Постанова № 23738083, 05.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" квітня 2012 р. м. Київ К/9991/81513/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Маринчак Н.Є.

секретар судового засідання Сесемко А.О.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 05.04.2012 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Нафтагаз-Альянс" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.04.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2011

у справі № 2а-1358/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Нафтогаз-Альянс"

до Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -

рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Нафтогаз-Альянс" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень № 0009022304/0 від 12.11.2010, № 0009032304/0 від 12.11.2010, № 0009042304/0 від 12.11.2010.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.04.2011 в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2011 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.04.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, відповідачем була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 та складено акт № 866/23-4/34881820 від 05.11.2010 року.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення -рішення: № 0009022304/0 від 12.11.2010, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 4258 грн., № 0009032304/0 від 12.11.2010, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3289429 грн., № 0009042304/0 від 12.11.2010, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на зальну суму 34064 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 5.1 пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за півріччя 2010 року на суму 170321 грн., п. 5.1 пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого встановлено несвоєчасну сплату податку на прибуток за 1 квартал 2010 року на суму 42580 грн., пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2192953 грн., пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", завищено суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за червень 2010 року у сумі 34064 грн.

Стосовно неправомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 2192953 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 31.07.2009 між TOB „Ізюмський оптико - механічний завод" та TOB „Нафтогаз-Альянс" було укладено договір купівлі-продажу № 19-09, відповідно до якого Продавець зобов'язався продати, а Покупець купити та оплатити товар (лінза скляна для окулярів, виготовлена з необробленого оптичного скла 0,0 діоптрій, діаметром 68 мм).

Відповідно до специфікації № 1 від 31.07.2009 до договору № 19-09 від 31.07.2009, TOB „Ізюмський оптико - механічний завод" реалізує TOB „Нафтогаз -Альянс" 21120 лінз скляних для окулярів, виготовлених з необробленого оптичного скла 0,0 діоптрій, діаметром 68 мм, ТУУ 33.4-33011077-001:2006".

Вартість однієї лінзи скляної для окулярів виготовленої з необробленого оптичного скла 0,0 діоптрій, діаметром 68 мм складає 113, 04 гривень (без ПДВ).

Вартість усієї партії складає 2387404, 8 грн., в тому числі податок на додану вартість 477480, 96 грн.

Загальна вартість товару за умовами специфікації № 1 від 31.07.2009 складає 2864885, 76 грн.

Відповідно до Специфікації № 2 від 31.08.2009 до Договору № 19-09 від 31.07.2009, TOB „Ізюмський оптико - механічний завод" реалізує TOB „Нафтобаз Альянс" 75240 "лінз скляних для окулярів, виготовлених з необробленого оптичного скла 0,0 діоптрій, діаметром 68 мм, ТУУ З3.4-33011077-001:2006".

Згідно з Специфікацією № 2 від 31 Серпня 2009 року вартість однієї лінзи скляної для окулярів складає 114 грн. без податку на додану вартість.

Вартість усієї партії складає 8577360 грн., податок на додану вартість 1715472 грн.

Загальна вартість товару за умовами Специфікації № 2 від 31 серпня 2009 року складає 10292832 грн.

„Ізюмський оптико-механічний завод" на виконання умов Договору № 19-09 від 31.07.2009 виписало на адресу позивача акти прийому-передачі продукції та податкові накладні.

В рахунок оплати за поставлений товар TOB „Нафтогаз-Альянс" перерахувало на розрахунковий рахунок TOB „Ізюмський оптико-механічний завод" грошові кошти на загальну суму 13157717, 76 грн.: податок на додану вартість 2192952, 97 грн.

Позивачем для реалізації товару на експорт, укладено Договір комісії №3107/209 від 31.07.2009

Відповідно до умов договору та специфікації № 1 від 31.07.2009 до договору комісії № 3107/209 від 31.07.2009 року TOB „Міжнародний Торговий Дім „Ізюмський оптико - механічний завод" взяло на себе зобов'язання реалізувати за межі митної території України 21120 лінз скляних для окулярів, із застосуванням "нульової" ставки податку на додану вартість.

Згідно зі специфікацією № 1 від 31.07.2009 року вартість однієї лінзи скляної для окулярів склала 15 доларів США, вартість усієї партії склала 316800 доларів.

Відповідно до умов договору та Специфікації № 2 від 31.08.2009 до Договору комісії № 3107/209 від 31.07.2009 року TOB „Міжнародний Торговий Дім „Ізюмський оптико - механічний завод" взяло на себе зобов'язання реалізувати за межі митної території України 75240 лінз скляних для окулярів, із застосуванням "нульової" ставки ПДВ.

Згідно з Специфікацією № 2 від 31 серпня 2009 року вартість однієї лінзи скляної для окулярів склала 15 доларів США, вартість усієї партії склала 1128600 доларів США.

