Вирок № 23717409, 26.04.2012, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 0614/184/2012

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

26 квітня 2012 року Малинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого -судді Ярмоленка В.В.

при секретарі Грищенко О.В.

з участю прокурора Лозовика А.В.

потерпілої ОСОБА_1

розглянувши на відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Малині кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Головки Малинського району Житомирської області, громадянина України, з середньо спеціальною освітою, не одруженого, не інваліда, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2011 року приблизно о 13-й годині 30 хвилин ОСОБА_2 в будинку за місцем свого проживання в ході сварки, що виникла на ґрунті тривалих неприязних відносин, умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, будучи байдужим до настання наслідків своїх дій, стягнувши ОСОБА_1, з якою перебував у зареєстрованому шлюбі на момент вчинення суспільно небезпечного діяння, з дивану на підлогу в вітальній кімнаті, та почав бити потерпілу, ногами по спині та правій руці, спричинивши їй відповідно до висновку судово-медичного експерта № 13 від 12.01.2012 року тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому обох кісток правого передпліччя зі зміщенням, які по своїй категорії відносяться до середнього ступеню важкості, що потягло за собою тривалий розлад здоров'я, але небезпечними для життя не являються.

Допитаний в ході судового розгляду справи підсудний вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю. Показав, що його дії були викликані виключно обстановкою, в якій вони вчинювались. 03 грудня 2011 року в обідню пору повернувшись додому, розпочав з'ясовувати стосунки з дружиною, з якою мав неприязні стосунки, та яка напередодні була відсутня ввечері вдома та залишила їх дочку ОСОБА_3 на самоті. Під час конфлікту, будучи розлюченим на потерпілу, він погано контролював свої дії, що призвело до того, що він вдарив її лівою ногою у праве передпліччя, після чого остання почала скаржитись на біль в руці. Вони разом поїхали до лікарні, де він оплатив вартість першої медичної допомоги. Розкається у вчиненому. Цивільний позов заявлений прокурором визнає повністю, а потерпілої - покладається на розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_1 підтвердила факт заподіяння їй тілесних ушкоджень середньої тяжкості підсудним. Зазначила, що неодноразово протягом подружнього життя підсудний застосовував до неї фізичне насильство, що призвело до того що вона в серпні 2011 року звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу. Близько 13-30 03.12.2011 року вона відпочивала на дивані, коли прийшов її чоловік взутий у зимові черевики та стягнув її на підлогу, таким чином, що вона сиділа спиною до нього опершись руками об підлогу. ОСОБА_2 наносив удари ногами по спині та правій руці, під час якого вона відчула гострий біль в передпліччі, та попросила припинити її бити. Зателефонувавши своїй знайомій, попросила викликати швидку, де повідомила, що впала сама зі стільця. Заявила цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Винність ОСОБА_2 в скоєнні інкримінованого йому суспільно небезпечного діяння доводиться наступними доказами в їх сукупності дослідженими в судовому засіданнями:

показами свідка ОСОБА_4 про те, що 03.12.2011 року їй зателефонувала її знайома ОСОБА_1 з проханням викликати карету швидкої допомоги на домашню адресу, оскільки її побив чоловік та зламав праву руку;

свідок ОСОБА_5 показав, що донька приховувала факт заподіяння їй тілесних ушкоджень підсудним, пояснюючи, що сама зламала руку впавши зі стільця, однак випадково 25.12.2011 року обмовилась, що саме ОСОБА_2 є винним в цьому, після чого вони подали заяву до Малинського МВ;

висновком судово-медичної експертизи №13 від 12.01.2012 року про те, що у ОСОБА_1 мались тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому обох кісток правого передпліччя зі зміщенням, які по своїй категорії відносяться до середнього ступеню важкості, що потягли за собою тривалий розлад здоров'я, але небезпечними для життя не являються (а.с. 52-53), могли виникнути від дії твердого тупого предмету. Дані ушкодження могли виникнути внаслідок удару як правою так і лівою ногою по правій руці потерпілої.

