Рішення № 23758210, 19.04.2012, Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим

19.04.2012 19.04.2012 2-452/2011

Справа №2-19/2012

РІШЕННЯ

Іменем України

19 квітня 2012 року Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим

у складі:

головуючого судді Мунтян О.І.

секретарі Ротаєнко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахчисарай, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства „ПроКредит Банк", треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, відділ Державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції про визнання виконавчого напису № 4630 таким, що не підлягає виконанню, за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства „ПроКредит Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за невиконання договору іпотеки та кредитного договору,

ВСТАНОВИВ:

14.01.2011 року позивач звернулася до суду із позовною заявою про визнання виконавчого напису №4630 від 28.10.2010 року таким, що не підлягає виконанню. Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.08.2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ „ПроКредит Банк" був укладений іпотечний договір № 55-ДІ2. Відповідно до п. 2.1. іпотечного договору для забезпечення повного виконання основних зобов'язань та вимог Іпотекодержателя, Іпотекодавець передає у іпотеку на умовах, визначених договором предмет іпотеки, що вказаний у п. 2.2. Договору. Предметом договору є садовий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до п.1 іпотечного договору під основним зобов'язанням розуміються усі та кожне окремо, існуючі та майбутні грошові зобов'язання позичальника перед Іпотекодержателем, термін виконання яких настав або настане у майбутньому, що виникають чи будуть виникати протягом усього часу дії Рамкової угоди на підставі діючих чи, які будуть укладені у майбутньому кредитних договорів (сплатити неустойку, компенсацію, відшкодувати заподіяні збитки тощо). У відповідності з п. 2.2. Рамкової угоди № 55 від 25.06.2008 року позивачці було встановлено кредитну лінію з лімітом суми кредитування 250 000 доларів США. На підставі та умовах Рамкової угоди був укладений договір про надання траншу №22.4440/55 -ДТ1 від 19.08.2008 року, на кредит у розмірі 145 025 доларів США, та договір про надання траншу № 22.4224/55 від 25.06.2008 року на кредит у розмірі 37 500 доларів США. 28.10.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 винесений виконавчий напис № 4630, на підставі якого 01.12.2010 року Державним виконавцем ВДВС Бахчисарайського РУЮ Чернявською Я.С. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. Позивач вважає, що виконавчий напис є незаконним, таким, що порушує її суб'єктивні права та інтереси, оскільки виконавчий напис містить небезспірні суми, що підлягають стягненню, що є порушенру, а саме відомості про відсоткову ставку по кредиту, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» збільшено відсоткову ставку по кредиту до 17 % річних без повідомлення і згоди іпотекодавця, та банк відмовляється придбати предмет іпотеки, шляхом заліку своїх забезпечених вимог, у зв'язку із чим позивач просить суд припинити даний дог

17.01.2011 року відкрито провадження у справі, у відповідності до ст. 35 ЦПК України до участі у справі у якості 3-ої особи залучено відділ Державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції (а.с.22).

09.02.2011 року представником ПАТ „ПроКредит Банк" Навроцьким Д.В. подані заперечення проти позову (а.с. 29-30).

09.02.2012 року ПАТ „ПроКредит Банк" поданий зустрічний позов до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за рамковою угодою, договорів траншу у сумі несплачених процентів та пені, нарахованих за період з 16.08.2010 по 07.02.2011 року, в загальному розмірі 906 324, 42 грн. Про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за рамковою угодою, укладених договорів про надання траншу в загальному розмірі 1 901 479, 18 грн. Про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за невиконання договору іпотеки в загальному розмірі 1 328 628, 15 грн., стягнення з відповідачів судових витрат у розмірі 1820 грн. (а.с. 40-42).

02.03.2011 року ОСОБА_1 подано заяву про зупинення провадження у справі до набрання чинності судового рішення по адміністративній справі № 2а-2058/11/0170 за позовом ОСОБА_1 до підрозділу примусового виконання відділу державної виконавчої служби ГУЮ МЮУ в АР Крим про визнання протиправними та скасування постанов (а.с. 75).

14.03.2011 року представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_7 подано апеляційну скаргу на ухвалу про відкриття провадження у справі (а.с. 79-80).

Ухвалою Апеляційного суду АРК від 12.05.2011 року апеляційну скаргу повернуто апелянтові, вважається неподаною (а.с. 91).