ТОВ „Нафтогаз-Альянс" на виконання умов Договору комісії № 3107/209 від 31.07.2009 року виписало на адресу TOB „Міжнародний торговий дім Ізюмський оптико-механічний завод" відповідні акти приймання-передачі товарів, згідно з якими TOB „Нафтогаз-Альянс" (Комітент) передав, а TOB „Міжнародний торговий дім Ізюмський оптико-механічний завод" (Комісіонер) прийняв на реалізацію товар - лінза скляна для окулярів, виготовлена з оптичного необробленого скла.

Згідно з інформацією митних органів, TOB „Нафтогаз-Альянс" через комісіонера TOB „Міжнародний торговий дім „Ізюмський оптико-механічний завод" задекларувало на Куп'янській митниці до експорту товарно матеріальні цінності - "лінза скляна для окулярів, виготовлена з оптичного необробленого скла 0,0 діоптрій, діаметром 68 мм, коефіцієнт заломлення 1,523, ТУУ 33.4-33011077-001:2006" за ВМД № 804000001/9/004549 від 15 вересня 2009р на загальну суму 11558719, 26 грн. по курсу валюти в доларах США 7, 9969.

Відповідно до документів, які були подані до Куп'янській митниці, вартість однієї лінзи за вищевказаною ВМД складає 15 доларів США (ВМД №804000001/9/004549).

Відповідно до Звіту комісіонера від 08.10.2009 до Договору комісії № 3107/209 Комісіонером - TOB „Міжнародний торговий дім „Ізюмський оптико-механічний завод", - прийнято товар на комісію, згідно специфікації № 1 від 31.07.2009, специфікації № 2 від 31.08.2009 та підписано специфікацію № 48 від 03.09.2009 до додаткової угоди № 21 від 03.09.2009 по контракту № 410SA6 від 11.10.2006 на поставку лінзи скляної для окулярів, виготовленої з оптичного необробленого скла 0,0 дптр., з компанією „MAX ENTERPRISES LIMITED", Hong Kong.

В пункті 3 Звіту комісіонера від 08.10.2009 визначено, що вартість реалізованого на зовнішньоекономічному ринку товару (лінза скляна, для окулярів, виготовлена із необробленого оптичного скла 0,0 дптр.) в доларах США становить 1445400 доларів США (11558719, 26 грн.).

Як зазначено в пункті 4 Звіту комісіонера, Комісіонер протягом жовтня 2009 року перерахував Комітенту грошові кошти в національній валюті України, які надійшли від експортної реалізації товару на загальну суму 11558719, 26 грн.

Комісійна винагорода TOB „Міжнародний торговий дім „Ізюмський оптико-механічний завод" згідно з п. 7 звіту комісіонера, становить 28896, 8 грн. в тому числі податок на додану вартість 4816, 13 грн.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що податковим органом доведено здійснення позивачем реалізації покупцям лінзи для окулярів не для коригування зору ТУУ 33.4-330110077-001:2006 0,0 діоптрій, діаметром 68 мм. виробництва TOB „Ізюмський оптико-механічний завод" за цінами нижче звичайних з підстав невідповідності ціни договору керуючись висновком № 5183/10-16 від 27.07.2010 судово-товарознавчої експертизи у кримінальній справі № 76-00277, наданого Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, ринкова вартість лінзи для окулярів не для коригування зору ТУУ 33.4-330110077-001:2006 0,0 дптр. діаметр 68 мм. виробництва TOB „Ізюмський оптико-механічний завод" складала: станом на 2008 рік 1 шт. - 2 грн. в тому числі з податком на додану вартість, станом на 2009 рік 1 шт. - 4 грн. в тому числі податок на додану вартість, станом на 2010 рік 1 шт. - 6 грн., в тому числі податок на додану вартість, у зв'язку з чим дії податкового органу щодо визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за спірним податковим повідомленням -рішенням визнано правомірними.

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій судова колегія не погоджується, виходячи з такого.

За загальним правилом, установленим пп. 4.1 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість", база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Інші випадки застосування звичайних цін для визначення бази оподаткування податком на додану вартість встановлені п. 4.2, 4.8, 4.9, пп. 7.4.1, п. 8-2.3 та 9.3 цього Закону.

Відповідно до пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності -однорідних) товарів (робіт, послуг).

Пункт 1.20.8 вказаного Закону обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладає на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Порядок визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) регламентований підпунктом 1.20.2 Закону, в межах якого податковий орган зобов'язаний діяти при визначенні рівня звичайних цін.

Цією нормою Закону передбачено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Таким чином при встановленні факту невідповідності рівня звичайних цін, за якими здійснювалась реалізація позивачем лінз на підставі висновку експерта, податковий орган діяв не у межах наведеної норми законодавства, оскільки не використовував інформацію про укладені, на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах, із врахуванням звичайних, при укладанні угод між непов'язаними особами надбавок чи знижок до ціни тощо.

Крім того, згідно з п. 1.18 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість" звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними п. 1.20 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", яким, в свою чергу, встановлено, що донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами.

