Справа № 1-1/12
Провадження №11/0290/435/2012 Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: Верьовочніков В.М.
Доповідач : Федчук В.В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого-судді: Федчука В.В.,
суддів: Ляліної Л.М., Бурденюка С.І.
за участю прокурора: Миколайчука Д.Г.
засудженого: ОСОБА_2
розглянула 25 квітня 2012 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції Бобира Д.Л. на вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20 лютого 2012 року, яким
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця
АДРЕСА_1,
з професійно-технічною освітою, неодруженого, не
працюючого, раніше судимого: вироком
Жмеринського міськрайонного суду від 21.06.2005
року за ч. 1 ст. 189 на два роки позбавлення волі,
на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування
покарання з випробуванням на один рік, засудженого
за ч. 3 ст. 296, ст. 69-1 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 186, ст. 69-1 КК України до 4 років позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 185, ст. 69-1 КК України до 2 років позбавлення волі.
За сукупністю злочинів відповідно до вимог ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_2 призначено шляхом часткового складання призначених покарання, визначивши його у виді 4 років 7 місяців.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь експерта ОСОБА_4 (АДРЕСА_2 р/р № НОМЕР_2 у відділенні № 44 АКІБ «УкрСиббанк», МФО 3511005, код НОМЕР_1) 210 гривень судових витрат за судово-товарознавчу експертизу № 158 від 15.12.2006 року та 90 гривень судових витрат за судово-товарознавчу експертизу № 7 від 12.02.2007 року, а також на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Вінницькій області (р/р №31250272210172 в Банку УДК у Вінницькій області , МФО 802015, код 24525055) 258 гривень 92 копійки судових витрат за проведення судово-товарознавчої експертизи № 1039 від 20.12.2006 року.
Вирішено долю речових доказів.
Згідно вироку суду, ОСОБА_2, засуджений за те, що він 18.10.2005 року біля 23 години вечора спільно із ОСОБА_5 знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи у дворі будинку № 84 на вул. І.Франка в м. Жмеринка, голосно кричали, свистіли та виражались нецензурною лайкою, чим заважали відпочинку громадян, грубо порушуючи громадський порядок, а на прохання ОСОБА_6 не відреагували і створили конфліктну ситуації, в ході якої умисно нанесли останньому удар кулаком в обличчя та пляшкою з-під пива по голові, внаслідок чого спричинили йому легкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми.
05.11.2006 року приблизно о 8 год. ранку ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_7, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи в належному ОСОБА_8 будинку АДРЕСА_3, де з метою заволодіння чужим майном умисно з застосуванням фізичної сили наніс удари кулаками та ногами по тілу громадянину ОСОБА_9, внаслідок чого спричинили останньому легкі тілесні ушкодження та відкрито заволоділи його особистими речами -мобільним телефоном 2650»вартістю 273 грн., шапкою спортивного типу вартістю 22,50 грн. та грішми в сумі 40 грн., а всього майном на загальну суму 335,50 грн. З Викраденим з місця вчинення злочину зникли.
16.11.2006 року після 16 год. дня ОСОБА_2 знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи біля будинку №8 у пров. Огородній в м. Жмеринка, де зустрівши громадянку ОСОБА_10, з метою заволодіння чужим майном умисно, відкрито заволодів її мобільним телефоном 6030»вартістю 538,46 грн. із стартовим пакетом «Діджус»вартістю 5 грн., на рахунку якого знаходились гроші в сумі 45 грн., та навушником до телефону, що не становив для потерпілої матеріальної цінності, а всього майном на загальну суму 588,46 грн. З викраденим з місця вчинення злочину зник.
08.01.2008 року приблизно о 23 годині вечора ОСОБА_2 перебуваючи в приміщенні травматологічного відділення відділової лікарні ст. Жмеринка, де знаходився в стаціонарному лікуванні, з метою заволодіння чужим майном умисно, увійшов до палати № 44, у якій з тумбочки біля ліжка громадянина ОСОБА_11 шляхом вільного доступу умисно таємно заволодів належним останньому мобільним телефоном IA N72»вартістю 1354,50 грн., разом із сім картою пам'яті 1 ГБ вартістю 124,20 грн., стартовим пакетом «Київстар»вартістю 5 грн., а всього майном на загальну суму 1483,70 грн., чим завдав потерпілому матеріального збитку на вказану суму. З викраденим з місця вчинення злочину зник.
В апеляції прокурор просить вирок суду скасувати у зв'язку з неправильним застосування кримінального закону при призначенні ОСОБА_2 покарання, невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості та постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 296 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі, за ч.2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, призначити остаточно покарання шляхом поглинання більш суворого покарання менш суворим у виді 5 років позбавлення волі.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію державного обвинувача частково в частині м'якості призначеного покарання незаконного застосування ст. 69-1 КК України, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає до часткового задоволення.
Згідно до вимог ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.
Дії ОСОБА_2 судом вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 296 КК України -як грубе порушення громадського порядку вчинене групою осіб з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, - хуліганство; за ч. 2 ст. 186 КК України -грабіж вчинений за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого та за ст. 185 ч. 2 КК України -як таємне викрадення чужого майна вчинено повторно. Вирок суду в частині кваліфікації злочину в апеляції не оскаржується, судовий розгляд проведений районним судом у спрощеному порядку, відповідно до положень ч. 3 ст. 299 КПК України.
Відповідно до вимоги п. 6-2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», судом першої інстанції неправомірно застосовано ст. 69-1 КК України, оскільки рішення про призначене покарання із застосуванням ст. 69-1 КК України у вироку має бути вмотивовано, а таке покарання не повинно перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті Особливої частини КК. Визначення покарання з дотриманням правил цієї норми закону можливе лише за наявності обставин, передбачених пунктами 1-2 ч. 1 ст. 66 КК України (з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину; добровільне відшкодування або усунення заподіяної шкоди), а також при визнанні підсудним своєї вини та відсутності обставин, що обтяжують покарання. При цьому суди мають перевіряти, чи дійсно особа з'явилась із зізнанням, чи щиро покаялась або активно сприяла розкриттю злочину, чи добровільно відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду в повному обсязі та чи фактично визнає свою вину. Висновки з цих питань мають бути у вироку вмотивовані.
Судом при постановленні вироку застосовано положення ст. 69-1 КК України, які відносно ОСОБА_2 не могли бути застосовані, оскільки в описовій частині вироку зазначено обставини відповідно до ст. 67 КПК України, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2 -вчинення переважної кількості злочинів, окрім крадіжки, в стані алкогольного сп'яніння, тому судом при винесенні вироку безпідставно застосовано ст. 69-1 КК України.
З огляду на вище викладене, при новому судовому розгляді, суду першої інстанції необхідно ретельно дослідити обставини справи та призначити законне покарання засудженому.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора - задовольнити частково.
Вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20.02.2012 року відносно ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 296, ч.2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Судді:
З оригіналом вірно:
Судове рішення № 23746936, Апеляційний суд Вінницької області було прийнято 26.04.2012. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 1-1/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: