Постанова № 23718778, 12.04.2012, Центрально-Міський районний суд м. Макіївки

Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

Справа № 0552/1238/2012

Провадження № 2-а/0552/110/2012

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2012 року м. Макіївка

Центрально-Міський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

головуюча суддя Неженцева О.В.

при секретарі Бабич Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій області про поновлення строку на оскарження постанови, скасування постанови про адміністративне правопорушення та повернення сплаченого штрафу,

У С Т А Н О В И В:

20 лютого 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Донецькій області про поновлення строку на оскарження постанови від 15 червня 2009 року про накладання адміністративного стягнення, скасування постанови про адміністративне правопорушення та повернення сплаченого штрафу, мотивуючи свої вимоги порушенням протиправними діями суб'єкта владних повноважень його прав та законних інтересів.

Під час розгляду справи відповідно до правил статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України за згодою позивача допущена заміна первинного відповідача -відділ державної автомобільної інспекції міста Донецька на належного відповідача -управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій області, яке є юридичною особою.

У позовній заяві зазначено, що 10 лютого 2012 року ОСОБА_1 звернувся до МРЕВ м. Макіївки з приводу зняття з реєстрації транспортного засобу, де йому стало відомо про існування непогашеного штрафу у розмірі 1020 грн., який на нього накладено на підставі постанови про адміністративне правопорушення серії АН № 311963 від 15.06.2009 року. У зв'язку з терміновою необхідністю зазначений штраф ним було сплачено, але з винесеною постановою про накладання адміністративного стягнення він не згодний, і до моменту звернення до МРЕВ про її існування не знав. Як з'ясувалося, дану постанову винесено на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ДА № 086812 від 19.05.2009 року, складеному капітаном міліції Буряк О.В. за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КУпАП. У зв'язку з незгодою позивача з протоколом, про що ним було зазначено в графі «пояснення по суті правопорушення», розгляд даного протоколу було призначено на 09.00 годину 30 травня 2009 року у ВДАІ м. Донецька. З'явившись у призначений день та час до ДАІ м. Донецька позивачу було повідомлено, що розгляд справи відкладається на іншу дату, про яку його буде додатково повідомлено, при цьому причину відкладання розгляду не повідомили, але ніяких додаткових викликів він не отримував, як і не отримував копію постанови, винесеної за результатами розгляду зазначеного протоколу. За таких обставин, позивач ОСОБА_1 вважає, що посадовими особами ДАІ м. Донецька порушенні його процесуальні права щодо оскарження постанови про адміністративне правопорушення, а тому просить поновити йому строк на оскарження постанови від 15 червня 2009 року.

В обґрунтування своїх доводів щодо оскарження даної постанови позивач ОСОБА_1 зазначив, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КУпАП, оскільки до його службових обов'язків як директора КП «Донецькміськводоканал», які він виконував на момент складання протоколу, не входить контроль за станом доріг, бо відповідно до Статуту КП «Донецькміськводоканал»діяльність підприємства направлена виключно на постачання питної води житловому фонду, промисловим, комунально-побутовим та іншим підприємствам, установам та організаціям.

На підставі наведеного, позивач ОСОБА_1 просить суд скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення від 15 червня 2009 року та повернути йому суму сплаченого штрафу в розмірі 1020 грн.

Позивач ОСОБА_1, який належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, не використав наданого законом права на особисту участь у судовому засідання, надав суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглянути справу у його відсутності (а.с.50).

Відповідач -управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій області, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні через свого представника, від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим, враховуючи положення ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд установив наступне.

19 травня 2009 року о 14 год. 55 хв. капітаном міліції Буряк О.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДА № 086812 відносно ОСОБА_1 за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КУпАП, з якого вбачається, що у цей день по вул.Купріна в районі буд.54 в якості посадової особи ОСОБА_1 (в.о. директора КП «Донецькміськводоканал») припустив порушення правил, норм та стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні елементу вулиці (підземної інженерної комунікації -каналізаційний люк), який розташований на проїзній частині разом з кришкою перекриття заввишки 15 см. від рівня покриття проїзної частини, чим порушив ст.12 ЗУ «Про дорожній рух».

В даному протоколі маються пояснення ОСОБА_1, який не погодився з протоколом, пославшись на положення ст.9 ЗУ «Про дорожній рух». З тексту протоколу про адміністративне правопорушення серії ДА № 086812 від 19.05.2009 року вбачається, що розгляд протоколу було призначено на 09.00 годину 30 травня 2009 року у ВДАІ м.Донецька, про що ОСОБА_1 повідомлено особисто.

Положеннями частини 1 статті 268 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Але, як вбачається з матеріалів справи, постанова про адміністративне правопорушення серії АН № 311963 відносно ОСОБА_1 винесена 15 червня 2009 року у відсутності правопорушника, при цьому відсутні будь-які відомості про своєчасне сповіщення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про місце і час розгляду справи саме у цей день.

Відповідно до положень статті 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої її винесено. У разі якщо постанова висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

В матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, що постанова про адміністративне правопорушення від 15 червня 2009 року відносно ОСОБА_1 була йому вручена, в справі в графі де зазначається вихідний номер та дата направлення постанови поштою, відомості відсутні.

Крім того, згідно довідки Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції від 12 березня 2012 року вбачається, що за період з червня 2009 року по день видачі довідки постанова про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 1020 грн. на користь держави на виконання до відділу не надходила.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що посадовими особами відповідача порушенні процесуальні права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо своєчасного отримання постанови про накладання адміністративного стягнення, у зв'язку з чим ОСОБА_1 був позбавлений можливості своєчасно реалізувати надане йому законом право на оскарження такої постанови. Відповідачем не надано жодних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо порушення його прав, тому суд визнає причину пропуску строку на оскарження постанови від 15 червня 2009 року про накладання на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1020 грн. поважною, і поновлює його.

Відповідно до положень частини 1 статті 140 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов руху.

Ця стаття Кодексу України про адміністративні правопорушення є бланкетною і передбачає відповідальність за порушення інших норм закону і нормативно-правових актів.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 порушено статтю 12 Закону України «Про дорожній рух», яка передбачає, що підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання розробляють і здійснюють заходи для забезпечення безпеки дорожнього руху, проводять у трудових колективах профілактичну роботу по дотриманню вимог законодавства про дорожній рух, за згодою з первинними профспілковими організаціями включають до колективних договорів вимоги щодо форм впливу на членів трудового колективу у разі порушення ними обов'язків учасників дорожнього руху, встановлених чинним законодавством про дорожній рух.

Не погодившись із викладеними в протоколі обставинами ОСОБА_1 в обґрунтування своїх заперечень послався на вимоги статті 9 Закону України «Про дорожній рух», яка передбачає, що виключно до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, а також забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху.

Відповідно до положень Статуту КП «Донецькміськводоканал»його діяльність направлена виключно на постачання питної води житловому фонду, промисловим, комунально-побутовим та іншим підприємствам, установам та організаціям, які отримують питну воду від мереж підприємства, контроль якості питної води, яка постачається відповідно до вимог діючих нормативних документів, збір, транспортування та очистка стічних вод, контроль за якістю стічних вод, які скидаються.

Пунктами 1 і 2 «Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони»встановлено, що ці правила поширюються на автомобільні (позаміські) дороги, міські вулиці і дороги загального користування, залізничні переїзди в межах смуги їх відчуження та червоних ліній і є обов'язковими для їх власників або уповноважених ними органів, організацій, що здійснюють ремонт і утримання дорожніх об'єктів і користувачів.

Ремонт і утримання дорожніх об'єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору, а тих, що перебувають у комунальній власності, - відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями.

Відповідно до положень ст.142 Конституції України та ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування»власником автомобільних доріг та вулиць у місті Донецьку є Донецька територіальна громада, від імені якої усі функції і повноваження здійснює Донецька міська рада.

Як передбачено положеннями частини 2 статті 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи, організації. Власник об'єкта благоустрою за поданням його балансоутримувача щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту цього об'єкта на наступний рік та передбачає кошти на виконання цих заходів. Балансоутримувач об'єкта благоустрою несе повну відповідальність за виконання затверджених заходів у повному обсязі.

Як вбачається з реєстраційних документів комунального підприємства «Донецькміськводоканал»видами діяльності підприємства є збирання, очищення та розподілення води, будівництво місцевих трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання, будівель, інші спеціалізовані будівельні роботи, діяльність у сфері інжинірингу, монтаж електророзподільної та контрольної апаратури, що жодним чином не передбачає діяльності по забезпеченню безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг та вулиць. Договорів між КП «Донецькміськводоканал»та Донецькою міською радою щодо ремонту і утриманню дорожніх об'єктів не укладався.

Статтею 14 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недотриманням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.

Згідно постанови судді Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 06 липня 2009 року ОСОБА_1 вже притягався до адміністративної відповідальності за це ж саме правопорушення, яке призвело до пошкодження транспортного засобу, але провадження по адміністративній справі було закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Аналізуючи викладене, суд приходить до переконання, що до службових обов'язків директора комунального підприємства «Донецькміськводоканал»не входить обов'язок контролю за станом доріг, їх утримання та ремонт, підприємство не є власником або балансоутримувачем зазначеного в протоколі елементу вулиці, а тому і склад правопорушення, передбачений частиною 1 статті 140 КУпАП у діях ОСОБА_1 відсутній.

Частиною другою статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження правомірності дій посадової особи, яка винесла постанову про накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КУпАП, як і не надано доказів, підтверджуючих вину позивача у скоєнні інкримінованого йому правопорушення.

Таким чином, судом встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії АН № 311963 від 15 червня 2009 року за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 винесена з порушенням норм діючого законодавства, а тому підлягає скасуванню з закриттям провадження по справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Сплата позивачем штрафу не підтверджує визнання ним своєї вини у скоєнні адміністративного правопорушення, оскільки у разі несплати цього штрафу були б порушенні його права як власника транспортного засобу у користуванні та розпорядженні своїм майном.

Завданням адміністративного судочинства, як то передбачає частина перша статті 2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Приймаючи до уваги, що позивач ОСОБА_1 для реалізації своїх прав по розпорядженню майном (транспортним засобом) був змушений сплатити штраф у розмірі 1020 грн. накладений на нього постановою від 15 червня 2009 року, яка визнана судом незаконною та підлягає скасуванню, суд, приходить до висновку про необхідність поновлення порушеного права позивача та поверненню йому сплаченої суми штрафу.

Позивач не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду і розглядом судової справи.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 247, 268, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 17, 159-163, Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 142 Конституції України , суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 пропущений з поважних причин строк оскарження постанови про застосування адміністративного стягнення.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 15 червня 2009 року № АН 311963 про накладення на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КпАП України, адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 грн., скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення за ознаками ч.1 ст.140 КпАП України стосовно ОСОБА_1 провадженням закрити.

Зобов'язати територіальний підрозділ Державної казначейської служби України (м. Макіївки) повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, сплачений штраф у розмірі 1020 грн. по квитанції № 62 від 10 лютого 2012 року через Ощадбанк України в Центрально-Міському районі м. Макіївки на розрахунковий рахунок місцевого бюджету м. Макіївки № 31113149700068, МФО 834016, ЕДРПОУ 34686736, банк отримувача ГУ ДКУ в Донецькій області, код платежу 21081300.

Постанова суду оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя О.В. Неженцева