03.06.2011 року ОСОБА_3 подав до суду апеляційну скаргу на ухвалу від 17.01.2011 року про відкриття провадження у справі, з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження (а.с. 104).

Ухвалою Апеляційного суду АРК від 21.06.2011 року апеляційну скаргу залишено без розгляду (а.с. 108).

08.08.2011 року провадження у справі зупинено до набрання чинності судового рішення по адміністративній справі № 2а-2058/11/0170 за позовом ОСОБА_1 до підрозділу примусового виконання відділу державної виконавчої служби ГУЮ МЮУ в АР Крим про визнання протиправними та скасування постанов (а.с. 129).

15.08.2011 року представником ПАТ „ПроКредит Банк" подано апеляційну скаргу на ухвалу про зупинення провадження у справі (а.с. 132).

Ухвалою Апеляційного суду АРК від 08.09.2011 року апеляційна скарга повернута апелянтові, вважається неподаною (а.с. 145).

26.10.2011 року ПАТ „ПроКредит Банк" подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої банк просить стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 заборгованість за рамковою угодою, договорів траншу у загальному розмірі 1 999 190, 66 грн., стягнути з ОСОБА_1 1 328 628, 15 грн. штрафу за невиконання умов Договору іпотеки, стягнення з відповідачів судових витрат у розмірі 1820 грн. (а.с. 151-152).

24.11.2011 року ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу на ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 17.01.2011 року (а.с. 162).

Ухвалою Апеляційного суду АРК від 13.12.2011 року апеляційну скаргу залишено без розгляду (а.с. 165).

17.01.2012 року справу передано на розгляд судді Мунтян О.І., ухвалою від 17.01.2012 року відновлено провадження у справі (а.с. 178).

15.02.2012 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_8 подані заперечення проти зустрічної позовної заяви (а.с. 195-196).

23.02.2012 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на ухвалу суду від 08.08.2011 року про зупинення провадження у справі за клопотанням ОСОБА_1 (а.с. 202-203).

Ухвалою Апеляційного суду АРК від 26.03.2012 року апеляційна скарга повернута апелянтові, вважається неподаною (а.с. 214).

З відповідей голови Окружного адміністративного суду АРК, та судді цього ж суду вбачається, що ухвалою суду від 17.05.2011 року по справі № 2а-2058/11/0170 позовна заява ОСОБА_1 до підрозділу примусового виконання рішень відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК про визнання протиправними та скасування постанов була залишена без розгляду. Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2011 року ухвалу Окружного адміністративного суду АРК від 17.05.2011 скасовано, справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду, привласнено №2а-2058.1/11/0170. Ухвалою суду від 22.09.2011 року зупинено провадження по справі до набрання законної сили рішенням Бахчисарайського районного суду АРК у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства „ПроКредитБанк", треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, відділ Державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції про визнання виконавчого напису № 4630 таким, що не підлягає виконанню (а.с. 148, 219).

З огляду на викладене, підстав для застосування п.4 ч.1 ст. 201 ЦПК України подальшого зупинення провадження у справі до набуття чинності рішення Окружного адміністративного суду АРК судом не встановлено.

Підстав для подальшого відкладення розгляду справи за наполяганням представника позивача за первісним позовом судом також не встановлено.

В судовому засіданні представники позивача за первісним позовом ОСОБА_8 ОСОБА_10 на задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 наполягали, посилаючись на обґрунтованість позовних вимог, просили їх задовольнити. У задоволені зустрічного позову просили відмовити.

Представник ПАТ „ПроКредит Банк" Головіна Т.В. у суді позовні вимоги банку підтримала у повному обсязі, проти позову ОСОБА_1 категорично заперечувала.

Представник ВДВС до суду не з'явилась, звернулась з заявою про розгляд справи у їх відсутності, 01.12.2010 року державним виконавцем відділу ДВС дійсно відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса № 4630, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 28.10.2010 року, але 28.01.2011 року матеріали виконавчого провадження передано для примусового виконання до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби ГУЮ МЮУ в АР Крим про визнання протиправними та скасування постанов (а.с. 58).

Позивач ОСОБА_1 до суду не з'явилась, з заявами не зверталась, сповіщена належно (а.с. 185,186,189,221).