З довідки Малинського МРТМО вбачається, що ОСОБА_1 знаходилась на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні з 06.12.2011 року по 20.12.2011 року;

Даними протоколу огляду місця події від 04.01.2012 року під час якого оглянуто будинок ОСОБА_1 та взуття, в якому знаходився підсудний під час завдання ним ударів ногою (а.с.26-28; 30-31);

Даними протоколів відтворення обстановки та обставин події, під час яких підсудний та потерпіла незалежно один від одного показали механізм заподіяння тілесних ушкоджень 03.12.2011 року.

Суд кваліфікує діяння підсудного за ч. 1 ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Обставинами, які пом'якшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують його покарання судом не виявлено.

При призначенні покарання суд враховує обставини вчинення злочину, особу підсудного, який позитивно характеризується за місцем проживання, вчинив злочин середньої тяжкості, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, думку потерпілої, і з урахуванням цього вважає за можливе призначити йому покарання у виді позбавлення волі з звільненням від його відбування з випробуванням відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення, попередження нових злочинів та соціальної реабілітації.

При вирішення вимог ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої їй як цивільному позивачеві, суд виходить з ч.1 ст.1166 ЦК України про те, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 р. «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», при розгляді цивільного позову в кримінальній справі з питань не врегульованих КПК, суд може керуватися відповідними нормами ЦПК. Зокрема, ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач не довела належними та допустимими доказами в суді обґрунтування завданої їй матеріальної шкоди в розмірі 2545 грн. Разом з тим, відповідач визнав в суді позов в частині матеріальної шкоди в розмірі 630,92 грн., що в силу вимог ст. 174 ЦПК України, є підставою для задоволення позову в цій частині.

Вимоги в частині моральної шкоди також підлягають частковому задоволенню, виходячи з їх доведеності, а саме: цивільний позивач в судовому засіданні обґрунтовував розрахунок завданих моральних страждань в розмірі 10000 грн. матеріальним чинником, а саме: витратами пов'язаними з лікуванням та реабілітацією наслідків травми.

Суд у відповідності до ст.23 ЦК України, враховує глибину її фізичних і душевних страждань, доводи позову, ступінь вини підсудного, вимоги розумності і справедливості, і вважає, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково в розмірі 5 000 грн., що відповідає тим моральним стражданням та пригніченню, які вона перенесла та відповідає тяжкості скоєного злочину та його наслідкам.

На підставі ст. 1206 ЦК України, виходячи із доведеності вини підсудного у вчиненні злочину, те, що витрати на лікування потерпілого на суму 1495 грн. 20 коп. підтверджені документально, позов прокурора Малинського району в інтересах держави в особі Малинського міськрайонного територіального медичного об'єднання про стягнення з ОСОБА_2 витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Судові витрати по справі відсутні. В зв'язку з не співмірністю забезпечення позову шляхом накладення арешту на будинок з задоволеними позовними вимогами арешт накладений на будинок №9 по вулиці Кармелюка в м. Малині постановою слідчого Малинського МВ УМВС 04.01.2012 року (а.с. 66) -скасувати.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік, поклавши на нього відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України такі обов'язки:

не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання або роботи;

періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого у виді підписки про невиїзд залишити без змін.

Цивільний позов прокурора Малинського району в інтересах держави в особі Малинського міськрайонного територіального медичного об'єднання задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Малинського міськрайонного територіального медичного об'єднання (р/р 31418544700338 МФО 811039 код 04053364 в ГУДКУ в Житомирській області призначення платежу код 24060300 відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілих від злочину одержувач Малинська міська рада) 1495,20 грн. витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_1

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 630,92 грн. матеріальної шкоди та 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, 214,60 грн. судового збору, а всього 5845,52 (п'ять тисяч вісімсот сорок п'ять гривень 53 копійки) грн.

В решті вимог відмовити за безпідставністю.

Скасувати заходи до забезпечення цивільного позову в частині накладення арешту на будинок АДРЕСА_1, належний ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Житомирської області через Малинський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: В. В. Ярмоленко