Ухвала суду № 23738796, 23.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2012 року м. Київ К-11833/09

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м.Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2008 та

ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2009

у справі № 2а-6975/08

за позовом Підприємства «Бенефіт»Харківської обласної Ради Всеукраїнської організації інвалідів «Союзу організацій інвалідів України»

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м.Харкова,

Головного Управління Державного казначейства у Харківській області

про стягнення бюджетної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2008, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2009, позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Державного бюджету України на користь підприємства «Бенефіт»Харківської обласної Ради Всеукраїнської організації інвалідів «Союзу організацій інвалідів України» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за листопад 2007 року в сумі 1666609,00 грн. та судовий збір в сумі 1700,00 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем була подана до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2007 року, заява про бюджетне відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування у розмірі 1666609,00 грн.

Відповідачем проведена виїзна позапланова перевірка з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період жовтень та листопад 2007 року, за результатами якої складено акт від 01.02.2008 №180/16-024/32949551.

Актом перевірки заявлену позивачем до відшкодування суму податку на додану вартість за листопад 2007 року в сумі 1666609,00 грн. не спростовано, зазначено про необхідність підтвердження зустрічними перевірками до виробника (імпортера).

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшли висновку, що позивач виконав передбачені статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість»вимоги спрямовані на отримання бюджетного відшкодування за податковою декларацією за листопад 2007 року та має всі підстави для отримання невідшкодованої суми податку на додану вартість в розмірі 1666609,00 грн.

За відсутності заперечень відповідача-1, щодо наявності у позивача невідшкодованої суми податку на додану вартість в розмірі 1666609,00 грн. за податковою декларацією за листопад 2007 року, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо доводів відповідача про не підтвердження факту надмірної сплати податку на додану вартість у бюджет результатами зустрічних перевірок по ланцюгу до товаровиробника, то проведення документальних перевірок на підтвердження заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість випливає з норми п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»та не може бути правовою підставою для відмови позивачеві у бюджетному відшкодуванні.

Обов'язковість проведення зустрічних перевірок визначається податковими органами самостійно. Строки проведення таких перевірок для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування встановленні пп.7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Визначене законодавством право податкової служби на проведення перевірок має реалізовуватись без порушення приписів цього Закону.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований податок на додану вартість, що включений платником податку до податкового кредиту.

Вимога пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо надмірної сплати податку на додану вартість як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій свідчать про правильне застосування норм матеріального права.

Підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м.Харкова відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2009 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

Суддя Л.В. Ланченко