Відповідач ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до суду не з'явились, з заявами не звертались, про дату та місце розгляду справи сповіщені належно (а.с. 187,191,216, 223, 224).

У відповідності зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених особами вимог і на підставі представлених сторонами доказів, а ст.ст.10,60 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, виходячи із засад змагальності сторін, межі судового розгляду, обов'язку сторін щодо доказування та подання доказів, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволені первісного позову ОСОБА_1 слід відмовити, а зустрічні позовні вимоги ПАТ „ПроКредит Банк" підлягають частковому задоволенню за наступними підставами.

Судом встановлено, що Закрите акціонерне товариство „ПроКредит Банк" (повним правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „ПроКредит Банк" та ОСОБА_1 25.06.2008 року уклали Рамкову угоду № 55, відповідно до п. 2.1. якої „Кредитор на підставі Угоди зобов'язується здійснювати кредитування позичальника у межах лімітів кредитування у порядку і на умовах, визначених Угодою та Кредитними договорами, а Позичальник зобов'язується належно виконувати усі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов'язань, а також належно виконувати усі інші зобов'язання, передбачені Угодою та Кредитними договорами." Пунктом 2.2 угоди встановлено ліміт суми кредитування еквівалент 250 000 доларів США, ліміт строку кредитування 180 календарних місяців, максимальний розмір процентів 40 % річних.

В рамках укладеної рамкової угоди, а також договорів про надання траншів № 22.4224/55 від 25.06.2008 та № 22.4440/55-ДТ1 від 19.08.2008 року ОСОБА_1 було надано: 37 500 доларів США зі сплатою 18% річних на строк 24 календарних місяці, 145 025 доларів США зі сплатою 14 % річних на строк 30 календарних місяців (а.с. 7-15).

25.06.2008 року в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 між ЗАТ „Про Кредит Банк" та ОСОБА_3 укладений договір поруки № 55-ДП1 (а.с. 53).

В забезпечення виконання зобов'язань за даною рамковою угодою, договорів про надання траншу між ОСОБА_1 та банком був укладений договір іпотеки № 55-ДІ2 від 19.08.2008 року (а.с. 16-20). Згідно з яким ОСОБА_1 передала в іпотеку садовий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, земельну ділянку загальною площею 0,0816 га з цільовим призначенням для ведення садівництва, кадастровий номер 0120455600:15:001:0293.

У зв'язку з невиконанням боржником рамкової угоди банк, відповідно до ст.ст. 33, 35 Закону України „Про іпотеку" направив на адресу ОСОБА_1, ОСОБА_3 письмову вимогу про усунення порушень угоди, яку останні отримали 20.08.2010 року (а.с. 43-51).

28.10.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки та за рахунок коштів, отриманих від реалізації іпотеки задовольнити вимоги ПАТ „ПроКредит Банк", що виникли за період з 23.02.2009 року по 16.08.2010 року у розмірі 886 579, 18 грн. суми неповернутого кредиту, 64 981,58 грн. суми нарахованих відсотків за користування кредитом, 43 594 грн. суми нарахованих штрафних санкцій за несвоєчасне повернення кредиту за період з 16.08.2009 року по 16.08. 2010 року (а.с. 54).

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29 червня 1999 року №1172, для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобовязання.

Підставою даного позову є те, що нотаріус, видавши виконавчий напис, вказав на суму заборгованості, яка, на думку позивача, є спірною.

Так, нотаріусу були подані договір Іпотеки № 55-ДІ2, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 19.08.2008 року за реєстровим №7407, розрахунок заборгованості за Договором про надання траншу №22.4224/55, розрахунок заборгованості за Договором про надання траншу №22.4440/50- ДТ1, копії вимог про дострокове повернення кредиту з поштовими повідомленнями про їх отримання, рамкова угода №55 від 25.06.2008 року, договір про надання траншу №22.4224/55, договір про надання траншу №22.4440/50- ДТ1, копії заявок на видачу готівки від 25.06.2008 року та 19.08.2008 року.

Вказане вище свідчить про наявність належних документів, що підтверджують безспірність заборгованості позивача та встановлення прострочення ним виконання зобов'язання перед відповідачем за договором.

