕННЯ

Іменем України

"24" квітня 2012 р. м. Саки

Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді: О.В. Копичинського

З секретарем: Є.Ф. Кузьменко

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання нерухомого майна особистою приватною власністю та про стягнення судових витрат у справі,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2:

-про визнання особистою приватною власністю земельної ділянки АДРЕСА_1. площею 0,1000 га (кадастровий № 01 243 888 00 01 001 0466), переданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;

-про стягнення судових витрат у справі.

Позов мотивований тим, що ця земельна ділянка була передана їй безоплатно у приватну власність за рішенням 46 сесії Штормівської сільради Сакського р-ну АРК. 4 скликання від 24.11.05р. згідно ст.118 ЗК України, у зв'язку з чим є її особистою власністю, незважаючи на те, що в той період вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем.

У судовому засіданні позивака та її представник підтримали позовні вимоги, які просили задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що згідно Закону України від 11.01.11р. «Про внесення змін до ч.5 ст.61 СК України» спірна земельна ділянка є спільною сумісною власністю подружжя.

Заслухавши пояснення сторін, представника позивачки, вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі в період з 19.10.01р. по 02.05.11р., а.с.5,6.

У виконання рішення 46 сесії Штормівської сільради Сакського р-ну АРК. 4 скликання від 24.11.05р. та згідно ст.118 ЗК України, а.с.7, 29.08.07р. позивачці було видано державний акт на право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1. площею 0,1000 га (кадастровий № 01 243 888 00 01 001 0466), переданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а.с.8.

Зазначене свідчить про те, що дана земельна ділянка передана позивачці безкоштовно та без залучення коштів подружжя.

З зазначеного виходить, що земельна ділянка могла перейти в спільну сумісну власність подружжя лише у випадку визнання права спільної власності чи переходу права власності на будинок, розташований на спірній земельній ділянці тому, що:

-у відповідності до ст.ст.116,117,118,121 ЗК України - кожен громадянин України має особисте право на безоплатну передачу йому земельних ділянок певної категорії із земель державної або комунальної власності у відповідних розмірах;

-відповідно до вимог ст.60 СК України і ч.1 ст.86, п.«г» ч.1 ст.87, пп.«а» ч.2 ст.89, ч.4 ст.120 ЗК України - дружина отримує право власності на земельну ділянку, оформлену на ім'я її чоловіка, лише у разі отримання цієї земельної ділянки у спільну власність, або при переході права власності на будівлю та споруду, яка є спільною сумісною власністю подружжя;

-також відповідно до вимог ч.1 ст.60 СК і ч.1 ст.368 ЦК України - дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності належить лише те майно, яке було набуте подружжями під час шлюбу;

-як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 182 постанови від 16.04.04р. №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» - відповідно до положень статей 81, 116 ЗК окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.

Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статей 120 ЗК, 377 ЦК.

З пояснень сторін і технічної документації на спірну земельну ділянку, а.с.14, судом встановлено, що в період шлюбу сторони не використовували спірну земельну ділянку за цільовим призначенням, у зв'язку з чим на ній немає жодних забудов до теперішнього час.

На підставі зазначеного вище суд дійшов висновку, що у подружжя ОСОБА_2 не виникло право спільної сумісної власності на дану земельну ділянку.

*

В обґрунтування своїх заперечень на позов відповідач послався на Закон України від 11.01.11р. «Про внесення змін до ч.5 ст.61 СК України», згідно якому земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної приватизації, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Але суд визнає ці доводи помилковими з наступних підстав:

Законом України від 11.01.11р. N2913-VI "Про внесення зміни до статті 61 Сімейного кодексу України щодо об'єктів права спільної сумісної власності подружжя", який набрав чинності 8 лютого 2011 року, ст. 61 СК України доповнено ч. 5, якою передбачено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації.

Але відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.5 ЦК України - акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Статтею 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до положень ст.ст. 81,116 ЗК України - окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.

З зазначеного виходить, що вимоги ч.5 ст.61 СК України (в редакції від 11.01.11р.) не підлягають застосуванню до правовідносин, які виникли до набрання нею чинності.

Так судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі в період з 19.10.01р. по 02.05.11р., а.с.5,6.

У виконання рішення 46 сесії Штормівської сільради Сакського р-ну АРК. 4 скликання від 24.11.05р. та згідно ст.118 ЗК України, а.с.7, 29.08.07р. позивачці було видано державний акт на право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1. площею 0,1000 га (кадастровий № 01 243 888 00 01 001 0466), переданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а.с.8.

На підставі зазначеного вище суд дійшов висновку, що одержана позивачкою під час шлюбу, а саме в 29.08.07р., у власність шляхом приватизації земельна ділянка є її особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя.

*

Враховуючи зазначене та вимоги ч.1 ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивачки понесені нею витрати у справі по оплаті судового збору у розмірі, зазначеному в квитанції, а.с.1.

*

На підставі ст.ст. 60,61 СК України, ст.ст. 81,116,117,118,120 ЗК України, п. 182 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.04р. №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», та керуючись ст.ст. 10,11,60,88,209,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Земельну ділянку АДРЕСА_1 площею 0,1000 га (кадастровий № 01 243 888 00 01 001 0466), переданої шляхом безоплатної приватизації ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за рішенням 46 сесії Штормівської сільської ради Сакського району АР Крим 4 скликання від 24 листопада 2005 року, - визнання особистою приватною власністю ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені у справі судові витрати у розмірі 971гр.00коп.

*

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим шляхом подачі до Сакського міськрайсуду АР Крим апеляційної скарги у 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Копичинський О. В.