Рішення № 23754378, 28.04.2012, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 1519/2-6284/11

Провадження №2//1519/629/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2012 року

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді -Бобуйок І.А.,

при секретарі судового засідання -Гресько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа -Закрите акціонерне товариство «Українська екологічна страхова компанія»про відшкодування майнової та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2, третя особа -Закрите акціонерне товариство «Українська екологічна страхова компанія»про відшкодування майнової та моральної шкоди. В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 12 січня 2011 року о 23 годині 30 хвилин належний позивачці автомобіль марки «TOYOTA YARIS», 2007 року випуску, д.н. НОМЕР_1 знаходився припаркованим біля будинку № 33 по проспекту Шевченко у місті Одесі з дотриманням Правил дорожнього руху. У вказаний час на вказаній ділянці дороги трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю належного їй автомобіля та автомобіля марки «NISSAN MAXIMA», 1995 року випуску, д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2. Вказана дорожньо-транспортна пригода трапилась у зв'язку з порушенням Правил дорожнього руху ОСОБА_2 В результаті ДТП належному позивачці автомобілю марки «TOYOTA YARIS»були спричинені пошкодження механічного типу, а саме: деформація лівого переднього крила; деформація лівої передньої дверки; деформація лівої задньої дверки; деформація лівого порога; деформація заднього правого колеса; деформація заднього лівого крила. На місце пригоди були викликані працівники ДАІ, які оформили: протокол ДТП, схему ДТП, відібрали пояснення від учасників ДТП, склали протокол про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 та їй була видана довідка про ДТП. Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2011 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, та на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу - у розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 425 грн. 17 січня 2011 року була проведена оцінка відновлювального ремонту пошкоджень, спричиненого автомобілю марки «TOYOTA YARIS», 2007 року випуску, д.н. НОМЕР_1. Вказана оцінка проводилась суб'єктом оціночної діяльності спеціалістом -автотоварознавцем ОСОБА_3 Згідно до Акту № 05/011 автотоварознавчого дослідження по встановленню розміру відновлювального ремонту, матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля марки «TOYOTA YARIS», 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1: «Вартість відновлювального ремонту, пошкодженого автомобіля «TOYOTA YARIS», 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 на підставі проведених досліджень та розрахунків відповідно до курсу НБУ на момент огляду складає 45 125, 61 грн. (сорок п'ять тисяч сто двадцять п'ять гривень 61 копійка)». При цьому ОСОБА_1, на її погляд, спричинена моральна шкода, яка виразилась в тому, що вона не мала можливості використовувати належній їй на праві приватної власності автомобіль; вона була змушена витрачати значний час по усуненню наслідків вказаної ДТП, також їй були спричинені інші моральні страждання. Грошову компенсацію за спричинену позивачці моральну шкоду вона оцінила у 10 000грн. (десять тисяч гривень). Враховуючи все вищевикладене, та з урахуванням уточненої заяви позовних вимог, позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь:

- грошову компенсацію за спричинену майнову шкоду у розмірі 24 683, 61 грн.;

- грошову компенсацію за спричинену моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.;

- витрати, пов'язані з проведенням автотоварознавчого дослідження у розмірі 450 грн.;

- витрати, пов'язані з отриманням дублікату акту №05/011 по визначенню величини вартості матеріальної шкоди у розмірі 250 грн.;

- судові витрати на оплату державного мита у розмірі 451,25 грн. та ІТЗ судового процесу у розмірі 120грн.

В судове засідання позивачка не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином та своєчасно, надала суду заяву, в якій позов підтримала та просила слухати справу за її відсутності.

Відповідач в судове засідання в судове засідання не з'явився, сповіщався про дату, час та місце судового засідання належним чином та своєчасно, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов не визнав.

Третя особа -представник ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія» в судове засідання не з'явився, сповіщався про дату, час та місце судового засідання належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомили.