Доводи позивача ОСОБА_1 про порушення нотаріусом п.283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженої наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03.03.2004 року, яким передбачено вчинення виконавчого напису після спливу 30 днів з моменту одержання іпотекодавцем письмової вимоги про усунення порушень також не відповідають дійсності.

Так, в матеріалах справи окрім письмових вимог про усунення порушень угоди, яку ОСОБА_1 та ОСОБА_3 отримали 20.08.2010 року (а.с. 43-51), наявна відповідь на них, що підписана особисто ОСОБА_1 від 15.09.2010 року (а.с. 39, 39 зв.).

Суд категорично не погоджується з твердженням представника відповідача Навроцького Д.В., викладеними у запереченнях проти позову, про те, що предмет позову - визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню не відповідає способам захисту цивільних прав передбачених ст. 16 ЦК України (а.с. 38), з таких підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних , трудових відносин.

Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства ( ч. 2 ст. 15 ЦПК України).

Так, ч. 12 ст. 110 ЦПК України передбачено розгляд справ за позовами до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються таки дії чи акти.

Спір про право, оснований на вчиненій нотаріальній дії, розглядається судом у порядку позовного провадження. Спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядається судом за позовом боржника до стягувача.

Статтями 34, 36, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчий напис за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса і що з дня виникнення права на вимогу минуло не більше трьох років.

За таких обставин твердження про те, що не передбачено такого способу захисту порушеного права як визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, суперечить вищенаведеним вимогам закону. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.07.2011 року у справі № 6-5647св11.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 при вчиненні оспорюваного виконавчого напису діяла відповідно вимог ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Інструкції «Про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», а тому підстави для визнання виконавчого напису № 4630 таким, що не підлягає виконанню відсутні.

Частково задовольняючи зустрічні позовні вимоги суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1069 ЦК України, права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням, визначаються положеннями про позику та кредит (параграф 1 і 2 глави 71 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом. Представлений Банком розрахунок заборгованості ОСОБА_1 (а.с. 154-155) у суду не викликає сумнів про наявність в неї заборгованості перед позивачем за зустрічним позовом. Що стосується тверджень представника Османової- адвоката ОСОБА_10 суд зазначає наступне. По суті жодного заперечення про невірність поданого розрахунку заборгованості, або його спростування суду не надано. А його незрозумілість саме представнику ОСОБА_10 не є підставою для його спростування. Пояснення представника Банку - Головіної Т.В., як фахівця, щодо розміру заборгованості, її розрахунку є чіткими, послідовними, зрозумілими.

Оскільки за умовами договору, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником умов договору щодо погашення кредиту не встановлено інших умов, суд вважає, що за встановлених обставин, вимоги позивача відповідають умовам укладеного договору та положенням діючого законодавства.

Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін відповідно до закону чи договору.

Відповідно до положень ст.554 ЦК України в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Оскільки відповідач ОСОБА_3 згідно умов договору поруки взяв на себе прямі зобов'язання відповідати перед кредитором (позивачем у справі) по зобов'язанням боржника ( ОСОБА_1) за кредитним договором, то він відповідає як солідарний боржник.

З вини відповідачів умови по погашенню кредиту і відсотків по ньому належним чином не виконуються, внаслідок чого станом на 07.02.2011 року утворилась заборгованість у сумі 1 999 190, 66 грн.

Оскільки належним чином умови договору щодо повернення грошових коштів і виплаті відсотків по ньому відповідачами не виконуються, то відповідно до ст.ст.526,554,611,612,625,1050 ЦК України із причини неналежного виконання зобов'язань надані кредитні засоби в частині невиконаного зобов'язання підлягають стягненню з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача.

Щодо часткового задоволення позову в частині стягнення штрафу за порушення умов договору, суд виходить з наступного.

ОСОБА_1 було направлено листи № 07816, 07817 обидва від 16.08.2010 року, які отримано адресатом. Згідно листів ОСОБА_1 було повідомлено про: 1/ наявність заборгованості за договорами, 2/ порушення процедури примусового стягнення на предмет іпотеки, 3/ вимогу дострокового погашення боргу, 4/ вимогу прибути у відділення Банку для узгодження зі спеціалістами банку переговорів щодо погашення боргу, а саме визначення необхідних дій щодо укладання договору про задоволення вимог заставодержателя.