Відповідно до пп. 4.3.5 п. 4.3 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" рішення про застосування непрямих методів приймається податковим органом за місцезнаходженням платника податків за наявності підстав, визначених у підпункті 4.3 цього пункту. Нарахування податкових зобов'язань з використанням непрямого методу здійснюється виключно податковим органом. Рішення про сплату податкових зобов'язань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу.

З врахуванням положень пп. 1.20 ст. 1 Закону „Про оподаткування прибутку підприємств" вимоги наведеної правової норми при визначенні податкового зобов'язання внаслідок визначення звичайних цін стосуються тільки процедури, а відтак податковий орган, здійснивши відповідне донарахування податкових зобов'язань, зобов'язаний звернутися до суду з позовом про стягнення з платника податків в доход відповідного бюджету донарахованої суми.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про дотримання податковим органом, при реалізації своїх повноважень, щодо донарахування податкових зобов'язань позивачу внаслідок визначення звичайних цін встановленого законом способу, у зв'язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Стосовно завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та несвоєчасної сплати податку на прибуток.

Між TOB „Нафтогаз-Альянс" (Замовник) та TOB „Укрнафтогазенерго" (Виконавець) було укладено Договір про надання послуг інформаційного обслуговування № Г-78-02/09/П від 30.12.2009, предметом якого є надання Замовнику інформаційно-консультативних послуг по аналізу отриманих від Замовника заяв на придбання природного газу, підготуванню пропозицій по плануванню його придбання на наступні періоди.

Відповідно до пункту 1.1 Договору № Г-78-02/09/П в обсяг послуг, які надаються Виконавцем входять: Аналіз отриманих від Замовника заяв на придбання природного газу, Документальне забезпечення виконання Договору купівлі-продажу природного газу, укладеного між Виконавцем та Замовником. Документальне забезпечення включає в себе: розроблення та оформлення актів приймання-передачі газу по завершенню місяця поставки, оформлення та надання актів звірки розрахунків між Замовником та Виконавцем по Договору купівлі-продажу природного газу, оформлення та надання додаткових угод до Договору купівлі-продажу природного газу, укладеного між Замовником та Виконавцем, надання рахунків з зазначенням вартості природного газу, що має оплатити Замовник, згідно договору купівлі-продажу природного газу.

Надання Замовнику інформації про цінову політику та ціноутворення, яка склалася на території України.

04.01.2010 між сторонами укладено Доповнення від до Договору № Г-78-02/09/П від 30.12.2009, відповідно до якого п. 1.1 ст. 1 „Предмет договору" викладено у наступній редакції: предметом даного договору є встановлення між "Замовником" та "Виконавцем" тарифу на постачання природного газу за вільними цінами, який відповідно до чинного законодавства додається Сторонами до ціни природного газу.

До змісту тарифу Сторони за взаємною згодою включають послуги, зазначені у пункті 1.2 даного договору.

Також, між TOB „Нафтогаз-Альянс" (Покупець) та TOB „Укрнафтогазенерго" (Продавець) було укладено Договір на купівлю-продаж природного газу від 30.01.2009 № Г-78-02/09. Предметом договору є придбання природного газу.

Фактичний обсяг поставки природного газу за даним Договором визначався на підставі актів приймання-передачі.

Замовником та Виконавцем тарифу на постачання природного газу за вільними цінами, який відповідно до чинного законодавства додається Сторонами до ціни природного газу. До змісту тарифу Сторони за взаємною згодою включають послуги, зазначені у пункті 1.2 даного договору.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємства" встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Згідно з абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За своїм змістом наведені норми Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" передбачають як підставу для невключення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

Пунктом 5.11 ст. 5 згаданого Закону встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

За наведених обставин витрати на оплату аналізу отриманих від Замовника заяв на придбання природного газу, документального забезпечення виконання Договору купівлі-продажу природного газу, укладеного між Виконавцем та Замовником правомірно включені до складу валових витрат позивача, оскільки пов'язані з його господарською діяльністю, а факт їх надання підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Стосовно висновку Відповідача про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та несвоєчасної сплати податку на прибуток.

Відповідно п. 5.1. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п. 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Послуги по інформаційному обслуговуванню, отримані від TOB „Укрнафтогазенерго" по договору № Г-78-02/09/П від 30.12.2009, використовувались у власній господарській діяльності позивача та призвели до отримання доходу.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Нафтагаз-Альянс" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.04.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2011 слід задовольнити, постанову суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Нафтагаз-Альянс" задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.04.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2011 у справі № 2а-1358/11/2670 скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва: № 0009022304/0 від 12.11.2010 року, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток 4258 грн.; № 0009032304/0 від 12.11.2010, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3289429 грн.: основний платіж 2192953 грн., штрафні (фінансові) санкції 1096476 грн.; № 0009042304/0 від 12.11.2010, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на зальну суму 34064 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович Н.Є.Маринчак