Ухвала суду № 23724662, 25.04.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2012 р. Справа № 29556/10

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Кушнерика М.П., Старунського Д.М.,

з участю секретаря судового засідання Грущенко І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області (тепер Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області Державної податкової служби) на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.06.2010 року у справі за позовом малого приватного підприємства «Новатор» до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2009 року мале приватне підприємство «Новатор» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області (тепер Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області Державної податкової служби) про визнання протиправними та скасування рішень.

Позивач просив визнати протиправними та скасувати рішення відповідача від 17.06.2009 року № 0001942333/706/8155 про застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 99600 грн. та № 0001952333/707/ 8156 від 17.06.2009 року про застосування до нього штрафних санкцій в розмірі 7200 грн., посилаючись на невідповідність оскаржуваних рішень вимогам чинного податкового законодавства.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.06.2010 року позов задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій:

від 17.06.2009 року № 0001942333/706/8155 про застосування до малого приватного підприємства «Новатор» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 99600,00 грн.;

від 17.06.2009 року № 0001952333/707/ 8156 про застосування до малого приватного підприємства «Новатор» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7200 грн.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Державна податкова інспекція у Тячівському районі, яка в апеляційній скарзі просить її скасувати з прийняттям нової постанови про відмову позивачу в задоволенні позову.

Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції необґрунтовано не взяв до уваги, що відповідач протягом 2007-2008 років не вніс в касу підприємства (не оприбуткував) та не провів через реєстратори розрахункових операцій виручку від реалізації скрапленого газу на загальну суму 1309137,40 грн., а також не провів через РРО розрахункові операції у вересні 2008 року на суму 1440,00 грн., що стало підставою для застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій згідно оскаржуваних рішень. Крім того, суд безпідставно вважав поширення строків, передбачених ст. 250 ГК України на правовідносини, пов'язані з застосуванням податковим органом санкцій за порушення вимог Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який апеляційну скаргу підтримав, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

В справі встановлено, що Державною податковою інспекцією у Тячівському районі Закарпатської області проведено виїзну позапланову документальну перевірку малого приватного підприємства «Новатор» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1.01.2007 року по 31.12.2008 року та іншого законодавства за цей же період.

З акту зазначеної перевірки від 3.06.2009 року № 459-232/20430814 видно, що позивач здійснював реалізацію скрапленого газу у газонаповнювальному пункті в с. Грушово Тячівського району та з шести спеціалізованих автомобілів. Податковий орган встановив розбіжність за вересень 2008 року між даними касової книги (прибуткових касових ордерів) позивача та фіскальних денних звітів «Z», які знаходилися в книзі обліку розрахункових операцій до реєстратора розрахункових операцій, в газонаповнювальному пункті в с. Грушово Тячівського району, в сумі 1440,00 грн. (здано виручки більше, ніж зазначено в денних звітах «Z»).

В зв'язку з цим, податковий орган прийшов до висновку про те, що позивач порушив вимоги п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та не провів розрахункових операції на вказану суму через реєстратор розрахункових операцій.

Крім того, податковий орган зафіксував розбіжність між даними касової книги (прибуткових касових ордерів) позивача та фіскальних денних звітів «Z», які знаходилися в книзі обліку розрахункових операцій до реєстратора розрахункових операцій по автомобілям за грудень 2007 року в сумі 2800, 00 грн., за 26.06.2008 року в сумі 10 720,00 грн., за липень 2008 року в сумі 6400,00 грн. (згідно касової книги здано виручки менше, ніж зазначено в книзі обліку розрахункових операцій).

Податковий орган, в зв'язку з цим, вважав, що зазначені суми позивач, порушивши п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 12.12.2004 року № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2005 року за № 40/10320, не оприбуткував в касі.

За наслідками перевірки податковий орган прийняв оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.06.2009 року № 0001942333/706/8155, яким до позивача було застосовано такі санкції в розмірі 99600,00 грн. на підставі ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», а також рішення від 17.06.2009 року № 0001952333/707/ 8156, яким до позивача було застосовано штрафні санкції в розмірі 7200,00 грн. на підставі п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Суд першої інстанції встановив, що мале приватне підприємство «Новатор» здійснювало господарську діяльність в сфері реалізації скрапленого газу за готівку з застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.