Вимоги виконані не були, у відповіді до АТ ОСОБА_1 зазначила, що вважає вимоги незаконними та не виявила бажання їх виконувати.

Тобто ОСОБА_1 порушені п. 6.2.1, 6.2.4 Договору Іпотеки.

Відповідно до умов укладеного між Банком та ОСОБА_1 договору іпотеки, а саме п. 8.2 у випадку порушення Іпотекодавцем умов п. 6.2 Договору, а також у випадку недостовірності наданої Іпотекодержателю інформації, Іпотекодавець сплачує Іпотекодержателю штраф у розмірі 50 % від заставної вартості Предмета іпотеки за кожен випадок такого порушення, а саме суми 442 876, 05 грн.

Як убачається з матеріалів справи загальна сума штрафу, яку Банк просить стягнути з відповідача становить (442 876, 05 грн. х 3)= 1 328 628, 15 грн.

Аналізуючи зазначені умови договору, суд розрізнює правову природу застосування до відповідача відповідальності за невиконання умов договору у формі пені та штрафу, оскільки пеня нараховується за кожен день порушення основного зобов'язання, а накладення штрафу здійснюється одноразово за одноразове порушення умов договору іпотеки.

Суд встановлює момент порушення вищезазначених умов договору з якого Банк має право вимагати стягнення штрафних санкцій, вказавши, про порушення свого права - 15.09.2010 року, тобто з моменту отримання листа - відповіді ОСОБА_1 на вимоги банку про повне дострокове погашення кредиту, усунення порушень.

Разом з тим, дотримуючись вимог ст. 212 ЦПК України, оскільки суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів з матеріалів справи вбачається лише разове порушення, у зв'язку із чим з ОСОБА_1 підлягає стягненню 442 876, 05 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягає також стягненню з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь банку суму судових витрат у розмірі 1820 грн.

Оскільки у задоволенні первісного позову відмовлено, то судом не встановлено у порядку ст. 88 ЦПК України підстав для присудження позивачеві з відповідача понесених ним судових витрат.

Повний текст рішення складений 20.04.2012 року.

На підставі ст.ст. 1, 12, 13, 33, 35 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 34, 36, 50, 87, 88 Закону України „Про нотаріат", Постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року „Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженої наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03.03.2004 року ст.ст. 16, 18, 526, 554, 599, 611, 612, 625, 1050, 1054, 1069 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 15, 60, 88, 110, 209, 212, 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

У задоволені позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства „ПроКредит Банк", треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, відділ Державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції про визнання виконавчого напису №4630 таким, що не підлягає виконанню відмовити у повному обсязі.

Зустрічний позов публічного акціонерного товариства „ПроКредит Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за невиконання договору іпотеки та кредитного договору задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь публічного акціонерного товариства „ПроКредит Банк", розташованого м. Київ, просп. Перемоги, 107-а, рахунок № 290910022 у АТ „ПроКредит Банк", МФО 320984, ЄДРПОУ 21677333 заборгованість за рамковою угодою № 55 від 25 червня 2008 року та укладених Договору про надання траншу № 22.4224/55 від 25 червня 2008 року та договору про надання траншу №22.4440/55 - ДТ 1 від 19 серпня 2008 року у загальному розмірі 1 999 190 (один мільйон дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч сто дев'яносто) грн. 66 (шістдесят шість) коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 на користь публічного акціонерного товариства „ПроКредит Банк", розташованого м. Київ, просп. Перемоги, 107-а, рахунок № 290910022 у АТ „ПроКредит Банк", МФО 320984, ЄДРПОУ 21677333, штраф за невиконання умов договору іпотеки № 55-ДІ2 від 19 серпня 2008 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 і зареєстрований в реєстрі за № 7405 в загальному розмірі 442 876 (чотириста сорок дві тисячі вісімсот сімдесят шість) грн. 05 (п'ять) коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь публічного акціонерного товариства „ПроКредит Банк", розташованого м. Київ, просп. Перемоги, 107-а, рахунок № 290910022 у АТ „ПроКредит Банк", МФО 320984, ЄДРПОУ 21677333 1 820 (одна тисяча вісімсот двадцять) грн. 00 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Бахчисарайський районний суд шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий:

суддя