Постанова № 23736403, 25.04.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2012 р. Справа № 5023/9488/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Козир Т.П., Губенко Н.М., Іванової Л.Б.,розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ЮЛГ"на ухвалу та постановугосподарського суду Харківської області від 15.11.2011 Харківського апеляційного господарського суду від 04.01.2012у справі№5023/9488/11 господарського суду Харківської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ЮЛГ"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Парітек"простягнення 180406,29 грн.за участю представників сторін:

позивача: не з'явилися

відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "ЮЛГ" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Парітек" про стягнення заборгованості в сумі 180406,29 грн. за договором купівлі-продажу лікарських засобів (медикаментів) №18 ЕЮК від 01.03.2010.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.11.2011 у справі №5023/9488/11 (суддя Калініченко Н.В.) позову заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ЮЛГ" повернуто без розгляду на підставі п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.01.2012 у справі № 5023/9488/11 (колегія суддів у складі: головуючого судді Могилєвкіна Ю.О., суддів Пушай В.І., Плужника О.В.) ухвалу господарського суду Харківської області від 15.11.2011 у справі №5023/9488/11 залишено без змін.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма ЮЛГ" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просили скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.01.2012 та ухвалу господарського суду Харківської області від 15.11.2011 у цій справі, справу №5023/9488/11 передати на розгляд до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме ст. ст. 32, 36, 51, 63, 64, 101, 104 ГПК України.

Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.11.2011, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.01.2012 у справі №5023/9488/11, позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ЮЛГ" із доданими до неї документами повернуто без розгляду на підставі п.п. 4, 6 ст. 63 ГПК України, у зв'язку з тим, що до позовної заяви не надано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а також не надано доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками до неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Пунктами 4, 6, ч. 1 ст. 63 ГПК України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, зокрема якщо: не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Статтею 44 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 р., що набрав чинності 01.11.2011 р.

Пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судовий збір" встановлено, що цей Закон набирає чинності з 01.11.2011, а п. 2 цих положень внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, якими, зокрема, у тексті Кодексу слова "державне мито" в усіх відмінках замінено словами "судовий збір" у відповідному відмінку

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону № 3674-VI судовий збір -це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду (ст. 2 Закону № 3674-VI).

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється, в тому числі, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 - розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, за подання заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову - 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем при зверненні до господарського суду надані платіжне доручення № 1590 від 03 жовтня 2011 року про сплату державного мита в сумі 1804,10 грн., платіжне доручення № 1591 від 03 жовтня 2011 року про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. Отже, позивачем надані докази сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в порядку та розмірах, які були передбачені Декретом КМУ від 21.01.2003 №7-93 " Про державне мито" та постановою КМУ від 21.12.2005 №1258 " Про затвердження порядку оплат витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справи".

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з поштовим описом від 04.11.2011 позивач направив відповідачу копію позовної заяви.

За таких обставин, суд першої інстанції, встановивши, що до позовної заяви не додано документів, що підтверджують: сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі; надсилання відповідачеві доданих до позовної заяви документів, обґрунтовано зробив висновок, із яким правомірно погодився суд апеляційної інстанції, що позовна заява підлягає поверненню на підставі п.п. 4, 6, ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, щодо неврахування судом першої інстанцій, що позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ЮЛГ" була подана через поштове відділення 16.10.2011, про що свідчать фіскальний чек від 16.10.2011 та опис вкладення у цінний лист від 16.10.2011 не беруться колегією суддів до уваги, оскільки як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою від 14.10.2011 вих. № 8/01 саме 14.11.2011, про що свідчить штамп канцелярії господарського суду Харківської області ( арк.с. 5).

Отже, доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, та жодним чином не свідчать про порушення ними норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення суду першої інстанції або постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення суду першої інстанції або постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ЮЛГ" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 15.11.2011 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.01.2012 у справі № 5023/9488/11 залишити без змін.

Головуючий суддя: Т. Козир

судді: Н. Губенко

Л. Іванова