Ухвала суду № 23739399, 23.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" квітня 2012 р. м. Київ К-13572/08

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області

на постанову Господарського суду Львівської області від 13.03.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2008

у справі № 12/373 А

за позовом Дочірнього підприємства «Фабрика Свічок-Галичина»Відкритого акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс-Галичина»

до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003852301/0 від 04.05.2007, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Львівської області від 13.03.2008, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2008, позов задоволено повністю. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 04.05.2007 №0003852301/0 ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області про визначення ДП «Фабрика Свічок-Галичина»ВАТ «Нафтопереробний комплекс -Галичина»податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 89567,00 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові , з підстав порушення норм матеріального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2006 по 31.12.2006, за результатами якої складено акт №247/23-1/23954363 від 24.04.2007.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення п.1.23 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з не включенням до складу валового доходу вартості безоплатного користування основними фондами ВАТ «НПК Галичина»на суму 102686,00 грн., а також вимог пп.5.2.10 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 та пп.8.7.1 п.8.7 ст.8, п.22.2 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем безпідставно віднесено до загальної суми валових витрат за 2006 рік витрати на поліпшення належних ВАТ «НПК-Галичина»основних фондів на загальну суму 118510 грн., порушення пп.8.1.1, 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у зв'язку з нарахуванням амортизації по основних фондах, які є власністю ВАТ «НПК-Галичина».

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0003852301/0 від 04.05.2007, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 65867 грн. основного платежу та 23700 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до пп. 1.28.2 п. 1.28 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі - Закон № 334/94-ВР) під фінансовою інвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються на прямі та портфельні.

Прямою інвестицією є господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

Згідно з п. 1 ст. 66 Господарського кодексу під терміном «майно»слід розуміти виробничі та невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Тобто під терміном «майно»слід розуміти будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби, інвентар, сировину, матеріали, товари та інші матеріальні цінності.

Таким чином, якщо товарно-матеріальні цінності вносяться до статутного фонду підприємства-емітента в обмін на його корпоративні права, таке внесення є прямою інвестицією, сума якої не включається до складу валового доходу цього емітента відповідно до пп. 4.2.5 п. 4.2 ст. 4 Закону № 334/94-ВР.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР під терміном «валові витрати»слід розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. При цьому відповідно до пп. 8.4.11 п. 8.4 ст. 8 Закону № 334/94-ВР операції з включення основних фондів і нематеріальних активів до складу статутного фонду платника податку прирівнюються до придбання таких основних фондів і нематеріальних активів із подальшим включенням основних фондів до відповідних груп.

Відповідно до пп. 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону № 334/94-ВР амортизації підлягають, зокрема, витрати на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що засновником ДП «Фабрика свічок «Галичина»є ВАТ «НПК-Галичина», яке володіє 100 відсотками статутного фонду підприємства.

Для забезпечення діяльності підприємства ВАТ «НПК-Галичина»було передано йому основні фонди у повне господарське користування згідно акта передачі, які ДП «Фабрика свічок «Галичина»обліковує у власному бухгалтерському обліку по рахунку 10 «Основні фонди», які використовуються у власній господарській діяльності та не є його власністю, чим спростовуються висновки відповідача про їх безоплатну передачу.

Використання переданих основних фондів у господарській діяльності ДП «Фабрика свічок «Галичина», не заперечується відповідачем.

Оскільки понесені позивачем витрати на поліпшення основних фондів, підтверджуються актами виконаних робіт, та відповідають вимогам ст.8 Закону № 334/94-ВР, нарахування амортизаційних відрахувань по об'єктах 1-ої групи з віднесенням відповідних сум на валові витрати підприємства є правомірним.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм процесуального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі та які б полягали у неповноті та необ'єктивності дослідження усіх обставин, недоведеності позивачем помилковості донарахувань податковим органом за вищевказані порушення вимог податкового законодавства. Податкова інспекція у касаційній скарзі, посилаючись на такі порушення, не розкрила змісту своїх доводів, не навела обґрунтованих аргументів, які б спростовували позицію судів попередніх інстанцій, у зв'язку з чим останні визнаються безпідставними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, підстав для їх скасування з мотивів викладених в касаційній скарзі немає.

Керуючись ст. ст.220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Львівської області від 13.03.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2008 -без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

Суддя Л.В. Ланченко