Дослідивши всі матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно копії Довідки Відділу ДАІ м. Одеси від 12.01.2011 року внаслідок ДТП, яке мало місце 12.01.2011 року о 23:30 год. в м. Одесі по вул. Проспект Шевченко, 33Б, автомобіль «TOYOTA YARIS», 2007 року випуску, д.н. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження: деформація лівого переднього крила; деформація лівої передньої дверки; деформація лівої задньої дверки; деформація лівого порога; деформація заднього правого колеса; деформація заднього лівого крила.

Згідно Акту №05/011 дослідження фахівця - автотоварознавця за визначенням величини вартості матеріального збитку, заподіяного власникові транспортного засобу «TOYOTA YARIS», д/н НОМЕР_1 в результаті пошкоджень при ДТП станом на 17 січня 2011 року: «Вартість відновлювального ремонту, пошкодженого автомобіля «TOYOTA YARIS», 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 на підставі проведених досліджень та розрахунків відповідно до курсу НБУ на момент огляду складає 45 125, 61 грн. (сорок п'ять тисяч сто двадцять п'ять гривень 61 копійка)».

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2011 року, винесеною по справі №3-1430/2011, ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу - у розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 425 грн.

Згідно Страхового акту №150 загальна сума проведених виплат за Договором страхування становить 20 442 грн. Вищевказана сума страхового відшкодування виплачувалась ОСОБА_1, ІПН -НОМЕР_3, АТ «ІМЕКСБАНК», м. Одеса, МФО 388584, ЄДРПОУ 33658252 рахунок №26207008888003, призначення платежу -для зарахування на ос. Рах. НОМЕР_4 ОСОБА_1

З копії Виписки з лицевого рахунку з 01.01.2011 року по 01.09.2011 року ОСОБА_1 були зараховані на рахунок кошти на загальну суму 20 442 грн.

Відповідно до змісту ч. 1 та ч. 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Суд враховуючі все вищевикладене вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у задоволенні вимоги щодо стягнення з відповідача на її користь грошової компенсації за спричинену їй майнову шкоду у розмірі 24 683, 61 грн., оскільки позивачкою з обґрунтування зазначеної вимоги було надано копію Рахунку -фактури ТОВ «ВТП «Інжпроект»№Т11-000691 від 18 січня 2011 року, однак, суд акцентує свою увагу на тому, що рахунок -фактура не є документом, підтверджуючим сплату позивачкою виконаних робіт на даному товаристві. Більш того, суд зазначає, що рахунок -фактура надається замовнику за його замовленням, шляхом написання заяви (замови) для встановлення розміру суми витрат на товари, які надає дане підприємство. Даний рахунок -фактура не є обов'язковим для сплати, він є певною послугою товариства. При отриманні рахунку -фактури заявник має право погодитись із вказаною в ньому сумою за товари чи відмовитись і звернутись до іншого підприємства для з'ясування більш вигіднішої пропозиції, яка підійде замовнику (заявнику).

Згідно Листа -відповіді ТОВ «ВТП «Інжпроект»на запит суду №14-01/12 від 24.01.2012 року, автомобіль марки «TOYOTA YARIS», 1.3 VVT-I Luna MMT, 2007 року випуску, д.н. НОМЕР_1 обслуговувався на Сервісному центрі два рази:

Ш 23.05.2010 року було проведено заміну мастил та мастильного фільтру, а також заміну повітряного фільтру з використанням наступних матеріалів (прокладки, фільтр мастильний, мастило, повітряний фільтр);

Ш 26.05.2010 року було встановлено захист двигуна.

У представленому же позивачкою рахунку -фактурі ТОВ «ВТП «Інжпроект»№Т11-000691 від 18 січня 2011 року містить перелік товарів та їх ціна.

Більш того, суд дуже критично ставиться до доводів позивачки щодо того, що роботи зазначені у рахунку -фактурі були виконані ТОВ «ВТП «Інжпроект»та сплачені нею, оскільки як вбачається вище ТОВ «ВТП «Інжпроект»дані послуги не виконувало.

Згідно з копією дублікату Акту №05/011 дослідження фахівця - автотоварознавця за визначенням величини вартості матеріального збитку, заподіяного власникові транспортного засобу «TOYOTA YARIS», д/н НОМЕР_1, «стоимость узлов и деталей предоставлена ООО «Инжпроект»согласно Счета-фактуры №Т11-000691 от 18 января 2011г.».

Тобто, суд з урахуванням того, що вказаний висновок був виготовлений відповідно до рахунку -фактурі, який не був сплаченим позивачкою та виконаним ТОВ «ВТП «Інжпроект», суд не може прийняти вказаний Акт №05/011, як доказ, на якому ґрунтується вимога позивачки щодо суми грошової компенсації за спричинену їй майнову шкоду у розмірі 24 683, 61 грн.

Позивачкою не було надано жодних квитанцій про сплату розміру грошової суми по даному рахунку -фактурі №Т11-000691 від 18 січня 2011 року.

Водночас, суд підкреслює, що позивачці на момент звернення до суду Українською екологічною страховою компанією за період з 01.01.2011 року по 01.09.2011 року ОСОБА_1 було сплачено кошти на загальну суму 20 442 грн., відповідно до висновку визначення розміру та порядку виплати страхового відшкодування.

Що стосується вимог позивачки щодо стягнення з відповідача на її користь грошову компенсацію за спричинену їй моральну шкоду у розмірі 10 000 грн., суд вважає дану вимогу не обґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень Конституції України, зокрема статей 32, 56, 62 і чинного законодавства, фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, а моральна шкода полягає у душевних стражданнях, які особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у душевних стражданнях, які особа зазнала у зв'язку із пошкодженням її майна, відшкодовується грішми, незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Позивачка в наданій до суду позовній заяві та під час розгляду справи по суті вказала, що фізичні страждання, яких вона зазнала, полягали в тому, що вона не мала можливості використовувати належний їй на праві приватної власності автомобіль, вона була змушена витрачати значний час по усуненню наслідків вказаної ДТП, також їй були спричинені інші моральні страждання.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно - правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює

заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Однак, суд не приймає вищевказаних доводів позивачки як доказ в підтвердження обґрунтування її моральної шкоди. Позивачкою не було доведено в чому саме полягали її моральні страждання, які негативно відобразились на стані її здоров'я.

Стосовно вимог позивачки щодо стягнення на її користь витрат, пов'язаних з проведенням автотоварознавчого дослідження у розмірі 450 грн. та витрат, пов'язаних з отриманням дублікату акту №05/011 по визначенню величини вартості матеріальної шкоди у розмірі 250 грн., суд вважає, що у їх задоволенні слід відмовити, мотивуючи це тим, що позивачка звернулась до оцінювача ОСОБА_3 для проведення автотоварознавчого дослідження на власний розсуд, це її безпосереднє право, тому суд вважає, що дана вимога є цілком безпідставною. Вимога щодо витрат, пов'язаних з отриманням дублікату акту №05/011 по визначенню величини вартості матеріальної шкоди у розмірі 250 грн., на думку суду, взагалі необґрунтована. В матеріалах справи міститься як дублікат зазначеного акту, так і копія його оригіналу, тому суд не вбачає необхідності для позивачки отримання дублікату, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні цієї вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати. Враховуючи наведене, суд відмовляє позивачці в задоволенні вимоги щодо стягнення з відповідача на її користь судові витрати на оплату державного мита у розмірі 451,25 грн. та ІТЗ судового процесу у розмірі 120грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись 32, 56, 62 Конституції України, ст. ст. 16, 22, 23, 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст. ст. 10, 59, 60, 88, 137, 209, 212, 213, 215, 218 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа -Закрите акціонерне товариство «Українська екологічна страхова компанія»про відшкодування майнової та моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

С У Д Д Я: І.А. Бобуйок