Відповідно до п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320, вимоги якого, на думку податкового органу, порушив позивач, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Оскільки позивач проводив розрахунки не з оформленням їх касовими ордерами, а застосовував реєстратори розрахункових операцій, то він зобов'язаний був здійснювати облік готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних чеків РРО.

В справі встановлено. що такий встановлений законом обов'язок позивач виконував, оскільки спірні суми готівкових коштів за грудень 2007 року в сумі 2800, 00 грн., за 26.06.2008 року в сумі 10 720,00 грн., за липень 2008 року в сумі 6400,00 грн. заносив до книги обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних чеків РРО, тобто в порядку, передбаченому Положенням. Тому доводи податкового органу в тій частині, що позивач зазначені суми не оприбуткував свого підтвердження в процесі судового розгляду справи не знайшли.

Додатковою обставиною неправомірного висновку відповідача щодо не оприбуткування суми 10720,00 грн. за 26.06.2008 року є помилковість відображення даної суми в реєстраторі розрахункових операцій за вказане число через несправність РРО, внаслідок чого 27.06.2008 року було проведено його аварійне обнулення. Цієї обставини не спростував відповідач, який встановив, що в період з 11 год. 48 хв. по 12 год. 00 хв. 26.06.2008 року позивач відобразив операцію з реалізації 115 балонів газу на суму 10720,00 грн., що, з врахуванням часу розрахунків та кількості реалізованих балонів, є об'єктивно неможливим.

Досліджуючи обставини справи, пов'язані з правомірністю висновків податкового органу в частині не проведення позивачем через РРО суми розрахунків за вересень 2008 року 1440,00 грн., слід прийти до висновку про протиправність прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій за порушення вимог п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Відповідач спирався на розбіжності між даними касової книги та фіскальних денних звітів «Z» за вересень 2008 року, що свідчить ніби-то про те, що виручки готівкою здано більше, ніж проведено по РРО, що дає підставу для твердження про не проведення розрахунків через РРО на вказану суму.

Проте, податковий орган на підставі документів первинного обліку не встановив дати, коли відповідна сума готівки надійшла в касу підприємства, змісту господарської операції, джерело походження готівки. Податковий орган в акті перевірки не зазначив, коли позивач допустив порушення, чи дійсно на готівкові кошти, які надійшли від здійснення розрахункових операцій, поширюються вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Позивач доводить, що жодної розбіжності між даними касової книги та звітами РРО за вересень 2008 року не має, оскільки загальна сума виручки за вересень 2008 року становить 51520,00 грн., яка повністю проведена через РРО та відображена в загальному звіті РРО за вказаний місяць. Цих доводів відповідач як суб'єкт владних повноважень в силу п. 1 ст. 71 КАС України в суді не довів.

Крім того, фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм регулювання обігу готівки є адміністративно-господарськими санкціями в розумінні статей 238, 239 ГК України, тому повинні застосовувати в межах строків, визначених ст. 250 ГК України. За таких обставин рішення відповідача про застосування таких санкцій за операціями позивача з готівковими коштами в сумі 2800,00 грн. за грудень 2007 року прийняте поза межами річного строку, передбаченого ст. 250 ГК України, тому є неправомірним.

Суд першої інстанції повно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку доказам, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого прийняв законну та обґрунтовану постанову про задоволення позову, підстав для скасування якої колегія суддів не знаходить.

Доводи апеляційної скарги щодо правомірності прийняття оскаржуваних рішень про застосування штрафних санкцій, а також в частині неправомірного застосування судом першої інстанції положень ст. 250 ГК України, з огляду на викладене, підставою для її задоволення бути не можуть.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області (тепер Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області Державної податкової служби) залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.06.2010 року в справі № 2а-3759/09/0770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : М.П. Кушнерик

Д.М. Старунський

Повний текст виготовлено 27.04.2012 року